www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фауст Гете У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Фауст значення Фауст нім Faust філософська трагедія твір

Фауст (Гете)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Фауст (значення).

«Фауст» (нім. Faust) — філософська трагедія, твір всього життя німецького письменника Йоганна Вольфганга Гете. У його основі лежить — найвідоміший варіант легенди про доктора Фауста.

Фауст
нім. Faust. Eine Tragödie.
Жанр філософська трагедія
Форма п'єса
Автор Йоганн Вольфганг фон Гете
Мова німецька
Написано 1774 - 1831
Опубліковано 1808 і 1832
Переклад Дмитро Загул
Микола Лукаш
Попередній твір Urfaustd і Q110898949?
 Цей твір у Вікісховищі
  Цей твір у Вікіцитатах
  Цей твір у  Вікіджерелах

Над поемою Гете працював упродовж 60 років; вона є його «твором життя». Першу частину (нім. Faust: der Tragödie erster Teil) написано ще в 1790-ті роки, закінчено 1806 року, опубліковано 1808 року. Кілька разів Гете переробляв і перевидавав її (останнє перевидання 1828 року). Над другою частиною (нім. Faust: der Tragödie zweiter Teil) автор працював уже наприкінці життя (вона побачила світ вже після його смерті 1832 року). 1886 року був знайдений текст «Прафауста» (Urfaust), створеного Гете в молодості (1772—1775 рр.).

Завдяки складній примхливості ритмів і мелодики «Фауст» уважається однією з вершин німецької поезії.

Трагедія «Фауст» — твір досить складний, тому що порушує одвічні проблеми, які кожне покоління намагається розв'язати. Жага пізнання в людині закладена, напевно, генетично: прагнення до добра, що повсякчас бореться зі злом.

Історія створення Редагувати

«Фауст» — плід роботи письменника, яка тривала практично все його життя. Природно, що твір «ріс» разом з його автором, він увібрав у собі систему поглядів європейського суспільства протягом півстоліття. Історію німецького чорнокнижника Фауста, який реально існував в 16 столітті в Німеччині, брали за основу своїх творів багато письменників, поетів, композиторів, художників. Однак, Йоганн Гете зробив цей образ максимально живим, чутливим, мислездатним, визначив його, як людину, що прагне до істини. Легенди ж про доктора Фауста мають досить похмурий характер, його звинувачують у відступі від віри, в заняттях магією і чарами, у воскресіннях людей, у неналежному способі життя. За легендою, він виступав з фокусами, лікував хворих, був мандрівником. До Гете ніхто не акцентував увагу на тому, що великий учений шукає відповіді на вічні питання, що він великий спрагою до правди, вірний справі, яку обрав.

Початок роботи письменника над «Фаустом» випав на його двадцятирічний вік. Тоді майбутній учений і великий письменник не знав, що буде створювати цей твір все своє життя, що він стане великим безсмертним шедевром всіх часів і народів. З 1773 по 1775 найсприятливіше працювалося над численними сценами трагедії.

У 1790 році дружба Гете і Шиллера привела до того, що останній умовив поета продовжити роботу над «Фаустом» і неодмінно закінчити цей шедевр. Між 1825-31 роками вже бувши в похилому віці, Гете закінчив працю усього свого життя. Друкувати його при житті він не захотів, в заповіті було зазначено бажання опублікувати «Фауста» після смерті письменника. У 1832 році було опубліковано твір цілком.

Проблематика твору Редагувати

Сенс людського життя, устрій світу, любов, влада, гроші, необмежені бажання та їхні наслідки — це лише частина тем, які зачіпає автор «Фауста». Виділити основну думку в такому масштабному творі досить складно. Трагедія Гете вчить тому, що абсолютне знання не завжди на благо, людина занадто слабка істота, щоб пройшовши диявольські випробування зберегти душу неушкодженою і чистою.

Над ідеєю «Фауста» дотепер не вщухають суперечки літературознавців і критиків. Жага пізнання світу, емоційного, фізичного, інтелектуального, неминуче призводить до загибелі душі, адже йти на поводу у своїх бажань — явний провал. Гете наповнив твір серйозною філософською проблематикою, при цьому основу сюжету становить народна легенда. Якщо додати до цього ідеї просвітництва і критику середньовіччя — то вийде абсолютно унікальне творіння — таким стала трагедія «Фауст».

Композиція та жанр Редагувати

Фауст за своєю формою можна віднести до драми для читання, далеко не всі його сцени підходять для постановки в театрі. Твір має прозору композицію: посвята, пролог на землі (в театрі), пролог на небесах, зав'язка дії, розвиток подій, кульмінація і розв'язка. Друга частина «Фауста» дуже абстрактна, в ній складно виділити явні структурні композиційні елементи. Головною особливістю композиції «Фауста» є її багатошаровість, спрямованість на читання з візуальним представленням того, що відбувається «на сцені». Перша частина складається з 25 сцен, у другій — 5 дій. Попри складність п'єси, вона досить цілісна в смисловому і художньому плані.

