Федір Костянтинович Тетянич або Фрипулья (ім'я при народженні — Феодосій Костянтинович Тетянич; 17 лютого 1942, селище Княжичі — 18 лютого 2007, Київ) — український художник (монументаліст, живописець, графік, скульптор, перформер), поет і філософ, концептуаліст. Член Спілки художників СРСР і Спілки художників України (з 1973).
Тетянич Федір Костянтинович | |
---|---|
Художник Федір Тетянич, 2005 | |
При народженні | Феодосій |
Народження | 17 лютого 1942 селище Княжичі, Броварський район, Київська область, УРСР |
Смерть | 18 лютого 2007 (65 років) |
Київ | |
Національність | українець |
Країна | СРСР → Україна |
Жанр | живопис,графіка, інсталяція, перформанс |
Навчання | Київський державний художній інститут (1966) |
Діяльність | художник, філософ |
Напрямок | постмодернізм |
Член | СХ СРСР і Національна спілка художників України |
|
Був одним із піонерів перформансу та гепенінгу на теренах радянського простору, які він влаштовував під екзотичною маскою фрика, яскравим представником андеграунду, а згодом і учасником нової української хвилі.
Як зазначає Енциклопедія сучасної України, «Киянин Ф. Тетянич створював незвичні інсталяції („фріпульї“) і доповнював їх перформансами в епатажному вбранні, виступаючи на вулицях, у галереях та поважних музеях, руйнуючи обивательські смаки й стереотипи»..
Життєпис ред.
Дитинство і роки навчання ред.
Федір (Феодосій) Тетянич народився 17 лютого 1942 у селищі Княжичі Київської області.
Перші роки життя та дитинство Тетянича випали на тяжкі воєнні часи. З початком війни його батько, Костянтин Кирилович Тетянич пішов на фронт захищати вітчизну, а матір залишилась одна з малими дітьми. Під час одного з бомбардувань, бомба вибухнула неподалік від хати, а у нозі Феодосія застряг уламок снаряду, наслідки цього випадку залишились на все життя — Тетянич трохи кульгав на ліву ногу. Він дивився на свій недолік по-філософському іронічно: «Якби не цей випадок, можливо я би і не став художником» — казав він. Страждання і усвідомлення власної інакшості на початку життя загартували митця, надавши йому потужний поштовх до творчості.
Навчався Тетянич у Княжицькій сільській школі (1949—1959), любив малювати у стіннівці. Після закінчення середньої школи вступив до Київського училища прикладного мистецтва, але через рік покинув його. У 1961 році Федір вступив до Київського державного художнього інституту. Закінчив інститут у 1966. Педагоги з — В. Чеканюк і С. Подерв'янский. Художник багато читав, вивчав твори класиків літератури. За виставками відомий автопортрет Тетянича, де він надав собі риси Достоєвського, на честь якого й називав себе Федором.
Любив українську мову, а спілкуючись з росіянами, розмовляв російською, проте, писав двома мовами. Пишався предками-козаками, яких нерідко змальовував у своїх картинах.
Виставкова діяльність і монументальні твори ред.
По закінченні інституту Федір брав активну участь у місцевих і Всесоюзних виставках (як графік, з роботами «У лісі», «Козак Голота» та ін.), виявив неабаяку цікавість до українських традиції. Брав участь у Республіканській виставці «Молоді художники України» з полотнами «Обідня перерва» та «Березняки будуються», подорожува із своїми роботами на виставку до Фінляндії.
У 1973 Федір вступив до Спілки художників СРСР і Спілки художників України(за рекомендаціями Т. Н. Яблонської, М. П. Глущенко та В. А. Чеканюка). Кінець 70тих — середина 80x час пов'язаний з творчими поїздками до Москви, де Тетянич брав участь у оформленні театру, різноманітних експозиціях і подіях, акціях.
