www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хоакін Соролья Хоакі н Соро лья і Басті да ісп Joaquín Sorolla y Bastida 27 лютого 1863 Валенсія Іспанія 10 серпня 1923

Хоакін Соролья

Хоакі́н Соро́лья і Басті́да (ісп. Joaquín Sorolla y Bastida; 27 лютого 1863, Валенсія, Іспанія — 10 серпня 1923, Мадрид, Іспанія) — іспанський майстер декоративного живопису зламу 19-20 ст.

Хоакін Соролья
ісп. Joaquín Sorolla

При народженні ісп. Joaquín Sorolla y Bastida
Народження 27 лютого 1863(1863-02-27)[…]
Валенсія, Іспанія
Смерть 10 серпня 1923(1923-08-10)[…] (60 років)
  Мадрид, Іспанія
Поховання Cementeri General de Valènciad
Країна  Іспанія
Жанр портрет
Навчання Королівська Академія мистецтв Сан Карлос
Діяльність художник, викладач університету
Напрямок живопис
Вчитель Франсіско Праділья і Gonzalo Salvá Simbord
Відомі учні Vicente Santaolaria Montorod, Álvaro Alcalá Galianod, Fernando Amarikad і Teodoro Andreud
Твори Сумна спадковістьd, Торгівля білими рабинямиd і Chapel on the Láchar estated
У шлюбі з Clotilde García del Castillod
Діти Joaquín Sorolla Garcíad, Elena Sorolla i Garcíad і María Sorolla Garcíad
Нагороди
 Хоакін Соролья у Вікісховищі
  Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис ред.

Народився 27 лютого 1863 у місті Валенсія. Батьки рано померли, за припущенням, від холери. Хлопець залишився сиротою і його взяла у власну родину сестра померлої матері. Вітчим був слюсарем і тому хлопця готували до цієї професії.

Навчання в училищі виявило певні художні здібності. Директор училища порадив родичам підлітка продовжити навчання в художньому закладі, ті погодилися.

Франсіско Праділья, «Пісня про драму кохання», 1912

Юнак відбув у Мадрид, де брав уроки в Художній академії Сан-Карлос у скульптора Каетано Капуца. В Мадриді на молодика справили вплив твори Хосе де Рібера та Дієго Веласкеса, хоча він надавав перевагу модним столичним художникам.

Молодий художник показав власні твори у Валенсії і ті сподобалися вубліці. Внаслідок цього він у 1885 отримав стипендію від уряду регіону та відбув на стажування в Рим, Італія. Воно проходило під керівництвом художника Франсіско Праділья, що був керівником Римської академії іспанських художників. Обдарований колорист Праділья, майстер побутового жанру, працював над історичною тематикою, яку подавав у побутових ситуаціях. Нічого від найкращих сторін творчості Франсіско Праділья Хоакін Соролья не взяв.

Він теж звернувся до побутового жанру, про що свідчать його ранні твори («Чернець Хорхе захищає божевільного від побиття камінням», 1887). Він звертається до іспанської тематики, несміливо трактуючи теми церковних служб («Цілування в церкві реліквії»), вкотре тлумачить про чесноти ченців тощо. Але все це ковзання по поверхні сюжетів, бо художнику мало вдаються відтворення драматичних сюжетів і психологічні характеристики персонажів. Він пробує власні сили в портретному жанрі і створив декілька репрезентативних портретів, серед котрих і «Портрет іспанського короля Альфонсо XIII у вбранні гусара», де є чудово відтворений костюм і мало самої особи. У Сорольї виявилися декоративні здібності і вони почали переважати в його художній практиці.

Дещо більше достовірного було в портретах дружини («Клотільда в коштовній чорній сукні», 1906) і власних дітей, спілкування з якими було довгим і сприяло спостереженням. Але і в цих портретах переважала декоративність, іноді безсюжетність («Дружина і дві доньки в саду»).

Узбережжя, світла палітра і прагнення радісного ред.

