Франсіско Праділья-і-Ортіс (ісп. Francisco Pradilla y Ortiz; 24 липня 1848, Вільянуева-де-Гальєго, Арагон — 1 листопада 1921, Мадрид) — іспанський історичний живописець, директор Музею Прадо в 1896—1898 роках.
| Франсіско Праділья | |
|---|---|
| Народився | 24 липня 1848 Вільянуева-де-Гальєго, Сарагоса, Арагон, Іспанія |
| Помер | 1 листопада 1921[…] (73 роки) Мадрид, Іспанія |
| Поховання | Кладовище Сан-Хустоd |
| Країна | Іспанія |
| Діяльність | художник, ілюстратор |
| Alma mater | Королівська академія витончених мистецтв Сан-Фернандо і Real Academia de España en Romad |
| Відомі учні | Хоакін Соролья і Бастіда і Luis Menéndez Pidald |
| Знання мов | іспанська |
| Членство | Real Academia de Nobles y Bellas Artes de San Luisd і Academia Española de Bellas Artes de Romad |
| Напрямок | Реалізм |
| Посада | director of Museo del Pradod |
| Конфесія | католицтво |
| Нагороди | |
|
Життя і творчість Редагувати
Спочатку вивчав малюнок в Сарагосі, у двох театральних художників, що створювали ескізи костюмів і декорації.
У 1863 році приїхав в Мадрид, де вивчав роботи старих майстрів.
У 1874 році став одним з перших студентів в новій Іспанській Академії в Римі (Academia de España en Roma), будучи обраний разом з Кастро Пласенсія [es], Алехандро Феррант-і-Фішермансом і під керівництвом Альфредо Серрі.
Першою значною роботою була картина «Викрадення сабінянок». У 1877 році написав картину «Донья Хуана Божевільна» (Музей Прадо, Мадрид), за яку удостоївся почесної медалі на Національній експозиції витончених мистецтв (1878) і почесною медалі на Паризькій Всесвітній виставці 1878.
На замовлення міської ради Сарагоси в 1879 році написав дві картини: «Альфонсо I Воїн» (Alfonso el Batallador) і «Альфонсо X Мудрий» (Alfonso X el Sabio). Найвдалішим є великоформатне полотно «Здача Гранади Їх іспанським Величностям Ізабеллі та Фердинанду [es]», написане в 1882 році й нагороджене першою медаллю на мюнхенській Міжнародній художній виставці (1883). Ця робота відрізняється особливою тонкістю виконання і жвавістю зображених на ній характерів.
Крім таких великих масштабних історичних полотен часто звертався до жанрового живопису малих форм, на яких можна побачити мальовничі сценки з іспанського народного побуту. У Музеї Кармен Тіссен знаходиться картина «Галісійські прачки» (1887), де художник зображує повсякденне сцену групи жінок, зайнятих пранням білизни в полі.
Також був директором Королівської Академії Іспанії в Римі, однак незабаром відмовився від цієї посади, будучи розчарований величезною бюрократією, яка заважала його керівництву, а також неможливістю присвятити себе живопису. Проте, 3 лютого 1896 року прийняв пропозицію стати директором Музею Прадо [es], пробувши на цій посаді до 1898 року.
Галерея Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Find a Grave — 1996.
- Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
- Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- RKDartists
- Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- https://datos.gob.es/es/catalogo/e00123904-autores-espanoles-en-dominio-publico-fallecidos-desde-1900
- https://alfayomega.es/el-celebre-pintor-de-juana-la-loca-fue-un-hombre-de-fe/
- Правильніше: Високість. Так титулувалися іспанські королі аж до Карла I.