У 1970-80 Ф.Тетянич працював над монументальними роботами у різних містах України. В Києві мозаїчними панно оформив станцію швидкісного трамваю; вестибюль заводу художнього скла (панно «Склодуви», зроблене зі смальти та відходів виробництва скла), екстер'єр Дарницького торгового центру, фасад корпусу радіоелектроніки Політехнічного Інституту.
Він широко використовував у композиціях різноманітні відходи, як від виробництва, так і споживацькі. Це входило у його концепцію цілісного сприйняття світу, художник поєднував мету естетичного вдосконалення простору з очищеннм середовища від непотрібних речей. Окрім використання нестандартних матеріалів він сміливо експериментував і з самим підходом до замовлення — Тетяничу вдавалось поєднувати задану тематику з фантастичним і довільним трактуванням.
Фрипулья ред.
рос. В отличии от поэта Хлебникова, который обьявил себя председателем земного шара, я призываю почуствовать себя земным шаром |
— Федір Тетянич
Філософські погляди Тетянича поступово склалися в самобутню концепцію, яку він назвав «Фрипулья», центральне місце в якій займає поняття про зв'язок людини і світу, як неподільного цілісного організму (Тілологія).. «Фрипулья» стає його творчим псевдонімом, а також привітанням, яке він вигукував у вуличних акціях, нерідко поруч або всередині зконструйованої ним «біотехносфери». Біотехносфера, яку Тетянич також називав «фрипулья» (але з малої літери), — сферична конструкція діаметром 240 сантиметрів. Всередині сфери є все, необхідне для виживання людини на випадок фатальної катастрофи на Землі. Біотехносфера — це й інсталяція, і частина перформансів художника. Мистецтвознавці проводять паралелі між біотехносферами Тетянича і апаратом «Летатлін» (1929—1932) авангардиста Володимира Татліна (обидва апарати були непридатними для реальних польотів).
У 1980-х роках Тетянич створив кілька біотехносфер навіть за держзамовленнями, які не збереглися. У місті Попасна Луганської області біотехносферу помістили на рейки як елемент оформлення залізничного депо. На автобусній зупинці у селі Побєда Київської області біотехносферу демонтували найшвидше, бо водії жалілися, що бачать «залишки НЛО».
Від станкового живопису та інших видів мистецтва він перейшов до більших масштабів, його інструментами (пензлем і фарбами) уявно стали космічні об'єкти: як-то земля, яку він, за власним висловом, «прикріпив до полотна», сонячна система, нескінченність…
Місцеросположенням моїх творів в різних країнах світу я вимальовую певне зображення. Екскурсійно-експозиційні шляхи, цим перетворюючи планету Земля в мій твір мистецтва, своєрідну скульптуру. Після цього, використовуючи природний рух моєї планети-скульптури навколо власної вісі та навколо Сонця я вимальовую в Сонячній системі кінетичне зображення Бублика - ритуального знака древніх віровчень.Цим знаком позначеною Сонячною системою, я опрацьовую нашу Галактику. Далі Галактикою - Всесвіт. Всесвітом - всю Нескінченність.
Згодом Тетянич все частіше почав відмовлятися від монументальних замовлень, за які він брався задля заробітку, цурався «марнославства» гламурної мистецької і політичної «тусівки» тих часів, та інших речей, які, за його переконаннями, заважали розвиватись справжнім творчим здібностям. Екологічній темі була присвячена інсталяція Ф.Тетянича «Біотехносфера. Місто безсмертних людей», встановлена у 1989 на Львівській площі в Києві біля Будинку художника. У 1990 він брав участь у постчорнобильському спектаклі режисера Андрія Жолдака «О-О-И», де «грав сам себе» — художника, який пише свої дивні картини на тлі загальної людської катастрофи, перетворюючи малювання на яскравий хеппенінг… Потім протягом кількох років Тетянич проводив біля Блакитного озера на Виноградарі в Києві своєрідні обрядові акції «Відродження землі», що залучали до дійства глядачів..
