Тюменський район

Тюме́нський район (рос. Тюменский район) — муніципальний район в складі Тюменської області, Росія.

Тюменський район
рос. Тюменский район
Герб Тюменського району Прапор Тюменського району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації:	Тюменська область
Утворений:	1923 року
Населення (2020):	127337 осіб
Площа:	3689,44 км²
Густота населення:	34,51 осіб/км²
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр:	місто Тюмень
Кількість сільських поселень:	20
Кількість смт:	3
Кількість сіл та присілків:	64
Кількість селищ:	9
Влада

Адміністративний центр — місто Тюмень, яке не входить до складу району і утворює окремий Тюменський міський округ.

Географія

Територією району протікають річки Тура — 260 кілометрів та Пишма — 150 кілометрів.

Історія

Тюменський район утворено 3 листопада 1923 року у складі Тюменського округу Уральської області з територій колишніх Бухарської, Кашегальської, Городової, Заводоуспенської, Троїцької, Тугулимської, Успенської, Фоминської, Червишевської, Яровської, частин Богандінської та Каменської волостей Тюменського повіту Тюменської губернії. До складу району увійшли 40 сільрад: Акіяровська, Аманадська, Антипинська, Балдінська, Богандінська, Головинська, Гусевська, Ємбаєвська, Заковська, Заводоуспенська, Зирянська, Каменська, Каскаринська, Княжевська, Комаровська, Мальковська, Мальцевська, Марайська, Меседовська, Міягінська, Новоюртовська, Онохінська, Островська, Ошкуковська, Переваловська, Пискулинська, Скородумська, Тарманська, Тугулимська, Успенська, Утішевська, Цепошниковська, Червишевська, Чикчинська, Юшковська та Ярівська.

17 червня 1925 року зі складу ліквідованого Покровського району передані Борківська та Созоновська сільради, зі складу Нижньотавдинського району передана Тюньовська сільрада, до складу новоутвореного Тугулимського району передано Заводоуспенську, Лучинкинську, Мальцевську, Меседовську, Островську, Ошкуковську, Пискулинську, Скородумську, Тугулимську, Цепошниковську та Юшковську сільради. 30 вересня Зирянська сільрада передана також до Тугулимського району. 30-31 грудня Зирянська сільрада повернута до Тюменського району, утворено Муллашівську сільраду. 21 січня 1926 року Головинська сільрада перейменована в Княжевську, Зайковська — в Букинську, Княжевська — в Луговську, Марайська — в Кийовську. 28 липня утворено Головинську та Другановську сільради. 15 вересня Тюньовська сільрада перейменована в Глибоківську. 10 червня 1931 року зі складу ліквідованого Липчинського району передано Бухтальську, Салаїрську, Спаську та Річкинську сільради.

20 червня 1933 року район був ліквідований, територія увійшла до складу Тюменської міськради, Аманадська та Кийовська сільрад передані до складу Ялуторовського району, зі складу Слободо-Туринського району передана Ахманська сільрада. 17 червня 1934 року Тюменська міськрада увійшла до складу Обсько-Іртиської області, 7 грудня — до складу Омської області. 25 січня 1935 року до складу новоутвореного Веліжанського району передано Ахманську, Бухтальську, Глибоківську, Міягінську, Спаську та Тарманську сільради. 20 лютого 1936 року Балдінська сільрада перейменована в Мічурінську. У 1936—1938 роках ліквідовано Річкинську сільраду. 4 серпня 1938 року район був відновлений у складі 31 сільради: Акіярівська, Антипинська, Богандінська, Борківська, Букинська, Головинська, Гусевська, Другановська, Ємбаєвська, Зирянська, Каменська, Каскаринська, Киштирлінська, Княжевська, Комаровська, Кулаковська, Кулігинська, Луговська, Мальковська, Мічурінська, Муллашівська, Новоюртовська, Онохінська, Переваловська, Салаїрська, Созоновська, Успенська, Утешевська, Червішевська, Чикчинська та Ярівська. 19 вересня 1939 року ліквідовані Головинська, Другановська, Киштирлінська та Кулігинська сільради, зі складу Ялуторовського району передано Аманадську сільраду.

14 серпня 1944 року район увійшов до складу новоутвореної Тюменської області. 22 грудня 1948 року утворено смт Вінзілі, 9 листопада 1949 року — смт Боровський. 17 червня 1954 року ліквідовано Акіяровську, Аманадську, Антипинську, Гусевську, Зирянську та Каскарінську сільради. 28 червня 1956 року ліквідовано Борківську, Муллашівську, Онохінську та Ярівську сільради. 23 липня 1959 року ліквідовано Мічурінську сільраду. 28 червня 1960 року ліквідовано Новоюртовську сільраду, 12 серпня — Луговську сільраду. 28 липня 1962 року до складу району увійшли Александровська, Бухтальська, Веліжанська, Глибоківська, Міягінська та Тарманська сільради ліквідованого Веліжанського району. 16 серпня ліквідовано Букинську сільраду, Утішевська сільрада перейменована в Рощинську. 1 лютого 1963 року утворено Тюменський сільський район, до складу якого увійшла територія ліквідованих Нижньотавдинського та Ярковського районів. 4 січня 1963 року смт Боровський та смт Вінзілі передані до складу Тюменської міськради. 1 лютого 1964 року Созновська сільрада перейменована в Борківську. 12 січня 1965 року сільський район був розукрупнений, до складу Ярковського району перейшли 16 сільрад.

