www.wikidata.uk-ua.nina.az

Удар У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення подія при якій фізичні тіла взаємодіють між собою зі

Удар

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Удар (значення).

Удар — подія, при якій фізичні тіла взаємодіють між собою зі значними силами впродовж відносно короткого проміжку часу.

Пружний удар двох однакових за масою тіл
Абсолютно непружний удар двох тіл

Розрізняють пружні удари і непружні удари. При пружному ударі виконується закон збереження механічної енергії — сума потенціальних і кінетичних енергій механічного руху тіл зберігається. При непружному ударі частина енергії перетворюється в тепло і механічна система втрачає енергію. Абсолютно непружним ударом називають такий удар, при якому вся енергія відносного руху тіл переходить у тепло і тіла злипаються.

При ударі виконується закон збереження імпульсу.

Центральний удар двох тіл Редагувати

Загалом при ударі двох тіл, вони можуть обертатися і розлітатися в різні боки. Такий удар складний для розгляду. Найпростіше розглянути центральний або лобовий удар, при якому відносний рух тіл відбувається вздовж однієї прямої. Такий удар можна розглядати в системі відліку, в якій друге тіло перед ударом перебувало у стані спокою.

Під час удару, частина енергії розсіюється. Оцінити долю енергії, що розсіюється таким чином, можна за допомогою коефіцієнту відновлювання, що дорівнює відношенню швидкостей тіл відносно одне одного до удару і після:

Якщо , то кінетична енергія тіл після удару не змінюється, і такий удар називається абсолютно пружним. Інакше удар є непружним. Якщо , тобто, після удару тіла "злипаються" і починають рухатися як одне ціле, удар називається абсолютно непружним.

Закони збереження енергії та імпульсу дозволяють записати систему рівнянь у випадку пружного і непружного удару

Абсолютно пружний удар Редагувати

Закон збереження імпульсу:

Закон збереження енергії

Тут штриховані змінні позначають швидкості тіл після удару. Розв'язок цієї системи рівнянь:

Особливо цікавий випадок рівності мас. Тоді

Після удару перше тіло повністю зупиняється і передає свою кінетичну енергію другому тілу.

Якщо перше тіло легше від другого, то воно відскочить назад. Якщо важче — продовжуватиме рухатися в тому ж напрямку.

Абсолютно непружний удар Редагувати

За законом збереження імпульсу:

де V — швидкість злиплих тіл. Як наслідок

Загальна кінетична енергія зменшується, оскільки частина її переходить у теплову, звукову тощо.

Параметр удару Редагувати

У простій теорії зіткнень твердих куль — найменша віддаль зближення центрів тяжіння при зіткненні двох частинок у випадку відсутності сил взаємодії між ними, якщо траєкторії руху кожної з частинок не відхиляються від прямолінійності внаслідок удару (лежать на одній прямій лінії після удару).

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

  • Яворський Б. М. Довідник з фізики: для інженерів та студентів вищих навч. закладів / Б. М. Яворський, А. А. Детлаф, А. К. Лебедєв. — Перекл. з 8-го, перероб. та випр., рос. вид. — Т.: Навчальна книга-Богдан, 2007. — 1034 с. — ISBN 966-692-818-3

