www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фінляндія симфонічна поема У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Фінляндія значення Фінляндія фін Finland

Фінляндія (симфонічна поема)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Фінляндія (значення).

«Фінляндія» (фін. Finlandia), Op. 26 — симфонічна поема та один із найвідоміших творів фінського композитора Яна Сібеліуса. Перший її варіант був написаний у 1899 році (як остання частина циклу симфонічних картин «Historiallisia kuvia» (фін. Історичні картини) до свят на честь фінської преси); згодом вона була аранжована для фортепіано і отримала сучасну назву у 1900 році. Заключна частина поеми, «Гімн „Фінляндія“», відомий як самостійний твір та виконувався з різними текстами протягом XX століття і дотепер.

Фінляндія
Finlandia
Перше видання фортепіанної обробки 1902 року. Копія з автографом композитора для мера Нью-Йорка В. Імпелліттері, 1952 рік.
Композитор Ян Сібеліус
Жанр симфонічна поема
Каталог 26 No. 7
Створено 1899
Видано 1900
Тональність ля-бемоль мажор
Тривалість 8:35
Прем'єра
Дата 2 липня 1900
Місце Гельсінкі
Диригент Роберт Каянус
Виконавці Гельсінський філармонічний оркестр
 Фінляндія у Вікісховищі

У наш час мелодія, покладена на текст поета Вейкко Антеро Коскенніємі, є однією із найважливіших національних пісень Фінляндії. Через свою символічну цінність для народу «Гімн «Фінляндія» подекуди пропонувався на роль гімну країни замість пісні «Maamme».

Історія створення ред.

З 1809 року після закінчення російсько-шведської війни Фінляндія стала частиною Російської імперії; до того часу вона протягом століть перебувала у складі Швеції.

Кінець XIX століття у Фінляндії характеризувався підйомом національної самосвідомості, —«пробудженням», — і спробами уряду Росії завадити цьому шляхом посилення цензури. У лютому 1899 року імператор Микола II опублікував маніфест [ 13 січня 2010 у Wayback Machine.], що обмежив автономію Великого князівства Фінляндського, що в свою чергу викликало протест у Фінляндії, в тому числі і у мистецьких колах. Серед діячів, обурених політикою метрополії, був і композитор Ян Сібеліус, який, як вказує сайт Sibelius.fi, вважав своєю задачею відобразити цей протест в музиці (ця точка зору не є загальноприйнятою; так, сучасний біограф Сібеліуса Вейо Муртомякі підкреслює, що сам Сібеліус ставився до своїх творів в першу чергу саме як до музики, а не як до політичних декларацій). Протягом року Сібеліус написав п'єси «Пісня афінян» і «Танення льоду на річці Улео» (на слова поета Захаріаса Топеліуса, у яких відчувається лейтмотив «Я народився вільним і вільним помру»), що були представлені у квітні та жовтні відповідно.

Особливої уваги на той час зазнав протест проти переслідування преси, що був виступом за свободу слова проти цензури російського генерал-губернатора Бобрикова. У зв'язку з цим для підтримки пенсійного фонду для журналістів представниками молодофінської партії у листопаді 1899 року були влаштовані т.зв. «свята на честь преси» — демонстрація проти русифікації Фінляндії, на яких були представлені театральні вистави із національними закликами. З цієї нагоди режисер Каарло Бергбом створив т.зв. «живі картини з фінського минулого та міфології» із шести частин, для яких у жовтні 1899 року Сібеліус створив музичний супровід-сюїту, а поети Ейно Лейно та Ялмарі Фінне написали проникливі національні тексти. «Картини» зображували різні етапи історії Фінляндії з часів епосу «Калевала».

До сюїти, створеної Сібеліусом, входила увертюра та наступні однойменні частини:

I. Пісня Вейнемейнена

II. Хрещення фінів[ru]

III. Герцог Юхан у замку Турку

IV. Фіни у Тридцятилітній війні

V. Велика ненависть[ru] (присвячена тактиці «випаленої землі» та каральним операціям російської армії у Фінляндії у ході Північної війни 1714—1721 років)

VI. Фінляндія пробуджується

Ейно Лейно також написав текст до останньої частини, що зображувала національне пробудження Фінляндії, яка і була першим варіантом симфонічної поеми «Фінляндія». Сібеліус сам керував Гельсінським філармонічним оркестром під час прем'єри твору у Шведському театрі 4 листопада 1899 року. Наступного року Сібеліус та диригент Роберт Каянус керували новими прем'єрами твору під різними назвами у Фінляндії та за кордоном.

Твір набув такого успіху, що на початку 1900 року Сібеліус переробив його на самостійну симфонічну поему — опус 26. Було вирішено, що твір буде виконуватися в ході європейського турне Роберта Каянуса, і за порадою друга Сібеліуса, Акселя Карпелана, воно отримало назву «Батьківщина».

В листопаді 1900 року Сібеліус закінчив роботу над фортепіанним аранжуванням твору, якому, також за порадою Карпелана, дав назву «Фінляндія». У лютому 1901 року Каянус вже диригував симфонічною поемою під цією новою назвою, яка збереглася до нашого часу. Невдовзі було опубліковано нову редакцію твору, а у 1911 році на основі інших частин Сібеліус створив серію оркестрових творів Scènes historiques I — опус 25, до якої була знову включена «Фінляндія».