Сам автор визначив жанр твору як трагедію. Літературознавці схильні вважати шедевр Гете драматичною поемою, адже вона сповнена ліризму і глибоко поетична. З огляду на те, що багато сцен з «Фауста» можна поставити в театрі, твір також можна називати п'єсою. Слід врахувати, що в творі досить явне епічне начало, тому зупинитися на певному жанрі складно.

Зміст Редагувати

Пролог Редагувати

Трагедія починається не з основного сюжету, а з суперечки між директором театру й поетом про те, як варто писати п'єсу. Директор стверджує, що глядач грубий, безглуздий і не має власної думки, тому судить про твір із чужих слів. Та й не завжди його цікавить мистецтво — дехто приходить на виставу лише для того, аби похизуватися своїм убранням. Отже, писати великий твір немає сенсу, оскільки глядач загалом не здатний його оцінити. Замість цього слід звалити до купи все, що трапиться під руку, адже глядач і так не оцінить великих думок — здивувати його слід відсутністю зв'язку у сюжеті.

Перша частина Редагувати

Дія починається на небі, де злий дух Мефістофель укладає з Господом парі на те, чи зможе Бог урятувати душу Фауста.

Професор Фауст хоч і приніс своїми дослідженнями багато добра жителям навколишніх селищ, проте все ж не задоволений тими знаннями, які за багато років йому вдалося отримати з книг. Усвідомлюючи, що сокровенні таємниці світобудови не доступні людському розуму, у відчаї він підносить до губ склянку з отрутою. Лише благовіст, що раптово прозвучав, запобігає самогубству.

Блукаючи містом зі своїм учнем Вагнером, Фауст зустрічає собаку, якого приводить за собою до будинку, де той набуває людського образу Мефістофеля. Злий дух після низки спокус переконує старого відлюдника знову зазнати радості остогидлого йому життя. Плата за це — душа Фауста. Скріпивши домовленість кров'ю, Фауст відправляється «в одязі, властивому гульвісам, зазнати після довгого посту, що означає повнота життя».

У пошуках розваг Фауст і Мефістофель кружляють по Лейпцигу. У погребі Ауербаха злий дух вражає студентів витягом вина із просвердленої у столі дірки. Він потурає бажанням Фауста зблизитися з цнотливою дівчиною Маргаритою, убачаючи в цьому бажанні лише тілесний потяг.

Щоб підлаштувати знайомство Фауста з Маргаритою, Мефістофель здобуває довіру її сусідки Марти. Фауст прагне провести ніч наодинці з коханою. Він переконує Маргариту приспати матір його снодійним. Від отриманого зілля мати вмирає. Пізніше Маргарита дізнається, що вагітна, а її брат Валентин вступає з Фаустом у поєдинок.

Убивши під час бійки Валентина, супутники залишають місто, і Фауст не згадує Маргариту доти, доки не зустрічає її примару на шабаші. Привид являється йому у Вальпургієву ніч на горі Броккен як пророче бачення — у вигляді дівчини з колодками на ногах і тонкою червоною лінією на шиї. Із розпитувань Мефістофеля він з'ясовує, що його кохана в темниці чекає страти за те, що втопила дочку, народжену від Фауста.

Фауст поспішає на допомогу в темницю до Маргарити, яка поступово божеволіє, і пропонує їй втечу. Дівчина відмовляється прийняти допомогу нечистої сили й залишається чекати страти. Усупереч очікуванням Мефістофеля, Господь вирішує врятувати душу дівчини від мук пекла й оголошує свій вердикт: «Урятована».

Друга частина Редагувати

Друга частина становить собою «величезну поетично-філософську фреску, повну зашифрованих символічних і містичних асоціацій і не прояснених загадок, рівну якій за складністю важко знайти у світовій літературі».

Ця частина «Фауста» більш епізодична, ніж перша. Вона містить п'ять актів відносно самостійними фабулами. Дія переноситься в античний світ, де Фауст одружується з прекрасною Єленою. Фауст і Мефістофель знайомляться з імператором і вдаються до заходів щодо поліпшення добробуту його підданих.

Художній світ другої частини — це складне переплетення Середньовіччя, де відбувається дія першої частини, і античності, яка була дуже близька Гете як людині «Освіти». Для розуміння тексту необхідно добре знатися на давньогрецькій міфології, а тому продовження «Фауста» не є в Німеччині частиною шкільної програми й рідко інсценується в театрах.

Наприкінці життя осліплий Фауст будує греблю задля блага людства. Коли чує звуки, що доносяться від лопат, його переповнюють піднесені почуття, адже йому здається, що його робота принесе більшу користь людям. Фауст навіть не усвідомлює, що лемури (нічні духи) за завданням Мефістофеля копають його могилу. Згадавши про контракт з Мефістофелем, Фауст благає саме тут зупинити мить його життя.

Згідно з умовами контракту, душа Фауста повинна потрапити до пекла. Однак парі, укладене між Мефістофелем і Богом, Господь вирішує на користь спасіння душі Фауста, оскільки той до останнього дня свого життя важко працював задля блага людства.

Отже, на відміну від традиційних версій легенди, згідно з якими Фауст потрапляє до пекла, у версії Гете, попри виконання умов угоди, попри те, що Мефістофель діяв з дозволу Бога, ангели забирають душу Фауста в Мефістофеля до раю.

