Флороглюцинол Флороглюцин органічна сполука з формулою C 6 H 3 OH 3 Це безбарвна тверда речовина Використовується в синт

Флороглюцин — органічна сполука з формулою C ₆ H ₃ (OH) ₃. Це безбарвна тверда речовина. Використовується в синтезі фармацевтичних препаратів і вибухових речовин. Флороглюцин є одним із трьох ізомерних бензолтріолів, поряд з іншими двома ізомерами - гідроксихінолом (1,2,4-бензолтріол) і пірогалолом (1,2,3-бензолтріол). Флороглюцин та його ізомери визначаються як «феноли» згідно з офіційними правилами номенклатури хімічних сполук IUPAC. Багато таких монофенолів часто називають «поліфенолами» в косметичній і парафармацевтичній промисловості, що не відповідає науково прийнятому визначенню.

Phloroglucinol

Інші назви	phloroglucine, 1,3,5-benzenetriol , 1,3,5-trihydroxybenzene or cyclohexane-1,3,5-trione
Ідентифікатори
Номер CAS	108-73-6
PubChem	359
Номер EINECS	203-611-2
DrugBank	12944
KEGG	D00152
Назва MeSH	D02.455.426.559.389.657.684
ChEBI	16204
RTECS	UX1050000
Код ATC	A03AX12
SMILES	c1c(cc(cc1O)O)O
InChI	1/C6H6O3/c7-4-1-5(8)3-6(9)2-4/h1-3,7-9H
Номер Бельштейна	1341907
Властивості
Молекулярна формула	C₆H₆O₃
Молярна маса	126.11 g/mol
Зовнішній вигляд	безбарвна або бежева тверда речовина
Т_пл	219
Розчинність (вода)	1 g/100 mL
Розчинність	розчинний у діетиловому етері, етанолі, піридині
Кислотність (pK_a)	8.45
Небезпеки
ЛД₅₀	5 г/кг (щур, орально)
ГГС піктограми
ГГС формулювання небезпек	315, 317, 319, 335, 341, 361
ГГС запобіжних заходів	201, 202, 261, 264, 271, 272, 280, 281, 302+352, 304+340, 305+351+338, 308+313, 312, 321, 332+313, 333+313, 337+313, 362, 363, 403+233, 405, 501
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Синтез Редагувати

У 1855 році флороглюцинол був вперше отриманий з флоретину австрійським хіміком Генріхом Гласівцем (1825–1875).

Сучасний синтез включає в себе гідроліз бензол-1,3,5-тріаміну та його похідних. Тринітробензен одержують з тринітротолуену (окиснення CH₃ до COOH, далі декарбоксилювання), оскільки через електродонорний ефект метильної групи толуен нітрується легше, ніж бензен.

Також отримують окисненням 1,3,5-триізопропілбензену.

ґ

Ще один спосіб отримання — з триаміду бензентрикарбонової кислоти (перегрупування Гофмана, далі гідроліз).

Реакції Редагувати

Таутомерія та кислотно-основна поведінка Редагувати

Флороглюцин – слабка трипротонова кислота. Перші два pK_a дорівнюють 8,5 і 8,9.

Як енол, флороглюцинол в принципі існує в рівновазі з кето-таутомерами. Доказом цієї рівноваги є утворення оксиму:

Але він також поводиться як бензолтріол, оскільки три гідроксильні групи можуть бути метильовані з утворенням 1,3,5-триметоксибензолу.

Інші реакції Редагувати

З води флороглюцинол кристалізується у вигляді дигідрату з температурою плавлення 116-117°С, але безводна форма плавиться при набагато вищій температурі, при 218–220 °C.

Реакція Хеша дозволяє синтезувати 1-(2,4,6-тригідроксифеніл)етанон з флороглюцинолу.

Розповсюдження в природі Редагувати

Флороглюциноли є вторинними метаболітами, які зустрічаються в природі в деяких видах рослин. Його також продукують бурі водорості та бактерії.

