www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дур Шаррукін аккад Фортеця Саргона столиця Ассирії в останні роки правління Саргона II Місто будувалося за його проєктом

Дур-Шаррукін

Дур-Шаррукін (аккад. Фортеця Саргона) — столиця Ассирії в останні роки правління Саргона II. Місто будувалося за його проєктом в період з 713 по 707 роки до н. е. Однак внаслідок раптової загибелі царя в битві будівництво було припинено, і столиця була перенесена в Ніневію. В кінці VII століття до н. е. місто було зруйноване військами Мідії. Нині тут розташоване поселення Хорсабад (північ сучасного Іраку), де досі проживають ассирійці.

Дур-Шаррукін

36°30′34″ пн. ш. 43°13′45″ сх. д. / 36.50953000002777316° пн. ш. 43.22931000002777324° сх. д. / 36.50953000002777316; 43.22931000002777324Координати: 36°30′34″ пн. ш. 43°13′45″ сх. д. / 36.50953000002777316° пн. ш. 43.22931000002777324° сх. д. / 36.50953000002777316; 43.22931000002777324
Країна  Ірак
Розташування Найнава
Тип населений пункт і місце розкопок
Дата заснування 706 до н. е.
Дур-Шаррукін
Дур-Шаррукін (Ірак)
 Медіафайли у Вікісховищі
Реконструкція цитаделі з палацом Саргона II
Ассирійські міста того часу

Історія ред.

Саргон II був царем Ассирії в 722–705 до н. е. У 717 до н. е. він наказує розпочати будівництво нової резиденції для нього в місці злиття річок Тигр і Великий Заб. В ассирійських записах того часу вказано, що матеріали, такі як деревина, а також робоча сила були залучені з далекої Фінікії. В околицях міста були посаджені сади оливкового дерева з метою збільшення виробництва олії. До 706 до н. е. будівельні роботи припинилися. У наступному році Саргон помер в бою. Його син Сінаххеріб відмовився від ідеї продовжити будівництво і переніс столицю назад в Ніневію. Після падіння Ассирійської імперії недобудоване місто було зруйноване.

План міста ред.

Дур-Шаррукин був прямокутного планування зі сторонами в 1760 і 1635 метрів, площею в 3 км² або 700 акрів. Протяжність стін дорівнювала 16 280 одиницям ассирійської міри довжини, що відповідало числовому значенню імені Саргон. Масивні стіни міста охоронялися 157 сторожовими вежами. Всередину міста вели сім воріт з різних кінців. У центрі знаходився царський палац, поруч — храми, присвячені таким богам, як Набу, Шамаш, Сін, і більш дрібні — Ададу, Нінгалу, Нінурта. Також був зикурат заввишки 42 метри, місто прикрашали рельєфні стіни і різні скульптури. Зокрема ворота «вартували» крилаті бики шеду, вага яких доходить до 40 тонн. До міста прилягали царський мисливський парк і сад. Зі збереженого листування відомо, що сюди були доставлені тисячі молодих фруктових дерев, айви, мигдалю, яблуні і мушмули.

Розкопки ред.

Вперше про це місце згадує французький генконсул в Мосулі Поль-Еміль Ботта в 1842 році. Він вважав, що тут розміщувалася біблійна Ніневія. Розкопки під його керівництвом проводилися в 1842 — 1844 роках. Віктор Плейс продовжив археологічні дослідження в 1852 — 1855 роках.

Значна частина знахідок французів була втрачена внаслідок двох інцидентів при транспортуванні рікою. В 1853 році Плейс спробував перевезти дві 30-тонні статуї та інші матеріали в Париж, однак пірати напали на експедицію і затопили транспортні судна. В 1855 році Плейс і Опперт спробували перевезти понад 200 ящиків із знахідками з Дур-Шаррукін і Німруда, але вся ця колекція була загублена. Те, що вдалося доставити в Париж, нині зберігається в залах Лувра.

У 1928–1935 в Хорсабаді проводили розкопки американські археологи з сходознавчих інституту Чикаго. За тронним залом ними був виявлений великий шеду вагою 40 тонн. Статуя з великими труднощами була доставлена ​​в Чикаго. Наступні розкопки проходили в палаці і храмовому комплексі.