Перебування на узбережжі у Валенсії навернуло Соролью до сюжетів про відпочинок і дозвілля. Він практично відмовляється від драматичних сюжетів (серед винятків «Купання в морі дітей, що перенесли поліомієліт», 1899), а звертається до дозвілля забезпечених верств населення чи невибагливих сценок на узбережжі («Антоніо Гарсіа на узбережжі», «Клотільда на пляжі з парасолькою», 1904, «Купання білого коня», «Дві пані на узбережжі», 1909). Він прийшов до надто висвітленої палітри та безсюжетної безтурботності небагатьоїх при старанному непомічанні болючих проблем Іспанії, що перебувала в економічній та політичній кризах. Цим він мимоволі наблизився до творів французьких імпресіоністів, що теж розробляли світлі та необтяжливі сюжети мінливого життя, жахаючись від драматичних чи героїчних сюжетів важкої реальності Франції останньої третини 19 ст.

Творчість митця йшла паралельно з пошуками його сучасників, серед котрих Ігнасіо Сулоага, Франсіско Праділья, картини яких повні значущості, яку він втрачав. Зовсім не привернули уваги Сорольї і пошуки поколіття новаторів і іспанських модерністів типу Ісідро Нонела або Пабло Пікассо. В його мистецтві все більше декоративності, сонячних плам в картинах і безсюжетності та буржуазної обмеженості.

Чимало останньому сприяв фінансовий успіх, що несподівано виборов тоді вже немолодий Соролья.

П'ять місяців у США та 14 пано для «Іспанського товариства США» ред.

Головний офіс «Іспанського товариства США»

Майже 40-річним він наважився на виставки за кордоном. Виставка у Франції (що почала визнавати імпресіоністів) мала успіх. Куди як стримано сприняли висвітлену манеру Сорольї і широкі мазки сприйняли у Німеччнині та Великій Британії.

Але у Британії в 1908 познайомився з американським магнатом Арчером Мілтоном Хантингтоном. Багатий Хантингтон свого часу заснував у США «Іспанське товариство США» і запросив його та його виставку до США. Картини Сорольї добре продали у США, а іспанські добродії сприяли замовленню портрета американського президента Тафта. Соролья працював у США п'ять місяців (його виставку побачили також у Бостоні та Буффало), привіз купу грошей та популярність модного салонного художника.

На початку 1911 відвідав США вдруге. Відбулася його нова виставка. Того ж року він підписав угоду з магнатом Хантингтоном на створення декоративних картин-панно для декорування штабквартири «Іспанського товариства США». Керівництво товариства наполягало, щоби художник створив картини з історії Іспанії. Але Соролья, що мав творчу кризу, наполягав на створенні декоративних панно, необтяжливих для його свідомості. Він обіцяв подати різні ландшафти декількох провінцій Іспанії з її фольклором і барвистими святами. Керівництво товариства прийняло умови Сорольї та наполягало на створенні 14 панно певного розміру. Серія отримала назву «Краєвиди Іспанії».

Праця над декоративними панно розтяглася на 7 років. У пошуках сюжетів і краєвидів він відвідав Ельче, північні Наварру та Арагон, східну Каталонію, рідну Валенсію, Андалусію та Севілью, Естремадуру, Галісію, Гвіпускоа, Кастилію та Леон.

Серед використаних сюжетів — ринок, свято хліба, арагонська хота, відпочинок іспанських паломників при відвіданні святих місць тощо.

Хвороба та смерть ред.

У 1920 переніс інсульт (крововилив у мозок). Ускладненням хвороби був палаліч. Через три роки, 10 серпня 1923, помер у Мадриді.

Перелік вибраних творів ред.

  • «Чернець Хорхе захищає божевільного від побиття камінням», 1887
  • «Повернення рибалок», 1894
  • «Освячення рибальського човна», 1894
  • «Доктор Сімарро біля мікроскопа»
  • «Купання в морі дітей, що перенесли поліомієліт», 1899
  • «Автопортрет», 1912
  • «Купання білого коня»
  • «Моя родина», 1901
  • «Клотільда на пляжі з парасолькою», 1904
  • «Клотільда в коштовній чорній сукні», 1906
  • «Маріанна в саду, ла Гранха», 1907
  • «Човни на узбережжі Валенсії», 1908
  • «Дві пані на узбережжі», 1909
  • «Президент Сполучених Штатів Вільям Тафт», 1909
  • «Луїс Комфорт Тіффані», 1911
  • «Кущ троянд у дворику будинку художника», 1918

Галерея ред.