Порівняння з більш ранніми трактуваннями легенди про Фауста Редагувати

У ранніх історіях про Фауста мотиви, за якими вчений заклав свою душу, варіювалися. Так, в «Народній книзі» XVI століття Фауст продає свою душу задля земних задоволень, а в "Трагічній історії доктора Фауста" Крістофера Марло він керується бажанням увічнити своє ім'я. У трактуванні Гете Фауст потрапляє у вир песимістичних настроїв і абсолютно байдуже ставиться до потойбічного життя, а тут й криється та легкість, із якою він укладає угоду з дияволом.

У початковій легенді про Фауста герой робить спроби одружитися, але під тиском Мефістофеля, який противиться шлюбу, віддається блуду. В інтерпретації Гете конфлікт між Фаустом і Мефістофелем про шлюб відсутній. Історія стосунків Фауста й Маргарити повністю вигадана Гете.

І в «Народній книзі», і в «Трагічній історії доктора Фауста» присутні спроби Фауста звернутися до Неба, проте у версії Гете подібні роздуми відсутні. Як і в більш ранніх версіях легенди про Фауста, значний обсяг тексту сповнений жартами та магічними витівками Фауста й Мефістофеля.

Для світогляду Гете (як і для епохи Просвітництва в цілому) характерний оптимізм. Тому в його трактуванні Бог рятує душі як Маргарити, так і Фауста, попри заподіяні гріхи. Навіть спокуси темних сил сприймаються Гете досить позитивно, сам Сатана у нього інтерпретується як: «Я — частина тієї сили, що вічно хоче зла і вічно здійснює благо».

Переклади українською Редагувати

Автори перекладу українською мовою:

  • Іван Франко переклав першу частину (1882) «Фавст», третій акт другої частини (1899).
  • Дмитро Загул переклав першу частину твору (1919):
  • Микола Улезко переклав першу частину трагедії (1926).
  • Тодор Вернивода переклав фрагменти другої частини «Фауста» (1931).
  • Микола Лукаш створює перший повний український переклад «Фауста» (1955).

Сценічні оформлення Редагувати

  • 24 травня 1819 — палац Монбижу, Берлін. Сцени з «Фауста». Музика князя Антона Радзивілла.
  • 19 січня 1829 — Хофтеатр (Opernhaus am Hagenmarkt; Hoftheater; Брауншвейг). Інсценізація I частини Е. Клингеманом.
  • 29 серпня 1829 — Німецький національний театр Веймара
  • 1835 — Дюссельдорфський театр К. Л. Іммермана
  • 24 червня і 28 вересня 1852 — Веймар. II тому.
  • 1875/1876 — Німецький національний театр Веймара. Пост. Отто Девриента.
  • 1907 — Мюнхенський художній театр. Реж. Р. Фукс.
  • 1909 — Deutsches Theater (Берлін). Пост. М. Рейнхардта.
  • 1932 — Прусський державний театр, (Берлін). Пост. Лотара Мютельса. В ролі Мефістофеля — Р. Грюнденс.
  • 1933 — Зальцбурзький фестиваль (Felsenreitschule). Пост. М. Рейнхардта.
  • 1933 — Театр в Йозефштадте. Реж. Отто Премингер
  • 1938 — Гетеанум (Швейцарія). Пост. Марії Штайнер в антропософському ключі.
  • 1939 — Бургтеатр (Відень). У ролі Фауста — Евальд Бальзер.
  • 1948 — Бургтеатр-ансамбль (Відень). Реж. Е. Бальзер. Оскар Вернер — Учень.
  • 1949 — Ганновер. Під назв. Aluminium-Faust. Пост. Альфреда Ролера. Сценограф Рудольф Шульц. У ролі Фауста — Герхард Юст.