«Фінляндія» здобула широке визнання сама по собі: вона стала «таємним гімном» Фінляндії і настільки популярною, що російська влада накладала заборону на її виконання, проте Сібеліус уникнув покарань, назвавши твір фінською мовою „Suomi“. У 1900 році вона була виконана на Всесвітній виставці у Парижі, на фінальному етапі турне Каянуса, тим самим привернувши увагу решти Європи не лише до композитора Сібеліуса, а й до фінського питання загалом.

Сібеліус продовжував роботу над цією сюїтою до лютого 1921 року. Згодом вона була адаптована для військового оркестру в 1909 році, для хору з оркестром у Англії в 1925 році і навіть для ансамблю маримб у 1940 році. На наспівну музику заключної частини поеми, відому як «Гімн «Фінляндія», були написані безліч пісень, зміст яких, втім, не мав нічого спільного з рідною країною Сібеліуса. Тексти створювалися і у самій Фінляндії, і в 1937 році 70-річний Сібеліус отримав поштою текст, написаний тенором Вяйне Сола. На його основі Сібеліус написав хорову версію гімну. Втім, найбільшу популярність здобув текст Вейкко Антеро Коскенніємі, виконаний у 1940 році.

Хоча цей твір і не став офіційним гімном Фінляндії, він широко відомий як у самій країні, так і поза її межами.

Сам Сібеліус, хоча й оцінював «Фінляндію» як «вдалу композицію», не виокремлював її серед інших своїх творів. Вже у 1911 році він дивувався:

Всі інші [окрім критиків] захоплюються цією композицією, незначною порівняно з іншими моїми творами.
Оригінальний текст (англ.)
Everybody else [except the critics] cheers at this composition, which is insignificant compared with my other works

Особистий секретар Сібеліуса, Сантері Левас, констатував, що якщо в черговому листі Сібеліусу з проханням про автограф згадувалася лише «Фінляндія» і «Сумний вальс», то автор листа в їх очах не сприймався як серйозний поціновувач музики.

Подібно до сюїти «Карелія» оригінальна музика зі свят на честь преси ніколи не видавалась під наглядом Сібеліуса, проте через майже 99 років сюїта «Фінляндія» була відновлена та випущена на двох різних CD-дисках: на першому її виконав Філармонічний оркестр Тампере у 1998 році, яким диригував Туомас Олліла, а на другому — Симфонічний оркестр Лахті у 2000 році, яким диригував Осмо Вянска.

Гімн «Фінляндія» ред.

Він не призначений для того, щоб його співали. Він створений для оркестру. Але якщо світ бажає співати, з цим нічого не поробиш.
— Ян Сібеліус

Спочатку Сібеліус не передбачав для свого твору голосового виконання, проте з самого початку на мелодію частини «Гімну „Фінляндія“» почалися з'являтися тексти, і композитор не вважав можливим заборонити їх виконання або спів свого твору. Перший текст на мелодію Сібеліуса, що не зберігся, написав Ялмарі Фінне, який надіслав його в анонімному листі 23 вересня 1907 року до Сібеліуса та Хейккі Клеметті. У 1937 році Сібеліус переробив для хору «Гімну „Фінляндія“» (op. 26 та op. 113 no. 12) із власним текстом тенора Вяйне Сола. Сола, так само як і Сібеліус, був масоном, і прем'єра твору відбулася у ложі в Гельсінкі 21 квітня 1938 року. На масонських заходах «Фінляндію» надалі виконували саме із текстом Сола. Це перше аранжування «Фінляндії» для хору у якості останньої частини має опус Сібеліуса під номером 113 та назвою Vapaamuurarirituaalimusiikkia - «Ритуальна музика масонів».

У 1940 році чоловічий хор Laulu-Miehet замовив текст письменнику Вейкко Антеро Коскенніємі, який написав саме ті слова «Гімну „Фінляндія“», що виконуються і у наш час; цей варіант схвалив і сам Сібеліус. Його прем'єра відбулася в урочистій залі головної будівлі Гельсінського університету під керівництвом Мартті Турунена 7 грудня 1940 року. Слова Коскенніємі підкреслювали початковий національний дух композиції у боротьбі проти загарбників, і тому здобув особливого визнання. Письменник Йоель Рундт невдовзі переклав текст шведською мовою.

Сібеліус ще раз переробив композицію окремо для змішаного хору у 1948 році.

Фінський музикант Матті Хюйоккі у своїй дисертації у 2003 році стверджував, що Сібеліус запозичив початок гімну із патріотичної хорової пісні Е. Ґенетца «Herää Suomi!» 1881 року. Ця пісня на той час була добре відома, тому, за словами Гюйоккі, запозичення може бути свідомим жестом, хоча Сібеліус ніколи це не підтверджував.

Музика ред.

Поема відкривається грізним мотивом у виконанні мідних духових інструментів, які нагадують про те, що у ранній редакції вона слідувала одразу після симфонічної картини «Велика ненависть». Сила звуку швидко зростає з forte до fortissimo. Мідним відповідають дерев'яні духові інструменти, що ведуть високу, «святу» мелодію, та струнні, що додають у музику «людський» голос. Спочатку у повільному темпі, музика згодом прискорюється до Allegro moderato; усе це підкреслює дух національної боротьби фінів.