Панно для «Іспанського товариства США» ред.

Іспанщина ред.

Побутовий жанр ред.

Пейзажі ред.

Портрети ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119110296 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Joaquín Sorolla y Bastida
    d:Track:Q17299517
  4. ↑ Соролья Хоакин // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. RKDartists
    d:Track:Q17299517
  6. ↑ Andrés Ubeda de los Cobos Sorolla y Bastida, Joaquín // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — ISBN 978-1-884446-05-4 — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T079824
    d:Track:Q217595d:Track:Q56691875d:Track:Q810196d:Track:Q1547776d:Track:Q21431157d:Track:Q103967884
  7. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  8. Берлінська академія мистецтв — 1696.
    d:Track:Q414110
  9. ↑ https://datos.gob.es/es/catalogo/e00123904-autores-espanoles-en-dominio-publico-fallecidos-desde-1900
  10. Artnet — 1998.
    d:Track:Q874430d:Track:Q266566
  11. http://www.artnet.com/artists/joaquin-sorolla-y-bastida/

Джерела ред.

  • Leonard Williams. Catalogue Of Paintings By Joaquin Sorolla Y Bastida. — 164 p.
  • Хоакин Соролья-и-Бастида// Европейское искусство: Живопись. Скульптура. Графика: Энциклопедия: В 3 т. — М.: Белый город, 2006.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Hoaki n Soro lya i Basti da isp Joaquin Sorolla y Bastida 27 lyutogo 1863 Valensiya Ispaniya 10 serpnya 1923 Madrid Ispaniya ispanskij majster dekorativnogo zhivopisu zlamu 19 20 st Hoakin Sorolyaisp Joaquin SorollaPri narodzhenni isp Joaquin Sorolla y BastidaNarodzhennya 27 lyutogo 1863 1863 02 27 1 2 Valensiya Ispaniya 4 5 6 Smert 10 serpnya 1923 1923 08 10 4 7 60 rokiv Madrid Ispaniya 4 6 Pohovannya Cementeri General de ValenciadKrayina Ispaniya 9 Zhanr portret 10 11 Navchannya Korolivska Akademiya mistectv San KarlosDiyalnist hudozhnik vikladach universitetuNapryamok zhivopisVchitel Fransisko Pradilya i Gonzalo Salva SimbordVidomi uchni Vicente Santaolaria Montorod Alvaro Alcala Galianod Fernando Amarikad i Teodoro AndreudTvori Sumna spadkovistd Torgivlya bilimi rabinyamid i Chapel on the Lachar estatedU shlyubi z Clotilde Garcia del CastillodDiti Joaquin Sorolla Garciad Elena Sorolla i Garciad i Maria Sorolla GarciadNagorodi Hoakin Sorolya u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Uzberezhzhya svitla palitra i pragnennya radisnogo 1 2 P yat misyaciv u SShA ta 14 pano dlya Ispanskogo tovaristva SShA 1 3 Hvoroba ta smert 2 Perelik vibranih tvoriv 3 Galereya 3 1 Panno dlya Ispanskogo tovaristva SShA 3 2 Ispanshina 3 3 Pobutovij zhanr 3 4 Pejzazhi 3 5 Portreti 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaZhittyepis red Narodivsya 27 lyutogo 1863 u misti Valensiya Batki rano pomerli za pripushennyam vid holeri Hlopec zalishivsya sirotoyu i jogo vzyala u vlasnu rodinu sestra pomerloyi materi Vitchim buv slyusarem i tomu hlopcya gotuvali do ciyeyi profesiyi Navchannya v uchilishi viyavilo pevni hudozhni zdibnosti Direktor uchilisha poradiv rodicham pidlitka