www.wikidata.uk-ua.nina.az

Феміністська теорія кіно Феміністична теорія кіно англ Feminist film theory це парадигма кінокритики що сформувалася з ф

Феміністська теорія кіно

Феміністична теорія кіно (англ. Feminist film theory) — це парадигма кінокритики, що сформувалася з феміністичної теорії та психоаналізу під впливом фемінізму другої хвилі приблизно в 1970-х у США. Відтоді феміністська теорія кіно розвивалась і змінювалась і нині аналізує сучасні способи створення фільмів та корпус минулих стрічок. Феміністки мають багато підходів до кінематографічного аналізу, елементів фільмів та їх теоретичної основи.

Ретроспектива ред.

На розвиток феміністської теорії кіно вплинув фемінізм другої хвилі та жіночі студії 1960-70-х. Спочатку в США фемтеорія кіно на початку 1970-х в цілому базувалась на соціологічній теорії і була орієнтована на функції персонажок у кіно. Феміністські кінотеоретичні роботи, такі як Popcorn Venus: Women, Movies, and the American Dream (1973, Marjorie Rosen) та From Reverence to Rape: The Treatment of Women in Movies (1974, Моллі Гаскелл[en]) аналізують, як жінок зображують у фільмах і як це стосується ширшого історичного контексту. Крім того, феміністична критика також досліджує поширені у кіно гендерні стереотипи, те, наскільки жінки зображені активними чи пасивними, а також кількість екранного часу у жінок.

На противагу цьому, теоретикині кіно в Англії зосередились на критичній теорії, психоаналізі, семіотиці та марксизмі. Зрештою ці ідеї набули популярності в американській науковій спільноті у 1980-х. Аналіз, як правило, зосереджувався на змісті тексту фільму та способі, яким текст створює предмет перегляду. Також досліджувала, як процес кінематографічного виробництва впливає на представлення жінок та посилює сексизм.

Британська фемтеоретик кіно Лора Малві з революційним есе «Візуальне задоволення та оповідне кіно» (1975) у британському журналі теорії кіно «Screen» — однією з перших великим нарисом почала зміщувати орієнтацію теорії кіно в психоаналітичні рамки. До Малві такі теоретики кіно, як Жан-Луї Бодрі та Крістіан Мец, використовували психоаналітичні ідеї у своїх теоретизуваннях про кіно. Однак внесок Малві започаткував перетин теорії кіно, психоаналізу та фемінізму.

У 1976 році студенти та студентки Джанет Бергстром, Сенді Фліттерман, Елізабет Ліон та Констанс Пенлі започаткували журнал Camera Obscura, щоб розповідати, як жінки знімаються у фільмах, але були виключені з процесу їх створення. Camera Obscura досі публікується в університеті Дюка, перейшовши від теорії кіно до дослідження медіа.

З початку 1980-х феміністична теорія кіно розглядає кіно через більш інтерсекційну лінзу. Кіножурнал Jump Cut опублікував спеціальний випуск під назвою «Лесбійки та кіно» у 1981 році, де досліджувалась відсутність лесбійських ідентичностей у кіно. В есе Джейн Гейнс «Білий привілей та перспективні відносини: раса та гендер у феміністичній теорії кіно» досліджувалося стирання чорношкірих жінок у кіно кінематографістами — білими чоловіками. У той час як Лола Янг стверджує, що режисери всіх рас не в змозі відірватися від звичних стереотипів, коли зображують чорних жінок. Також писали про феміністичну теорію кіно та расу bell hooks та Мішель Воллес.

З 1985 року матріархальна теорія художниці та психоаналітикині Брахи Еттінґер здійснила революцію у феміністичній теорії кіно. Концепція з книги «Матріархальний погляд» встановила жіночий погляд і сформулювала його відмінності від фалічного погляду та його ставлення до жіночого, а також материнські особливості та потенціал «спільного злиття», пропонуючи широко використовувати в кіноаналізі критику психоаналізу Фрейда та Лакана жінками-режисерками, такими як Шанталь Акерман, а також режисерами-чоловіками, такими як Педро Альмодовар. Матріархальний погляд пропонує жінці позицію суб’єкта, а не об’єкта, погляду, одночасно деконструюючи структуру самого суб’єкта, і пропонує межу — час, примежовий простір та можливість співчуття та свідчення. Поняття Еттінгер чітко формулюють зв'язки між естетикою, етикою та травмою.

Нещодавно науковиці розширили сферу аналізу, включивши телебачення та цифрові медіа. Крім того, феміністські теоретикині кіно почали досліджувати поняття відмінності, вести діалог про відмінності між жінками (відхід від есенціалізму у фемінізмі загалом), різні методології та перспективи, що містяться під парасолькою феміністичної теорії кіно, та різноманітність методів і передбачуваних ефектів, що впливають на розвиток фільмів. Науковиці також глобалізують перспективу, відповідаючи на постколоніальну критику сприйняттю англо- та євроцентризму в цілому. Підвищена увага приділяється «різним фемінізмам, націоналізмам та медіям в різних місцях і в різних класових, расових та етнічних групах у всьому світі». Аналітикині останніх років також звернули увагу на жінок у індустрії німого кіно та на їхнє вилучення з історії цих фільмів. Проєкт жіночого фільму Джейн Гейнс (WFPP), база даних жінок, які працювали в кіноіндустрії епохи німого кіно, названо великим досягненням у визнанні новаторок у галузі німого кіно такими дослідницями, як Рейчел Шафф.