Далі за фанфарними закликами дерев'яні духові починають спокійний, урочистий гімн, який підхоплюють струнні. Мідні духові на поверненні ведуть мелодію до пишного фіналу, в якому до кінця прослідковується тема гімну.

Попри те, що мелодія гімну інколи вважається традиційною народною мелодією, вона все ж є власним твором Сібеліуса.

Інструменти ред.

Симфонічна поема призначена до виконання великим окрестром, до якого входять:

Інше використання ред.

Кіно ред.

Мелодія «Гімну «Фінляндія» використана у наступних фільмах:

  • у фільмі фінського режисера Ренні Гарліна «Міцний горішок 2» 1990 року;
  • у фільмі фінського режисера Едвіна Лайне «Невідомий солдат[fi]» 1955 року;
  • у фільмі режисера Расса Мейєра[en] Finders Keepers, Lovers Weepers!;
  • у 5 серії 7 сезону серіалу «Ходячі мерці» у 2016 році;
  • у фільмі фінського режисера Міки Каурісмякі «Нікчемні[fi]» 1982 року виконана рок-версія «Гімну „Фінляндія“».

Музика ред.

  • Фінський симфо-павер-метал-гурт Nightwish виконував «Фінляндію» у якості інтро на своїх концертах у рамках світового турне Imaginaerum World Tour 2009–2010 років;
  • Джоан Баез виконує «Фінляндію» на своїх концертах з 2007 року, а також включила гімн до свого концертного альбому «Bowery Songs» 2005 року; живе виконання пісні Баез також було включене до альбому «Mitä vapaus on» (з фін. «Що таке свобода») — збірці протестних пісень різних виконавців, випущеній організацією Amnesty. Також на мотиві «Гімну «Фінляндія» Джоан Баез спільно із гуртом Peter, Paul and Mary записала пісню «A song of peace»;
  • 8 грудня 2015 року, у 150-ту річницю від дня народження Сібеліуса, Академія Сібеліуса Університету мистецтв Гельсінкі[en] зібрала понад 1000 людей на Сенатській площі міста, щоб заспівати «Гімн «Фінляндія».

Інше ред.

На мелодію було написано низку нових текстів, а також вона широко використовується і за межами Фінляндії, зокрема:

  • на музику «Гімн «Фінляндія» був покладений текст гімну сепаратистської африканської держави Біафра, що існувало у 1967–1970 рр. на території Нігерії, під назвою ”Land of the Rising Sun[en]” («Країна сонця, що сходить»);
  • в Англії на неї покладено релігійну пісню „Be still, my soul“ авторства Джейн Лорі Бортвік (1813–1897), яка, у свою чергу, є перекладом пісні Катаріни Амалії фон Шлегель (1697 – після 1768) з початковою назвою „Stille meine Wille, dein Jesus hilft siegen“. У цьому вигляді вона прозвучала у фільмі «Екстрасенс» та у другій серії серіалу „The Bletchley Circle: San Fransicso“. Також мелодія використовується для релігійних пісень „Hail, Festal Day“ та ”This Is My Song”;
  • у Вельсі на неї покладено патріотичний гімн Льюїса Валентайна „Gweddi Dros Gymru“;
  • у протестантських церквах Італії виконують покладену на мелодію пісню „Veglia al mattino“;
  • у книзі псалмів церкви Ісландії є два псалми, покладені на мелодію гімну — 13-й псалм, ”Þú Guð ert mikill annað allt er smátt” із текстом Сіґурйона Ґудйонссона, та 304-й псалм, ”Vér treystum því, sem hönd Guðs hefur skrá” із текстом Тоумаса Ґудмундссона;
  • у Норвегії на цю мелодію покладено текст Г.А. Тандберга «Stjernesangen»;
  • капельмейстер Леопольд Стоковський запропонував використати мелодію «Фінляндії» для гімну всього світу;
  • «Гімн «Фінляндія» виконувався на матчах хокейної команди Ванкувер Канакс у 103-му чемпіонаті НХЛ як частина відеопрограми перед матчем. Автори програми почули мелодію у відеогрі та вирішили використати її у своїй роботі.

Примітки ред.

