www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тушкан Георгій Павлович Георгій Павлович Тушкан рос Георгий Павлович Тушкан 6 лютого 19 лютого 1906 19060219 Полтава пом

Тушкан Георгій Павлович

Георгій Павлович Тушкан (рос. Георгий Павлович Тушкан, 6 лютого (19 лютого) 1906(19060219), Полтава — пом.11 березня 1965, Москва) — український та російський радянський російськомовний письменник та редактор, автор науково-фантастичних, детективних та пригодницьких творів.

Георгій Павлович Тушкан
рос. Георгий Павлович Тушкан
Ім'я при народженні Георгий Павлович Тушкан
Народився 6 лютого (19 лютого) 1906(1906-02-19)
Полтава
Помер 11 березня 1965(1965-03-11) (59 років)
Москва
Поховання Троєкуровське кладовище
Громадянство Російська імперія
 СРСР
Діяльність прозаїк
Alma mater Харківський національний аграрний університет імені В. В. Докучаєва
Мова творів російська
Роки активності 1935–1965
Напрямок проза
Жанр пригодницький роман, повість, фантастичний роман, оповідання; мисливські оповідання
Magnum opus «Джура»
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тушкан.

Біографія Редагувати

Георгій Тушкан народився у 1906 році в Полтаві у сім'ї статського радника, агронома за освітою Павла Федоровича Тушкана, який пізніше обирався членом Української Центральної Ради від Катеринославської губернії, та Юлії Платонівни з роду Бровко, далекої родички Миколи Гоголя. Хресним батьком Георгія Тушкана був Дмитро Яворницький, який часто відвідував родину, та постійно листувався із батьком майбутнього письменника. Згідно з частиною джерел, саме батько Тушкана позував Іллі Рєпіну для створення образу козацького писаря на картині «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (за іншими джерелами, Рєпіну позував Дмитро Яворницький). У 1926 році Юрій Тушкан закінчив Уманський політехнікум, а в 1929 році він закінчив факультет агробіології Харківського інституту зернових культур. Після закінчення вишу Георгій Тушкан працював у Українському НДІ економіки та організації сільського господарства. З 1933 року Георгій Тушкан працював у Середній Азії, спочатку в експедиції з обстеження майбутньої траси Турксибу, пізніше кілька років пропрацював начальником високогірної станції на Памірі. Далі Георгій Тушкан тривалий час подорожував по Середній Азії.

З початком Німецько-радянської війни Георгій Тушкан іде добровольцем до Червоної Армії. У воєнний час Тушкан служив у розвідці, кілька разів був поранений та контужений. До кінця війни він дослужився до посади помічника начальника штабу 52-ї армії. Під час служби займався пошуками секретної німецької зброї «Фау». У післявоєнний час Георгій Тушкан багато подорожував по СРСР, відвідав низку інших країн.

У 1951 році Тушкан був членом редколегії альманаху «Охотничьи просторы». У 60-х роках XX століття Георгій Тушкан був головою секції науково-фантастичної та пригодницької літератури Московської письменницької організації.

Георгій Тушкан раптово помер 11 березня 1965 року дорогою до видавництва. Похований письменник на Троєкурівському цвинтарі.

Літературна творчість Редагувати

Літературну творчість Георгій Тушкан розпочав ще у 1935 році. У довоєнний час він друкувався як Юрій Тушкан. Першою виданою книгою Тушкана стала повість «Блакитний берег», присвячена темі високогірного землеробства, написана спільно із Михайлом Лоскутовим. Наступною книгою письменника став його найвідоміший роман «Джура», присвячений боротьбі радянських активістів із басмачами у Середній Азії у 20—30-х роках XX століття. У 1950 році Георгій Тушкан, який був пристрасним мисливцем і рибалкою, написав мисливську повість «Птахи летять на північ», яка стала основою збірки його творів, присвячених мисливству і рибальству. яка вийшла друком у 1961 році.

