Фердинанд Лассаль (нім. Ferdinand Lassalle, 11 квітня 1825, Бреслау — 31 серпня 1864, Женева) — німецький політичний діяч, мислитель. Лідер німецьких соціалістів. Основоположник течії в німецькому робітничому русі, названої його іменем.
| Фердинанд Лассаль | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | нім. Ferdinand Johann Gottlieb Lassal |
| Народився | 11 квітня 1825[…] Бреслау, Сілезія, Королівство Пруссія |
| Помер | 31 серпня 1864[…] (39 років) Каруж, Женева, Швейцарія ·вогнепальне поранення |
| Поховання | Old Jewish Cemeteryd :
|
| Країна | Королівство Пруссія |
| Діяльність | письменник, політик, економіст, адвокат, філософ |
| Галузь | політологія, економіка, філософія і юридична практика |
| Alma mater | HU Berlin |
| Знання мов | німецька |
| Заклад | HU Berlin |
| Членство | Alte Breslauer Burschenschaft der Raczeksd і General German Workers' Associationd |
| Напрямок | демократичний соціалізм |
| Magnum opus | Лассальянство і Iron law of wagesd |
| Посада | президент |
| Партія | General German Workers' Associationd |
| Батько | Heyman Lassald |
| Мати | Rosalie Heizfeldd |
| Брати, сестри | Frederike Lassald |
| Автограф | |
|
Біографія Редагувати
Вивчав філософію у Вроцлаві, Берліні. У 1848—1849 рр. розпочав свою політичну діяльність, вступивши у революційну групу, яка об'єднувалася навколо «Нової Рейнської газети». Брав участь у революції 1848 року. 1863 року заснував «Загальну німецьку робітничу спілку» — першу Соціалістичну партію Німеччини.
1864 року, перебуваючи у Швейцарії, Лассаль закохався в 16-річну Єлену, католичку, дочку відомого баварського дипломата Деннігеса та зробив їй пропозицію. Заради цього шлюбу він готовий був на будь-які жертви, аж до переходу в католицтво. Однак, дізнавшись про революційні погляди та єврейське походження Лассаля, дипломат заборонив шлюб. Він вважав за найкраще видати свою дочку за волоського дворянина, друга дитинства Єлени Янко Раковиця. Лассаль викликав нареченого на дуель, внаслідок якої був поранений та через кілька днів помер в Женеві. Похований на старому єврейському кладовищі в Бреслау.
Внесок Редагувати
Основний внесок Лассаля в соціалістичну думку полягає в його економічному аналізі робітничого руху і тих політичних висновках, які він із нього вивів. Він підготував різку доповідь про те, що більшу частину своїх доходів держава отримує від непрямого оподаткування, яке лягає тягарем переважно на плечі бідних, тоді як надходження від прямого оподаткування, яке сплачують багаті — мізерні. Лассаль наголошував на експлуататорській природі капіталістичних виробничих відносин. Йому належить залізний закон зарплати. У політичній сфері Лассаль домагався запровадження загальних рівних і прямих виборів для того, щоб змусити державу відображати інтереси робітників. Таким чином, Лассаль не сприймав концепцію держави-«нічного сторожа» (його вислів) і вважав, що держава повинна бачити, принаймні в перспективі. Він відчував політичну слабкість німецької буржуазії і був готовий до переговорів із самим Отто фон Бісмарком, щоб реалізувати свої пропозиції. Ці намагання узалежнити побудову соціалізму від активної і сприятливої позиції держави викликали критичні зауваження з боку марксистів. Лассаль є автором праць «Філософія Геракліта Темного» (1858) та «Система набутих прав» (1861).
Увіковічнення пам'яті Редагувати
- З 30 квітня 1920 до 1938 року головна вулиця Одеси, Дерибасівська, носила ім'я Лассаля.
- Вулиця Фердинанда Лассаля у містах Лейпциг, Бремен, Мюнхен та інших містах Німеччини.
- Також вулиця Лассаля є у містах Запоріжжя, Краматорськ.
Примітки Редагувати
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118569910 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- http://library.fes.de/cgi-bin/ihg2pdf.pl?vol=2&f=89&l=90
- Nationalencyklopedin — 1999.
- https://fr.billiongraves.international/grave/Ferdinand-Lassal/25940483
- Burschenschafter-Stammrolle: Verzeichnis der Mitglieder der Deutschen Burschenschaft nach dem Stande vom Sommer-Semester 1934 — B: Willy Nolte, 1934.
- http://www.rheinische-geschichte.lvr.de/Epochen-und-Themen/Themen/rebell-im-rheinland.-ferdinand-lassalle-die-revolution-18481849-und-die-arbeiterbewegung/DE-2086/lido/57d12cf49c8909.43544228#toc-3
- . Архів оригіналу за 14 вересня 2013. Процитовано 20 листопада 2013.
Література Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фердинанд Лассаль |
- В. Бушанський. Лассаль Фердинанд // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.391. — ISBN 978-966-611-818-2
- Шведа Ю. Політичні партії. Енциклопедичний словник. — Львів: Астролябія. — 2005. — 488 с.
- Шведа Ю. Теорія політичних партій та партійних систем: Навч. посібник. — Львів: Тріада плюс.- 2004. — 528 с.
- Обушний М. І., Примуш М. В., Шведа Ю. Р. Партологія: Навч. посібник / За ред. М. І. Обушного. — К.: Арістей. — 2006.- 432 с.
Посилання Редагувати
- Лассаль Ф. [ 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — С. 453. — ISBN 966-7492-03-6.