Нині феміністська теорія кіно є доповненою сферою фемінізму з величезним обсягом висвітлення, яке займається дослідженнями та теорією ЗМІ. У міру зростання цих областей, рамки, створені у феміністичній теорії кіно, були адаптовані для аналізу інших форм ЗМІ.

Ключові теми ред.

Чоловічий погляд і жінка-глядачка ред.

Лора Малві розширює ілюструє, що в кіно жінки зазвичай зображуються у пасивній ролі, яка забезпечує візуальне задоволення через скопофілію :30 та ідентифікацію з актором-чоловіком на екрані. :28 Вона стверджує: «У своїй традиційній ексгібіціоністській ролі на жінок одночасно дивляться і демонструють їх зовнішній вигляд, кодований для сильного візуального та еротичного впливу, щоб можна було сказати, що вони означають те, на що слід дивитися». :28 Як наслідок, Малві стверджує, що у фільмі жінка є «носієм сенсу, а не творцем сенсу». :28 Психоаналітична теорія Жака Лакана є ключем до розуміння того, як фільм створює такий простір для жіночої сексуальної об'єктивації та експлуатації через поєднання патріархального ладу суспільства і «погляду» на себе як приємного акту скопофілії, так «кіно задовольняє споконвічне бажання приємного вигляду». :31

Робота Лори Малві займає особливе місце у феміністській теорії кіно, її уявлення про способи кіноперегляду (від вуаєристичного елемента до почуттів ідентифікації) важливі для теоретикинь кіно з точки зору опису авдиторії у психоаналітичній парадигмі.

Малві виділяє три «погляди» або перспективи, які у фільмі служать сексуальній об'єктивації жінок. По-перше, це перспектива чоловічого характеру і того, як він сприймає жіночий характер. Друге — це перспектива глядача, який бачить жіночу персонажку на екрані. Третій «погляд» об'єднує перші два погляди разом: це погляд чоловічої аудиторії на чоловічого персонажа у фільмі. Ця третя перспектива дозволяє чоловічій аудиторії сприймати жіночу персонажку як свій особистий сексуальний об’єкт, тому що вона може через погляд ідентифікувати себе з чоловічим персонажем. :28

У статті Малві закликає руйнувати сучасну структуру фільмування як єдиний спосіб звільнити жінок від сексуальної об'єктивації у кіно. Вона виступає за усунення вуаєризму, закодованого у фільмі, шляхом створення дистанції між глядачем-чоловіком та жіночою персонажкою. Єдиний спосіб зробити це, стверджує Малві, — знищити елемент вуаєризму та «невидимого гостя». Малві також стверджує, що домінування чоловіків втілюється лише тому, що існують жінки, оскільки без жінки для порівняння чоловік і його верховенство як контролера зорового задоволення є незначними. Для Малві саме наявність жінки визначає патріархальний лад суспільства, а також чоловічу психологію мислення.

«Візуальне задоволення та оповідне кіно» створювалося в період фемінізму другої хвилі, який займався досягненням рівності жінок на робочому місці та вивченням психологічних наслідків сексуальних стереотипів. Малві закликає викорінити жіночу сексуальну об'єктивність, приєднавшись до фемінізму другої хвилі. Вона стверджує, що для того, щоб жінки були однаково представлені на робочому місці, жінки повинні зображатися такими, якими є чоловіки: такими, що не мають ролі сексуального об’єкта.

Малві пропонує у своїх нотатках фільм Майкла Павелла «Підглядання Тома» (про вуаєриста-вбивцю, який знімає смерть своїх жертв), де власний вуаєризм глядача стає шокуюче очевидним — глядач ідентифікується зі збоченим героєм. Процес включає і жінку-глядачку, яка ототожнює себе з чоловіком-спостерігачем, а не з жінкою-об’єктом погляду.

Реалізм і контркіно ред.

Ранні роботи Марджорі Розен і Моллі Гаскелл щодо представленняи жінок у кіно бул частиною руху за реалістичніше зображення жінок як у документальному, так і в художньому кіно. Зростаюча присутність жінок у кіноіндустрії була позитивним кроком до цієї мети, через привернення уваги до феміністичних питань та висування альтернативного, реалістичного погляду на жінок. Однак Розен і Гаскелл визнавали, що ці зображення все ще опосередковувались тими ж факторами, що і традиційне кіно, наприклад, «рухома камера, композиція, монтаж, освітлення та всі різновиди звуку». Визнаючи цінність включення позитивних уявлень про жінок у кіно, деякі критики(ні) стверджували, що реальні зміни відбудуться лише через перегляд ролі кіно в суспільстві, часто з семіотичної точки зору.