У післявоєнний час Георгій Тушкан написав також два науково-фантастичних романи. Обидва вони написані в дусі «фантастики близького прицілу», та об'єднані спільними героями. У першому із них, «Розвідники зеленої країни», який вийшов друком у 1950 році, розповідається про створення радянськими селекціонерами садів із субтропічних та тропічних рослин на Памірі. У другому, який вийшов друком у 1954 році під назвою «Чорний смерч», розповідається про винахід у тогочасних капіталістичних країнах своєрідної бактеріологічної зброї — ультравіруса, який викликає миттєву загибель усіх рослин, та боротьбу із можливістю його використання так званих «прогресивних сил», тобто прихильників соціалістичного ладу. Обидва фантастичних романи письменника пізніше серйозно критикувались літературознавцями та літературними критиками за значні сюжетні прорахунки, а також і за абсурдність ідей романів, зокрема, про можливість створення на Памірі садів із теплолюбними рослинами.

У 1961 році Георгій Тушкан на основі своїх військових спогадів написав роман «Мисливці за ФАУ», присвяченому пошукам секретної німецької зброї часів Другої світової війни «Фау». У 1963 році письменник видав роман «Друзі та вороги Анатолія Русакова», присвяченому боротьбі зі злочинністю. Після смерті письменника, у 1967 році, вийшов ще один його роман «Перший постріл», у якому описуються події початку XX століття в Україні, а також період Громадянської війни в Росії на українських етнічних територіях, і зокрема у Криму, де в той час жив майбутній письменник з родиною.

Більш ніж за двадцять років після смерті письменника в українських періодичних виданнях надруковані два документальні твори письменника українською мовою «Спогади» і « Багатий скарб не золотом».

Переклади Редагувати

Роман Георгія Тушкана «Джура» перекладався кількома іноземними мовами, зокрема українською і болгарською.

Екранізації творів Редагувати

Роман Георгія Тушкана «Джура» двічі екранізований — у 1964 році під назвою «Джура», у розробці сценарію якого брав участь сам письменник, та в 1987 році під назвою «Джура, мисливець із Мінархара».

Особисте життя Редагувати

Георгій Тушкан був одруженим, проте у подружжя не було дітей.

Бібліографія Редагувати

Романи Редагувати

  • 1940 — Джура
  • 1950 — Разведчики зелёной страны
  • 1954 — Черный смерч
  • 1961 — Охотники за ФАУ
  • 1963 — Друзья и враги Анатолия Русакова
  • 1967 — Первый выстрел

Повісті Редагувати

  • 1936 — Голубой берег [Повесть об Алайской долине] (у співавторстві з Михайлом Лоскутовим)
  • 1950 — Птицы летят на север

Оповідання Редагувати

  • 1949 — Мужество
  • 1951 — С ружьем на Крыше Мира
  • 1953 — У самого Черного моря
  • 1956 — Бешеная собака
  • 1961 — Жестокая шутка
  • 1961 — Три ширмы
  • 1961 — Черная рёлка