  • 1949 — Гамбурзький театр. Мефістофель — Р. Грюнвальд.
  • 1949 — Бродвей, Нью-Йорк. Пост. Леона Аскина.
  • 1952 — Берлінер Ансамбль. Реж. Егон Монк. Урфауст.
  • 1954 — Deutsches Theater. Реж. Вольфганг Лангхофф; Фауст — Курт Олигмюллер, Мефістофель — Ернст Буш.
  • 1955 — Бургтеатр. Урочисте відкриття відновленої будівлі театру — «Театральна прелюдія» Фауста. У ролях: Вернер Краус, Херманн Тимиг і Раоуль Аслан.
  • 1956/7 — Дойчес Шаушпильхауз (Гамбург). Реж. Петер Горскі; продюсер і виконавець ролі Мефістофеля — Р. Грюнденс; Фауст — Вілль Квадфлиг, Гретхен — Елла Бухи, Березня — Е. Фликеншильдт, Валентин — М. Екард, Вагнер — Е. Маркс, Студент — Уве Фридрихсен. 1 частина. Гастролі в СРСР в 1960 році.
  • 1965 — Лейпциг. Пост. Кайзера. II частина.
  • 1965/7 — Веймар. Пост. Фрітца Бенневитца. II частина.
  • 1976 — Віденський Бургтеатр. Пост. Герхарда Клингенберга, Отомара Крейца. Фауст — Рольф Бойзен, Мефістофель — Хейнц Райнке.
  • 1977 — Штутгарт. Інсценізація Клауса Пейманна, А. Фрайера і Германна Бейля. Фауст — Мартін Люттге, Гретхен — Тереза Аффольтер.
  • 1979 — Шверін. Пост. Крістофа Шроту.
  • 1984 — Берлінер ансамбль. Пост. Хорста Загерта. Фауст — Германн Бейер, Гретхен — Корінна Харфух.
  • 1986 — Мюнхен Каммершпилен. Пост. Дітера Дорнса.
  • 1990 — Штаатпильхауз Дрезден. Пост. Вольфганга Енгеля.
  • 1990 — Шаушпиль Франкфурт. Реж. Айнар Шліф. I частина.
  • 1989, 1990 — Піколо театро ді Мілано. Реж. Дж. Стрелер, сценограф Й. Свобода. Дві вистави за фрагментами першої та другої частин трагедії.
  • 2000 — Всесвітня виставка Expo, Ганновер. Реж. Петер Штайн, музика А. Аннекино, фортепіано Дж. Виталетти. Тривалість — 21 год, 35 акторів, дві сцени.
  • 2000 — Моновистава П. Штайна на основі попереднього. Музика — Дж. Виталетти (фортепіано).
  • 2000 — «Старий новий Фауст» у Московському театрі Місяця під кер. Сергія Проханова.
  • 2002 — Театр на Таганці. Реж. Ю. П. Любимов, художник — Б. А. Мессерер, композитор — в. І. Мартинов. Фауст — А. А. Трофімов, Мефістофель — Т. Бадалбейлі, Маргарита (Гретхен) — А. Басова.
  • 2003 — Пост. Інгмара Тіло; Фауст — Антоніус Сафралис, Мефістофель — Рафаела Цвк (Raphaela Zick), Олена — Ульріке Дістав, Max Friedmann (Lynceus). 2 частина.
  • 2004, 2005 — Deutsches Theater (Берлін). Реж. М. Тальхаймер, художник-постановник — О. Альтманн, композитор — Б. Шкоду. Фауст — В. Хюльсманн, Мефістофель — Свен Леманн, Маргарита — Р. Ціммерманн. Дві вистави по першій і другій частинах.
  • 2006 — Театро комуналь Модена. Реж. Е. Някрошюс.
  • 2008 — Веймарський Національний театр. Реж. Тільманн Келер. I частина.
  • 2009 — Бургтеатер. Реж. Маттіас Гартман; Фауст — Тобіас Моретті, Мефістофель — Герт Фосс.
  • 2009 — «Школа драматичного мистецтва» (Москва). Постановка Б. Ю. Юхананова, реж. — В. В. Яцко, сценографія та костюми — Ю. Харик, хореограф — А. Кузнєцов, композитор — Іраїда Юсупова. Виконавці: І. в. Яцко, Сабітов Р., Петров В. та ін.