6 січня 1967 року утворено Луговську сільраду, ліквідовано Каменську сільраду. 28 вересня утворено смт Богандінський, Богандінська сільрада перейменована в Пишмінську. 29 жовтня 1970 року утворено Каскаринську сільраду. 30 квітня 1971 року утворено Антипинську, Березняковську та Каменську сільради, ліквідовано Луговську сільраду. 28 лютого 1975 року утворено Новотарманську та Онохінську сільради. 19 листопада утворено Горьковську та Созоновську сільради. 20 серпня 1976 року Антипинська сільрада передана до складу Ленінського району міста Тюмень. 12 листопада 1979 року утворено Матмасовську сільраду та смт Меліораторів. 4 квітня 1984 року Матмасовська сільрада передана до складу Ленінського району, смт Меліораторів та Березняковська сільрада — до складу Центрального району, Рощинська сільрада — до складу Калінінського району міста Тюмень. 5 листопада утворено Муллашинську сільраду. 28 березня 1987 року утворено Нарімановську сільраду. 6 червня 1990 року утворено Андрієвську сільраду. Між 2002 та 2010 роками до складу району передано селище Істочник Матмасовської сільради Тюменської міськради.

Населення

Населення району становить 127337 осіб (2020; 118965 у 2018; 107175 у 2010, 93661 у 2002).

78 % — росіяни, понад 13 % — татари, приблизно по 2 % — українці, німці та представників інших національностей.

Адміністративно-територіальний поділ

На території району 20 сільських поселень:

Поселення	Площа, км²	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)	Населення, осіб (2018)	Населення, осіб (2020)	Центр	Населені пункти
Андрієвське сільське поселення	86,82	1787	1501	1639	1754	Андрієвський	1
Богандінське сільське поселення	135,81	10176	10456	10722	10911	Богандінський	4
Боровське сільське поселення	122,90	15505	17489	18431	19246	Боровський	1
Вінзілинське сільське поселення	405,60	12402	13679	14223	14486	Вінзілі	6
Горьковське сільське поселення	39,11	2009	2396	2827	2951	Горьковка	1
Ємбаєвське сільське поселення	27,41	5453	6200	6575	6861	Ємбаєво	4
Каменське сільське поселення	233,98	1610	1935	2167	2360	Каменка	5
Каскаринське сільське поселення	616,17	7866	8798	9389	13523	Каскара	4
Кулаковське сільське поселення	86,77	3310	4000	4698	5166	Кулаково	2
Мальковське сільське поселення	112,76	1686	2154	2553	3008	Мальково	4
Московське сільське поселення	112,66	5620	6773	9621	12516	Московський	9
Муллашинське сільське поселення	82,11	574	856	951	940	Муллаші	1
Нарімановське сільське поселення	46,95	835	1120	1108	1144	Наріманова	1
Новотарманське сільське поселення	80,97	3389	3809	4122	4291	Новотарманський	4
Онохінське сільське поселення	98,05	3217	4390	4593	4744	Онохіно	2
Переваловське сільське поселення	140,77	2162	2985	4517	5969	Перевалово	5
Салаїрське сільське поселення	150,78	1090	1131	1065	1057	Салаїрка	1
Успенське сільське поселення	208,34	4518	4623	4889	4981	Успенка	5
Червішевське сільське поселення	524,32	5066	6375	7320	7535	Червішево	8
Чикчинське сільське поселення	265,86	2415	2802	3541	3894	Чикча	5

2015 року було ліквідоване Княжевське сільське поселення, її територія увійшла до складу Богандінського сільського поселення.

2019 року було ліквідоване Нижньопишминське сільське поселення, її територія увійшла до складу Вінзілінського сільського поселення; були ліквідовані Борківське сільське поселення та Созоновське сільське поселення, їхні території увійшли до складу Каскаринського сільського поселення.

Найбільші населені пункти

№	Населений пункт	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)
1	Боровський	15505	17489
2	Вінзілі	11291	12320
3	Богандінський	9647	9894
4	Каскара	6273	7094
5	Онохіно	3031	4120
6	Червішево	3133	3910
7	Московський	3472	3646
8	Успенка	3238	3272
9	Новотарманський	2730	3091
10	Ємбаєво	2675	2959
11	Горьковка	2009	2396
12	Кулаково	2022	2346
13	Борки	1495	1811
14	Яр	1718	1809
15	Лугове	1252	1654
16	Созоново	1232	1596
17	Мальково	1381	1585
18	Андрієвський	1787	1501
19	Патрушева	547	1423
20	Каменка	1183	1391
21	Перевалово	1291	1367
22	Ушакова	603	1252
23	Чикча	1010	1188
24	Салаїрка	1090	1131
25	Наріманова	835	1120

Примітки

1. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2020 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
2. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
3. . Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 24 травня 2020. 
4. Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]
5. Закон Тюменской области от 01 июня 2015 г. № 56 «О преобразовании муниципального образования рабочий поселок богандинский и княжевского муниципального образования Тюменского муниципального района Тюменской области путем их объединения и внесении изменений в отдельные законы Тюменской области» - Электронный фонд правовых и нормативно-технических документов (рос.)
6. Закон Тюменской области от 19 апреля 2019 г. № 30 «О преобразовании муниципального образования поселок Винзили и Нижнепышминского муниципального образования Тюменского муниципального района Тюменской области путем их объединения и внесении изменений в отдельные законы Тюменской области» - Электронный фонд правовых и нормативно-технических документов (рос.)

Шаблон:Тюменський район