Докуметальні твори Редагувати

  • 1988 — Спогади
  • 1995 — Багатий скарб не золотом

Примітки Редагувати

  1. ↑ Родина Тушканів — кореспонденти Д. І. Яворницького
  2. ↑ Георгий Тушкан. Биография (рос.)
  3. Георгий Тушкан «Джура» (рос.)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Georgij Pavlovich Tushkan ros Georgij Pavlovich Tushkan 6 lyutogo 19 lyutogo 1906 19060219 Poltava pom 11 bereznya 1965 Moskva ukrayinskij ta rosijskij radyanskij rosijskomovnij pismennik ta redaktor avtor naukovo fantastichnih detektivnih ta prigodnickih tvoriv Georgij Pavlovich Tushkanros Georgij Pavlovich TushkanIm ya pri narodzhenni Georgij Pavlovich TushkanNarodivsya 6 lyutogo 19 lyutogo 1906 1906 02 19 PoltavaPomer 11 bereznya 1965 1965 03 11 59 rokiv MoskvaPohovannya Troyekurovske kladovisheGromadyanstvo Rosijska imperiya SRSRDiyalnist prozayikAlma mater Harkivskij nacionalnij agrarnij universitet imeni V V DokuchayevaMova tvoriv rosijskaRoki aktivnosti 1935 1965Napryamok prozaZhanr prigodnickij roman povist fantastichnij roman opovidannya mislivski opovidannyaMagnum opus Dzhura NagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tushkan Zmist 1 Biografiya 2 Literaturna tvorchist 3 Perekladi 4 Ekranizaciyi tvoriv 5 Osobiste zhittya 6 Bibliografiya 6 1 Romani 6 2 Povisti 6 3 Opovidannya 6 4 Dokumetalni tvori 7 Primitki 8 PosilannyaBiografiya RedaguvatiGeorgij Tushkan narodivsya u 1906 roci v Poltavi u sim yi statskogo radnika agronoma za osvitoyu Pavla Fedorovicha Tushkana yakij piznishe obiravsya chlenom Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi vid Katerinoslavskoyi guberniyi ta Yuliyi Platonivni z rodu Brovko dalekoyi rodichki Mikoli Gogolya Hresnim batkom Georgiya Tushkana buv Dmitro Yavornickij yakij chasto vidviduvav rodinu ta postijno listuvavsya iz batkom majbutnogo pismennika 1 Zgidno z chastinoyu dzherel same batko Tushkana pozuvav Illi Ryepinu dlya stvorennya obrazu kozackogo pisarya na kartini Zaporozhci pishut lista tureckomu sultanu za inshimi dzherelami Ryepinu pozuvav Dmitro Yavornickij U 1926 roci Yurij Tushkan zakinchiv Umanskij politehnikum a v 1929 roci vin zakinchiv fakultet agrobiologiyi Harkivskogo institutu zernovih kultur Pislya zakinchennya vishu Georgij Tushkan pracyuvav u Ukrayinskomu NDI ekonomiki ta organizaciyi silskogo gospodarstva Z 1933 roku Georgij Tushkan pracyuvav u Serednij Aziyi spochatku v ekspediciyi z obstezhennya majbutnoyi trasi Turksibu piznishe kilka rokiv propracyuvav nachalnikom visokogirnoyi stanciyi na Pamiri Dali Georgij Tushkan trivalij chas podorozhuvav po Serednij Aziyi Z pochatkom Nimecko radyanskoyi vijni Georgij Tushkan ide dobrovolcem do Chervonoyi Armiyi U voyennij chas Tushkan sluzhiv u rozvidci kilka raziv buv poranenij ta kontuzhenij Do kincya vijni vin dosluzhivsya do posadi pomichnika nachalnika shtabu 52 yi armiyi Pid chas sluzhbi zajmavsya poshukami sekretnoyi nimeckoyi zbroyi Fau U pislyavoyennij chas Georgij Tushkan bagato podorozhuvav po SRSR vidvidav nizku inshih krayin U 1951 roci Tushkan buv chlenom redkolegiyi almanahu Ohotnichi prostory U 60 h rokah XX stolittya Georgij Tushkan buv golovoyu sekciyi naukovo fantastichnoyi ta prigodnickoyi literaturi Moskovskoyi pismennickoyi organizaciyi Georgij Tushkan raptovo pomer 11 bereznya 1965 roku dorogoyu do vidavnictva Pohovanij pismennik na Troyekurivskomu cvintari 2 Literaturna tvorchist RedaguvatiLiteraturnu tvorchist Georgij Tushkan rozpochav she u 1935 roci U dovoyennij chas vin drukuvavsya yak Yurij Tushkan Pershoyu vidanoyu knigoyu Tushkana stala povist Blakitnij bereg prisvyachena temi visokogirnogo zemlerobstva napisana spilno iz Mihajlom