www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тетянич Феодосій Констянтинович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тетянич Федір Костянтинович Тетянич аб

Тетянич Феодосій Констянтинович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тетянич.

Федір Костянтинович Тетянич або Фрипулья (ім'я при народженні — Феодосій Костянтинович Тетянич; 17 лютого 1942, селище Княжичі — 18 лютого 2007, Київ) — український художник (монументаліст, живописець, графік, скульптор, перформер), поет і філософ, концептуаліст. Член Спілки художників СРСР і Спілки художників України (з 1973).

Тетянич Федір Костянтинович
Художник Федір Тетянич, 2005
При народженні Феодосій
Народження 17 лютого 1942(1942-02-17)
селище Княжичі, Броварський район, Київська область,  УРСР
Смерть 18 лютого 2007(2007-02-18) (65 років)
  Київ
Національність українець
Країна  СРСР →  Україна
Жанр живопис,графіка, інсталяція, перформанс
Навчання Київський державний художній інститут (1966)
Діяльність художник, філософ
Напрямок постмодернізм
Член СХ СРСР і Національна спілка художників України

Був одним із піонерів перформансу та гепенінгу на теренах радянського простору, які він влаштовував під екзотичною маскою фрика, яскравим представником андеграунду, а згодом і учасником нової української хвилі.

Як зазначає Енциклопедія сучасної України, «Киянин Ф. Тетянич створював незвичні інсталяції („фріпульї“) і доповнював їх перформансами в епатажному вбранні, виступаючи на вулицях, у галереях та поважних музеях, руйнуючи обивательські смаки й стереотипи»..

Життєпис ред.

Дитинство і роки навчання ред.

Федір (Феодосій) Тетянич народився 17 лютого 1942 у селищі Княжичі Київської області.

Перші роки життя та дитинство Тетянича випали на тяжкі воєнні часи. З початком війни його батько, Костянтин Кирилович Тетянич пішов на фронт захищати вітчизну, а матір залишилась одна з малими дітьми. Під час одного з бомбардувань, бомба вибухнула неподалік від хати, а у нозі Феодосія застряг уламок снаряду, наслідки цього випадку залишились на все життя — Тетянич трохи кульгав на ліву ногу. Він дивився на свій недолік по-філософському іронічно: «Якби не цей випадок, можливо я би і не став художником» — казав він. Страждання і усвідомлення власної інакшості на початку життя загартували митця, надавши йому потужний поштовх до творчості.

Навчався Тетянич у Княжицькій сільській школі (1949—1959), любив малювати у стіннівці. Після закінчення середньої школи вступив до Київського училища прикладного мистецтва, але через рік покинув його. У 1961 році Федір вступив до Київського державного художнього інституту. Закінчив інститут у 1966. Педагоги з — В. Чеканюк і С. Подерв'янский. Художник багато читав, вивчав твори класиків літератури. За виставками відомий автопортрет Тетянича, де він надав собі риси Достоєвського, на честь якого й називав себе Федором.

Любив українську мову, а спілкуючись з росіянами, розмовляв російською, проте, писав двома мовами. Пишався предками-козаками, яких нерідко змальовував у своїх картинах.

Виставкова діяльність і монументальні твори ред.

«Людина і нескінченість», об'єкт Ф.Тетянича, 1980

По закінченні інституту Федір брав активну участь у місцевих і Всесоюзних виставках (як графік, з роботами «У лісі», «Козак Голота» та ін.), виявив неабаяку цікавість до українських традиції. Брав участь у Республіканській виставці «Молоді художники України» з полотнами «Обідня перерва» та «Березняки будуються», подорожува із своїми роботами на виставку до Фінляндії.

У 1973 Федір вступив до Спілки художників СРСР і Спілки художників України(за рекомендаціями Т. Н. Яблонської, М. П. Глущенко та В. А. Чеканюка). Кінець 70тих — середина 80x час пов'язаний з творчими поїздками до Москви, де Тетянич брав участь у оформленні театру, різноманітних експозиціях і подіях, акціях.

У 1970-80 Ф.Тетянич працював над монументальними роботами у різних містах України. В Києві мозаїчними панно оформив станцію швидкісного трамваю; вестибюль заводу художнього скла (панно «Склодуви», зроблене зі смальти та відходів виробництва скла), екстер'єр Дарницького торгового центру, фасад корпусу радіоелектроніки Політехнічного Інституту.

