Томмазо Мікеле Франческо Саверіо Траетта (італ. Tommaso Michele Francesco Saverio Traetta; 30 березня 1727, Бітонто — 6 квітня 1779, Венеція) — італійський композитор, представник неаполітанської оперної школи.
| Томмазо Траетта | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 30 березня 1727[…] |
| Місце народження | Бітонто, Провінція Барі, Апулія, Італія |
| Дата смерті | 6 квітня 1779[…] (52 роки) |
| Місце смерті | Венеція, Венеційська республіка |
| Громадянство | Венеційська республіка |
| Професії | композитор |
| Жанри | опера |
| traetta.com | |
| Файли у Вікісховищі |
Біографія ред.
Навчався в Неаполі у Ніколи Порпора, Франческо Дуранте, Леонардо Лео, закінчив консерваторію Санта-Марія-де-Лорето в 1748 році. У Неаполі ж, в знаменитому театрі Сан-Карло з успіхом дебютував оперою Фарнак в 1751 році. Його опери, написані на лібрето Ґольдоні, Метастазіо, Апостоло Дзено та ін., були поставлені в Римі, Венеції, Мілані, Флоренції, Вероні та ін. Зблизився з Нікколо Йоммеллі та отримав його підтримку.
З 1759 — композитор при дворі герцога Філіппа Бурбонського в Пармі. На Траетта значно вплинули опери Рамо і Глюка. У 1760-х роках був присутній на постановках своїх опер у Відні і Мангаймі. Після смерті герцога Пармського в 1765 працював у Венеції, з 1769 по 1775 — в Санкт-Петербурзі при дворі Катерини II, де змінив Бальдассаре Ґалуппі. Для петербурзької сцени Траетта переробив деякі зі своїх раніше написаних опер, змінив оркестровку та збільшив роль хору та ансамблів. Потім переїхав до Лондона, але не мав успіху при тамтешньому дворі і перебрався до Венеції, де, втім, теж не зустрів визнання і де через кілька років помер.
Крім опер, писав церковну музику (ораторії, мотети й ін.).
Син Філіппо Траетта (1777—1854) — композитор, народився в Венеції, в 1799 виїхав в Америку, в 1801 заснував першу в США вищу музичну школу в США — Американську консерваторію в Бостоні, в 1828 — таку ж у Філадельфії. Написав першу американську оперу The Venetian Maskers. Помер у Філадельфії
.
Вибрані опери ред.
- Farnace (Неаполь, 1750)
- I pastori felici (Неаполь, 1 753)
- Ezio (Рим, 1753)
- Le nozze contrastate (1754)
- Buovo d'Antona (Флоренція, 1 756)
- Іполит і Аріс / Ippolito e Aricia (Парма, 1759)
- Іфігенія в Тавриді / Ifigenia in Tauride (Відень, 1759)
- Stordilano, principe di Granata (1760)
- I Tindaridi (Парма, 1760)
- Арміда / Armida (Відень, 1760)
- Софонісба / Sofonisba (Мангайм, 1761)
- La francese a Malaghera (1762)
- Alessandro nell'Indie (Реджо-нель-Емілія, 1762)
- Покинута Дідона / Didone abbandonata (1764)
- Semiramide riconosciuta (1765)
- La serva Rivale (1767)
- Amore in trappola (1768)
- Безлюдний острів / L'isola disabitata (1 769)
- L'Olimpiade (1770)
- Антігона / Antigona (Санкт-Петербург, 1772; в 2011 виконана в Берліні Академією старовинної музики під керуванням Рене Якобса — див.:[1] [ 21 січня 2012 у Wayback Machine.])
- Germondo (Лондон, 1776)
- Il cavaliere errante (1777)
- La disfatta di Dario (1778)
- Artenice (1778)
Примітки ред.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118802631 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Траэтта Томмазо // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Музыкальная энциклопедия / Гл. ред. Ю.В. Келдыш. — «Советская энциклопедия», 1981. — С. 592.
- Alan Jalowitz. . Pennsylvania Center for the Book (англ.). The Pennsylvania State University. Архів оригіналу за 23 листопада 2016. Процитовано 23 листопада 2016. Проігноровано невідомий параметр
|accessyear=(довідка)
Література ред.
- Riedlbauer J. Die Opern von Tommaso Trajetta. Hildesheim: Olms, 1994
- Russo M. Tommaso Traetta: Maestro di cappella napoletano. Genova: Edizioni San Marco dei Giustiniani, 2006
- Dunlap S. Armida — Traetta, Salieri and Righini in Vienna. London: Traettiana, 2011
Посилання ред.
- Сторінка, присвячена композитору [ 23 вересня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)