Loskutovim Nastupnoyu knigoyu pismennika stav jogo najvidomishij roman Dzhura prisvyachenij borotbi radyanskih aktivistiv iz basmachami u Serednij Aziyi u 20 30 h rokah XX stolittya U 1950 roci Georgij Tushkan yakij buv pristrasnim mislivcem i ribalkoyu napisav mislivsku povist Ptahi letyat na pivnich yaka stala osnovoyu zbirki jogo tvoriv prisvyachenih mislivstvu i ribalstvu yaka vijshla drukom u 1961 roci U pislyavoyennij chas Georgij Tushkan napisav takozh dva naukovo fantastichnih romani Obidva voni napisani v dusi fantastiki blizkogo pricilu ta ob yednani spilnimi geroyami U pershomu iz nih Rozvidniki zelenoyi krayini yakij vijshov drukom u 1950 roci rozpovidayetsya pro stvorennya radyanskimi selekcionerami sadiv iz subtropichnih ta tropichnih roslin na Pamiri U drugomu yakij vijshov drukom u 1954 roci pid nazvoyu Chornij smerch rozpovidayetsya pro vinahid u togochasnih kapitalistichnih krayinah svoyeridnoyi bakteriologichnoyi zbroyi ultravirusa yakij viklikaye mittyevu zagibel usih roslin ta borotbu iz mozhlivistyu jogo vikoristannya tak zvanih progresivnih sil tobto prihilnikiv socialistichnogo ladu Obidva fantastichnih romani pismennika piznishe serjozno kritikuvalis literaturoznavcyami ta literaturnimi kritikami za znachni syuzhetni prorahunki a takozh i za absurdnist idej romaniv zokrema pro mozhlivist stvorennya na Pamiri sadiv iz teplolyubnimi roslinami U 1961 roci Georgij Tushkan na osnovi svoyih vijskovih spogadiv napisav roman Mislivci za FAU prisvyachenomu poshukam sekretnoyi nimeckoyi zbroyi chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Fau U 1963 roci pismennik vidav roman Druzi ta vorogi Anatoliya Rusakova prisvyachenomu borotbi zi zlochinnistyu Pislya smerti pismennika u 1967 roci vijshov she odin jogo roman Pershij postril u yakomu opisuyutsya podiyi pochatku XX stolittya v Ukrayini a takozh period Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi na ukrayinskih etnichnih teritoriyah i zokrema u Krimu de v toj chas zhiv majbutnij pismennik z rodinoyu Bilsh nizh za dvadcyat rokiv pislya smerti pismennika v ukrayinskih periodichnih vidannyah nadrukovani dva dokumentalni tvori pismennika ukrayinskoyu movoyu Spogadi i Bagatij skarb ne zolotom Perekladi RedaguvatiRoman Georgiya Tushkana Dzhura perekladavsya kilkoma inozemnimi movami zokrema ukrayinskoyu i bolgarskoyu Ekranizaciyi tvoriv RedaguvatiRoman Georgiya Tushkana Dzhura dvichi ekranizovanij u 1964 roci pid nazvoyu Dzhura u rozrobci scenariyu yakogo brav uchast sam pismennik 2 ta v 1987 roci pid nazvoyu Dzhura mislivec iz Minarhara 3 Osobiste zhittya RedaguvatiGeorgij Tushkan buv odruzhenim prote u podruzhzhya ne bulo ditej 1 Bibliografiya RedaguvatiRomani Redaguvati 1940 Dzhura 1950 Razvedchiki zelyonoj strany 1954 Chernyj smerch 1961 Ohotniki za FAU 1963 Druzya i vragi Anatoliya Rusakova 1967 Pervyj vystrelPovisti Redaguvati 1936 Goluboj bereg Povest ob Alajskoj doline u spivavtorstvi z Mihajlom Loskutovim 1950 Pticy letyat na severOpovidannya Redaguvati 1949 Muzhestvo 1951 S ruzhem na Kryshe Mira 1953 U samogo Chernogo morya 1956 Beshenaya sobaka 1961 Zhestokaya shutka 1961 Tri shirmy 1961 Chernaya ryolkaDokumetalni tvori Redaguvati 1988 Spogadi 1995 Bagatij skarb ne zolotomPrimitki Redaguvati a b Rodina Tushkaniv korespondenti D I Yavornickogo a b Georgij Tushkan Biografiya ros Georgij Tushkan Dzhura ros Posilannya RedaguvatiOhotnichi prostory TUShKAN Georgij Pavlovich 1906 1965 ros Georgij Tushkan na sajti fantlab ru ros Georgij Tushkan na livelib ru ros TUShKAN Georgij Pavlovich ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tushkan Georgij Pavlovich amp oldid 38782667