«Фауст, німецька народна легенда» (нім. Faust — Eine deutsche Volkssage) — німецький німий фільм 1926 року, поставлений режисером Фрідріхом Вільгельмом Мурнау за мотивами німецької легенди про доктора Фауста, а також однойменної трагедії Гете та п'єси Крістофера Марлоу «Трагічна історія доктора Фауста» (1587-1588).
| Фауст, німецька народна легенда | |
|---|---|
| нім. Faust — Eine deutsche Volkssage | |
| | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Фрідріх Вільгельм Мурнау |
| Продюсер | Еріх Поммер |
| Сценарист | Hans Kyserd і Ґергарт Гауптман |
| На основі | Фауста Й. В. Гете |
| У головних ролях | Йоста Екман (старший) Еміль Яннінгс Камілла Горн |
| Оператор | Карл Гоффманн |
| Композитор | Werner R. Heymannd |
| Художники |
|
| Кінокомпанія | UFA |
| Дистриб'ютор | Universum Film AG і Netflix |
| Тривалість | 106 хв. |
| Мова | німий / німецькі інтертитри |
| Країна | Веймарська республіка |
| Рік | 1926 |
| Дата виходу | 14 жовтня 1926 (прем'єра) |
| IMDb | ID 0016847 |
| Рейтинг | IMDb: |
| Фауст, німецька народна легенда у Вікісховищі |
Сюжет Редагувати
Архангел Михаїл (Вернер Футтерер) і Сатана укладають парі. Сатана стверджує, що може спокусити будь-яку людину, яка живе на Землі. Предметом парі стає Фауст (Йоста Екман) — знаменитий вчений-алхімік. На його місто Сатана насилає чуму. Фауст намагається знайти ліки, але зазнає невдачі. У люті він кидає свої книги у вогонь, але на сторінках однієї з них проступає заклинання для виклику демона. У відчаї Фауст вирушає з цією книгою опівночі на перехрестя і вимовляє заклинання. До нього являється Мефістофель (Еміль Яннінгс) в образі злісної відьми. В обмін на його душу він дає Фаусту владу повертати до життя мертвих. Фауст оживляє одного померлого від чуми і приголомшені городяни починають нести до нього мерців. Проте у першої ж жінки, яку Фауст береться оживити, затиснутий в руках хрест, і магія Мефістофеля виявляється безсилою. Розлючений натовп жене Фауста камінням в його лабораторію.
Тоді Мефістофель пропонує Фаусту замість щастя для усіх щастя для нього одного — вічну молодість. Фауст погоджується, і Мефістофель перетворює його в юнака, а сам перетворюється в «гетевського» демона-дворянина в чорному плащі зі шпагою. На мантії Мефістофеля вони летять у Парму, де у Фауста, прибуття якого Мефістофель обставив як візит безмежно багатого східного принца, закохується правителька міста (Ганна Ральф). Проте скоро Фаусту стає з нею нудно і він вимагає, щоб Мефістофель переніс його назад на батьківщину.
Місто зустрічає армію, що з перемогою повернулася з турецької війни. Фауст разом з парафіянами входить в собор, Мефістофель чекає його зовні. У соборі Фауст уперше зустрічає Гретхен (Камілла Горн) і закохується в неї. Одного разу вночі він приходить до неї додому, проте Мефістофель робить так, що мати Гретхен і її брат дізнаються про побачення і застають закоханих. Мати Гретхен помирає, а її брат б'ється на шпагах з Фаустом. Ударом ззаду Мефістофель вбиває брата і змушує Фауста втікати, а Гретхен залишається одна перед тілами рідних.
Зникнення Фауста робить життя Гретхен, яке народжує його дитину, нестерпним. Вигнана сусідами й зневажена усіма, вона безуспішно шукає притулку. Врешті-решт, її звинувачують в чаклунстві і засуджують до спалювання на вогнищі. Почувши її заклик про допомогу, Фауст відмовляється від набутої молодості і свого життя заради порятунку Гретхен. Він вимагає, щоб Мефістофель переніс його до неї, і вони обоє згорають на вогнищі та зносяться до небес.
Диявол вимагає віддати йому землю, оскільки він виграв парі, на що архангел відповідає, що одне слово анулює парі, і це слово «кохання».
У ролях Редагувати
| Йоста Екман (старший) | ···· | Фауст |
| Еміль Яннінгс | ···· | Мефістофель |
| Камілла Горн | ···· | Гретхен |
| Фріда Ріхард | ···· | мати Гретхен |
| Вільям Дітерле | ···· | Валентин, брат Гретхен |
| Іветта Гільбер | ···· | Марта Швердтлейн, тітка Гретхен |
| Ерік Барклай | ···· | герцог Пармський |
| Ганна Ральф | ···· | герцогиня Пармська |
| Вернер Футтерер | ···· | архангел Михаїл |
| Ганс Браузеветтер | ···· | залицяльник |
Знімальна група Редагувати
- Автор сценарію — Гергарт Гауптман, Ганс Кізер
- Режисер-постановник — Фрідріх Вільгельм Мурнау
- Продюсер — Еріх Поммер
- Оператор — Карл Гоффманн
- Монтаж — Елфі Бетріх
- Художник по костюмах — Вальтер Рьоріг, Жорж Анненков, Роберт Герлт
- Артдиректор — Вальтер Рьоріг, Роберт Герлт
Виробництво Редагувати
Фільми став останнім німецьким фільмом Фрідріха Вільгельма Мурнау перед його від'їздом до США. Більшість декорацій до стрічки були побудовані в експресіоністському стилі. Так, робочий кабінет Фауста був зроблений не у вигляді однієї кімнати, а з чотирьох окремих частин, що будувалися одна за одною залежно від того, що було треба для плану.
Роль Гретхен стала дебютом для німецької акторки Камілли Горн, яка відтоді знялася у понад 70-ти фільмах. Еміль Яннінгс і Камілла Горн змінили Конрада Фейдта і Лілліан Гіга, затверджених на ці ролі на початку роботи над фільмом.
Примітки Редагувати
- ČSFD — 2001.
- Лотта Айснер, 1973.
- Жак Лурселль, 2009.
Література Редагувати
- Eisner, Lotte H. Murnau, (A Shadows book). — Berkeley, CA : University of California Press, 1973. — ISBN 978-0-520-02425-0.(англ.)
- Лурселль, Жак. Faust, eine Deutsche Volkssage - Фауст, немецкая народная легенда // Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)
Посилання Редагувати
- Фавст // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 1973-1974. — 1000 екз.
- Фауст, німецька народна легенда на сайті IMDb (англ.) (станом на 26.12.2016)
- Фауст, німецька народна легенда на сайті Filmportal.de(нім.)(англ.)
- Фауст, німецька народна легенда на сайті AllMovie (англ.)