У 1957 до дослідження міста взялися археологи Іракського Департаменту Античності під керівництвом Фуада Сафара. Ними був виявлений храм Сібітті.

За повідомленнями місцевих жителів, 8 березня 2015 бойовики «ісламської держави Іраку і Леванту» частково розграбували, частково знищили руїни міста.

Див. також ред.

  • Міста стародавнього Близького Сходу

Примітки ред.

  1. Дур-Шаррукин [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] в Вікіпедія.
  2. ↑ Міста Дворіччя [ 30 жовтня 2009 у Wayback Machine.].
  3. Marc Van De Mieroop, A History of the Ancient Near East ca. 3000 — 323 BC, Wiley-Blackwell, 2006, ISBN 1-4051-4911-6
  4. Lane Fox 2008: 27; texts are in Luckenbill 1927: II.
  5. E. Guralnick, New drawings of Khorsabad sculptures by Paul Émile Botta, Revue d'assyriologie et d'archéologie orientale, vol. 95, pp. 23-56, 2002
  6. Victor Place, Nineve et l'Assyie, in3 volumes, Imprimerie impériale, 1867–1879
  7. Robert William Rogers, A history of Babylonia and Assyria: Volume 1, Abingdon Press, 1915
  8. [1] [ 18 червня 2010 у Wayback Machine.] OIC 16. Tell Asmar, Khafaje and Khorsabad: Second Preliminary Report of the Iraq Expedition, Henri Frankfort, 1933
  9. [2] [ 18 червня 2010 у Wayback Machine.] OIC 17. Iraq Excavations of the Oriental Institute 1932/33: Third Preliminary Report of the Iraq Expedition, Henri Frankfort, 1934
  10. [3] [ 18 червня 2010 у Wayback Machine.] Gordon Loud, Khorsabad, Part 1: Excavations in the Palace and at a City Gate, Oriental Institute Publications 38, University of Chicago Press, 1936
  11. [4] [ 18 червня 2010 у Wayback Machine.] Gordon Loud and Charles B. Altman, Khorsabad, Part 2: The Citadel and the Town, Oriental Institute Publications 40, University of Chicago Press, 1938
  12. F. Safar, The Temple of Sibitti at Khorsabad, Sumer, vol. 13, pp. 219–221, 1957
  13. . RT. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 8 березня 2015. 

Література ред.

  • G. Loud and C.B. Altman, Khorsabad, University of Chicago Press, 1936-38.
  • A. Fuchs, Die Inschriften Sargons II. aus Khorsabad, Cuvillier, 1994, ISBN 3-930340-42-9
  • A. Caubet, Khorsabad: le palais de Sargon II, roi d'Assyrie: Actes du colloque organisé au musée du Louvre par le Services culturel les 21 et 22 janvier 1994, La Documentation française, 1996, ISBN 2-11-003416- 5
  • Arno Poebel, The Assyrian King-List from Khorsabad, Journal of Near Eastern Studies, vol. 1, no. 3, pp. 247–306, 1942
  • Arno Poebel, The Assyrian King List from Khorsabad (Continued), Journal of Near Eastern Studies, vol. 1, no. 4, pp. 460–492, 1942
  • Pauline Albenda, The palace of Sargon, King of Assyria: Monumental wall reliefs at Dur-Sharrukin, from original drawings made at the time of their discovery in 1843–1844 by Botta and Flandin, Editions Recherche sur les civilisations, 1986, ISBN 2 −86538-152-8

Посилання ред.