  1. Kuhn L. D. Music since 2001 — 6 — 2001. — ISBN 978-0-02-864787-6
    d:Track:Q19921500d:Track:Q47120094
  2. ↑ Finlandian alkutahdit ovat kopio [ 23 червня 2018 у Wayback Machine.] Kaleva. 2.12.2003. Viitattu 26.5.2016.
  3. Sirén, Vesa (9.12.2014). . Helsingin Sanomat. Архів оригіналу за 21 лютого 2016. Процитовано 27.5.2016. 
  4. Lassila, Anni (27.5.2016). Kokoomus haluaa vaihtaa Maamme-laulun Finlandiaan – äänestä omaa suosikkiasi. Helsingin Sanomat. Процитовано 27.5.2016. [недоступне посилання]
  5. ↑ Фінляндія [ 19 липня 2017 у Wayback Machine.] на сайті Sibelius.fi (англ.)
  6. Вейо Муртомяки. Ян Сибелиус (1865-1957), композитор //  — С. 559. Архівовано з джерела 18 грудня 2012
  7. Finlandia [ 31 липня 2020 у Wayback Machine.] Sibelius.fi. Viitattu 27.11.2011.
  8. . Архів оригіналу за 19 липня 2017. Процитовано 9 березня 2018. 
  9. Sibelius, Jean. Finlandia Op.26 Nr.7 für Klavier zu zwei Händen, Wiesbaden: Breitkopf & Härtel, Nr 2415
  10. . Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 10 січня 2021. 
  11. . Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 17 січня 2021. 
  12. Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 17 січня 2021. 
  13. Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 17 січня 2021. 
  14. Helmi Krohn: Ystäviäni kirjeittensä valossa. Otava 1945.
  15. Häyrynen Antti: Laulu-Miesten vuosisata SKS 2014.
  16. Dubal, David. The Essential Canon of Classical Music, p. 466. New York: North Point Press, 2001.
  17. . Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021. 
  18. Die Hard 2 [Original Motion Picture Soundtrack] на сайті AllMusic. (англ.)
  19. . tunes.zone (англ.). Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 30 червня 2018. 
  20. Romano, Nick (21 листопада 2016). . Entertainment Weekly (англ.). Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 30 червня 2018. 
  21. Korpela, Tanja (21.11.2016). . Iltalehti. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 11.02.2021. 
  22. Infernale, Angela. . Sonic Cathedral (en-gb). Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 30 червня 2018. 
  23. Mitä Vapaus On(англ.) на сайті Discogs
  24. Hautala, Harri (6.12.2017). Sointi, joka herätti Suomen. Aamulehti. с. B27. 
  25. Nironen, Saija (8.12.2015). . yle.fi (фін.). Архів оригіналу за 25 червня 2019. Процитовано 11.02.2021. 
  26. David Orr. (16 жовтня 1995). Ibo warrior who made his peace Remember Biafra? The Ibo do. The Independent (англ.). Архів оригіналу за 27 серпня 2012. Процитовано 8 вересня 2011. 
  27. American Idol -tähti veti Finlandiaa!. MTV3. 4.6.2008. Процитовано 11.4.2010. 
  28. Архівна копія на сайті Wayback Machine.
  29. . www.chiesavaldese.org. Unione delle Chiese metodiste e valdesi. Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 22 грудня 2015. 
  30. Federazione delle chiese evangeliche in Italia, Innario Cristiano, nuova edizione, Turin (Claudiana) 2000, Nr. 339
  31. . Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 7 січня 2021. 
  32. Sálmabók íslensku kirkjunnar. Reykjavík: Skálholtsútgáfan i úmboði kirjuráðs. ISBN 9979-826-77-0. 1997. 
  33. ↑ . yle.fi. Архів оригіналу за 8 січня 2020. Процитовано 11.02.2021. 

Джерела ред.

  • Thomas Aigner: Jean Sibelius. Finlandia op. 26 (1899). In: Günter Brosche (Hrsg.): Musikerhandschriften von Heinrich Schütz bis Wolfgang Rihm. Reclam, Stuttgart 2002, ISBN 3-15-010501-3, S. 106–107 (mit Abbildung der Partitur).