Клер Джонстон висунула ідею, що жіноче кіно може функціонувати як «контркіно». Усвідомлюючи засоби виробництва та протиставляючись сексистській ідеології, жіночі фільми мають потенціал стати альтернативою традиційним голлівудським фільмам. Перші спроби показати справжніх жінок були високо оцінені. Такі критикині, як Ейлін Макгарі, полемізували, що «справжні» жінки на екрані все ще були лише надуманими зображеннями. У відповідь на статтю Джонстон багато кінорежисерок інтегрували «альтернативні форми та експериментальні методи».

Додаткові теорії ред.

Б. Рубі Річ стверджує, що феміністська теорія кіно повинна змінити погляд на фільми в більш широкому сенсі. Есе Річ «В ім'я феміністської кінокритики» стверджує, що фільми жінок часто отримують похвалу за певні елементи, а феміністичні підтексти ігноруються. Через феміністську теорію необхідно зосередитися на тому, як сприймають жіноче кіно.

Виходячи з точки зору чорної феміністки, американська науковиця белл гукс висунула поняття «опозиційний погляд», заохочуючи темношкірих жінок не сприймати стереотипних уявлень у кіно, а активно критикувати їх. «Опозиційний погляд» — це відповідь на візуальну насолоду Малві: так само, як жінки не ототожнюються з жіночими персонажками, які не є «справжніми», кольорові жінки повинні реагувати на конфесійну карикатуру на чорношкірих жінок. У статті Джанет Бергстром «Висловлювання та сексуальні відмінності» (1979) використовуються ідеї Фрейда про бісексуальні реакції: жінки здатні ототожнюватися з чоловічими персонажами, а чоловіки з жіночими, або послідовно, або одночасно. Міріам Гансен у роботі «Задоволення, амбівалентність, ідентифікація: Валентино та жіноча зрілість» (1984) висунула ідею, що жінки також здатні розглядати чоловічих персонажів як еротичні об’єкти бажання. У «Ляльковому будиночку майстра: вікно у двір» Таня Модлескі стверджує, що фільм Гічкока «Вікно у двір» є прикладом сили чоловіка-глядача та позиції жінки як ув'язненої у «ляльковому будиночку господаря».

Керол Кловер у популярній і впливовій книзі «Чоловіки, жінки та бензопили: гендер у сучасному фільмі жахів» (Princeton University Press, 1992) стверджує, що молоді глядачі жанру жахів (молоді чоловіки — основна демографічна група) готові ідентифікувати себе з жінкою в небезпеці, ключовій складовій оповіді жахів, і ідентифікуватись на несподівано глибокому рівні. Далі Кловер стверджує, що «остання дівчина» у психосексуальному піджанрі жахів незмінно перемагає через власну винахідливість і в жодному разі не є пасивною або неминучою жертвою. У відповідь на цю та іншу критику Лора Малві знову повернулася до цієї теми. Звертаючись до гетеросексуальної жінки-глядачки, вона переглянула свою позицію і виснувала, що жінки можуть виконувати дві ролі стосовно фільму: мазохістська ідентифікація з жінкою-об’єктом бажання, яка врешті перемагає себе, або ідентифікація з чоловіками як активними глядачами. Нову версію погляду запропонувала на початку 1990-х Браха Ліхтенберг Еттінґер, через поняття «матріархальний погляд».

Список обраних феміністичних теоретикинь і критикинь кіно ред.