Він широко використовував у композиціях різноманітні відходи, як від виробництва, так і споживацькі. Це входило у його концепцію цілісного сприйняття світу, художник поєднував мету естетичного вдосконалення простору з очищеннм середовища від непотрібних речей. Окрім використання нестандартних матеріалів він сміливо експериментував і з самим підходом до замовлення — Тетяничу вдавалось поєднувати задану тематику з фантастичним і довільним трактуванням.

Фрипулья ред.

рос. В отличии от поэта Хлебникова, который обьявил себя председателем земного шара, я призываю почуствовать себя земным шаром

 — Федір Тетянич

Філософські погляди Тетянича поступово склалися в самобутню концепцію, яку він назвав «Фрипулья», центральне місце в якій займає поняття про зв'язок людини і світу, як неподільного цілісного організму (Тілологія).. «Фрипулья» стає його творчим псевдонімом, а також привітанням, яке він вигукував у вуличних акціях, нерідко поруч або всередині зконструйованої ним «біотехносфери». Біотехносфера, яку Тетянич також називав «фрипулья» (але з малої літери), — сферична конструкція діаметром 240 сантиметрів. Всередині сфери є все, необхідне для виживання людини на випадок фатальної катастрофи на Землі. Біотехносфера — це й інсталяція, і частина перформансів художника. Мистецтвознавці проводять паралелі між біотехносферами Тетянича і апаратом «Летатлін» (1929—1932) авангардиста Володимира Татліна (обидва апарати були непридатними для реальних польотів).

У 1980-х роках Тетянич створив кілька біотехносфер навіть за держзамовленнями, які не збереглися. У місті Попасна Луганської області біотехносферу помістили на рейки як елемент оформлення залізничного депо. На автобусній зупинці у селі Побєда Київської області біотехносферу демонтували найшвидше, бо водії жалілися, що бачать «залишки НЛО».

Від станкового живопису та інших видів мистецтва він перейшов до більших масштабів, його інструментами (пензлем і фарбами) уявно стали космічні об'єкти: як-то земля, яку він, за власним висловом, «прикріпив до полотна», сонячна система, нескінченність…

Місцеросположенням моїх творів в різних країнах світу я вимальовую певне зображення. Екскурсійно-експозиційні шляхи, цим перетворюючи планету Земля в мій твір мистецтва, своєрідну скульптуру. Після цього, використовуючи природний рух моєї планети-скульптури навколо власної вісі та навколо Сонця я вимальовую в Сонячній системі кінетичне зображення Бублика - ритуального знака древніх віровчень.Цим знаком позначеною Сонячною системою, я опрацьовую нашу Галактику. Далі Галактикою - Всесвіт. Всесвітом - всю Нескінченність.

Згодом Тетянич все частіше почав відмовлятися від монументальних замовлень, за які він брався задля заробітку, цурався «марнославства» гламурної мистецької і політичної «тусівки» тих часів, та інших речей, які, за його переконаннями, заважали розвиватись справжнім творчим здібностям. Екологічній темі була присвячена інсталяція Ф.Тетянича «Біотехносфера. Місто безсмертних людей», встановлена у 1989 на Львівській площі в Києві біля Будинку художника. У 1990 він брав участь у постчорнобильському спектаклі режисера Андрія Жолдака «О-О-И», де «грав сам себе» — художника, який пише свої дивні картини на тлі загальної людської катастрофи, перетворюючи малювання на яскравий хеппенінг… Потім протягом кількох років Тетянич проводив біля Блакитного озера на Виноградарі в Києві своєрідні обрядові акції «Відродження землі», що залучали до дійства глядачів..

Відокремленість від художніх груп та державних інституцій давала можливість більше уваги приділити розвитку філософських аспектів своєї творчості, розбудові власного ідеалізованого світобачення, в якому митець одночасно був творцем, інструментом і полотном, нескінченність — цілісним організмом, а людське тіло — її продовженням («тілологія»).

Перебуваючи в андеграунді, Тетянич творив оригінальні форми. Митець часто працював аскетично, замикаючись на довгий час у своїй майстерні, невпинно працюючи. Потім зненацька, за контрастом, виходив «на люди»: влаштовував грюкотливі перформанси-акції, співав свої вірші, як пісні.