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Finlyandiya znachennya Finlyandiya fin Finlandia Op 26 simfonichna poema ta odin iz najvidomishih tvoriv finskogo kompozitora Yana Sibeliusa Pershij yiyi variant buv napisanij u 1899 roci yak ostannya chastina ciklu simfonichnih kartin Historiallisia kuvia fin Istorichni kartini do svyat na chest finskoyi presi zgodom vona bula aranzhovana dlya fortepiano i otrimala suchasnu nazvu u 1900 roci Zaklyuchna chastina poemi Gimn Finlyandiya vidomij yak samostijnij tvir ta vikonuvavsya z riznimi tekstami protyagom XX stolittya i doteper FinlyandiyaFinlandiaPershe vidannya fortepiannoyi obrobki 1902 roku Kopiya z avtografom kompozitora dlya mera Nyu Jorka V Impellitteri 1952 rik Kompozitor Yan SibeliusZhanr simfonichna poemaKatalog 26 No 7Stvoreno 1899Vidano 1900Tonalnist lya bemol mazhorTrivalist 8 35Prem yeraData 2 lipnya 1900Misce GelsinkiDirigent Robert KayanusVikonavci Gelsinskij filarmonichnij orkestr Finlyandiya u VikishovishiU nash chas melodiya pokladena na tekst poeta Vejkko Antero Koskenniyemi ye odniyeyu iz najvazhlivishih nacionalnih pisen Finlyandiyi Cherez svoyu simvolichnu cinnist dlya narodu Gimn Finlyandiya podekudi proponuvavsya na rol gimnu krayini zamist pisni Maamme 2 3 4 Zmist 1 Istoriya stvorennya 2 Gimn Finlyandiya 3 Muzika 3 1 Instrumenti 4 Inshe vikoristannya 4 1 Kino 4 2 Muzika 4 3 Inshe 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaIstoriya stvorennya red Z 1809 roku pislya zakinchennya rosijsko shvedskoyi vijni Finlyandiya stala chastinoyu Rosijskoyi imperiyi do togo chasu vona protyagom stolit perebuvala u skladi Shveciyi Kinec XIX stolittya u Finlyandiyi harakterizuvavsya pidjomom nacionalnoyi samosvidomosti probudzhennyam i sprobami uryadu Rosiyi zavaditi comu shlyahom posilennya cenzuri U lyutomu 1899 roku imperator Mikola II opublikuvav manifest Arhivovano 13 sichnya 2010 u Wayback Machine sho obmezhiv avtonomiyu Velikogo knyazivstva Finlyandskogo sho v svoyu chergu viklikalo protest u Finlyandiyi v tomu chisli i u misteckih kolah Sered diyachiv oburenih politikoyu metropoliyi buv i kompozitor Yan Sibelius yakij yak vkazuye sajt Sibelius fi vvazhav svoyeyu zadacheyu vidobraziti cej protest v muzici 5 cya tochka zoru ne ye zagalnoprijnyatoyu tak suchasnij biograf Sibeliusa Vejo Murtomyaki pidkreslyuye sho sam Sibelius stavivsya do svoyih tvoriv v pershu chergu same yak do muziki a ne yak do politichnih deklaracij 6 Protyagom roku Sibelius napisav p yesi Pisnya afinyan i Tanennya lodu na richci Uleo na slova poeta Zahariasa Topeliusa u yakih vidchuvayetsya lejtmotiv Ya narodivsya vilnim i vilnim pomru sho buli predstavleni u kvitni ta zhovtni vidpovidno Osoblivoyi uvagi na toj chas zaznav protest proti peresliduvannya presi sho buv vistupom za svobodu slova proti cenzuri rosijskogo general gubernatora Bobrikova U zv yazku z cim dlya pidtrimki pensijnogo fondu dlya zhurnalistiv predstavnikami molodofinskoyi partiyi u listopadi 1899 roku buli vlashtovani t zv svyata na chest presi demonstraciya proti rusifikaciyi Finlyandiyi na yakih buli predstavleni teatralni vistavi iz nacionalnimi zaklikami Z ciyeyi nagodi rezhiser Kaarlo Bergbom stvoriv t zv zhivi kartini z finskogo minulogo ta mifologiyi iz shesti chastin dlya yakih u zhovtni 1899 roku Sibelius stvoriv muzichnij suprovid syuyitu a poeti Ejno Lejno ta Yalmari Finne napisali proniklivi nacionalni teksti Kartini zobrazhuvali rizni etapi istoriyi Finlyandiyi z chasiv eposu Kalevala Do syuyiti stvorenoyi Sibeliusom vhodila uvertyura ta nastupni odnojmenni chastini I Pisnya VejnemejnenaII Hreshennya finiv ru III Gercog Yuhan u zamku TurkuIV Fini u Tridcyatilitnij vijniV Velika nenavist ru prisvyachena taktici vipalenoyi zemli ta karalnim operaciyam rosijskoyi armiyi u Finlyandiyi u hodi Pivnichnoyi vijni 1714 1721 rokiv VI Finlyandiya probudzhuyetsyaEjno Lejno takozh napisav tekst do ostannoyi chastini sho zobrazhuvala nacionalne probudzhennya Finlyandiyi yaka i bula pershim variantom simfonichnoyi poemi Finlyandiya Sibelius sam keruvav Gelsinskim filarmonichnim orkestrom pid chas prem yeri tvoru u Shvedskomu teatri 4 listopada 1899 roku 7 Nastupnogo roku Sibelius ta dirigent Robert Kayanus keruvali novimi prem yerami tvoru pid riznimi nazvami u Finlyandiyi ta za kordonom Tvir nabuv takogo uspihu sho na pochatku 1900 roku Sibelius pererobiv jogo na samostijnu simfonichnu poemu opus 26 Bulo virisheno sho tvir bude vikonuvatisya v hodi yevropejskogo turne Roberta Kayanusa i za poradoyu druga Sibeliusa Akselya Karpelana vono otrimalo