В іншому мовному розділі є повніша стаття Feminist film theory(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
  • Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
  • Докладні рекомендації: див. Вікіпедія:Переклад.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Freeland, Cynthia (3 жовтня 1996). Feminist Film Theory. Процитовано 10 жовтня 2019. 
  2. Smelik, Anneke. "And The Mirror Cracked: Feminist Cinema and Film Theory."New York: St. Martin's Press, 1998. Page 7-8.
  3. Erens, Patricia. "Introduction", Issues in Feminist Film Criticism. Patricia Erens, ed. Bloomington: Indiana University Press, 1990. pp. xvii.
  4. ↑ http://www.asu.edu/courses/fms504/total-readings/mulvey-visualpleasure.pdf
  5. Issues in feminist film criticism. Bloomington: Indiana University Press. 1990. ISBN 978-0253206107. OCLC 21118050. 
  6. Hastie, Amelie; Joyrich, Lynne; White, Patricia; Willis, Sharon (2015). (Re)Inventing Camera Obscura. У Mulvey, Laura; Rogers, Anna Backman. Feminisms. Diversity, Difference and Multiplicity in Contemporary Film Cultures (Amsterdam University Press): 169–184. ISBN 9789089646767. JSTOR j.ctt16d6996.19. 
  7. Smelik, Anneke. "And The Mirror Cracked: Feminist Cinema and Film Theory."New York: St. Martin's Press, 1998. Page 20-23.
  8. Bracha L. Ettinger, The Matrixial Borderspace, University of Minnesota Press, 2006
  9. Nicholas Chare, Sportswomen in Cinema: Film and the Frailty Myth. Leeds: I.B.Tauris 2015.
  10. James Batcho, Terrence Malick's Unseeing Cinema. Memory, Time and Audibility. Palgrave Macmillan.
  11. Bracha L. Ettinger, The Matrixial Gaze. Published by Leeds University, 1995. Reprinted in: Drawing Papers, nº 24, 2001.
  12. Griselda Pollock, After-effects - After-images. Manchester University Press, 2013
  13. Maggie Humm, Feminism and Film. Edinburgh University Press, 1997
  14. Lucia Nagib and Anne Jerslev (ends.), Impure Cinema. London: I.B.Tauris.
  15. Julian Daniel Gutierrez-Arbilla, Aesthetics, Ethics and Trauma in the Cinema of Pedro Almodovar. Edinburgh University Press, 2017
  16. Griselda Pollock, Encounters in the Virtual Feminist Museum: Time, Space and the Archive. Rutledge, 2007.
  17. McHugh, Kathleen and Vivian Sobchack. “Introduction: Recent Approaches to Film Feminisms.” Signs 30(1):1205–1207.
  18. Mizejewski, Linda (14 травня 2019). Specters of Slapstick and Silent Film Comediennes by Maggie Hennefeld, and: Comic Venus: Women and Comedy in American Silent Film by Kristen Anderson Wagner (review). Journal of Cinema and Media Studies 58 (3): 177–184. ISSN 2578-4919. doi:10.1353/cj.2019.0035. 
  19. ↑ Schaff, Rachel (7 серпня 2019). Jane Gaines, Pink-Slipped: What Happened to Women in the Silent Film Industries?. Nineteenth Century Theatre and Film 46 (2): 231–233. ISSN 1748-3727. doi:10.1177/1748372719863945. 
  20. Cobb, Shelley; Tasker (January 2016). Feminist Film Criticism in the 21st Century. Film Criticism 40 (1). ISSN 2471-4364. doi:10.3998/fc.13761232.0040.107. 
  21. ↑ Erens, P. (1990). Issues in Feminist Film Criticism. Indiana University Press. ISBN 9780253319647. Процитовано 27 жовтня 2014. 
  22. Laura Mulvey. Peeping Tom. Процитовано 27 серпня 2010. 
  23. Erens, Patricia. “Introduction” Issues in Feminist Film Criticism. Patricia Erens, ed. Bloomington: Indiana University Press, 1990. pp. xviii.
  24. Johnston, Claire. "Women’s Cinema as Counter Cinema." Sexual Stratagems: The World of Women in Film. Patricia Erens, ed. New York: Horizon Press, 1979, pp 133–143.
  25. Erens, Patricia. “Introduction” Issues in Feminist Film Criticism. Patricia Erens, ed. Bloomington: Indiana University Press, 1990. pp. xix.
  26. Rich, B. Ruby. “In the Name of Feminist Film Criticism. Issues in Feminist Film Criticism. Patricia Erens, ed. Bloomington: Indiana University Press, 1990, pp. 268–287.
  27. hooks, bell. “The Oppositional Gaze: Black Female Spectators.” The Feminism and Visual Culture Reader. Amelia Jones, ed. London: Routledge, 2003, pp. 94–105.
  28. ↑ Erens, Patricia. “Introduction” Issues in Feminist Film Criticism. Patricia Erens, ed. Bloomington: Indiana University Press, 1990. pp. xxi.
  29. Braudy and Cohen, Film Theory and Criticism, Sixth Edition, Oxford University Press, 2004, page 861.