Ацильні похідні присутні в листях прибережної деревної папороті, Dryopteris arguta або в Dryopteris crassirhizoma . Вважається, що антигельмінтна активність кореня Dryopteris filix-mas зумовлена флаваспидовою кислотою, похідною флороглюцинолу.

Формільовані флороглюцинові сполуки (евглобали, макрокарпали та сидероксилонали) можна знайти у деяких видах евкаліпта. Гіперфорин і адгіперфорин - це два флороглюциноли, які містяться в звіробої. Гумулон є похідним флороглюцинолу з трьома ізопреноїдними бічними ланцюгами. Два бічні ланцюги є пренільними групами, а один є ізовалерільною групою. Гумулон — це гірка на смак хімічна сполука, що міститься в смолі зрілого хмелю (Humulus lupulus).

Бурі водорості, такі як Ecklonia stolonifera, Eisenia bicyclis або види з роду Zonaria , синтезують флороглюцинол і похідні флороглюцинолу. Бурі водорості також виробляють тип дубильних речовин, відомих як флоротаніни.

Бактерія Pseudomonas fluorescens виробляє флороглюцин, флороглюцин карбонову кислоту та діацетилфлороглюцин.

Вплив на здоров'я Редагувати

У деяких країнах і у ветеринарії флороглюцинол використовується для лікування каменів у жовчному міхурі, спазматичного болю та інших пов’язаних шлунково-кишкових розладів

Ацильовані похідні флороглюцинів мають інгібіторну активність до синтази жирних кислот.

Застосування Редагувати

Флороглюцин в основному використовується як сполучний агент у поліграфії. Він зв'язує діазобарвники для отримання швидкого чорного кольору.

Він використовується для промислового синтезу фармацевтичних препаратів (флопропіон), флоретин і вибухові речовини (ТАТБ (2,4,6-тріаміно-1,3,5-тринітробензол), тринітрофлороглюцин, 1,3,5 -тринітробензол ).

Флороглюциноліз — це аналітичний метод дослідження конденсованих танінів за допомогою деполімеризації. Реакція використовує флороглюцинол як нуклеофіл. Утворення флобафенів (конденсація та випадання танінів) можна мінімізувати за допомогою сильних нуклеофілів, таких як флороглюцин, під час екстракції соснових танінів.

Флороглюцинол використовується в культуральних середовищах рослин. Він демонструє як цитокініноподібну, так і ауксиноподібну активність. Флороглюцин збільшує утворення пагонів і соматичний ембріогенез у кількох садових і зернових культурах. При додаванні до середовища для вкорінення разом з ауксином флороглюцинол додатково стимулює укорінення.

Використання в тестах Редагувати

Флороглюцин - реактив тесту Толленса на пентози. Цей тест ґрунтується на реакції фурфуролу з флороглюцинолом для отримання забарвленої сполуки з високою молярною здатністю поглинання.

Для виявлення лігніну використовують також розчин соляної кислоти і флороглюцин (проба Візнера). Яскраво-червоне забарвлення розвивається внаслідок присутності коніферальдегідних груп у лігніні. Подібний тест можна провести з толоній хлоридом.

Також входить до складу реактиву Гюнцбурга, спиртового розчину флороглюцинолу і ваніліну, для якісного виявлення вільної соляної кислоти в шлунковому соку.