prodovzhiti navchannya v hudozhnomu zakladi ti pogodilisya nbsp Fransisko Pradilya Pisnya pro dramu kohannya 1912Yunak vidbuv u Madrid de brav uroki v Hudozhnij akademiyi San Karlos u skulptora Kaetano Kapuca V Madridi na molodika spravili vpliv tvori Hose de Ribera ta Diyego Velaskesa hocha vin nadavav perevagu modnim stolichnim hudozhnikam Molodij hudozhnik pokazav vlasni tvori u Valensiyi i ti spodobalisya vublici Vnaslidok cogo vin u 1885 otrimav stipendiyu vid uryadu regionu ta vidbuv na stazhuvannya v Rim Italiya Vono prohodilo pid kerivnictvom hudozhnika Fransisko Pradilya sho buv kerivnikom Rimskoyi akademiyi ispanskih hudozhnikiv Obdarovanij kolorist Pradilya majster pobutovogo zhanru pracyuvav nad istorichnoyu tematikoyu yaku podavav u pobutovih situaciyah Nichogo vid najkrashih storin tvorchosti Fransisko Pradilya Hoakin Sorolya ne vzyav Vin tezh zvernuvsya do pobutovogo zhanru pro sho svidchat jogo ranni tvori Chernec Horhe zahishaye bozhevilnogo vid pobittya kaminnyam 1887 Vin zvertayetsya do ispanskoyi tematiki nesmilivo traktuyuchi temi cerkovnih sluzhb Ciluvannya v cerkvi relikviyi vkotre tlumachit pro chesnoti chenciv tosho Ale vse ce kovzannya po poverhni syuzhetiv bo hudozhniku malo vdayutsya vidtvorennya dramatichnih syuzhetiv i psihologichni harakteristiki personazhiv Vin probuye vlasni sili v portretnomu zhanri i stvoriv dekilka reprezentativnih portretiv sered kotrih i Portret ispanskogo korolya Alfonso XIII u vbranni gusara de ye chudovo vidtvorenij kostyum i malo samoyi osobi U Sorolyi viyavilisya dekorativni zdibnosti i voni pochali perevazhati v jogo hudozhnij praktici Desho bilshe dostovirnogo bulo v portretah druzhini Klotilda v koshtovnij chornij sukni 1906 i vlasnih ditej spilkuvannya z yakimi bulo dovgim i spriyalo sposterezhennyam Ale i v cih portretah perevazhala dekorativnist inodi bezsyuzhetnist Druzhina i dvi donki v sadu Uzberezhzhya svitla palitra i pragnennya radisnogo red Perebuvannya na uzberezhzhi u Valensiyi navernulo Sorolyu do syuzhetiv pro vidpochinok i dozvillya Vin praktichno vidmovlyayetsya vid dramatichnih syuzhetiv sered vinyatkiv Kupannya v mori ditej sho perenesli poliomiyelit 1899 a zvertayetsya do dozvillya zabezpechenih verstv naselennya chi nevibaglivih scenok na uzberezhzhi Antonio Garsia na uzberezhzhi Klotilda na plyazhi z parasolkoyu 1904 Kupannya bilogo konya Dvi pani na uzberezhzhi 1909 Vin prijshov do nadto visvitlenoyi palitri ta bezsyuzhetnoyi bezturbotnosti nebagatoyih pri starannomu nepomichanni bolyuchih problem Ispaniyi sho perebuvala v ekonomichnij ta politichnij krizah Cim vin mimovoli nablizivsya do tvoriv francuzkih impresionistiv sho tezh rozroblyali svitli ta neobtyazhlivi syuzheti minlivogo zhittya zhahayuchis vid dramatichnih chi geroyichnih syuzhetiv vazhkoyi realnosti Franciyi ostannoyi tretini 19 st Tvorchist mitcya jshla paralelno z poshukami jogo suchasnikiv sered kotrih Ignasio Suloaga Fransisko Pradilya kartini yakih povni znachushosti yaku vin vtrachav Zovsim ne privernuli uvagi