Ця стаття недостатньо ілюстрована. Ви можете допомогти проєкту, додавши зображення до цієї статті.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Feministichna teoriya kino angl Feminist film theory ce paradigma kinokritiki sho sformuvalasya z feministichnoyi teoriyi ta psihoanalizu pid vplivom feminizmu drugoyi hvili priblizno v 1970 h u SShA Vidtodi feministska teoriya kino rozvivalas i zminyuvalas i nini analizuye suchasni sposobi stvorennya filmiv ta korpus minulih strichok Feministki mayut bagato pidhodiv do kinematografichnogo analizu elementiv filmiv ta yih teoretichnoyi osnovi Zmist 1 Retrospektiva 2 Klyuchovi temi 2 1 Cholovichij poglyad i zhinka glyadachka 2 2 Realizm i kontrkino 2 3 Dodatkovi teoriyi 3 Spisok obranih feministichnih teoretikin i kritikin kino 4 Div takozh 5 PrimitkiRetrospektiva red Na rozvitok feministskoyi teoriyi kino vplinuv feminizm drugoyi hvili ta zhinochi studiyi 1960 70 h 1 Spochatku v SShA femteoriya kino na pochatku 1970 h v cilomu bazuvalas na sociologichnij teoriyi i bula oriyentovana na funkciyi personazhok u kino Feministski kinoteoretichni roboti taki yak Popcorn Venus Women Movies and the American Dream 1973 Marjorie Rosen ta From Reverence to Rape The Treatment of Women in Movies 1974 Molli Gaskell en analizuyut yak zhinok zobrazhuyut u filmah i yak ce stosuyetsya shirshogo istorichnogo kontekstu Krim togo feministichna kritika takozh doslidzhuye poshireni u kino genderni stereotipi te naskilki zhinki zobrazheni aktivnimi chi pasivnimi a takozh kilkist ekrannogo chasu u zhinok 2 Na protivagu comu teoretikini kino v Angliyi zoseredilis na kritichnij teoriyi psihoanalizi semiotici ta marksizmi Zreshtoyu ci ideyi nabuli populyarnosti v amerikanskij naukovij spilnoti u 1980 h Analiz yak pravilo zoseredzhuvavsya na zmisti tekstu filmu ta sposobi yakim tekst stvoryuye predmet pereglyadu Takozh doslidzhuvala yak proces kinematografichnogo virobnictva vplivaye na predstavlennya zhinok ta posilyuye seksizm 3 Britanska femteoretik kino Lora Malvi z revolyucijnim ese Vizualne zadovolennya ta opovidne kino 1975 u britanskomu zhurnali teoriyi kino Screen 4 odniyeyu z pershih velikim narisom pochala zmishuvati oriyentaciyu teoriyi kino v psihoanalitichni ramki Do Malvi taki teoretiki kino yak Zhan Luyi Bodri ta Kristian Mec vikoristovuvali psihoanalitichni ideyi u svoyih teoretizuvannyah pro kino Odnak vnesok Malvi zapochatkuvav peretin teoriyi kino psihoanalizu ta feminizmu 5 U 1976 roci studenti ta studentki Dzhanet Bergstrom Sendi Flitterman Elizabet Lion ta Konstans Penli zapochatkuvali zhurnal Camera Obscura shob rozpovidati yak zhinki znimayutsya u filmah ale buli viklyucheni z procesu yih stvorennya Camera Obscura dosi publikuyetsya v universiteti Dyuka perejshovshi vid teoriyi kino do doslidzhennya media 6 Z pochatku 1980 h feministichna teoriya kino rozglyadaye kino cherez bilsh intersekcijnu linzu Kinozhurnal Jump Cut opublikuvav specialnij vipusk pid nazvoyu Lesbijki ta kino u 1981 roci de doslidzhuvalas vidsutnist lesbijskih identichnostej u kino V ese Dzhejn Gejns Bilij privilej ta perspektivni vidnosini rasa ta gender u feministichnij teoriyi kino doslidzhuvalosya stirannya chornoshkirih zhinok u kino kinematografistami bilimi cholovikami U toj chas yak Lola Yang stverdzhuye sho rezhiseri vsih ras ne v zmozi vidirvatisya vid zvichnih stereotipiv koli zobrazhuyut chornih zhinok Takozh pisali pro feministichnu teoriyu kino ta rasu bell hooks ta Mishel Volles 7 Z 1985 roku matriarhalna teoriya hudozhnici ta psihoanalitikini Brahi Ettinger 8 zdijsnila revolyuciyu u feministichnij teoriyi kino 9 10 Koncepciya z knigi Matriarhalnij poglyad 11 vstanovila zhinochij poglyad i sformulyuvala jogo vidminnosti vid falichnogo poglyadu ta jogo stavlennya do zhinochogo a takozh materinski osoblivosti ta potencial spilnogo zlittya proponuyuchi shiroko vikoristovuvati v kinoanalizi kritiku psihoanalizu Frejda ta Lakana 12 13 zhinkami rezhiserkami takimi yak Shantal Akerman 14 a takozh rezhiserami cholovikami takimi yak Pedro Almodovar 15 Matriarhalnij poglyad proponuye zhinci poziciyu sub yekta a ne ob yekta poglyadu odnochasno dekonstruyuyuchi strukturu samogo sub yekta i proponuye mezhu chas primezhovij prostir ta mozhlivist spivchuttya ta svidchennya Ponyattya Ettinger chitko formulyuyut zv yazki