Список літератури Редагувати

See:
- Hlasiwetz, Heinrich (1855). Ueber das Phloretin [On phloretin]. Annalen der Chemie und Pharmacie 96 (1): 118–123. doi:10.1002/jlac.18550960115. On p. 120, Hlasiwetz named phloroglucin: "Die auffallendste Eigenschaft dieses Körpers ist, daſs er überaus süſs schmeckt, weſshalb er bis auf weiteres Phloroglucin genannt sein mag." (The most striking property of this substance is that it tastes extremely sweet, for which reason it may be named "phloroglucin" until further [information emerges].)
- Thorpe, Edward, ed., A Dictionary of Applied Chemistry (London, England: Longmans, Green, and Co., 1913), vol. 4, 183.
H. T. Clarke and W. W. Hartman (1929). Phloroglucinol. Org. Synth. 9: 74. doi:10.15227/orgsyn.009.0074.
↑ Fiege, Helmut; Voges, Heinz-Werner; Hamamoto, Toshikazu; Umemura, Sumio; Iwata, Tadao; Miki, Hisaya; Fujita, Yasuhiro; Buysch, Hans-Josef та ін. (15 червня 2000). У Wiley-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA. Phenol Derivatives. Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry (англ.). Weinheim, Germany: Wiley-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA. с. a19_313. ISBN 978-3-527-30673-2. doi:10.1002/14356007.a19_313.
Fiege, H.; Voges, H. W.; Hamamoto, T.; Umemura, S.; Iwata, T.; Miki, H.; Fujita, Y.; Buysch, H. J. та ін. (2000). Phenol Derivatives. Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry. ISBN 978-3527306732. doi:10.1002/14356007.a19_313.
Martin Lohrie; Wilhelm Knoche (1993). Dissociation and Keto-Enol Tautomerism of Phloroglucinol and its Anions in Aqueous Solution. J. Am. Chem. Soc. 115 (3): 3919–924. doi:10.1021/ja00056a016.
Gulati, K. C.; Seth, S. R.; Venkataraman, K. (1935). Phloroacetophenone. Organic Syntheses 15: 70. doi:10.15227/orgsyn.015.0070.
C. Michael Hogan (14 грудня 2008). . GlobalTwitcher. Архів оригіналу за 11 липня 2011.
↑ Na, M.; Jang, J.; Min, B. S.; Lee, S. J.; Lee, M. S.; Kim, B. Y.; Oh, W. K.; Ahn, J. S. (2006). Fatty acid synthase inhibitory activity of acylphloroglucinols isolated from Dryopteris crassirhizoma. Bioorganic & Medicinal Chemistry Letters 16 (18): 4738–4742. PMID 16870425. doi:10.1016/j.bmcl.2006.07.018.
Eschler, B. M.; Pass, D. M.; Willis, R.; Foley, W. J. (2000). Distribution of foliar formylated phloroglucinol derivatives amongst Eucalyptus species. Biochemical Systematics and Ecology 28 (9): 813–824. PMID 10913843. doi:10.1016/S0305-1978(99)00123-4.
Okada, Y.; Ishimaru, A.; Suzuki, R.; Okuyama, T. (2004). A New Phloroglucinol Derivative from the Brown AlgaEisenia bicyclis: Potential for the Effective Treatment of Diabetic Complications. Journal of Natural Products 67 (1): 103–105. PMID 14738398. doi:10.1021/np030323j.
Blackman, A. J.; Rogers, G. I.; Volkman, J. K. (1988). Phloroglucinol Derivatives from Three Australian Marine Algae of the Genus Zonaria. Journal of Natural Products 51: 158–160. doi:10.1021/np50055a027.
Shibata, T.; Kawaguchi, S.; Hama, Y.; Inagaki, M.; Yamaguchi, K.; Nakamura, T. (2004). Local and chemical distribution of phlorotannins in brown algae. Journal of Applied Phycology 16 (4): 291. doi:10.1023/B:JAPH.0000047781.24993.0a.
Achkar, J.; Xian, M.; Zhao, H.; Frost, J. W. (2005). Biosynthesis of Phloroglucinol. Journal of the American Chemical Society 127 (15): 5332–5333. PMID 15826166. doi:10.1021/ja042340g.
. EMEA. Архів оригіналу за 10 липня 2007. Процитовано 24 квітня 2009.
Efficacy of phloroglucinol for the treatment of pain of gynaecologic or obstetrical origin: a systematic review of literature of randomised controlled trials.. Eur J Clin Pharmacol 76 (1): 1–6. 2020. PMID 31435708. doi:10.1007/s00228-019-02745-7. Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
Intermediate Pharmaceutical Ingredients - Flopropione. Univar Canada. Процитовано 24 квітня 2009.
Synthesis of trinitrophloroglucinol. The United States Patent and Trademark Office. 1984. Процитовано 24 квітня 2009.
Sealy-Fisher, V. J.; Pizzi, A. (1992). Increased pine tannins extraction and wood adhesives development by phlobaphenes minimization. Holz Als Roh- und Werkstoff 50 (5): 212. doi:10.1007/BF02663290.
Teixeira da Silva, Jaime A.; Dobránszki, Judit; Ross, Silvia (1 лютого 2013). Phloroglucinol in plant tissue culture. In Vitro Cellular & Developmental Biology - Plant (англ.) 49 (1): 1–16. ISSN 1475-2689. doi:10.1007/s11627-013-9491-2.
Oshitna, K., and Tollens, B., Ueber Spectral-reactionen des Methylfurfurols. Ber. Dtsch. Chem. Ges. 34, 1425 (1901)
Lignin production and detection in wood. John M. Harkin, U.S. Forest Service Research Note FPL-0148, November 1966 (article [ 2020-03-05 у Wayback Machine.])

