Розташування Фекди Великої Ведмедиці (обведено) | |
| Дані спостереження Епоха J2000 | |
|---|---|
| Сузір’я | Велика Ведмедиця |
| Пряме піднесення | 11г 53х 49.84732с |
| Схилення | +53° 41′ 41.1350″ |
| Видима зоряна величина (V) | +2.438 |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | A0 Ve + K2 V |
| показник кольору U−B | +0.008 |
| показник кольору B−V | –0.013 |
| Тип змінності | |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | −12.6 км/c |
| Власний рух (μ) | Пр.сх.: +107.68 мас/р Схил.: +11.01 мас/р |
| Паралакс (π) | 39.21 ± 0.40 мас |
| Відстань | 83.2 ± 0.8 св. р. (25.5 ± 0.3 пк) |
| Абсолютна зоряна величина (MV) | +0.4 |
| Компоненти орбіти | |
| Другий компонент | |
| Період (P) | 20.5 ± 1 років |
| Велика піввісь (a) | 0.460" |
| Ексцентриситет (e) | 0.3 ± 0.3 |
| нахил (i) | 51 ± 15° |
| Вузол (Ω) | 6 ± 61° |
| Епоха периастру (T) | B 1984.0 ± 2.0 |
| Фізичні характеристики | |
| Маса | 0.79 M☉ |
| Радіус | 3.04 ± 0.08 R☉ |
| Світність | 65.255 L☉ |
| Ефективна температура | 9,355 K |
| Обертання | 178 |
| Інші позначення | |
Пахад, Фагда, Феха, Фад | |
| Посилання |
Фекда також Гамма Великої Ведмедиці [ˈfɛkdə] — зірка в сузір'ї Великої Ведмедиці. З 1943 року спектр цієї зірки служив однією зі стабільних опорних точок, за якими класифікуються інші зірки. Згідно з вимірюваннями паралакса за допомогою астрометричного супутника Гіппаркос, він розташований на відстані близько 83,2 св. р. (25,5 пк) від Сонця.
Для більшості спостерігачів у північній півкулі вона більше відома як нижня ліва зірка, яка утворює ковш Великої Ведмедиці разом з Дубхе (угорі), Мерак (праворуч внизу) і Мегрезом (вгорі ліворуч). Разом із чотирма іншими зірками в цьому добре відомому астеризмі Фекда утворює вільну асоціацію зірок, відому як рухома група Великої Ведмедиці. Як і інші зірки в групі, вона є зіркою головної послідовності, як і Сонце, хоча й дещо гарячіша, яскравіша та більша.
Фекда розташована у відносно близькій фізичній близькості до видатної зоряної системи Міцар-Алькор. Їх розділяє орієнтовна відстань 8.55 с.р. (2,62 ПК); набагато ближче, ніж ці два від Сонця. Зірка Мерак Великої Ведмедиці відділена від гамми Великої Ведмедиці на 11.0 ly (3.4 ПК).
Властивості ред.
Гамма Великої Ведмедиці — це зірка Ae, яка оточена газовою оболонкою, яка додає лінії випромінювання до спектру зірки; отже суфікс «e» у зоряній класифікації A0 Ve. Він має масу Сонця у 2,6 раза, радіус Сонця в три рази та ефективну температуру 9355 у своїй зовнішній атмосфері. Ця зірка швидко обертається з прогнозованою швидкістю обертання 178 km s−1. Розрахунковий кутовий діаметр цієї зірки становить приблизно 0,92 mas. Її вік оцінюють у 300 мільйонів років.
Фекда Великої Ведмедиці також є астрометричною подвійною системою: зірка-компаньйон регулярно збурює первинну зірку типу Ae, змушуючи первинну зірку коливатися навколо барицентру. З цього було розраховано орбітальний період 20,5 років. Вторинна зірка — це зірка головної послідовності K-типу, яка в 0,79 рази масивніша за Сонце, і має температуру поверхні 4780 K.
Примітки ред.
- ↑ van Leeuwen, F. (November 2007). Validation of the new Hipparcos reduction. Astronomy and Astrophysics 474 (2): 653–664. Bibcode:2007A&A...474..653V. arXiv:0708.1752. doi:10.1051/0004-6361:20078357.
- ↑ Oja, T. (1986). UBV photometry of stars whose positions are accurately known. III. Astronomy and Astrophysics Supplement Series 65 (2): 405–4. Bibcode:1986A&AS...65..405O.
- ↑ Eggl, S.; Pilat-Lohinger, E.; Funk, B.; Georgakarakos, N.; Haghighipour, N. (2012). Circumstellar habitable zones of binary-star systems in the solar neighbourhood. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 428 (4): 3104. Bibcode:2013MNRAS.428.3104E. arXiv:1210.5411. doi:10.1093/mnras/sts257.
- Wielen, R. та ін. (1999). Sixth Catalogue of Fundamental Stars (FK6). Part I. Basic fundamental stars with direct solutions. Veröff. Astron. Rechen-Inst. Heidelb (Astronomisches Rechen-Institut Heidelberg) 35 (35): 1. Bibcode:1999VeARI..35....1W.
- Gontcharov, G.A.; Kiyaeva, O.V. (2010). Photocentric orbits from a direct combination of ground-based astrometry with Hipparcos II. Preliminary orbits for six astrometric binaries. New Astronomy 15 (3): 324–331. Bibcode:2010NewA...15..324G. arXiv:1606.08182. doi:10.1016/j.newast.2009.09.006.
- Fitzpatrick, E. L.; Massa, D. (March 2005). Determining the Physical Properties of the B Stars. II. Calibration of Synthetic Photometry. The Astronomical Journal 129 (3): 1642–1662. Bibcode:2005AJ....129.1642F. arXiv:astro-ph/0412542. doi:10.1086/427855.
- King, Jeremy R. та ін. (April 2003). Stellar Kinematic Groups. II. A Reexamination of the Membership, Activity, and Age of the Ursa Major Group. The Astronomical Journal 125 (4): 1980–2017. Bibcode:2003AJ....125.1980K. doi:10.1086/368241.
- Royer, F.; Zorec, J.; Gómez, A. E. (February 2007). Rotational velocities of A-type stars. III. Velocity distributions. Astronomy and Astrophysics 463 (2): 671–682. Bibcode:2007A&A...463..671R. arXiv:astro-ph/0610785. doi:10.1051/0004-6361:20065224.
- Kunitzsch, Paul; Smart, Tim (2006). A Dictionary of Modern star Names: A Short Guide to 254 Star Names and Their Derivations (вид. 2nd rev.). Cambridge, Massachusetts: Sky Pub. ISBN 978-1-931559-44-7.
- IAU Catalog of Star Names. Процитовано 28 липня 2016.
| Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |