Томашевський Борис Вікторович — (17 (29) листопада 1890, Санкт-Петербург — 24 серпня 1957, Гурзуф) — радянський літературознавець і текстолог.
| Томашевський Борис Вікторович | |
|---|---|
| рос. Борис Викторович Томашевский | |
| Народився | 17 (29) листопада 1890 Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Помер | 24 серпня 1957 (66 років) Гурзуф |
| Країна | Російська імперія Російська СФРР СРСР |
| Діяльність | літературознавець, textologist, перекладач, письменник, викладач університету |
| Alma mater | Льєзький університет (1912) Сорбонна |
| Галузь | літературознавство, Текстологія, Pushkin studiesd і переклад |
| Заклад | Пушкінський Дім Державний інститут історії мистецтвd Санкт-Петербурзький державний університет |
| Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] |
| Відомі учні | Ірина Семенко |
| Аспіранти, докторанти | Ірина Семенко |
| Членство | СП СРСР |
| У шлюбі з | I. N. Medvedevad |
| Діти | Q56307088? |
Біографія Редагувати
Через участь у гімназичних зборах після закінчення гімназії (1908) не зміг поступити в Політехнічний інститут. Закінчив Льєзький університет (1912) з дипломом інженера-електрика. Слухав лекції в Сорбонні. Після повернення до Росії виступив в 1915 з першими публікаціями з інженерних питань і на теми літератури. Зближувався з колами журналу «Аполлон». Брав участь у Першій світовій війні, воював на австрійському фронті (1915—1918). Після закінчення війни служив у Москві чиновником статистичних відділів різних господарських установ. Зближувався з членами Московського лінгвістичного гуртка і вступив в «Товариство вивчення теорії поетичної мови» (ОПОЯЗ).
Переїхавши до Петрограда (1921), став співробітником Інституту російської літератури (Пушкінський Дім) і почав читати лекції з текстології, теорії літератури і творчості О. С. Пушкіна в Державному інституті історії мистецтв. З 1924 викладав на кафедрі російської літератури Ленінградського університету (професор з 1942).
Під час кампанії проти формальної школи був звільнений з філологічних навчальних і наукових установ (1931). Працював викладачем прикладної математики в Інституті шляхів сполучення. У зв'язку зі століттям з дня смерті О. С. Пушкіна (1937) дістав можливість повернутися до філологічної діяльності.
Наукова діяльність Редагувати
Укладач першого радянського однотомника Пушкіна (у 1924—1937 витримав 9 видань). Брав участь у підготовці й редагуванні академічних видань творів Ф. М. Достоєвського, А. Н. Островського, вибраних текстів А. П. Чехова, пізніше — повного академічного зібрання творів Пушкіна (1937—1949). Брав участь в укладанні словника мови Пушкіна і виданні пушкінських томів «Літературного спадку» (Литературного наследства). Підготував низку видань текстів поетів XVIII — початку XIX століть в серії «Бібліотека поета».
Основні праці з віршознавства, поетики, стилістики, текстології, пушкінознавства, французької поезії.
Автор книг «Пушкін. Сучасні проблеми історико-літературного вивчення» (1925), «Теорія літератури. Поетика» (1925), «Письменник і книга. Нарис текстології» (1928; друге видання 1959), «Про вірш» (1929) та інших, а також численних статей.
Праці Томашевського перекладені багатьма мовами.
Посилання Редагувати
- «Писатель и книга» [ 17 квітня 2008 у Wayback Machine.]
Примітки Редагувати
- ↑ Измайлов Н. В. Томашевский Б. В. // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 7.
- ↑ Томашевский, Борис Викторович // Писатели современной эпохи: Био-библиографический словарь русских писателей XX века / под ред. Б. П. Козьмин — Москва: 1928. — Т. 1. — С. 250. — 287 с.
- ↑ Томашевский Борис Викторович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.