Федір-Фрипулья став символом Андріївського узвозу, де на нього чекали, йому посміхались і підспівували.

рос. Куда мыслью не перенесусь - вершу бесконечности дело, повсюду мой вечный дом, повсюду мое бесконечное тело...
Знай, я пишу картину, даже делая машину, нарушая танцем тишь, скрип кистей и шум завода, льется музыка, услышь...

Ці і багато інших маніфестів, які він декларував під час своїх перформансів, а часто і у повсякденному житті, синхронно поєднуючи з танцем, живописно-образотворчою діяльністю, створенням інсталяцій, доносили його філософські ідеї, створювали важливий діалог, який він вибудовував з навколишнім світом.

Деякі віряни називають Тетянича угодником Божим, заступником і утішителем для багатьох людей, творчим християнином, якого частина оточуючих через його своєрідність і екстравагантність сприймала як дивака, юродивого і божевільного.

Світ продовжує приділяти увагу творчості Федора Тетянича, знаходячі аспекти, які стосуються сучасності, як от публікація О. Вагнер в «Радіо Свобода»

Поховання, сім'я і родичі ред.

Федір Тетянич помер у лікарні Києва 18 лютого 2007, залишивши дружину Ганну і двоє дітей, Богдана і Ладу..

Похований у місті Києві на Лісовому цвинтарі..

Також у Києві та селах Броварщини проживає багато його більш далекої рідні.

Примітки ред.

  1. О. Є. Голуб. Епатаж. Енциклопедія сучасної України [1]
  2. [2]. // Довідник Національної спілки художників України. — К.: Національна Спілка художників України. — 2005. — С. 253
  3. Дмитро Десятерик. Всесвіт Фріпулья. // День. — 2004, 5 березня
  4. Катерина Лебедєва. Виготовлення фріпульї своїми руками. Амнезія. 6 вересня 2018]
  5. Федір Тетянич. Фрипулья.//К.:2009, ст.3
  6. Галина Скляренко. «Пунктир концептуалізму». До картини українського мистецтва другої половини XX сторіччя. Сучасне мистецтво. К.:ІПСМУ. 2010, вип.7,С. 217. [3]
  7. Олександра Вагнер. "Кожен бачив, що хотів". Дивотворчість Федора Тетянича. Радіо Свобода.13.03. 2021
  8. Ігор Кручик.Так говорив Фріпулья.«Нескінченість». Федір Тетянич. Антиквар , №47.27.05.2015
  9. Богдан-Любомир Федорович Тетянич-Бублик. 19 липня 2021