Екранізації Редагувати

Існує багато фільмів, пов'язаних із легендою про Фауста, але всі вони досить відрізняються від трагедії Гете або використовують тільки мотиви першої частини трагедії (любовна лінія Фауста і Маргарити). До цієї історії зверталися такі великі кінорежисери, як Ф. Мурнау («Фауст», 1926), Рене Клер («Краса диявола», 1950) і Олександр Сокуров («Фауст», 2011).

У радянські часи було знято два телеспектаклі з «Фауста» Гете:

  • 1969 році — за виставою Е. Симонова в Театрі ім. Вахтангова (Фауст — А. Кацинський; Мефістофель — Ю. Яковлєв);
  • 1986 році — за виставою Михайла Козакова (у головних ролях — М. Козаків, З. Гердт, В. Муравйова).

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Faust znachennya Faust nim Faust filosofska tragediya tvir vsogo zhittya nimeckogo pismennika Joganna Volfganga Gete U jogo osnovi lezhit najvidomishij variant legendi pro doktora Fausta Faustnim Faust Eine Tragodie Zhanr filosofska tragediyaForma p yesaAvtor Jogann Volfgang fon GeteMova nimeckaNapisano 1774 1831Opublikovano 1808 i 1832Pereklad Dmitro ZagulMikola LukashPoperednij tvir Urfaustd i Q110898949 Cej tvir u Vikishovishi Cej tvir u Vikicitatah Cej tvir u VikidzherelahNad poemoyu Gete pracyuvav uprodovzh 60 rokiv vona ye jogo tvorom zhittya Pershu chastinu nim Faust der Tragodie erster Teil napisano she v 1790 ti roki zakincheno 1806 roku opublikovano 1808 roku Kilka raziv Gete pereroblyav i perevidavav yiyi ostannye perevidannya 1828 roku Nad drugoyu chastinoyu nim Faust der Tragodie zweiter Teil avtor pracyuvav uzhe naprikinci zhittya vona pobachila svit vzhe pislya jogo smerti 1832 roku 1886 roku buv znajdenij tekst Prafausta Urfaust stvorenogo Gete v molodosti 1772 1775 rr Zavdyaki skladnij primhlivosti ritmiv i melodiki Faust uvazhayetsya odniyeyu z vershin nimeckoyi poeziyi Tragediya Faust tvir dosit skladnij tomu sho porushuye odvichni problemi yaki kozhne pokolinnya namagayetsya rozv yazati Zhaga piznannya v lyudini zakladena napevno genetichno pragnennya do dobra sho povsyakchas boretsya zi zlom Zmist 1 Istoriya stvorennya 2 Problematika tvoru 3 Kompoziciya ta zhanr 4 Zmist 4 1 Prolog 4 2 Persha chastina 4 3 Druga chastina 5 Porivnyannya z bilsh rannimi traktuvannyami legendi pro Fausta 6 Perekladi ukrayinskoyu 7 Scenichni oformlennya 8 Ekranizaciyi 9 Div takozh 10 Primitki 11 PosilannyaIstoriya stvorennya Redaguvati Faust plid roboti pismennika yaka trivala praktichno vse jogo zhittya Prirodno sho tvir ris razom z jogo avtorom vin uvibrav u sobi sistemu poglyadiv yevropejskogo suspilstva protyagom pivstolittya Istoriyu nimeckogo chornoknizhnika Fausta yakij realno isnuvav v 16 stolitti v Nimechchini brali za osnovu svoyih tvoriv bagato pismennikiv poetiv kompozitoriv hudozhnikiv Odnak Jogann Gete zrobiv cej obraz maksimalno zhivim chutlivim mislezdatnim viznachiv jogo yak lyudinu sho pragne do istini Legendi zh pro doktora Fausta mayut dosit pohmurij harakter jogo zvinuvachuyut u vidstupi vid viri v zanyattyah magiyeyu i charami u voskresinnyah lyudej u nenalezhnomu sposobi zhittya Za legendoyu vin vistupav z fokusami likuvav hvorih buv mandrivnikom Do Gete nihto ne akcentuvav uvagu na tomu sho velikij uchenij shukaye vidpovidi na vichni pitannya sho vin velikij spragoyu do pravdi virnij spravi yaku obrav Pochatok roboti pismennika nad Faustom vipav na jogo dvadcyatirichnij vik Todi majbutnij uchenij i velikij pismennik ne znav sho bude stvoryuvati cej tvir vse svoye zhittya sho vin stane velikim bezsmertnim shedevrom vsih chasiv i narodiv Z 1773 po 1775 najspriyatlivishe pracyuvalosya nad chislennimi scenami tragediyi U 1790 roci druzhba Gete i Shillera privela do togo sho ostannij umoviv poeta prodovzhiti robotu nad Faustom i neodminno zakinchiti cej shedevr Mizh 1825 31 rokami vzhe buvshi v pohilomu vici Gete zakinchiv pracyu usogo svogo zhittya Drukuvati jogo pri zhitti vin ne zahotiv v zapoviti bulo zaznacheno bazhannya opublikuvati Fausta pislya smerti pismennika U 1832 roci bulo opublikovano tvir cilkom Problematika tvoru RedaguvatiSens lyudskogo zhittya ustrij svitu lyubov vlada groshi neobmezheni bazhannya ta yihni naslidki ce lishe chastina tem yaki zachipaye avtor Fausta Vidiliti osnovnu dumku v takomu masshtabnomu tvori dosit skladno Tragediya Gete vchit tomu sho absolyutne znannya ne zavzhdi na blago lyudina zanadto slabka istota shob projshovshi diyavolski