nazvu Batkivshina V listopadi 1900 roku Sibelius zakinchiv robotu nad fortepiannim aranzhuvannyam tvoru 8 9 yakomu takozh za poradoyu Karpelana dav nazvu Finlyandiya U lyutomu 1901 roku Kayanus vzhe diriguvav simfonichnoyu poemoyu pid ciyeyu novoyu nazvoyu yaka zbereglasya do nashogo chasu Nevdovzi bulo opublikovano novu redakciyu tvoru a u 1911 roci na osnovi inshih chastin Sibelius stvoriv seriyu orkestrovih tvoriv Scenes historiques I opus 25 5 do yakoyi bula znovu vklyuchena Finlyandiya Finlyandiya zdobula shiroke viznannya sama po sobi vona stala tayemnim gimnom Finlyandiyi i nastilki populyarnoyu sho rosijska vlada nakladala zaboronu na yiyi vikonannya prote Sibelius uniknuv pokaran nazvavshi tvir finskoyu movoyu Suomi 10 U 1900 roci vona bula vikonana na Vsesvitnij vistavci u Parizhi na finalnomu etapi turne Kayanusa tim samim privernuvshi uvagu reshti Yevropi ne lishe do kompozitora Sibeliusa a j do finskogo pitannya zagalom Sibelius prodovzhuvav robotu nad ciyeyu syuyitoyu do lyutogo 1921 roku Zgodom vona bula adaptovana dlya vijskovogo orkestru v 1909 roci dlya horu z orkestrom u Angliyi v 1925 roci i navit dlya ansamblyu marimb u 1940 roci Na naspivnu muziku zaklyuchnoyi chastini poemi vidomu yak Gimn Finlyandiya buli napisani bezlich pisen zmist yakih vtim ne mav nichogo spilnogo z ridnoyu krayinoyu Sibeliusa Teksti stvoryuvalisya i u samij Finlyandiyi i v 1937 roci 70 richnij Sibelius otrimav poshtoyu tekst napisanij tenorom Vyajne Sola Na jogo osnovi Sibelius napisav horovu versiyu gimnu Vtim najbilshu populyarnist zdobuv tekst Vejkko Antero Koskenniyemi vikonanij u 1940 roci Hocha cej tvir i ne stav oficijnim gimnom Finlyandiyi vin shiroko vidomij yak u samij krayini tak i poza yiyi mezhami Sam Sibelius hocha j ocinyuvav Finlyandiyu yak vdalu kompoziciyu ne viokremlyuvav yiyi sered inshih svoyih tvoriv Vzhe u 1911 roci vin divuvavsya Vsi inshi okrim kritikiv zahoplyuyutsya ciyeyu kompoziciyeyu neznachnoyu porivnyano z inshimi moyimi tvorami 5 Originalnij tekst angl Everybody else except the critics cheers at this composition which is insignificant compared with my other works Osobistij sekretar Sibeliusa Santeri Levas konstatuvav sho yaksho v chergovomu listi Sibeliusu z prohannyam pro avtograf zgaduvalasya lishe Finlyandiya i Sumnij vals to avtor lista v yih ochah ne sprijmavsya yak serjoznij pocinovuvach muziki Podibno do syuyiti Kareliya originalna muzika zi svyat na chest presi nikoli ne vidavalas pid naglyadom Sibeliusa prote cherez majzhe 99 rokiv syuyita Finlyandiya bula vidnovlena ta vipushena na dvoh riznih CD diskah na pershomu yiyi vikonav Filarmonichnij orkestr Tampere u 1998 roci yakim diriguvav Tuomas Ollila 11 a na drugomu Simfonichnij orkestr Lahti u 2000 roci yakim diriguvav Osmo Vyanska 12 13 Gimn Finlyandiya red Vin ne priznachenij dlya togo shob jogo spivali Vin stvorenij dlya orkestru Ale yaksho svit bazhaye spivati z cim nichogo ne porobish Yan Sibelius 5 Spochatku Sibelius ne peredbachav dlya svogo tvoru golosovogo vikonannya prote z samogo pochatku na melodiyu chastini Gimnu Finlyandiya pochalisya z yavlyatisya teksti i kompozitor ne vvazhav mozhlivim zaboroniti yih vikonannya abo spiv svogo tvoru 5 Pershij tekst na melodiyu Sibeliusa sho ne zberigsya napisav Yalmari Finne yakij nadislav jogo v anonimnomu listi 23 veresnya 1907 roku do Sibeliusa ta Hejkki Klemetti 14 U 1937 roci Sibelius pererobiv dlya horu Gimnu Finlyandiya op 26 ta op 113 no 12 iz vlasnim tekstom tenora Vyajne Sola Sola tak samo yak i Sibelius buv masonom i prem yera tvoru vidbulasya u lozhi v Gelsinki 21 kvitnya 1938 roku 5 Na masonskih zahodah Finlyandiyu nadali vikonuvali same iz tekstom Sola Ce pershe aranzhuvannya Finlyandiyi dlya horu u yakosti ostannoyi chastini maye opus Sibeliusa pid nomerom 113 ta nazvoyu Vapaamuurarirituaalimusiikkia Ritualna muzika masoniv U 1940 roci cholovichij hor Laulu Miehet zamoviv tekst pismenniku Vejkko Antero Koskenniyemi yakij napisav same ti slova Gimnu Finlyandiya sho vikonuyutsya i u nash chas cej variant shvaliv i sam Sibelius 5 Jogo prem yera vidbulasya v urochistij zali golovnoyi budivli Gelsinskogo universitetu pid kerivnictvom Martti Turunena 7 grudnya 1940 roku 15 Slova Koskenniyemi pidkreslyuvali pochatkovij nacionalnij duh kompoziciyi u borotbi proti zagarbnikiv i tomu zdobuv osoblivogo viznannya Pismennik Joel Rundt nevdovzi pereklav tekst shvedskoyu movoyu Sibelius she raz pererobiv kompoziciyu okremo dlya zmishanogo horu u 1948 roci 5 Finskij muzikant Matti Hyujokki u svoyij disertaciyi u 2003 roci