mizh estetikoyu etikoyu ta travmoyu 16 Neshodavno naukovici rozshirili sferu analizu vklyuchivshi telebachennya ta cifrovi media Krim togo feministski teoretikini kino pochali doslidzhuvati ponyattya vidminnosti vesti dialog pro vidminnosti mizh zhinkami vidhid vid esencializmu u feminizmi zagalom rizni metodologiyi ta perspektivi sho mistyatsya pid parasolkoyu feministichnoyi teoriyi kino ta riznomanitnist metodiv i peredbachuvanih efektiv sho vplivayut na rozvitok filmiv Naukovici takozh globalizuyut perspektivu vidpovidayuchi na postkolonialnu kritiku sprijnyattyu anglo ta yevrocentrizmu v cilomu Pidvishena uvaga pridilyayetsya riznim feminizmam nacionalizmam ta mediyam v riznih miscyah i v riznih klasovih rasovih ta etnichnih grupah u vsomu sviti 17 Analitikini ostannih rokiv takozh zvernuli uvagu na zhinok u industriyi nimogo kino ta na yihnye viluchennya z istoriyi cih filmiv 18 19 Proyekt zhinochogo filmu Dzhejn Gejns WFPP baza danih zhinok yaki pracyuvali v kinoindustriyi epohi nimogo kino nazvano velikim dosyagnennyam u viznanni novatorok u galuzi nimogo kino takimi doslidnicyami yak Rejchel Shaff 19 Nini feministska teoriya kino ye dopovnenoyu sferoyu feminizmu z velicheznim obsyagom visvitlennya yake zajmayetsya doslidzhennyami ta teoriyeyu ZMI U miru zrostannya cih oblastej ramki stvoreni u feministichnij teoriyi kino buli adaptovani dlya analizu inshih form ZMI 20 Klyuchovi temi red Cholovichij poglyad i zhinka glyadachka red Lora Malvi rozshiryuye ilyustruye sho v kino zhinki zazvichaj zobrazhuyutsya u pasivnij roli yaka zabezpechuye vizualne zadovolennya cherez skopofiliyu 21 30 ta identifikaciyu z aktorom cholovikom na ekrani 21 28 Vona stverdzhuye U svoyij tradicijnij eksgibicionistskij roli na zhinok odnochasno divlyatsya i demonstruyut yih zovnishnij viglyad kodovanij dlya silnogo vizualnogo ta erotichnogo vplivu shob mozhna bulo skazati sho voni oznachayut te na sho slid divitisya 21 28 Yak naslidok Malvi stverdzhuye sho u filmi zhinka ye nosiyem sensu a ne tvorcem sensu 21 28 Psihoanalitichna teoriya Zhaka Lakana ye klyuchem do rozuminnya togo yak film stvoryuye takij prostir dlya zhinochoyi seksualnoyi ob yektivaciyi ta ekspluataciyi cherez poyednannya patriarhalnogo ladu suspilstva i poglyadu na sebe yak priyemnogo aktu skopofiliyi tak kino zadovolnyaye spokonvichne bazhannya priyemnogo viglyadu 21 31Robota Lori Malvi zajmaye osoblive misce u feministskij teoriyi kino yiyi uyavlennya pro sposobi kinopereglyadu vid vuayeristichnogo elementa do pochuttiv identifikaciyi vazhlivi dlya teoretikin kino z tochki zoru opisu avditoriyi u psihoanalitichnij paradigmi Malvi vidilyaye tri poglyadi abo perspektivi yaki u filmi sluzhat seksualnij ob yektivaciyi zhinok Po pershe ce perspektiva cholovichogo harakteru i togo yak vin sprijmaye zhinochij harakter Druge ce perspektiva glyadacha yakij bachit zhinochu personazhku na ekrani Tretij poglyad ob yednuye pershi dva poglyadi razom ce poglyad cholovichoyi auditoriyi na cholovichogo personazha u filmi Cya tretya perspektiva dozvolyaye cholovichij auditoriyi sprijmati zhinochu personazhku yak svij osobistij seksualnij ob yekt tomu sho vona mozhe cherez poglyad identifikuvati sebe z cholovichim personazhem 21 28U statti Malvi zaklikaye rujnuvati suchasnu strukturu filmuvannya yak yedinij sposib zvilniti zhinok vid seksualnoyi ob yektivaciyi u kino Vona vistupaye za usunennya vuayerizmu zakodovanogo u filmi shlyahom stvorennya distanciyi mizh glyadachem cholovikom ta zhinochoyu personazhkoyu Yedinij sposib zrobiti ce stverdzhuye Malvi znishiti element vuayerizmu ta nevidimogo gostya Malvi takozh stverdzhuye sho dominuvannya cholovikiv vtilyuyetsya lishe tomu sho isnuyut zhinki oskilki bez zhinki dlya porivnyannya cholovik i jogo verhovenstvo yak kontrolera zorovogo zadovolennya ye neznachnimi Dlya Malvi same nayavnist zhinki viznachaye patriarhalnij lad suspilstva a takozh cholovichu psihologiyu mislennya 21 Vizualne zadovolennya ta opovidne kino stvoryuvalosya v period feminizmu drugoyi hvili yakij zajmavsya dosyagnennyam rivnosti zhinok na robochomu misci ta vivchennyam psihologichnih naslidkiv seksualnih stereotipiv Malvi zaklikaye vikoriniti zhinochu seksualnu ob yektivnist priyednavshis do feminizmu drugoyi hvili Vona stverdzhuye sho dlya