viprobuvannya zberegti dushu neushkodzhenoyu i chistoyu Nad ideyeyu Fausta doteper ne vshuhayut superechki literaturoznavciv i kritikiv Zhaga piznannya svitu emocijnogo fizichnogo intelektualnogo neminuche prizvodit do zagibeli dushi adzhe jti na povodu u svoyih bazhan yavnij proval Gete napovniv tvir serjoznoyu filosofskoyu problematikoyu pri comu osnovu syuzhetu stanovit narodna legenda Yaksho dodati do cogo ideyi prosvitnictva i kritiku serednovichchya to vijde absolyutno unikalne tvorinnya takim stala tragediya Faust Kompoziciya ta zhanr RedaguvatiFaust za svoyeyu formoyu mozhna vidnesti do drami dlya chitannya daleko ne vsi jogo sceni pidhodyat dlya postanovki v teatri Tvir maye prozoru kompoziciyu posvyata prolog na zemli v teatri prolog na nebesah zav yazka diyi rozvitok podij kulminaciya i rozv yazka Druga chastina Fausta duzhe abstraktna v nij skladno vidiliti yavni strukturni kompozicijni elementi Golovnoyu osoblivistyu kompoziciyi Fausta ye yiyi bagatosharovist spryamovanist na chitannya z vizualnim predstavlennyam togo sho vidbuvayetsya na sceni Persha chastina skladayetsya z 25 scen u drugij 5 dij Popri skladnist p yesi vona dosit cilisna v smislovomu i hudozhnomu plani Sam avtor viznachiv zhanr tvoru yak tragediyu Literaturoznavci shilni vvazhati shedevr Gete dramatichnoyu poemoyu adzhe vona spovnena lirizmu i gliboko poetichna Z oglyadu na te sho bagato scen z Fausta mozhna postaviti v teatri tvir takozh mozhna nazivati p yesoyu Slid vrahuvati sho v tvori dosit yavne epichne nachalo tomu zupinitisya na pevnomu zhanri skladno Zmist RedaguvatiProlog Redaguvati Tragediya pochinayetsya ne z osnovnogo syuzhetu a z superechki mizh direktorom teatru j poetom pro te yak varto pisati p yesu Direktor stverdzhuye sho glyadach grubij bezgluzdij i ne maye vlasnoyi dumki tomu sudit pro tvir iz chuzhih sliv Ta j ne zavzhdi jogo cikavit mistectvo dehto prihodit na vistavu lishe dlya togo abi pohizuvatisya svoyim ubrannyam Otzhe pisati velikij tvir nemaye sensu oskilki glyadach zagalom ne zdatnij jogo ociniti Zamist cogo slid zvaliti do kupi vse sho trapitsya pid ruku adzhe glyadach i tak ne ocinit velikih dumok zdivuvati jogo slid vidsutnistyu zv yazku u syuzheti Persha chastina Redaguvati Diya pochinayetsya na nebi de zlij duh Mefistofel ukladaye z Gospodom pari na te chi zmozhe Bog uryatuvati dushu Fausta Profesor Faust hoch i prinis svoyimi doslidzhennyami bagato dobra zhitelyam navkolishnih selish prote vse zh ne zadovolenij timi znannyami yaki za bagato rokiv jomu vdalosya otrimati z knig Usvidomlyuyuchi sho sokrovenni tayemnici svitobudovi ne dostupni lyudskomu rozumu u vidchayi vin pidnosit do gub sklyanku z otrutoyu Lishe blagovist sho raptovo prozvuchav zapobigaye samogubstvu Blukayuchi mistom zi svoyim uchnem Vagnerom Faust zustrichaye sobaku yakogo privodit za soboyu do budinku de toj nabuvaye lyudskogo obrazu Mefistofelya Zlij duh pislya nizki spokus perekonuye starogo vidlyudnika znovu zaznati radosti ostogidlogo jomu zhittya Plata za ce dusha Fausta Skripivshi domovlenist krov yu Faust vidpravlyayetsya v odyazi vlastivomu gulvisam zaznati pislya dovgogo postu sho oznachaye povnota zhittya U poshukah rozvag Faust i Mefistofel kruzhlyayut po Lejpcigu U pogrebi Auerbaha zlij duh vrazhaye studentiv vityagom vina iz prosverdlenoyi u stoli dirki Vin poturaye bazhannyam Fausta zblizitisya z cnotlivoyu divchinoyu Margaritoyu ubachayuchi v comu bazhanni lishe tilesnij potyag Shob pidlashtuvati znajomstvo Fausta z Margaritoyu Mefistofel zdobuvaye doviru yiyi susidki Marti Faust pragne provesti nich naodinci z kohanoyu Vin perekonuye Margaritu prispati matir jogo snodijnim Vid otrimanogo zillya mati vmiraye Piznishe Margarita diznayetsya sho vagitna a yiyi brat Valentin vstupaye z Faustom u poyedinok Ubivshi pid chas bijki Valentina suputniki zalishayut misto i Faust ne zgaduye Margaritu doti doki ne zustrichaye yiyi primaru na shabashi Privid yavlyayetsya jomu u Valpurgiyevu nich na gori Brokken yak proroche bachennya u viglyadi divchini z kolodkami na nogah i tonkoyu chervonoyu liniyeyu na shiyi Iz rozpituvan Mefistofelya vin z yasovuye sho jogo kohana v temnici chekaye strati za te sho vtopila dochku narodzhenu vid Fausta Faust pospishaye na dopomogu v temnicyu do Margariti yaka postupovo bozhevoliye i proponuye yij vtechu Divchina vidmovlyayetsya prijnyati dopomogu nechistoyi sili j zalishayetsya