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Udar znachennya Udar podiya pri yakij fizichni tila vzayemodiyut mizh soboyu zi znachnimi silami vprodovzh vidnosno korotkogo promizhku chasu Pruzhnij udar dvoh odnakovih za masoyu tilAbsolyutno nepruzhnij udar dvoh tilRozriznyayut pruzhni udari i nepruzhni udari Pri pruzhnomu udari vikonuyetsya zakon zberezhennya mehanichnoyi energiyi suma potencialnih i kinetichnih energij mehanichnogo ruhu til zberigayetsya Pri nepruzhnomu udari chastina energiyi peretvoryuyetsya v teplo i mehanichna sistema vtrachaye energiyu Absolyutno nepruzhnim udarom nazivayut takij udar pri yakomu vsya energiya vidnosnogo ruhu til perehodit u teplo i tila zlipayutsya Pri udari vikonuyetsya zakon zberezhennya impulsu Zmist 1 Centralnij udar dvoh til 1 1 Absolyutno pruzhnij udar 1 2 Absolyutno nepruzhnij udar 2 Parametr udaru 3 Div takozh 4 Dzherela 5 PosilannyaCentralnij udar dvoh til RedaguvatiZagalom pri udari dvoh til voni mozhut obertatisya i rozlitatisya v rizni boki Takij udar skladnij dlya rozglyadu Najprostishe rozglyanuti centralnij abo lobovij udar pri yakomu vidnosnij ruh til vidbuvayetsya vzdovzh odniyeyi pryamoyi Takij udar mozhna rozglyadati v sistemi vidliku v yakij druge tilo pered udarom perebuvalo u stani spokoyu Pid chas udaru chastina energiyi rozsiyuyetsya Ociniti dolyu energiyi sho rozsiyuyetsya takim chinom mozhna za dopomogoyu koeficiyentu vidnovlyuvannya sho dorivnyuye vidnoshennyu shvidkostej til vidnosno odne odnogo do udaru i pislya C R v b v a u a u b displaystyle C R frac v b v a u a u b nbsp Yaksho C R 1 displaystyle C R 1 nbsp to kinetichna energiya til pislya udaru ne zminyuyetsya i takij udar nazivayetsya absolyutno pruzhnim Inakshe udar ye nepruzhnim Yaksho C R 0 displaystyle C R 0 nbsp tobto pislya udaru tila zlipayutsya i pochinayut ruhatisya yak odne cile udar nazivayetsya absolyutno nepruzhnim Zakoni zberezhennya energiyi ta impulsu dozvolyayut zapisati sistemu rivnyan u vipadku pruzhnogo i nepruzhnogo udaru Absolyutno pruzhnij udar Redaguvati Zakon zberezhennya impulsu m 1 v 1 m 2 v 2 m 1 v 1 m 2 v 2 displaystyle m 1 v 1 m 2 v 2 m 1 v 1 prime m 2 v 2 prime nbsp Zakon zberezhennya energiyi m 1 v 1 2 2 m 2 v 2 2 2 m 1 v 1 2 2 m 2 v 2 2 2 displaystyle frac m 1 v 1 2 2 frac m 2 v 2 2 2 frac m 1 v 1 prime 2 2 frac m 2 v 2 prime 2 2 nbsp Tut shtrihovani zminni poznachayut shvidkosti til pislya udaru Rozv yazok ciyeyi sistemi rivnyan v 1 m 1 m 2 m 1 m 2 v 1 displaystyle v 1 prime frac m 1 m 2 m 1 m 2 v 1 nbsp v 2 2 m 1 m 1 m 2 v 1 displaystyle v 2 prime frac 2m 1 m 1 m 2 v 1 nbsp Osoblivo cikavij vipadok rivnosti mas Todi v 1 0 displaystyle v 1 prime 0 nbsp v 2 v 1 displaystyle v 2 prime v 1 nbsp Pislya udaru pershe tilo povnistyu zupinyayetsya i peredaye svoyu kinetichnu energiyu drugomu tilu Yaksho pershe tilo legshe vid drugogo to vono vidskochit nazad Yaksho vazhche prodovzhuvatime ruhatisya v tomu zh napryamku Absolyutno nepruzhnij udar Redaguvati Za zakonom zberezhennya impulsu m 1 v 1 m 2 v 2 m 1 m 2 V displaystyle m 1 v 1 m 2 v 2 m 1 m 2 V nbsp de V shvidkist zliplih til Yak naslidok V m 1 m 1 m 2 v 1 displaystyle V frac m 1 m 1 m 2 v 1 nbsp Zagalna kinetichna energiya zmenshuyetsya oskilki chastina yiyi perehodit u teplovu zvukovu tosho Parametr udaru RedaguvatiU prostij teoriyi zitknen tverdih kul najmensha viddal zblizhennya centriv tyazhinnya pri zitknenni dvoh chastinok u vipadku vidsutnosti sil vzayemodiyi mizh nimi yaksho trayektoriyi ruhu kozhnoyi z chastinok ne vidhilyayutsya vid pryamolinijnosti vnaslidok udaru lezhat na odnij pryamij liniyi pislya udaru Div takozh RedaguvatiKoeficiyent vidnovlyuvannyaDzherela RedaguvatiYavorskij B M Dovidnik z fiziki dlya inzheneriv ta studentiv vishih navch zakladiv B M Yavorskij A A Detlaf A K Lebedyev Perekl z 8 go pererob ta vipr ros vid T Navchalna kniga Bogdan 2007 1034 s ISBN 966 692 818 3Posilannya RedaguvatiUdar Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 198 ISBN 978 966 7407 83 4 nbsp Ce nezavershena stattya z fiziki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Udar amp oldid 33855330