Відокремленість від художніх груп та державних інституцій давала можливість більше уваги приділити розвитку філософських аспектів своєї творчості, розбудові власного ідеалізованого світобачення, в якому митець одночасно був творцем, інструментом і полотном, нескінченність — цілісним організмом, а людське тіло — її продовженням («тілологія»).
Перебуваючи в андеграунді, Тетянич творив оригінальні форми. Митець часто працював аскетично, замикаючись на довгий час у своїй майстерні, невпинно працюючи. Потім зненацька, за контрастом, виходив «на люди»: влаштовував грюкотливі перформанси-акції, співав свої вірші, як пісні.
Федір-Фрипулья став символом Андріївського узвозу, де на нього чекали, йому посміхались і підспівували.
рос. Куда мыслью не перенесусь - вершу бесконечности дело, повсюду мой вечный дом, повсюду мое бесконечное тело...
Знай, я пишу картину, даже делая машину, нарушая танцем тишь, скрип кистей и шум завода, льется музыка, услышь...
Ці і багато інших маніфестів, які він декларував під час своїх перформансів, а часто і у повсякденному житті, синхронно поєднуючи з танцем, живописно-образотворчою діяльністю, створенням інсталяцій, доносили його філософські ідеї, створювали важливий діалог, який він вибудовував з навколишнім світом.
Деякі віряни називають Тетянича угодником Божим, заступником і утішителем для багатьох людей, творчим християнином, якого частина оточуючих через його своєрідність і екстравагантність сприймала як дивака, юродивого і божевільного.
Світ продовжує приділяти увагу творчості Федора Тетянича, знаходячі аспекти, які стосуються сучасності, як от публікація О. Вагнер в «Радіо Свобода»
Поховання, сім'я і родичі ред.
Федір Тетянич помер у лікарні Києва 18 лютого 2007, залишивши дружину Ганну і двоє дітей, Богдана і Ладу..
Похований у місті Києві на Лісовому цвинтарі..
Також у Києві та селах Броварщини проживає багато його більш далекої рідні.
Примітки ред.
- О. Є. Голуб. Епатаж. Енциклопедія сучасної України [1]
- [2]. // Довідник Національної спілки художників України. — К.: Національна Спілка художників України. — 2005. — С. 253
- Дмитро Десятерик. Всесвіт Фріпулья. // День. — 2004, 5 березня
- Катерина Лебедєва. Виготовлення фріпульї своїми руками. Амнезія. 6 вересня 2018]
- Федір Тетянич. Фрипулья.//К.:2009, ст.3
- Галина Скляренко. «Пунктир концептуалізму». До картини українського мистецтва другої половини XX сторіччя. Сучасне мистецтво. К.:ІПСМУ. 2010, вип.7,С. 217. [3]
- Олександра Вагнер. "Кожен бачив, що хотів". Дивотворчість Федора Тетянича. Радіо Свобода.13.03. 2021
- Ігор Кручик.Так говорив Фріпулья.«Нескінченість». Федір Тетянич. Антиквар , №47.27.05.2015
- Богдан-Любомир Федорович Тетянич-Бублик. 19 липня 2021
Джерела ред.
- М.Кадан, Ю. Лейдерман. Прищур музея. Діалог про Ф.Тетянича. 2016.
- Катерина Лебедєва.Виготовлення фріпульї своїми руками.Амнезія. 6 вересня 2018 [4]
- «Фёдор Фрипулья» Фільм Олександа Дірдовського
- Федір Тетянич. Фрипулья. Київ, 2009.
- http://fripulia.narod.ru/
- http://artru.info/ar/36693/
- http://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/vsesvit-fripulya
- http://polutona.ru/?show=reflect&id=281
- Роботи Федіра Тетянича у колекції Гриньових.
- https://www.facebook.com/matisporus/posts/4184815674935589