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tetyanich Fedir Kostyantinovich Tetyanich abo Fripulya im ya pri narodzhenni Feodosij Kostyantinovich Tetyanich 17 lyutogo 1942 selishe Knyazhichi 18 lyutogo 2007 Kiyiv ukrayinskij hudozhnik monumentalist zhivopisec grafik skulptor performer poet i filosof konceptualist Chlen Spilki hudozhnikiv SRSR i Spilki hudozhnikiv Ukrayini z 1973 Tetyanich Fedir Kostyantinovich Magnum opus Hudozhnik Fedir Tetyanich 2005Pri narodzhenni FeodosijNarodzhennya 17 lyutogo 1942 1942 02 17 selishe Knyazhichi Brovarskij rajon Kiyivska oblast URSRSmert 18 lyutogo 2007 2007 02 18 65 rokiv KiyivNacionalnist ukrayinecKrayina SRSR UkrayinaZhanr zhivopis grafika instalyaciya performansNavchannya Kiyivskij derzhavnij hudozhnij institut 1966 Diyalnist hudozhnik filosofNapryamok postmodernizmChlen SH SRSR i Nacionalna spilka hudozhnikiv UkrayiniBuv odnim iz pioneriv performansu ta gepeningu na terenah radyanskogo prostoru yaki vin vlashtovuvav pid ekzotichnoyu maskoyu frika yaskravim predstavnikom andegraundu a zgodom i uchasnikom novoyi ukrayinskoyi hvili Yak zaznachaye Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Kiyanin F Tetyanich stvoryuvav nezvichni instalyaciyi fripulyi i dopovnyuvav yih performansami v epatazhnomu vbranni vistupayuchi na vulicyah u galereyah ta povazhnih muzeyah rujnuyuchi obivatelski smaki j stereotipi 1 Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Ditinstvo i roki navchannya 1 2 Vistavkova diyalnist i monumentalni tvori 2 Fripulya 2 1 Pohovannya sim ya i rodichi 3 Primitki 4 DzherelaZhittyepis red Ditinstvo i roki navchannya red Fedir Feodosij Tetyanich narodivsya 17 lyutogo 1942 u selishi Knyazhichi Kiyivskoyi oblasti Pershi roki zhittya ta ditinstvo Tetyanicha vipali na tyazhki voyenni chasi Z pochatkom vijni jogo batko Kostyantin Kirilovich Tetyanich pishov na front zahishati vitchiznu a matir zalishilas odna z malimi ditmi Pid chas odnogo z bombarduvan bomba vibuhnula nepodalik vid hati a u nozi Feodosiya zastryag ulamok snaryadu naslidki cogo vipadku zalishilis na vse zhittya Tetyanich trohi kulgav na livu nogu Vin divivsya na svij nedolik po filosofskomu ironichno Yakbi ne cej vipadok mozhlivo ya bi i ne stav hudozhnikom kazav vin Strazhdannya i usvidomlennya vlasnoyi inakshosti na pochatku zhittya zagartuvali mitcya nadavshi jomu potuzhnij poshtovh do tvorchosti Navchavsya Tetyanich u Knyazhickij silskij shkoli 1949 1959 lyubiv malyuvati u stinnivci Pislya zakinchennya serednoyi shkoli vstupiv do Kiyivskogo uchilisha prikladnogo mistectva ale cherez rik pokinuv jogo U 1961 roci Fedir vstupiv do Kiyivskogo derzhavnogo hudozhnogo institutu Zakinchiv institut u 1966 Pedagogi z V Chekanyuk i S Poderv yanskij 2 Hudozhnik bagato chitav vivchav tvori klasikiv literaturi Za vistavkami vidomij avtoportret Tetyanicha de vin nadav sobi risi Dostoyevskogo na chest yakogo j nazivav sebe Fedorom Lyubiv ukrayinsku movu a spilkuyuchis z rosiyanami rozmovlyav rosijskoyu prote pisav dvoma movami Pishavsya predkami kozakami yakih neridko zmalovuvav u svoyih kartinah Vistavkova diyalnist i monumentalni tvori red nbsp Lyudina i neskinchenist ob yekt F Tetyanicha 1980Po zakinchenni institutu Fedir brav aktivnu uchast u miscevih i Vsesoyuznih vistavkah yak grafik z robotami U lisi Kozak Golota ta in viyaviv neabayaku cikavist do ukrayinskih tradiciyi Brav uchast u Respublikanskij vistavci Molodi hudozhniki Ukrayini z polotnami Obidnya pererva ta Bereznyaki buduyutsya podorozhuva iz svoyimi robotami na vistavku do Finlyandiyi U 1973 Fedir vstupiv do Spilki hudozhnikiv SRSR i Spilki hudozhnikiv Ukrayini za rekomendaciyami T N Yablonskoyi M P Glushenko ta V A Chekanyuka