chekati strati Usuperech ochikuvannyam Mefistofelya Gospod virishuye vryatuvati dushu divchini vid muk pekla j ogoloshuye svij verdikt Uryatovana Druga chastina Redaguvati Druga chastina stanovit soboyu velicheznu poetichno filosofsku fresku povnu zashifrovanih simvolichnih i mistichnih asociacij i ne proyasnenih zagadok rivnu yakij za skladnistyu vazhko znajti u svitovij literaturi Cya chastina Fausta bilsh epizodichna nizh persha Vona mistit p yat aktiv vidnosno samostijnimi fabulami Diya perenositsya v antichnij svit de Faust odruzhuyetsya z prekrasnoyu Yelenoyu Faust i Mefistofel znajomlyatsya z imperatorom i vdayutsya do zahodiv shodo polipshennya dobrobutu jogo piddanih Hudozhnij svit drugoyi chastini ce skladne perepletennya Serednovichchya de vidbuvayetsya diya pershoyi chastini i antichnosti yaka bula duzhe blizka Gete yak lyudini Osviti Dlya rozuminnya tekstu neobhidno dobre znatisya na davnogreckij mifologiyi a tomu prodovzhennya Fausta ne ye v Nimechchini chastinoyu shkilnoyi programi j ridko inscenuyetsya v teatrah Naprikinci zhittya osliplij Faust buduye greblyu zadlya blaga lyudstva Koli chuye zvuki sho donosyatsya vid lopat jogo perepovnyuyut pidneseni pochuttya adzhe jomu zdayetsya sho jogo robota prinese bilshu korist lyudyam Faust navit ne usvidomlyuye sho lemuri nichni duhi za zavdannyam Mefistofelya kopayut jogo mogilu Zgadavshi pro kontrakt z Mefistofelem Faust blagaye same tut zupiniti mit jogo zhittya Zgidno z umovami kontraktu dusha Fausta povinna potrapiti do pekla Odnak pari ukladene mizh Mefistofelem i Bogom Gospod virishuye na korist spasinnya dushi Fausta oskilki toj do ostannogo dnya svogo zhittya vazhko pracyuvav zadlya blaga lyudstva Otzhe na vidminu vid tradicijnih versij legendi zgidno z yakimi Faust potraplyaye do pekla u versiyi Gete popri vikonannya umov ugodi popri te sho Mefistofel diyav z dozvolu Boga angeli zabirayut dushu Fausta v Mefistofelya do rayu Porivnyannya z bilsh rannimi traktuvannyami legendi pro Fausta RedaguvatiU rannih istoriyah pro Fausta motivi za yakimi vchenij zaklav svoyu dushu variyuvalisya Tak v Narodnij knizi XVI stolittya Faust prodaye svoyu dushu zadlya zemnih zadovolen a v Tragichnij istoriyi doktora Fausta Kristofera Marlo vin keruyetsya bazhannyam uvichniti svoye im ya U traktuvanni Gete Faust potraplyaye u vir pesimistichnih nastroyiv i absolyutno bajduzhe stavitsya do potojbichnogo zhittya a tut j kriyetsya ta legkist iz yakoyu vin ukladaye ugodu z diyavolom U pochatkovij legendi pro Fausta geroj robit sprobi odruzhitisya ale pid tiskom Mefistofelya yakij protivitsya shlyubu viddayetsya bludu V interpretaciyi Gete konflikt mizh Faustom i Mefistofelem pro shlyub vidsutnij Istoriya stosunkiv Fausta j Margariti povnistyu vigadana Gete I v Narodnij knizi i v Tragichnij istoriyi doktora Fausta prisutni sprobi Fausta zvernutisya do Neba prote u versiyi Gete podibni rozdumi vidsutni Yak i v bilsh rannih versiyah legendi pro Fausta znachnij obsyag tekstu spovnenij zhartami ta magichnimi vitivkami Fausta j Mefistofelya Dlya svitoglyadu Gete yak i dlya epohi Prosvitnictva v cilomu harakternij optimizm Tomu v jogo traktuvanni Bog ryatuye dushi yak Margariti tak i Fausta popri zapodiyani grihi Navit spokusi temnih sil sprijmayutsya Gete dosit pozitivno sam Satana u nogo interpretuyetsya yak Ya chastina tiyeyi sili sho vichno hoche zla i vichno zdijsnyuye blago Perekladi ukrayinskoyu RedaguvatiAvtori perekladu ukrayinskoyu movoyu Ivan Franko pereklav pershu chastinu 1882 Favst tretij akt drugoyi chastini 1899 nbsp Dmitro Zagul pereklav pershu chastinu tvoru 1919 J V fon Gete Favst Tragediya ch 1 Perekl Dmitro Zagul Viden Vernigora 1919 136 s Mikola Ulezko pereklav pershu chastinu tragediyi 1926 Todor Vernivoda pereklav fragmenti drugoyi chastini Fausta 1931 Mikola Lukash stvoryuye pershij povnij ukrayinskij pereklad Fausta 1955 Scenichni oformlennya Redaguvati24 travnya 1819 palac Monbizhu Berlin Sceni z Fausta Muzika knyazya Antona Radzivilla 19 sichnya 1829 Hofteatr Opernhaus am Hagenmarkt Hoftheater Braunshvejg Inscenizaciya I chastini E Klingemanom 29 serpnya 1829 Nimeckij nacionalnij teatr Vejmara 1835 Dyusseldorfskij teatr K L Immermana 24 chervnya i 28 veresnya 1852 Vejmar II tomu 1875 1876 Nimeckij nacionalnij teatr Vejmara Post Otto Devrienta 1907 Myunhenskij hudozhnij teatr Rezh R Fuks 1909 Deutsches Theater Berlin Post