stverdzhuvav sho Sibelius zapozichiv pochatok gimnu iz patriotichnoyi horovoyi pisni E Genetca Heraa Suomi 1881 roku Cya pisnya na toj chas bula dobre vidoma tomu za slovami Gyujokki zapozichennya mozhe buti svidomim zhestom hocha Sibelius nikoli ce ne pidtverdzhuvav 2 Muzika red Poema vidkrivayetsya griznim motivom u vikonanni midnih duhovih instrumentiv yaki nagaduyut pro te sho u rannij redakciyi vona sliduvala odrazu pislya simfonichnoyi kartini Velika nenavist Sila zvuku shvidko zrostaye z forte do fortissimo Midnim vidpovidayut derev yani duhovi instrumenti sho vedut visoku svyatu melodiyu ta strunni sho dodayut u muziku lyudskij golos Spochatku u povilnomu tempi muzika zgodom priskoryuyetsya do Allegro moderato use ce pidkreslyuye duh nacionalnoyi borotbi finiv Dali za fanfarnimi zaklikami derev yani duhovi pochinayut spokijnij urochistij gimn yakij pidhoplyuyut strunni Midni duhovi na povernenni vedut melodiyu do pishnogo finalu v yakomu do kincya proslidkovuyetsya tema gimnu Popri te sho melodiya gimnu inkoli vvazhayetsya tradicijnoyu narodnoyu melodiyeyu vona vse zh ye vlasnim tvorom Sibeliusa 16 Instrumenti red Simfonichna poema priznachena do vikonannya velikim okrestrom 17 do yakogo vhodyat derev yani duhovi instrumenti 2 flejti 2 goboya 2 klarneti B 2 fagoti midni duhovi instrumenti 4 valtorni 3 trubi 3 tromboni tuba udarni instrumenti litavri bas baraban tarilki trikutnik strunni instrumenti arfa pershi ta drugi skripki alti violoncheli kontrabasi Inshe vikoristannya red Kino red Melodiya Gimnu Finlyandiya vikoristana u nastupnih filmah u filmi finskogo rezhisera Renni Garlina Micnij gorishok 2 1990 roku 18 u filmi finskogo rezhisera Edvina Lajne Nevidomij soldat fi 1955 roku u filmi rezhisera Rassa Mejyera en Finders Keepers Lovers Weepers 19 u 5 seriyi 7 sezonu serialu Hodyachi merci u 2016 roci 20 21 u filmi finskogo rezhisera Miki Kaurismyaki Nikchemni fi 1982 roku vikonana rok versiya Gimnu Finlyandiya Muzika red Finskij simfo paver metal gurt Nightwish vikonuvav Finlyandiyu u yakosti intro na svoyih koncertah u ramkah svitovogo turne Imaginaerum World Tour 2009 2010 rokiv 22 Dzhoan Baez vikonuye Finlyandiyu na svoyih koncertah z 2007 roku a takozh vklyuchila gimn do svogo koncertnogo albomu Bowery Songs 2005 roku zhive vikonannya pisni Baez takozh bulo vklyuchene do albomu Mita vapaus on z fin Sho take svoboda zbirci protestnih pisen riznih vikonavciv vipushenij organizaciyeyu Amnesty 23 Takozh na motivi Gimnu Finlyandiya Dzhoan Baez spilno iz gurtom Peter Paul and Mary zapisala pisnyu A song of peace 24 8 grudnya 2015 roku u 150 tu richnicyu vid dnya narodzhennya Sibeliusa Akademiya Sibeliusa Universitetu mistectv Gelsinki en zibrala ponad 1000 lyudej na Senatskij ploshi mista shob zaspivati Gimn Finlyandiya 25 Inshe red Na melodiyu bulo napisano nizku novih tekstiv a takozh vona shiroko vikoristovuyetsya i za mezhami Finlyandiyi zokrema na muziku Gimn Finlyandiya buv pokladenij tekst gimnu separatistskoyi afrikanskoyi derzhavi Biafra sho isnuvalo u 1967 1970 rr na teritoriyi Nigeriyi 26 pid nazvoyu Land of the Rising Sun en Krayina soncya sho shodit 27 v Angliyi na neyi pokladeno religijnu pisnyu Be still my soul avtorstva Dzhejn Lori Bortvik 1813 1897 yaka u svoyu chergu ye perekladom pisni Katarini Amaliyi fon Shlegel 1697 pislya 1768 28 z pochatkovoyu nazvoyu Stille meine Wille dein Jesus hilft siegen U comu viglyadi vona prozvuchala u filmi Ekstrasens ta u drugij seriyi serialu The Bletchley Circle San Fransicso Takozh melodiya vikoristovuyetsya dlya religijnih pisen Hail Festal Day ta This Is My Song u Velsi na neyi pokladeno patriotichnij gimn Lyuyisa Valentajna Gweddi Dros Gymru u protestantskih cerkvah Italiyi vikonuyut pokladenu na melodiyu pisnyu Veglia al mattino 29 30 31 u knizi psalmiv cerkvi Islandiyi ye dva psalmi pokladeni na melodiyu gimnu 13 j psalm THu Gud ert mikill annad allt er smatt iz tekstom Sigurjona Gudjonssona ta 304 j psalm Ver treystum thvi sem hond Guds hefur skra iz tekstom Toumasa Gudmundssona 32 u Norvegiyi na cyu melodiyu pokladeno tekst G A Tandberga Stjernesangen kapelmejster Leopold Stokovskij zaproponuvav vikoristati melodiyu Finlyandiyi dlya gimnu vsogo svitu 5 Gimn Finlyandiya vikonuvavsya na matchah hokejnoyi komandi Vankuver Kanaks u 103 mu chempionati NHL yak chastina videoprogrami pered matchem 33 Avtori programi pochuli melodiyu u videogri ta virishili vikoristati yiyi u svoyij roboti 33 Primitki red Kuhn L D Music since 2001 6 2001 ISBN 978 0 02 864787 6 d Track Q19921500d Track Q47120094 a b Finlandian