Ханджар

Ханджар (араб. خنجر‎, перс. خونگر‎‎, тур. Hançer, босн. Handžar) — традиційний кинджал родом з Омана. Його носили чоловіки для урочистих випадків, це короткий кривий меч, за формою нагадує букву «J» та нагадує гачок. Він може бути виготовлений з різних матеріалів, в залежності від якості своєї майстерності. Це популярний сувенір серед туристів і продається на ринках по всьому регіону. Національним символом султанату, ханджар представлений к виді національної емблеми і на Оманську ріалі. Він також використовується в логотипах і комерційних образах в Омані.

Оманський ханджар, також відомий як джамбія, виготовлений приблизно в 1924 році

Індійський ханджар-кинджал з руків'ям у формі пістолетоподібної рукоятки, 17-те століття.

Історія

Не відомо коли Оманський ханджар був вперше створений. Наскельні малюнки, втілюючи кинджал були виявлені на могильних плитах, розташованих в центральній частині області Ру усь Аль-Джибаль. Це, як вважають, передує відродженню Ваххабізму, яке відбулося в кінці 1700-х років. Вони були також згадані в обліковому запису Роберта Падбругга з Голландської Республіки, який відправився в Маскат в червні 1672.

В Османській імперії поширилося далі використання цього типу ножа. На Балканах, де він був відомий як Handschar, такі ножі були регулярно використовувались османськими поліцейськими, і він залишився в місцевому використанні і після закінчення османського панування. Під час Другої світової війни, в честь ножа назвали 13-ту гірську дивізію Ваффен СС «Ханджар» (1-ша хорватська), що складалася разом з боснійських мусульман (Босняків етнічних) та з деяких католицьких хорватських солдат; ніж також з'явився на підрозділи емблеми дивізії.

Використання та символіка

Склад і виробництво

 Державний герб Оману з ханджаром в центрі

В залежності від якості своєї майстерності, оманський ханджар можна виготовити, використовуючи різні метали та інші матеріали. Золото або срібло буде використовуватися, щоб зробити ханджар кращої якості (наприклад, для королівської влади), у той час як латунь і мідь буде використовуватись для кинджалів, виготовлених місцевими майстрами. Наприклад, піхви, прикрашені золотом, історично обмежувалася вищим класом Оману. Біла або слонова кістка обробляється і обшивається віддаючи перевагу для Сеїдів або Хашимітов, що символізує їх статус у суспільстві. Najeeb Altarfayn Saadah в Омані і Аравії, зазвичай мають два з них. Традиційно кинджал розробляється самим майбутнім власником, а майстер враховує «специфікації» та «уподобання», передбачені першим. Час, необхідний для виготовлення ханджару може становити від трьох тижнів до декількох місяців.

Найбільш елементарними розділами ханджара є його ручка і лезо. Матеріал, що використовується в ручці відіграє значну роль у встановленні кінцевої ціни кинджала. Кістка — зокрема, ріг носорога та ікло слона — були колись загальним стандартом, так як вони «вважалися найкращим матеріалом», щоб зробити руків'я . Проте, з міжнародною забороною на торгівлю слонової кістки, використання інших матеріалів, таких як дерево, пластик, і верблюжої кістки — стало більш поширеним. Як правило, у верхня частина руків'я плоска, але та, яка призначена для королівської сім'ї, має форму хреста.

Одяг

Оманський ханджар, заправлений під пояс і розташований спереду в центрі власника тіла. Він є частиною повсякденного одягу; однак, це тепер як «церемоніальний кинджал», і носять його лише для офіційних заходів та церемоній, таких як весілля, паради, мітинги і дипломатичні функції — та серед багатьох інших випадків. Під назвою «Всюдисуща ознака мужності» Джон М. Уілліс в журналі The Arab Studies Journal, позначив ханджар як символ «мужності, сили і влади»,, а також символу, що слугує високому статусу для людини, що носить його. В результаті, іноді сім'ї віддають їх своїм синам, коли вони досягають підліткового віку, і є звичайним весільним подарунком для нареченого.

Хоча ханджар був спочатку створений в якості зброї для нападу і захисту, він використовується виключно для ритуальних і практичних цілей сьогодні. Остання ситуація мала місце в пустелі, де він використовувався як знаряддя для полювання і зняття шкури тварин, так добрі як для нарізки мотузки. Через це, він зараз вважається «соціальним табу» в Омані

Розповсюдження

Ханджар найбільш поширений в Омані з урахуванням його символічного статусу, Його також носили чоловіки в Ємені і Об'єднаних Арабських Еміратах, які є невід'ємною складовою «в традиційному одязі» в цих країнах. Він також може бути і продаватися в інші країнах Перської затоки, в таких як Сую Векайф в Досі, Катар.  Ханджар — це популярний сувенір серед туристів, і є найбільш продаваним сувеніром Султанату.

Інші використання

Ханджар зображений на реверсі одного оманського ріалу.

Офіційний уряд

Ханджар є національним символом Оману, він показаний на гербі султанату. Він був символом королівського гребеня Аль Саїд династії з 18-го століття,, який згодом став національною емблемою. Він також зображений на Оманську ріалі — валюти країни, зокрема на одному ріалі,, а також на поштових марках, випущених в султанаті. Крім того, є статуї ханджара на будівлях державних міністерств і на різних атракціонах по всій країні.