Sorolyi i poshuki pokolittya novatoriv i ispanskih modernistiv tipu Isidro Nonela abo Pablo Pikasso V jogo mistectvi vse bilshe dekorativnosti sonyachnih plam v kartinah i bezsyuzhetnosti ta burzhuaznoyi obmezhenosti Chimalo ostannomu spriyav finansovij uspih sho nespodivano viborov todi vzhe nemolodij Sorolya P yat misyaciv u SShA ta 14 pano dlya Ispanskogo tovaristva SShA red nbsp Golovnij ofis Ispanskogo tovaristva SShA Majzhe 40 richnim vin navazhivsya na vistavki za kordonom Vistavka u Franciyi sho pochala viznavati impresionistiv mala uspih Kudi yak strimano sprinyali visvitlenu maneru Sorolyi i shiroki mazki sprijnyali u Nimechchnini ta Velikij Britaniyi Ale u Britaniyi v 1908 poznajomivsya z amerikanskim magnatom Archerom Miltonom Hantingtonom Bagatij Hantington svogo chasu zasnuvav u SShA Ispanske tovaristvo SShA i zaprosiv jogo ta jogo vistavku do SShA Kartini Sorolyi dobre prodali u SShA a ispanski dobrodiyi spriyali zamovlennyu portreta amerikanskogo prezidenta Tafta Sorolya pracyuvav u SShA p yat misyaciv jogo vistavku pobachili takozh u Bostoni ta Buffalo priviz kupu groshej ta populyarnist modnogo salonnogo hudozhnika Na pochatku 1911 vidvidav SShA vdruge Vidbulasya jogo nova vistavka Togo zh roku vin pidpisav ugodu z magnatom Hantingtonom na stvorennya dekorativnih kartin panno dlya dekoruvannya shtabkvartiri Ispanskogo tovaristva SShA Kerivnictvo tovaristva napolyagalo shobi hudozhnik stvoriv kartini z istoriyi Ispaniyi Ale Sorolya sho mav tvorchu krizu napolyagav na stvorenni dekorativnih panno neobtyazhlivih dlya jogo svidomosti Vin obicyav podati rizni landshafti dekilkoh provincij Ispaniyi z yiyi folklorom i barvistimi svyatami Kerivnictvo tovaristva prijnyalo umovi Sorolyi ta napolyagalo na stvorenni 14 panno pevnogo rozmiru Seriya otrimala nazvu Krayevidi Ispaniyi Pracya nad dekorativnimi panno roztyaglasya na 7 rokiv U poshukah syuzhetiv i krayevidiv vin vidvidav Elche pivnichni Navarru ta Aragon shidnu Kataloniyu ridnu Valensiyu Andalusiyu ta Sevilyu Estremaduru Galisiyu Gvipuskoa Kastiliyu ta Leon Sered vikoristanih syuzhetiv rinok svyato hliba aragonska hota vidpochinok ispanskih palomnikiv pri vidvidanni svyatih misc tosho Hvoroba ta smert red U 1920 perenis insult krovoviliv u mozok Uskladnennyam hvorobi buv palalich Cherez tri roki 10 serpnya 1923 pomer u Madridi Perelik vibranih tvoriv red Chernec Horhe zahishaye bozhevilnogo vid pobittya kaminnyam 1887 Povernennya ribalok 1894 Osvyachennya ribalskogo chovna 1894 Doktor Simarro bilya mikroskopa Kupannya v mori ditej sho perenesli poliomiyelit 1899 Avtoportret 1912 Kupannya bilogo konya Moya rodina 1901 Klotilda na plyazhi z parasolkoyu 1904 Klotilda v koshtovnij chornij sukni 1906 Marianna v sadu la Granha 1907 Chovni na uzberezhzhi Valensiyi 1908 Dvi pani na uzberezhzhi 1909 Prezident Spoluchenih Shtativ Vilyam Taft 1909 Luyis Komfort Tiffani 1911 Kush troyand u dvoriku budinku hudozhnika 1918Galereya red Panno dlya Ispanskogo tovaristva SShA red nbsp Eskiz Tancivnicya v chervonomu