togo shob zhinki buli odnakovo predstavleni na robochomu misci zhinki povinni zobrazhatisya takimi yakimi ye choloviki takimi sho ne mayut roli seksualnogo ob yekta 4 Malvi proponuye u svoyih notatkah film Majkla Pavella Pidglyadannya Toma pro vuayerista vbivcyu yakij znimaye smert svoyih zhertv de vlasnij vuayerizm glyadacha staye shokuyuche ochevidnim glyadach identifikuyetsya zi zbochenim geroyem Proces vklyuchaye i zhinku glyadachku yaka ototozhnyuye sebe z cholovikom sposterigachem a ne z zhinkoyu ob yektom poglyadu 22 Realizm i kontrkino red Ranni roboti Mardzhori Rozen i Molli Gaskell shodo predstavlennyai zhinok u kino bul chastinoyu ruhu za realistichnishe zobrazhennya zhinok yak u dokumentalnomu tak i v hudozhnomu kino Zrostayucha prisutnist zhinok u kinoindustriyi bula pozitivnim krokom do ciyeyi meti cherez privernennya uvagi do feministichnih pitan ta visuvannya alternativnogo realistichnogo poglyadu na zhinok Odnak Rozen i Gaskell viznavali sho ci zobrazhennya vse she oposeredkovuvalis timi zh faktorami sho i tradicijne kino napriklad ruhoma kamera kompoziciya montazh osvitlennya ta vsi riznovidi zvuku Viznayuchi cinnist vklyuchennya pozitivnih uyavlen pro zhinok u kino deyaki kritiki ni stverdzhuvali sho realni zmini vidbudutsya lishe cherez pereglyad roli kino v suspilstvi chasto z semiotichnoyi tochki zoru 23 Kler Dzhonston visunula ideyu sho zhinoche kino mozhe funkcionuvati yak kontrkino Usvidomlyuyuchi zasobi virobnictva ta protistavlyayuchis seksistskij ideologiyi zhinochi filmi mayut potencial stati alternativoyu tradicijnim gollivudskim filmam 24 Pershi sprobi pokazati spravzhnih zhinok buli visoko ocineni Taki kritikini yak Ejlin Makgari polemizuvali sho spravzhni zhinki na ekrani vse she buli lishe nadumanimi zobrazhennyami U vidpovid na stattyu Dzhonston bagato kinorezhiserok integruvali alternativni formi ta eksperimentalni metodi 25 Dodatkovi teoriyi red B Rubi Rich stverdzhuye sho feministska teoriya kino povinna zminiti poglyad na filmi v bilsh shirokomu sensi Ese Rich V im ya feministskoyi kinokritiki stverdzhuye sho filmi zhinok chasto otrimuyut pohvalu za pevni elementi a feministichni pidteksti ignoruyutsya Cherez feministsku teoriyu neobhidno zosereditisya na tomu yak sprijmayut zhinoche kino 26 Vihodyachi z tochki zoru chornoyi feministki amerikanska naukovicya bell guks visunula ponyattya opozicijnij poglyad zaohochuyuchi temnoshkirih zhinok ne sprijmati stereotipnih uyavlen u kino a aktivno kritikuvati yih Opozicijnij poglyad ce vidpovid na vizualnu nasolodu Malvi tak samo yak zhinki ne ototozhnyuyutsya z zhinochimi personazhkami yaki ne ye spravzhnimi kolorovi zhinki povinni reaguvati na konfesijnu karikaturu na chornoshkirih zhinok 27 U statti Dzhanet Bergstrom Vislovlyuvannya ta seksualni vidminnosti 1979 vikoristovuyutsya ideyi Frejda pro biseksualni reakciyi zhinki zdatni ototozhnyuvatisya z cholovichimi personazhami a choloviki z zhinochimi abo poslidovno abo odnochasno 28 Miriam Gansen u roboti Zadovolennya ambivalentnist identifikaciya Valentino ta zhinocha zrilist 1984 visunula ideyu sho zhinki takozh zdatni rozglyadati cholovichih personazhiv yak erotichni ob yekti bazhannya 28 U Lyalkovomu budinochku majstra vikno u dvir Tanya Modleski stverdzhuye sho film Gichkoka Vikno u dvir ye prikladom sili cholovika glyadacha ta poziciyi zhinki yak uv yaznenoyi u lyalkovomu budinochku gospodarya 29 Kerol Klover u populyarnij i vplivovij knizi Choloviki zhinki ta benzopili gender u suchasnomu filmi zhahiv Princeton University Press 1992 stverdzhuye sho molodi glyadachi zhanru zhahiv molodi choloviki osnovna demografichna grupa gotovi identifikuvati sebe z zhinkoyu v nebezpeci klyuchovij skladovij opovidi zhahiv i identifikuvatis na nespodivano glibokomu rivni Dali Klover stverdzhuye sho ostannya divchina u psihoseksualnomu pidzhanri zhahiv nezminno peremagaye cherez vlasnu vinahidlivist i v zhodnomu razi ne ye pasivnoyu abo neminuchoyu zhertvoyu U vidpovid na cyu ta inshu kritiku Lora Malvi znovu povernulasya do ciyeyi temi Zvertayuchis do geteroseksualnoyi zhinki glyadachki vona pereglyanula svoyu poziciyu i visnuvala sho zhinki mozhut vikonuvati dvi roli stosovno filmu mazohistska identifikaciya z zhinkoyu ob yektom bazhannya yaka vreshti peremagaye sebe abo