Комерція

 Ханджар був показаний помітно на логотипі і літаків з Oman Air — в країні авіаперевізника — поки вона не була знята в рамках ребрендингу в 2008 році. Логотип Omantel також показана стилізований ханджар; він був збережений в мотиві  логотипу після об'єднання телекомунікаційної компанії з Oman Mobile в 2010 році. Крім того, парфумерна компанія Amouage — яка належить султанові Оману і його королівській родині  — включає кинджал в дизайн своїх пляшок. Ковпачок на парфумі флакону Gold for Men нагадує ручку ханджара, доповнюючи Gold for Women кришку, яка нагадує купол мечеті Руві.

Див. також

• Джамбія
• Шабля
• Зульфікар
• 13-та гірська дивізія СС «Ханджар» (1-ша хорватська)

Список літератури

1. Свержин, Владимир (29 грудня 2021). Всё о холодном клинковом оружии (рос.). Litres. ISBN 978-5-04-008253-7. 
2. Lancaster, William; Lancaster, Fidelity (November 2011). A discussion of rock carvings in Ra’s al Khaimah Emirate, UAE, and Musandam province, Sultanate of Oman, using local considerations. Arabian Archaeology and Epigraphy (John Wiley & Sons) 22 (2): 166–195. doi:10.1111/j.1600-0471.2011.00338.x. Процитовано 2 червня 2014.  (потрібна безкоштовна реєстрація)
3. Kola, Aftab H. Symbol of manhood. Deccan Herald. Процитовано 30 травня 2014. 
4. More needed to be done for the survival of Omani art, crafts. Times of Oman. Times News Service. 7 жовтня 2012. Процитовано 3 червня 2014.  (необхідна підписка)
5. Hiel, Betsy (27 травня 2007). Old & New. Pittsburgh Tribune-Review. Процитовано 30 травня 2014.  (необхідна підписка)
6. Hawley, Ruth (July 1975). Omani Silver. Proceedings of the Seminar for Arabian Studies (Archaeopress) 6: 84. JSTOR 41223172. Процитовано 12 лютого 2014.  (потрібна безкоштовна реєстрація)
7. Chatty, Dawn (May 2009). . International Journal of Middle East Studies (Cambridge University Press) 41 (1): 10. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 червня 2014. (потрібна безкоштовна реєстрація)
8. Kamal, Sultana (27 лютого 2013). . Times of Oman. Архів оригіналу за 30 травня 2014. Процитовано 30 травня 2014. 
9. Rogers, Stuart (31 січня 2013). Holidays in Oman: experience endless beauty. The Daily Telegraph (London). Процитовано 5 червня 2014. 
10. Morgan, Judith (15 серпня 1999). Nizwa souk is lower key than most, but just as intriguing. The San Diego Union-Tribune. с. F4. Процитовано 30 травня 2014.  (необхідна підписка)
11. Willis, John M. (Spring 1996). History, Culture, and the Forts of Oman. The Arab Studies Journal (Arab Studies Institute) 4 (1): 143. JSTOR 27933683. Процитовано 12 лютого 2014.  (потрібна безкоштовна реєстрація)
12. Turbett, Peggy (7 вересня 2008). A modern air of mysticism in the land of frankincense. The Star-Ledger (New Jersey). с. 3. Процитовано 31 травня 2014.  (необхідна підписка)
13. Picton, Oliver James (2 лютого 2010). Usage of the concept of culture and heritage in the United Arab Emirates – an analysis of Sharjah heritage area. Journal of Heritage Tourism (Routledge) 5 (1): 74. doi:10.1080/17438730903469813. Процитовано 12 лютого 2014.  (потрібна безкоштовна реєстрація)
14. Karlgård, Tone Simensen; Ball, Marieanne Davy (2011). Typical souvenirs, originals or copies, how do we know?. Stop heritage crime – Good practices and recommendations (Interpol): 129. ISBN 978-83-931656-5-0. Процитовано 2 червня 2014 — через Interpol. 
15. Is Qatar the Next Dubai?. The New York Times. 4 червня 2006. Процитовано 30 травня 2014. 
16. Blackerby, Cheryl (26 березня 2000). Only 15 Readers Got All 30 Answers. The Palm Beach Post. с. 12D. Процитовано 3 червня 2014.  (необхідна підписка)
17. . The World Factbook. CIA. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 30 травня 2014. 
18. Cuhaj, George S., ред. (17 лютого 2012). 2013 Standard Catalog of World Paper Money – Modern Issues: 1961–Present, Volume 3. Krause Publications. с. 769. ISBN 9781440229565. 
19. Oman to restructure organisation of its civil aviation sector. Centre for Aviation. 12 вересня 2012. Архів оригіналу за 25 вересня 2012. Процитовано 31 травня 2014. 
20. Jones, Jeremy (1 січня 2012). Oman, Culture and Diplomacy. Edinburgh University Press. с. 259–260. ISBN 9780748674619. 
21. Oman Mobile, Omantel merge, unveil new logo. Times of Oman. Times News Service. 9 лютого 2010. Процитовано 31 травня 2014.  (необхідна підписка)
22. Deane, Daniela (25 лютого 2010). Oman's royal family scents global profit in luxury perfumes. CNN (Turner Broadcasting System). Процитовано 31 травня 2014. 
23. Chee, Kee Hua (4 вересня 2011). . The Star (Malaysia). Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014. 

Посилання

• Ханджар фото на Alain-Dailyphoto Блогспоті
• Прес-реліз, який засвідчує ханджар на старому логотипі Oman Air