M Rejnhardta 1932 Prusskij derzhavnij teatr Berlin Post Lotara Myutelsa V roli Mefistofelya R Gryundens 1933 Zalcburzkij festival Felsenreitschule Post M Rejnhardta 1933 Teatr v Jozefshtadte Rezh Otto Preminger 1938 Geteanum Shvejcariya Post Mariyi Shtajner v antroposofskomu klyuchi 1939 Burgteatr Viden U roli Fausta Evald Balzer 1948 Burgteatr ansambl Viden Rezh E Balzer Oskar Verner Uchen 1949 Gannover Pid nazv Aluminium Faust Post Alfreda Rolera Scenograf Rudolf Shulc U roli Fausta Gerhard Yust 1949 Gamburzkij teatr Mefistofel R Gryunvald 1949 Brodvej Nyu Jork Post Leona Askina 1952 Berliner Ansambl Rezh Egon Monk Urfaust 1954 Deutsches Theater Rezh Volfgang Langhoff Faust Kurt Oligmyuller Mefistofel Ernst Bush 1955 Burgteatr Urochiste vidkrittya vidnovlenoyi budivli teatru Teatralna prelyudiya Fausta U rolyah Verner Kraus Hermann Timig i Raoul Aslan 1956 7 Dojches Shaushpilhauz Gamburg Rezh Peter Gorski prodyuser i vikonavec roli Mefistofelya R Gryundens Faust Vill Kvadflig Grethen Ella Buhi Bereznya E Flikenshildt Valentin M Ekard Vagner E Marks Student Uve Fridrihsen 1 chastina Gastroli v SRSR v 1960 roci 1965 Lejpcig Post Kajzera II chastina 1965 7 Vejmar Post Fritca Bennevitca II chastina 1976 Videnskij Burgteatr Post Gerharda Klingenberga Otomara Krejca Faust Rolf Bojzen Mefistofel Hejnc Rajnke 1977 Shtutgart Inscenizaciya Klausa Pejmanna A Frajera i Germanna Bejlya Faust Martin Lyuttge Grethen Tereza Affolter 1979 Shverin Post Kristofa Shrotu 1984 Berliner ansambl Post Horsta Zagerta Faust Germann Bejer Grethen Korinna Harfuh 1986 Myunhen Kammershpilen Post Ditera Dornsa 1990 Shtaatpilhauz Drezden Post Volfganga Engelya 1990 Shaushpil Frankfurt Rezh Ajnar Shlif I chastina 1989 1990 Pikolo teatro di Milano Rezh Dzh Streler scenograf J Svoboda Dvi vistavi za fragmentami pershoyi ta drugoyi chastin tragediyi 2000 Vsesvitnya vistavka Expo Gannover Rezh Peter Shtajn muzika A Annekino fortepiano Dzh Vitaletti Trivalist 21 god 35 aktoriv dvi sceni 2000 Monovistava P Shtajna na osnovi poperednogo Muzika Dzh Vitaletti fortepiano 2000 Starij novij Faust u Moskovskomu teatri Misyacya pid ker Sergiya Prohanova 2002 Teatr na Taganci Rezh Yu P Lyubimov hudozhnik B A Messerer kompozitor v I Martinov Faust A A Trofimov Mefistofel T Badalbejli Margarita Grethen A Basova 2003 Post Ingmara Tilo Faust Antonius Safralis Mefistofel Rafaela Cvk Raphaela Zick Olena Ulrike Distav Max Friedmann Lynceus 2 chastina 2004 2005 Deutsches Theater Berlin Rezh M Talhajmer hudozhnik postanovnik O Altmann kompozitor B Shkodu Faust V Hyulsmann Mefistofel Sven Lemann Margarita R Cimmermann Dvi vistavi po pershij i drugij chastinah 2006 Teatro komunal Modena Rezh E Nyakroshyus 2008 Vejmarskij Nacionalnij teatr Rezh Tilmann Keler I chastina 2009 Burgteater Rezh Mattias Gartman Faust Tobias Moretti Mefistofel Gert Foss 2009 Shkola dramatichnogo mistectva Moskva Postanovka B Yu Yuhananova rezh V V Yacko scenografiya ta kostyumi Yu Harik horeograf A Kuznyecov kompozitor Irayida Yusupova Vikonavci I v Yacko Sabitov R Petrov V ta in Ekranizaciyi RedaguvatiIsnuye bagato filmiv pov yazanih iz legendoyu pro Fausta ale vsi voni dosit vidriznyayutsya vid tragediyi Gete abo vikoristovuyut tilki motivi pershoyi chastini tragediyi lyubovna liniya Fausta i Margariti Do ciyeyi istoriyi zvertalisya taki veliki kinorezhiseri yak F Murnau Faust 1926 Rene Kler Krasa diyavola 1950 i Oleksandr Sokurov Faust 2011 U radyanski chasi bulo znyato dva telespektakli z Fausta Gete 1969 roci za vistavoyu E Simonova v Teatri im Vahtangova Faust A Kacinskij Mefistofel Yu Yakovlyev 1986 roci za vistavoyu Mihajla Kozakova u golovnih rolyah M Kozakiv Z Gerdt V Muravjova Div takozh Redaguvati nbsp Portal Knigi nbsp Portal Literatura Voland Dramatichna poema Jogann Faust MefistofelPrimitki RedaguvatiPosilannya RedaguvatiFaustiana Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 587 590 634 s Faust der Tragodie erster Teil Faust der Tragodie zweiter Teil 1 Favst Tragediya Persha chastina Per D Zagula 1919 Faust Gete v perekladi M Lukasha v Ukrayinskij biblioteci Shalaginov B B Faust J V Gete misteriya mif utopiya do problemi duhovnoyi sutnosti lyudini v nimeckij literaturi na rubezhi 18 19 st monografiya K Vezha 2002 279 s nbsp Faust Gete Audiokniga nimeckoyu movoyu na YouTube Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Faust Gete amp oldid 40478221