Дур-Шаррукін
у сестринських Вікіпроєктах
Файли у Вікісховищі?
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dur Sharrukin akkad Fortecya Sargona stolicya Assiriyi v ostanni roki pravlinnya Sargona II Misto buduvalosya za jogo proyektom v period z 713 po 707 roki do n e Odnak vnaslidok raptovoyi zagibeli carya v bitvi budivnictvo bulo pripineno i stolicya bula perenesena v Nineviyu V kinci VII stolittya do n e misto bulo zrujnovane vijskami Midiyi Nini tut roztashovane poselennya Horsabad pivnich suchasnogo Iraku de dosi prozhivayut assirijci 1 2 Dur Sharrukin36 30 34 pn sh 43 13 45 sh d 36 50953000002777316 pn sh 43 22931000002777324 sh d 36 50953000002777316 43 22931000002777324 Koordinati 36 30 34 pn sh 43 13 45 sh d 36 50953000002777316 pn sh 43 22931000002777324 sh d 36 50953000002777316 43 22931000002777324Krayina IrakRoztashuvannya NajnavaTip naselenij punkt i misce rozkopokData zasnuvannya 706 do n e Dur SharrukinDur Sharrukin Irak Mediafajli u VikishovishiRekonstrukciya citadeli z palacom Sargona IIAssirijski mista togo chasu Zmist 1 Istoriya 2 Plan mista 3 Rozkopki 4 Div takozh 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaIstoriya red Sargon II buv carem Assiriyi v 722 705 do n e U 717 do n e vin nakazuye rozpochati budivnictvo novoyi rezidenciyi dlya nogo v misci zlittya richok Tigr i Velikij Zab V assirijskih zapisah togo chasu vkazano sho materiali taki yak derevina a takozh robocha sila buli zalucheni z dalekoyi Finikiyi V okolicyah mista buli posadzheni sadi olivkovogo dereva z metoyu zbilshennya virobnictva oliyi Do 706 do n e budivelni roboti pripinilisya U nastupnomu roci Sargon pomer v boyu Jogo sin Sinahherib vidmovivsya vid ideyi prodovzhiti budivnictvo i perenis stolicyu nazad v Nineviyu Pislya padinnya Assirijskoyi imperiyi nedobudovane misto bulo zrujnovane 3 Plan mista red Dur Sharrukin buv pryamokutnogo planuvannya zi storonami v 1760 i 1635 metriv plosheyu v 3 km abo 700 akriv Protyazhnist stin dorivnyuvala 16 280 odinicyam assirijskoyi miri dovzhini sho vidpovidalo chislovomu znachennyu imeni Sargon Masivni stini mista ohoronyalisya 157 storozhovimi vezhami Vseredinu mista veli sim vorit z riznih kinciv U centri znahodivsya carskij palac poruch hrami prisvyacheni takim bogam yak Nabu Shamash Sin i bilsh dribni Adadu Ningalu Ninurta Takozh buv zikurat zavvishki 42 metri 2 misto prikrashali relyefni stini i rizni skulpturi Zokrema vorota vartuvali krilati biki shedu vaga yakih dohodit do 40 tonn Do mista prilyagali carskij mislivskij park i sad Zi zberezhenogo listuvannya vidomo sho syudi buli dostavleni tisyachi molodih fruktovih derev ajvi migdalyu yabluni i mushmuli 4 nbsp Plan palacu nbsp Plan mistaRozkopki red Vpershe pro ce misce zgaduye francuzkij genkonsul v Mosuli Pol Emil Botta v 1842 roci Vin vvazhav sho tut rozmishuvalasya biblijna Nineviya Rozkopki pid jogo kerivnictvom provodilisya v 1842 1844 rokah 5 Viktor Plejs prodovzhiv arheologichni doslidzhennya v 1852 1855 rokah 6 Znachna chastina znahidok francuziv bula vtrachena vnaslidok dvoh incidentiv pri transportuvanni rikoyu V 1853 roci Plejs sprobuvav perevezti dvi 30 tonni statuyi ta inshi materiali v Parizh odnak pirati napali na ekspediciyu i zatopili transportni sudna V 1855 roci Plejs i Oppert sprobuvali perevezti ponad 200 yashikiv iz znahidkami z Dur Sharrukin i Nimruda ale vsya cya kolekciya bula zagublena 7 Te sho vdalosya dostaviti v Parizh nini zberigayetsya v zalah Luvra U 1928 1935 v Horsabadi provodili rozkopki amerikanski arheologi z shodoznavchih