alkutahdit ovat kopio Arhivovano 23 chervnya 2018 u Wayback Machine Kaleva 2 12 2003 Viitattu 26 5 2016 Siren Vesa 9 12 2014 Finlandia kansallislauluksi Kansalaisaloite hammentaa Sibeliuksen sukua Helsingin Sanomat Arhiv originalu za 21 lyutogo 2016 Procitovano 27 5 2016 Lassila Anni 27 5 2016 Kokoomus haluaa vaihtaa Maamme laulun Finlandiaan aanesta omaa suosikkiasi Helsingin Sanomat Procitovano 27 5 2016 nedostupne posilannya a b v g d e zh i k Finlyandiya Arhivovano 19 lipnya 2017 u Wayback Machine na sajti Sibelius fi angl Vejo Murtomyaki Yan Sibelius 1865 1957 kompozitor S 559 Arhivovano z dzherela 18 grudnya 2012 Finlandia Arhivovano 31 lipnya 2020 u Wayback Machine Sibelius fi Viitattu 27 11 2011 Sibelius The Music Arhiv originalu za 19 lipnya 2017 Procitovano 9 bereznya 2018 Sibelius Jean Finlandia Op 26 Nr 7 fur Klavier zu zwei Handen Wiesbaden Breitkopf amp Hartel Nr 2415 Akademische Musikpflege Hamburg Arhiv originalu za 27 kvitnya 2014 Procitovano 10 sichnya 2021 Allmusic s information about of the recording by Tampere Philharmonic Orchestra Arhiv originalu za 17 veresnya 2017 Procitovano 17 sichnya 2021 Allmusic s information of the recording by Lahti Symphony Orchestra Arhiv originalu za 17 veresnya 2017 Procitovano 17 sichnya 2021 Allmusic s general information about the suite Arhiv originalu za 15 lipnya 2018 Procitovano 17 sichnya 2021 Helmi Krohn Ystaviani kirjeittensa valossa Otava 1945 Hayrynen Antti Laulu Miesten vuosisata SKS 2014 Dubal David The Essential Canon of Classical Music p 466 New York North Point Press 2001 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 22 sichnya 2021 Procitovano 16 sichnya 2021 Die Hard 2 Original Motion Picture Soundtrack na sajti AllMusic angl Finders Keepers Lovers Weepers 1968 Soundtracks tunes zone angl Arhiv originalu za 24 chervnya 2019 Procitovano 30 chervnya 2018 Romano Nick 21 listopada 2016 The Walking Dead Recap Hilltop Gets A Surprise Visit of Its Own Entertainment Weekly angl Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Procitovano 30 chervnya 2018 Korpela Tanja 21 11 2016 Jean Sibeliuksen Finlandia kuullaan The Walking Dead sarjassa Iltalehti Arhiv originalu za 21 kvitnya 2018 Procitovano 11 02 2021 Infernale Angela Nightwish Live Review European Imaginaerum Tour 2012 Sonic Cathedral en gb Arhiv originalu za 28 veresnya 2020 Procitovano 30 chervnya 2018 nbsp Mita Vapaus On angl na sajti Discogs Hautala Harri 6 12 2017 Sointi joka heratti Suomen Aamulehti s B27 Nironen Saija 8 12 2015 Nain huikeasti Sibeliuksen Finlandia kajahti Helsingin Senaatintorilla video yle fi fin Arhiv originalu za 25 chervnya 2019 Procitovano 11 02 2021 David Orr 16 zhovtnya 1995 Ibo warrior who made his peace Remember Biafra The Ibo do The Independent angl Arhiv originalu za 27 serpnya 2012 Procitovano 8 veresnya 2011 American Idol tahti veti Finlandiaa MTV3 4 6 2008 Procitovano 11 4 2010 Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine Veglia al mattino Chiesa Evangelica Valdese www chiesavaldese org Unione delle Chiese metodiste e valdesi Arhiv originalu za 23 grudnya 2015 Procitovano 22 grudnya 2015 Federazione delle chiese evangeliche in Italia Innario Cristiano nuova edizione Turin Claudiana 2000 Nr 339 Veglia al Mattino auf den Seiten der Chiesa Valdese Arhiv originalu za 11 sichnya 2021 Procitovano 7 sichnya 2021 Salmabok islensku kirkjunnar Reykjavik Skalholtsutgafan i umbodi kirjurads ISBN 9979 826 77 0 1997 a b NHL syksyn suurin yllattaja rampii tilastoissa mutta alistaa vastustajansa kaukalossa Anarikirjeessa kuulet myos tahtipelaajan puolen miljoonan kasinovelkasekoilusta ja ruotsalaisjengin Finlandia intoilusta yle fi Arhiv originalu za 8 sichnya 2020 Procitovano 11 02 2021 Dzherela red Thomas Aigner Jean Sibelius Finlandia op 26 1899 In Gunter Brosche Hrsg Musikerhandschriften von Heinrich Schutz bis Wolfgang Rihm Reclam Stuttgart 2002 ISBN 3 15 010501 3 S 106 107 mit Abbildung der Partitur Posilannya red Finlandia Helsingin Suomalainen Klubi Arhiv originalu za 2 grudnya 2019 Procitovano 02 01 2020 Miten Sibeliuksen Finlandia hymnin kuoroversio sai nykyisen muotonsa Arhivovano 29 chervnya 2011 u Wayback Machine Finlandia Op 26 Noti na sajti International Music Score Library Project Povnij perelik Arhivovano 29 veresnya 2010 u Wayback Machine simfonichnih poem Sibeliusa vklyuchno i Finlyandiyeyu 2012 YouTube video recording of Finlandia Op 26 by Jean Sibelius Arhivovano 25 bereznya 2021 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Finlyandiya simfonichna poema amp oldid 39259262