identifikaciya z cholovikami yak aktivnimi glyadachami 28 Novu versiyu poglyadu zaproponuvala na pochatku 1990 h Braha Lihtenberg Ettinger cherez ponyattya matriarhalnij poglyad Spisok obranih feministichnih teoretikin i kritikin kino red Pem Kuk Kler Dzhonston Lora Malvi Braha Lihtenberg Ettinger bell guks Tereza de LauretisV inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Feminist film theory angl Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z anglijskoyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad Div takozh red Test Bekdel Teoriya kino Zhinoche kino Feministska teoriyaPrimitki red Freeland Cynthia 3 zhovtnya 1996 Feminist Film Theory Procitovano 10 zhovtnya 2019 Smelik Anneke And The Mirror Cracked Feminist Cinema and Film Theory New York St Martin s Press 1998 Page 7 8 Erens Patricia Introduction Issues in Feminist Film Criticism Patricia Erens ed Bloomington Indiana University Press 1990 pp xvii a b http www asu edu courses fms504 total readings mulvey visualpleasure pdf Issues in feminist film criticism Bloomington Indiana University Press 1990 ISBN 978 0253206107 OCLC 21118050 Hastie Amelie Joyrich Lynne White Patricia Willis Sharon 2015 Re Inventing Camera Obscura U Mulvey Laura Rogers Anna Backman Feminisms Diversity Difference and Multiplicity in Contemporary Film Cultures Amsterdam University Press 169 184 ISBN 9789089646767 JSTOR j ctt16d6996 19 Smelik Anneke And The Mirror Cracked Feminist Cinema and Film Theory New York St Martin s Press 1998 Page 20 23 Bracha L Ettinger The Matrixial Borderspace University of Minnesota Press 2006 Nicholas Chare Sportswomen in Cinema Film and the Frailty Myth Leeds I B Tauris 2015 James Batcho Terrence Malick s Unseeing Cinema Memory Time and Audibility Palgrave Macmillan Bracha L Ettinger The Matrixial Gaze Published by Leeds University 1995 Reprinted in Drawing Papers nº 24 2001 Griselda Pollock After effects After images Manchester University Press 2013 Maggie Humm Feminism and Film Edinburgh University Press 1997 Lucia Nagib and Anne Jerslev ends Impure Cinema London I B Tauris Julian Daniel Gutierrez Arbilla Aesthetics Ethics and Trauma in the Cinema of Pedro Almodovar Edinburgh University Press 2017 Griselda Pollock Encounters in the Virtual Feminist Museum Time Space and the Archive Rutledge 2007 McHugh Kathleen and Vivian Sobchack Introduction Recent Approaches to Film Feminisms Signs 30 1 1205 1207 Mizejewski Linda 14 travnya 2019 Specters of Slapstick and Silent Film Comediennes by Maggie Hennefeld and Comic Venus Women and Comedy in American Silent Film by Kristen Anderson Wagner review Journal of Cinema and Media Studies 58 3 177 184 ISSN 2578 4919 doi 10 1353 cj 2019 0035 a b Schaff Rachel 7 serpnya 2019 Jane Gaines Pink Slipped What Happened to Women in the Silent Film Industries Nineteenth Century Theatre and Film 46 2 231 233 ISSN 1748 3727 doi 10 1177 1748372719863945 Cobb Shelley Tasker January 2016 Feminist Film Criticism in the 21st Century Film Criticism 40 1 ISSN 2471 4364 doi 10 3998 fc 13761232 0040 107 a b v g d e zh Erens P 1990 Issues in Feminist Film Criticism Indiana University Press ISBN 9780253319647 Procitovano 27 zhovtnya 2014 Laura Mulvey Peeping Tom Procitovano 27 serpnya 2010 Erens Patricia Introduction Issues in Feminist Film Criticism Patricia Erens ed Bloomington Indiana University Press 1990 pp xviii Johnston Claire Women s Cinema as Counter Cinema Sexual Stratagems The World of Women in Film Patricia Erens ed New York Horizon Press 1979 pp 133 143 Erens Patricia Introduction Issues in Feminist Film Criticism Patricia Erens ed Bloomington Indiana University Press 1990 pp xix Rich B Ruby In the Name of Feminist Film Criticism Issues in Feminist Film Criticism Patricia Erens ed Bloomington Indiana University Press 1990 pp 268 287 hooks bell The Oppositional Gaze Black Female Spectators The Feminism and Visual Culture Reader Amelia Jones ed London Routledge 2003 pp 94 105 a b v Erens Patricia Introduction Issues in Feminist Film Criticism Patricia Erens ed Bloomington Indiana University Press 1990 pp xxi Braudy and Cohen Film Theory and Criticism Sixth Edition Oxford University Press 2004 page 861 Cya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Feministska teoriya kino amp oldid 40639715