nbsp Aragon Hota nbsp Kastiliya Svyato hliba 1913 Persha z zakinchenih Provincij Ispaniyi 14 fresok adya Amerikanskogo tovaristva na Manhetteni nbsp Estremadura Rinok nbsp Vilov tuncyaIspanshina red nbsp Folklor Muzej Sorolyi nbsp Chernec Horhe zahishaye bozhevilnogo vid pobittya kminnyam 1887 nbsp Ciluvannya v cerkvi relikviyi 1893 nbsp Aragonska hota nbsp Sumna spadkovist nbsp Torgivlya lyudmiPobutovij zhanr red nbsp Povernennya ribalok 1894 muzej d Orse nbsp nbsp Pislya kupannya Valensiya nbsp Kupannya ditej Valensiya nbsp Diti na plyazhi nbsp Kupannya bilogo konya Muzej Sorolyi nbsp Pislya kupannya nbsp Mati 1895 Muzej Sorolyi nbsp Skakalka 1907 Muzej Sorolyi nbsp Progulyanka po plyazhu 1909 Muzej Sorolyi nbsp Diti sho zbirayut mushli 1919 Fond banka Santander nbsp Diti na berezi morya 1903 In the upper right corner Sorolla has included an oblique reference to another favorite theme oxen pulling fishing boats in to shore Muzej mistectv Filadelfiyi nbsp Plyazh u Valensiyi 1908 nbsp Moya druzhina ta donki v sadu 1910 nbsp I voni vse she kazhut sho riba doroga nbsp Insha Margarita nbsp Rozdyagnena zhinka 1902 nbsp nbsp Doslidi nbsp Akademichne vivchennya prirodiPejzazhi red nbsp nbsp nbsp nbsp Portreti red nbsp Klotilda v koshtovnij chornij sukni druzhina hudozhnika 1906 nbsp Hoakin v krisli nbsp Antonio Garsia na uzberezhzhi nbsp Portret ispanskogo korolya Alfonso HIII u gusarskomu vbranni 1907 nbsp Prezident SShA Vilyam Taft 1909 nbsp Doktor Simarro bilya mikroskopa nbsp Portret Rakel MellerDiv takozh red Mistectvo Ispaniyi Videnska secesiya Paradnij portret Ignasio Suloaga Oriyentalizm mistectvo PoliomiyelitPrimitki red Deutsche Nationalbibliothek Record 119110296 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Joaquin Sorolla y Bastida d Track Q17299517 a b v Sorolya Hoakin Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 RKDartists d Track Q17299517 a b Andres Ubeda de los Cobos Sorolla y Bastida Joaquin Grove Art Online J Turner Oxford England Houndmills Basingstoke England New York OUP 2017 ISBN 978 1 884446 05 4 doi 10 1093 GAO 9781884446054 ARTICLE T079824 d Track Q217595d Track Q56691875d Track Q810196d Track Q1547776d Track Q21431157d Track Q103967884 SNAC 2010 d Track Q29861311 Berlinska akademiya mistectv 1696 d Track Q414110 a b https datos gob es es catalogo e00123904 autores espanoles en dominio publico fallecidos desde 1900 Artnet 1998 d Track Q874430d Track Q266566 http www artnet com artists joaquin sorolla y bastida Dzherela red Leonard Williams Catalogue Of Paintings By Joaquin Sorolla Y Bastida 164 p Hoakin Sorolya i Bastida Evropejskoe iskusstvo Zhivopis Skulptura Grafika Enciklopediya V 3 t M Belyj gorod 2006 Posilannya red Sajt Muzeya Soroli isp Sajt posvyashyonnyj hudozhniku angl Raboty v muzeyah mira angl Biografiya i rabotye angl Proizvedeniya na Wikiart Tom Birchenof Sardzhent Sorolya dvojnoj portret zhurnal Tretyakovskaya galereya 4 41 2013 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hoakin Sorolya amp oldid 39497638