Kinec 70tih seredina 80x chas pov yazanij z tvorchimi poyizdkami do Moskvi de Tetyanich brav uchast u oformlenni teatru riznomanitnih ekspoziciyah i podiyah akciyah U 1970 80 F Tetyanich pracyuvav nad monumentalnimi robotami u riznih mistah Ukrayini V Kiyevi mozayichnimi panno oformiv stanciyu shvidkisnogo tramvayu vestibyul zavodu hudozhnogo skla panno Skloduvi zroblene zi smalti ta vidhodiv virobnictva skla ekster yer Darnickogo torgovogo centru fasad korpusu radioelektroniki Politehnichnogo Institutu Vin shiroko vikoristovuvav u kompoziciyah riznomanitni vidhodi yak vid virobnictva tak i spozhivacki Ce vhodilo u jogo koncepciyu cilisnogo sprijnyattya svitu hudozhnik poyednuvav metu estetichnogo vdoskonalennya prostoru z ochishennm seredovisha vid nepotribnih rechej Okrim vikoristannya nestandartnih materialiv vin smilivo eksperimentuvav i z samim pidhodom do zamovlennya Tetyanichu vdavalos poyednuvati zadanu tematiku z fantastichnim i dovilnim traktuvannyam Fripulya red nbsp ros V otlichii ot poeta Hlebnikova kotoryj obyavil sebya predsedatelem zemnogo shara ya prizyvayu pochustvovat sebya zemnym sharom nbsp Fedir TetyanichFilosofski poglyadi Tetyanicha postupovo sklalisya v samobutnyu koncepciyu yaku vin nazvav Fripulya centralne misce v yakij zajmaye ponyattya pro zv yazok lyudini i svitu yak nepodilnogo cilisnogo organizmu Tilologiya 3 Fripulya staye jogo tvorchim psevdonimom a takozh privitannyam yake vin vigukuvav u vulichnih akciyah neridko poruch abo vseredini zkonstrujovanoyi nim biotehnosferi Biotehnosfera yaku Tetyanich takozh nazivav fripulya ale z maloyi literi sferichna konstrukciya diametrom 240 santimetriv Vseredini sferi ye vse neobhidne dlya vizhivannya lyudini na vipadok fatalnoyi katastrofi na Zemli Biotehnosfera ce j instalyaciya i chastina performansiv hudozhnika Mistectvoznavci provodyat paraleli mizh biotehnosferami Tetyanicha i aparatom Letatlin 1929 1932 avangardista Volodimira Tatlina obidva aparati buli nepridatnimi dlya realnih polotiv U 1980 h rokah Tetyanich stvoriv kilka biotehnosfer navit za derzhzamovlennyami yaki ne zbereglisya U misti Popasna Luganskoyi oblasti biotehnosferu pomistili na rejki yak element oformlennya zaliznichnogo depo Na avtobusnij zupinci u seli Pobyeda Kiyivskoyi oblasti biotehnosferu demontuvali najshvidshe bo vodiyi zhalilisya sho bachat zalishki NLO 4 Vid stankovogo zhivopisu ta inshih vidiv mistectva vin perejshov do bilshih masshtabiv jogo instrumentami penzlem i farbami uyavno stali kosmichni ob yekti yak to zemlya yaku vin za vlasnim vislovom prikripiv do polotna sonyachna sistema neskinchennist nbsp Miscerospolozhennyam moyih tvoriv v riznih krayinah svitu ya vimalovuyu pevne zobrazhennya Ekskursijno ekspozicijni shlyahi cim peretvoryuyuchi planetu Zemlya v mij tvir mistectva svoyeridnu skulpturu Pislya cogo vikoristovuyuchi prirodnij ruh moyeyi planeti skulpturi navkolo vlasnoyi visi ta navkolo Soncya ya vimalovuyu v Sonyachnij sistemi kinetichne zobrazhennya Bublika ritualnogo znaka drevnih virovchen Cim znakom poznachenoyu Sonyachnoyu sistemoyu ya opracovuyu nashu Galaktiku Dali Galaktikoyu Vsesvit Vsesvitom vsyu Neskinchennist 5 nbsp Zgodom Tetyanich vse chastishe pochav vidmovlyatisya vid monumentalnih zamovlen za yaki vin bravsya zadlya zarobitku curavsya marnoslavstva glamurnoyi misteckoyi i politichnoyi tusivki tih chasiv ta inshih rechej yaki za jogo perekonannyami zavazhali rozvivatis spravzhnim tvorchim zdibnostyam Ekologichnij temi bula prisvyachena instalyaciya F Tetyanicha Biotehnosfera Misto bezsmertnih lyudej vstanovlena u 1989 na Lvivskij ploshi v Kiyevi bilya Budinku hudozhnika U 1990 vin brav uchast u postchornobilskomu spektakli rezhisera