Теоре́ма Гро́мова про гру́пи поліноміа́льного зроста́ння стверджує, що всі скінченнопороджені групи поліноміального зростання майже нільпотентні, тобто мають нільпотентну підгрупу скінченного індексу.
Теорему довів Громов 1981 року. У тій самій статті вводиться так звана збіжність за Громовом — Гаусдорфом. Доведення суттєво використовує так звану альтернативу Тітса .
Варіації та узагальнення ред.
- Теорема залишається істинною, якщо ступінь зростання групи .
- Якщо для групи існує многочлен такий, що для будь-кого існує система твірних така, що
Примітки ред.
- M. Gromov, Groups of Polynomial growth and Expanding Maps, Publications mathematiques I.H.É.S., 53, 1981 [ 2016-11-29 у Wayback Machine.]
- Yehuda Shalom, Terence Tao, A finitary version of Gromov's polynomial growth theorem . Архів оригіналу за 16 грудня 2018. Процитовано 29 серпня 2022.
- Emmanuel Breuillard, Ben Green, Terence Tao, The structure of approximate groups. . Архів оригіналу за 16 грудня 2018. Процитовано 29 серпня 2022.