[1] See:
Hlasiwetz, Heinrich (1855). Ueber das Phloretin [On phloretin]. Annalen der Chemie und Pharmacie 96 (1): 118–123. doi:10.1002/jlac.18550960115. On p. 120, Hlasiwetz named phloroglucin: "Die auffallendste Eigenschaft dieses Körpers ist, daſs er überaus süſs schmeckt, weſshalb er bis auf weiteres Phloroglucin genannt sein mag." (The most striking property of this substance is that it tastes extremely sweet, for which reason it may be named "phloroglucin" until further [information emerges].)

Thorpe, Edward, ed., A Dictionary of Applied Chemistry (London, England: Longmans, Green, and Co., 1913), vol. 4, 183.

[2] Hlasiwetz, Heinrich (1855). Ueber das Phloretin [On phloretin]. Annalen der Chemie und Pharmacie 96 (1): 118–123. doi:10.1002/jlac.18550960115. On p. 120, Hlasiwetz named phloroglucin: "Die auffallendste Eigenschaft dieses Körpers ist, daſs er überaus süſs schmeckt, weſshalb er bis auf weiteres Phloroglucin genannt sein mag." (The most striking property of this substance is that it tastes extremely sweet, for which reason it may be named "phloroglucin" until further [information emerges].)

[3] Thorpe, Edward, ed., A Dictionary of Applied Chemistry (London, England: Longmans, Green, and Co., 1913), vol. 4, 183.

[2] H. T. Clarke and W. W. Hartman (1929). Phloroglucinol. Org. Synth. 9: 74. doi:10.15227/orgsyn.009.0074.

[:2-3] Fiege, Helmut; Voges, Heinz-Werner; Hamamoto, Toshikazu; Umemura, Sumio; Iwata, Tadao; Miki, Hisaya; Fujita, Yasuhiro; Buysch, Hans-Josef та ін. (15 червня 2000). У Wiley-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA. Phenol Derivatives. Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry (англ.). Weinheim, Germany: Wiley-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA. с. a19_313. ISBN 978-3-527-30673-2. doi:10.1002/14356007.a19_313.

[Ullmann-4] Fiege, H.; Voges, H. W.; Hamamoto, T.; Umemura, S.; Iwata, T.; Miki, H.; Fujita, Y.; Buysch, H. J. та ін. (2000). Phenol Derivatives. Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry. ISBN 978-3527306732. doi:10.1002/14356007.a19_313.

[5] Martin Lohrie; Wilhelm Knoche (1993). Dissociation and Keto-Enol Tautomerism of Phloroglucinol and its Anions in Aqueous Solution. J. Am. Chem. Soc. 115 (3): 3919–924. doi:10.1021/ja00056a016.

