| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
| Округ | Станіславський |
| Коронний край | Королівство Галичини та Володимирії |
| Країна | Австрійська імперія Австро-Угорщина |
| Центр | Тлумач |
| Створений | 1854 |
| Площа | 889,512 км² (1880) |
| Населення | 80 027 (1880) |
| Найбільші міста | Тлумач, Тисмениця |
Тлумацький повіт (нім. Bezirk Tłumacz, пол. Powiat tłumacki) — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі, УРСР і Третього Райху. Адміністративним центром було місто Тлумач.
Австро-Угорщина Редагувати
Утворений 1854 року з 26 громад (гмін). 1867 року в ході адміністративної реформи до нього приєднано Тисменецький повіт з 26 громадами (однак у судовій структурі зберігся попередній поділ і Тисменицький судовий повіт), а також передано громади Бобрівники, Довге, Комарівка, Лядське, Лука, Межигір'я, Новосілка, Петрилів, Рошнів, Стриганці, Тростянці, Устя-Зелене і Юрківка з ліквідованого Монастириського повіту та громади Милування і Вільшаниця з Галицького повіту. Таким чином Тлумацький повіт охоплював територію нинішніх Тлумацького та частково Коломийського, Монастириського і Тисменицького районів і в практично такому вигляді існував до 1944 року.
Станом на 1879 рік, повіт налічував 60 населених пунктів, розподілених по 52 кадастрових кварталах.
На території повіту діяли два повітові суди — у Тлумачі та Тисмениці. 1 листопада 1897 р. утворений Отинійський судовий повіт, котрий охоплював 19 громад Тлумацького повіту.
ЗУНР Редагувати
У листопаді 1918 року повіт увійшов до Станиславівської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром був адвокат д-р Іван Макух (УРП), його змінив інженер Антін Галька. Іван Макух був обраний також Головою Повітової УНРади. Делегатом до УНРади був обраний учитель Августин Домбровський (УРП).
Під польською окупацією Редагувати
Після окупації ЗУНР унаслідок польсько-української війни територія повіту опинилася у межах Польської Республіки. Повіт включений до Станіславського воєводства після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР.
| Тлумацький повіт | |
|---|---|
| пол. Powiat tłumacki | |
| | |
| Адм. центр | Тлумач |
| Найбільше місто | Тлумач |
| Країна | II Польська Республіка |
| Воєводство | Станіславське |
| Гміни | 65 (1921), 16 (1934—1939) |
| Населення | |
| - повне | 127 300 (1931) |
| - густота | 111 |
| Площа | |
| - повна | 1 147 км² |
| Дата заснування | 1854 |
| |
Зміни адміністративного поділу Редагувати
Розпорядженням Ради міністрів 28 травня 1934 року село Підпечери передане з Тлумацького повіту до Станіславського.
1 серпня 1934 р. було здійснено новий поділ на сільські гміни шляхом об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.
Міста (Міські ґміни) Редагувати
- містечко Отинія — місто з 1934 р., раніше було сільською ґміною
- містечко Тлумач — місто з 1934 р.
- м. Тисмениця
Сільські ґміни Редагувати
* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.
Радянський період Редагувати
27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Станіславської області.
В 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на райони:
- Отинянський — з містечка Отиня і сільських ґмін Отиня, Терновиця Пільна і Хоцімєж
- Тлумацький — з міста Тлумач і сільських ґмін Тлумач, Нижнів, Олеша й Олешів
- Тисменицький — з міста Тисмениця і сільських ґмін Марковце і Рошнюв.
Третій Райх Редагувати
Під час німецької окупації у 1941-1944 рр. Тлумацький повіт був відновлений як адміністративна одиниця Крайсгауптманшафту Станіслав — складової частини Дистрикту Галичина. Відновлений також був і поділ на гміни (волості). Однак після повторного захоплення території повіту радянськими військами його знову поділено на ті ж райони.
Сучасність Редагувати
Нині на території Тлумацького повіту розташовані дві адміністративних одиниці Івано-Франківської області — Тлумацький та частково Тисменицький райони.
Населення Редагувати
У 1910 році українці-грекокатолики становили 74 % населення повіту.
У 1939 році в повіті проживало 123 960 мешканців (91 600 українців-грекокатоликів — 73,89 %, 13 230 українців-латинників — 10,65 %, 9 810 поляків — 7,91 %, 1 560 польських колоністів міжвоєнного періоду — 1,22 %, 6 965 євреїв — 5,62 % і 795 німців та інших національностей — 0,64 %).
Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 116 028 населення ніби-то було аж 44 958 (38,75 %) поляків при 66 659 (57,45 %) українців, 3 677 (3,17 %) євреїв і 502 (0,43 %) німці) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.
Примітки Редагувати
- Stupnicki H. Geograficzno-statystyczny opis królestwa Galicyi i Lodomeryi… — S. 99.
- Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1879, Lwów 1879 (пол.)
- Олег ПАВЛИШИН. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД - ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ).
- Розпорядження Ради міністрів 28 травня 1934 року № 439
- . Архів оригіналу за 21 лютого 2015. Процитовано 21 березня 2016.
- Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 2016-11-26 у Wayback Machine.] (рос.)
- Українці. Частка у населенні повітів
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 94.
Література Редагувати
- Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1879, Lwów 1879 (пол.)