Andriya Zholdaka O O I de grav sam sebe hudozhnika yakij pishe svoyi divni kartini na tli zagalnoyi lyudskoyi katastrofi peretvoryuyuchi malyuvannya na yaskravij heppening Potim protyagom kilkoh rokiv Tetyanich provodiv bilya Blakitnogo ozera na Vinogradari v Kiyevi svoyeridni obryadovi akciyi Vidrodzhennya zemli sho zaluchali do dijstva glyadachiv 6 Vidokremlenist vid hudozhnih grup ta derzhavnih institucij davala mozhlivist bilshe uvagi pridiliti rozvitku filosofskih aspektiv svoyeyi tvorchosti rozbudovi vlasnogo idealizovanogo svitobachennya v yakomu mitec odnochasno buv tvorcem instrumentom i polotnom neskinchennist cilisnim organizmom a lyudske tilo yiyi prodovzhennyam tilologiya Perebuvayuchi v andegraundi Tetyanich tvoriv originalni formi Mitec chasto pracyuvav asketichno zamikayuchis na dovgij chas u svoyij majsterni nevpinno pracyuyuchi Potim znenacka za kontrastom vihodiv na lyudi vlashtovuvav gryukotlivi performansi akciyi spivav svoyi virshi yak pisni Fedir Fripulya stav simvolom Andriyivskogo uzvozu de na nogo chekali jomu posmihalis i pidspivuvali nbsp ros Kuda myslyu ne perenesus vershu beskonechnosti delo povsyudu moj vechnyj dom povsyudu moe beskonechnoe telo nbsp nbsp Znaj ya pishu kartinu dazhe delaya mashinu narushaya tancem tish skrip kistej i shum zavoda letsya muzyka uslysh nbsp Ci i bagato inshih manifestiv yaki vin deklaruvav pid chas svoyih performansiv a chasto i u povsyakdennomu zhitti sinhronno poyednuyuchi z tancem zhivopisno obrazotvorchoyu diyalnistyu stvorennyam instalyacij donosili jogo filosofski ideyi stvoryuvali vazhlivij dialog yakij vin vibudovuvav z navkolishnim svitom Deyaki viryani nazivayut Tetyanicha ugodnikom Bozhim zastupnikom i utishitelem dlya bagatoh lyudej tvorchim hristiyaninom yakogo chastina otochuyuchih cherez jogo svoyeridnist i ekstravagantnist sprijmala yak divaka yurodivogo i bozhevilnogo Svit prodovzhuye pridilyati uvagu tvorchosti Fedora Tetyanicha znahodyachi aspekti yaki stosuyutsya suchasnosti yak ot publikaciya O Vagner v Radio Svoboda 7 Pohovannya sim ya i rodichi red Fedir Tetyanich pomer u likarni Kiyeva 18 lyutogo 2007 zalishivshi druzhinu Gannu i dvoye ditej Bogdana i Ladu 8 Pohovanij u misti Kiyevi na Lisovomu cvintari 9 Takozh u Kiyevi ta selah Brovarshini prozhivaye bagato jogo bilsh dalekoyi ridni Primitki red O Ye Golub Epatazh Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini 1 2 Dovidnik Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini K Nacionalna Spilka hudozhnikiv Ukrayini 2005 S 253 Dmitro Desyaterik Vsesvit Fripulya Den 2004 5 bereznya Katerina Lebedyeva Vigotovlennya fripulyi svoyimi rukami Amneziya 6 veresnya 2018 Fedir Tetyanich Fripulya K 2009 st 3 Galina Sklyarenko Punktir konceptualizmu Do kartini ukrayinskogo mistectva drugoyi polovini XX storichchya Suchasne mistectvo K IPSMU 2010 vip 7 S 217 3 Oleksandra Vagner Kozhen bachiv sho hotiv Divotvorchist Fedora Tetyanicha Radio Svoboda 13 03 2021 Igor Kruchik Tak govoriv Fripulya Neskinchenist Fedir Tetyanich Antikvar 47 27 05 2015 Bogdan Lyubomir Fedorovich Tetyanich Bublik 19 lipnya 2021Dzherela red M Kadan Yu Lejderman Prishur muzeya Dialog pro F Tetyanicha 2016 Katerina Lebedyeva Vigotovlennya fripulyi svoyimi rukami Amneziya 6 veresnya 2018 4 Fyodor Fripulya Film Oleksanda Dirdovskogo Fedir Tetyanich Fripulya Kiyiv 2009 http fripulia narod ru http artru info ar 36693 http day kyiv ua uk article cuspilstvo vsesvit fripulya http polutona ru show reflect amp id 281 Roboti Fedira Tetyanicha u kolekciyi Grinovih https www facebook com matisporus posts 4184815674935589 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tetyanich Feodosij Konstyantinovich amp oldid 40582832