Трипру́дне (до 1948 року — Тере́к-Елі́; крим. Terek Eli, рос. Трёхпрудное) — село Сімферопольського району Автономної Республіки Крим.
| село Трипрудне | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Район/міськрада | Сімферопольський |
| Рада | Чистенська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA01160430050063168 |
| Облікова картка | Трипрудне |
| Основні дані | |
| Населення | 724 особи |
| Поштовий індекс | 97572 |
| Телефонний код | +380 652 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 44°53′59″ пн. ш. 34°01′26″ сх. д. / 44.89972° пн. ш. 34.02389° сх. д.Координати: 44°53′59″ пн. ш. 34°01′26″ сх. д. / 44.89972° пн. ш. 34.02389° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 97570, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, с. Чистеньке, вул. Радянська, буд. 25 |
| Карта | |
Трипрудне | |
Трипрудне | |
| Мапа | |
| Трипрудне у Вікісховищі |
Населення становить 724 особи.
Орган місцевого самоврядування — Чистенська сільська рада.
В селі знаходиться мечеть Терек-Елі Джамісі.
Географія ред.
Село Трипрудне розташоване практично в центрі району, у верхів'ї річки Західний Булганак, на північному схилі долини, в поздовжньому зниженні між Внутрішнім і Зовнішнім пасмами Кримських гір. Село лежить за 1 км від південно-західній околиці Сімферополя, найближча залізнична станція Чистенька — 1 км. Сусідні села: за 1 км на північний схід Молочне, і за 1,5 км — Трудолюбово на південний захід і Чистеньке — на південний схід.
Історія ред.
Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному описі Криму 1784 року, з якого можна судити, що в останній період Кримського ханства Діреклі Ель входив до Акмечетського кадилика Акмечетського каймакамства. Після захоплення Криму Росією 8 лютого 1784 року село було приписане до Сімферопольському повіту Таврійської області. Після реформ Павла I, з 1792 по 1802 роки, входило до складу Акмечетського повіту Новоросійської губернії. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернії, Терек-Елі був включений до складу Ескіордінської волості Сімферопольського повіту. У Відомостях про всі селища, з яких Сімферопольський повіт складається… 1805 року в Тереклі значилося 16 дворів і 85 жителів кримських татар. На військово-топографічної карти 1817 року позначений Тереклі з 12 дворами.
На мапі 1842 року Тереклі-Елі позначений умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів. У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864», складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Тереклі-Елі фігурує як дача з 4 дворами і 21 жителем, а на карті 1865 позначений, як економія Арента. В «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889 р.» за результатами Х ревізії 1887 року назва не зустрічається.
Наприкінці XIX — початку XX століття село, мабуть, відродили і в Статистичному довіднику Таврійської губернії. Ч. 1-а. Статистичний нарис, випуск шостий Сімферопольський повіт, 1915 р.Тереклі-Елі відносяться до Підгородно-Петровської волості Сімферопольського повіту.
За Радянської влади в результаті адміністративних реформ початку 1920-х років до 1922 року була скасована волосна система і, згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом 17 грудня 1926 Терек-Елі входив до складу Чістенської сільради Сімферопольського району.
Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948 року, Терек-Елі перейменували в Трипрудне.
Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області», від 30 грудня 1962 Трипрудне приєднали до Бахчисарайського району, а з 1 січня 1965 року, указом Президії ВР УРСР «Про внесення змін до адміністративного районування УРСР — по Кримській області», включили до складу Сімферопольського.
Населення ред.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 66 осіб, з яких 30 чоловіків та 36 жінок.
За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 724 особи.
Рідною мовою назвали:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| кримськотатарська | 664 | 91,71 % |
| російська | 53 | 7,32 % |
| українська | 2 | 0,28 % |
| вірменська | 1 | 0,14 % |
| молдавська | 1 | 0,14 % |
| інші мови | 3 | 0,41 % |
Галерея ред.
Примітки ред.
- ↑ Облікова картка на сайті ВРУ
- ↑ . Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 25 травня 2013.
- Камеральное Описание Крыма л. А
- . Архів оригіналу за 10 листопада 2004. Процитовано 28 червня 2011.
- Крым 1783—1998 гг., стр. 122. Указ Павла I Сенату о новом разделении государства на губернии
- Крым 1783—1998 гг., стр. 124. Из Указа Александра I Сенату о создании Таврической губерни
- ИТУАК, т. 26, стр.93. Лашков Ф. Ф. Исторический очерк Крымско-татарскаго землевладения
- . Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 28 червня 2011.
- . Архів оригіналу за 24 серпня 2017. Процитовано 28 червня 2011.
- «Карта Таврической губ. по рекогносцировке, 1865 года, лист 12»[недоступне посилання з травня 2019]
- Крым 1783—1998 гг., стр. 274
- . Архів оригіналу за 30 липня 2013. Процитовано 30 липня 2013.
- Крым 1783—1998 гг., стр.352
- Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 18 мая 1948 года.
- Крым 1783—1998 гг., стр. 440
- Административно-территориальное деление Крыма во второй половине 20 века, стр.46
- Крым 1783—1998 гг., стр. 443
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим (у % до загальної чисельності населення) - 001 СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОН. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 25 травня 2013.