[6] Gulati, K. C.; Seth, S. R.; Venkataraman, K. (1935). Phloroacetophenone. Organic Syntheses 15: 70. doi:10.15227/orgsyn.015.0070.

[7] C. Michael Hogan (14 грудня 2008). . GlobalTwitcher. Архів оригіналу за 11 липня 2011.

[Na-8] Na, M.; Jang, J.; Min, B. S.; Lee, S. J.; Lee, M. S.; Kim, B. Y.; Oh, W. K.; Ahn, J. S. (2006). Fatty acid synthase inhibitory activity of acylphloroglucinols isolated from Dryopteris crassirhizoma. Bioorganic & Medicinal Chemistry Letters 16 (18): 4738–4742. PMID 16870425. doi:10.1016/j.bmcl.2006.07.018.

[9] Eschler, B. M.; Pass, D. M.; Willis, R.; Foley, W. J. (2000). Distribution of foliar formylated phloroglucinol derivatives amongst Eucalyptus species. Biochemical Systematics and Ecology 28 (9): 813–824. PMID 10913843. doi:10.1016/S0305-1978(99)00123-4.

[10] Okada, Y.; Ishimaru, A.; Suzuki, R.; Okuyama, T. (2004). A New Phloroglucinol Derivative from the Brown AlgaEisenia bicyclis: Potential for the Effective Treatment of Diabetic Complications. Journal of Natural Products 67 (1): 103–105. PMID 14738398. doi:10.1021/np030323j.

[11] Blackman, A. J.; Rogers, G. I.; Volkman, J. K. (1988). Phloroglucinol Derivatives from Three Australian Marine Algae of the Genus Zonaria. Journal of Natural Products 51: 158–160. doi:10.1021/np50055a027.

[12] Shibata, T.; Kawaguchi, S.; Hama, Y.; Inagaki, M.; Yamaguchi, K.; Nakamura, T. (2004). Local and chemical distribution of phlorotannins in brown algae. Journal of Applied Phycology 16 (4): 291. doi:10.1023/B:JAPH.0000047781.24993.0a.

[Achkar-13] Achkar, J.; Xian, M.; Zhao, H.; Frost, J. W. (2005). Biosynthesis of Phloroglucinol. Journal of the American Chemical Society 127 (15): 5332–5333. PMID 15826166. doi:10.1021/ja042340g.

[14] . EMEA. Архів оригіналу за 10 липня 2007. Процитовано 24 квітня 2009.

[pmid31435708-15] Efficacy of phloroglucinol for the treatment of pain of gynaecologic or obstetrical origin: a systematic review of literature of randomised controlled trials.. Eur J Clin Pharmacol 76 (1): 1–6. 2020. PMID 31435708. doi:10.1007/s00228-019-02745-7. Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)

[16] Intermediate Pharmaceutical Ingredients - Flopropione. Univar Canada. Процитовано 24 квітня 2009.

[17] Synthesis of trinitrophloroglucinol. The United States Patent and Trademark Office. 1984. Процитовано 24 квітня 2009.

[18] Sealy-Fisher, V. J.; Pizzi, A. (1992). Increased pine tannins extraction and wood adhesives development by phlobaphenes minimization. Holz Als Roh- und Werkstoff 50 (5): 212. doi:10.1007/BF02663290.

[19] Teixeira da Silva, Jaime A.; Dobránszki, Judit; Ross, Silvia (1 лютого 2013). Phloroglucinol in plant tissue culture. In Vitro Cellular & Developmental Biology - Plant (англ.) 49 (1): 1–16. ISSN 1475-2689. doi:10.1007/s11627-013-9491-2.

[20] Oshitna, K., and Tollens, B., Ueber Spectral-reactionen des Methylfurfurols. Ber. Dtsch. Chem. Ges. 34, 1425 (1901)

[21] Lignin production and detection in wood. John M. Harkin, U.S. Forest Service Research Note FPL-0148, November 1966 (article [ 2020-03-05 у Wayback Machine.])