institutu Chikago Za tronnim zalom nimi buv viyavlenij velikij shedu vagoyu 40 tonn Statuya z velikimi trudnoshami bula dostavlena v Chikago Nastupni rozkopki prohodili v palaci i hramovomu kompleksi 8 9 10 11 U 1957 do doslidzhennya mista vzyalisya arheologi Irakskogo Departamentu Antichnosti pid kerivnictvom Fuada Safara Nimi buv viyavlenij hram Sibitti 12 Za povidomlennyami miscevih zhiteliv 8 bereznya 2015 bojoviki islamskoyi derzhavi Iraku i Levantu chastkovo rozgrabuvali chastkovo znishili ruyini mista 13 nbsp Krilatij bik z lyudskoyu golovoyu znajdenij pri rozkopkah Luvr nbsp Sargon II z velmozheyu nbsp Div takozh red Mista starodavnogo Blizkogo ShoduPrimitki red Dur Sharrukin Arhivovano 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine v Vikipediya a b Mista Dvorichchya Arhivovano 30 zhovtnya 2009 u Wayback Machine Marc Van De Mieroop A History of the Ancient Near East ca 3000 323 BC Wiley Blackwell 2006 ISBN 1 4051 4911 6 Lane Fox 2008 27 texts are in Luckenbill 1927 II E Guralnick New drawings of Khorsabad sculptures by Paul Emile Botta Revue d assyriologie et d archeologie orientale vol 95 pp 23 56 2002 Victor Place Nineve et l Assyie in3 volumes Imprimerie imperiale 1867 1879 Robert William Rogers A history of Babylonia and Assyria Volume 1 Abingdon Press 1915 1 Arhivovano 18 chervnya 2010 u Wayback Machine OIC 16 Tell Asmar Khafaje and Khorsabad Second Preliminary Report of the Iraq Expedition Henri Frankfort 1933 2 Arhivovano 18 chervnya 2010 u Wayback Machine OIC 17 Iraq Excavations of the Oriental Institute 1932 33 Third Preliminary Report of the Iraq Expedition Henri Frankfort 1934 3 Arhivovano 18 chervnya 2010 u Wayback Machine Gordon Loud Khorsabad Part 1 Excavations in the Palace and at a City Gate Oriental Institute Publications 38 University of Chicago Press 1936 4 Arhivovano 18 chervnya 2010 u Wayback Machine Gordon Loud and Charles B Altman Khorsabad Part 2 The Citadel and the Town Oriental Institute Publications 40 University of Chicago Press 1938 F Safar The Temple of Sibitti at Khorsabad Sumer vol 13 pp 219 221 1957 Bojoviki Islamskoyi derzhavi znishili i rozgrabuvali artefakti ruyin starodavnogo mista Dur Sharrukin RT Arhiv originalu za 11 bereznya 2016 Procitovano 8 bereznya 2015 Literatura red G Loud and C B Altman Khorsabad University of Chicago Press 1936 38 A Fuchs Die Inschriften Sargons II aus Khorsabad Cuvillier 1994 ISBN 3 930340 42 9 A Caubet Khorsabad le palais de Sargon II roi d Assyrie Actes du colloque organise au musee du Louvre par le Services culturel les 21 et 22 janvier 1994 La Documentation francaise 1996 ISBN 2 11 003416 5 Arno Poebel The Assyrian King List from Khorsabad Journal of Near Eastern Studies vol 1 no 3 pp 247 306 1942 Arno Poebel The Assyrian King List from Khorsabad Continued Journal of Near Eastern Studies vol 1 no 4 pp 460 492 1942 Pauline Albenda The palace of Sargon King of Assyria Monumental wall reliefs at Dur Sharrukin from original drawings made at the time of their discovery in 1843 1844 by Botta and Flandin Editions Recherche sur les civilisations 1986 ISBN 2 86538 152 8Posilannya red Dur Sharrukinu sestrinskih Vikiproyektah nbsp Fajli u Vikishovishi Khorsabad Excavation Page Oriental Institute Chicago Arhivovano 13 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Khorsabad Relief Project Oriental Institute Arhivovano 14 lyutogo 2014 u Wayback Machine Planuvannya Dur Sharrukin Arhivovano 21 kvitnya 2021 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dur Sharrukin amp oldid 37433725