www.wikidata.uk-ua.nina.az

Теодоріх Великий У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Теодоріх Теодоріх гот Þiudareiks лат Flāvius Theod

Теодоріх Великий

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Теодоріх.

Теодоріх (гот. Þiudareiks, лат. Flāvius Theodoricus, грец. Θευδέριχος; 454(0454), Карнунт, Паннонія (сучасна Австрія) — 30 серпня 526) — король остготів (475—526), засновник Італійського королівства.

Теодоріх Великий
гот. 𐌸𐌹𐌿𐌳𐌰𐍂𐌴𐌹𐌺𐍃 𐍃𐌰 𐌼𐌹𐌺𐌹𐌻𐌰
Þiudareiks sa Mikila
Народився 12 травня 454(0454-05-12)
Карнунт, Pannonia Primad, Західна Римська імперія
Помер 30 серпня 526(0526-08-30) (72 роки)
Равенна, Королівство остготів
Поховання Мавзолей Теодоріха
Країна Королівство остготів
Національність Остготи
Діяльність монарх, суверен
Знання мов готська і латина
Титул король
Посада Список королів Італії, patriciand, Magister militum, король остготів[d], регент і консул
Конфесія Аріанство
Рід Амали
Батько Теодемер[…]
Мати Ерелеува
Брати, сестри Амалафріда
У шлюбі з Аудофледа
Діти Амаласунта, Теодеготаd і Острогота[d]
Остготське королівство (жовте) на момент смерті Теодоріха (526)
Імперія Теодоріха на піку могутності в 523
Бронзова міра зі срібною вставкою й ім'ям Теодоріха, виготовлена префектом Рима Катуліном в 493–526

Життєпис Редагувати

Народився в 454 в Паннонії, на берегах Нойзідлерського озера поблизу Карнунта. Він був сином готського короля Теодимира з Амалівської династії і його дружини-наложниці Ерелеуви. Батько Теодоріха сповідував аріанство, а мати була ортодоксальною християнкою. Хлопець народився у той час, коли готи нарешті звільнилися від столітнього гунського ярма.

Онук короля остготів Вандалара. Нащадок легендарного Германаріха, правителя української Готії.

У 461, коли Теодоріху було 7 або 8 років, батько відправив його заручником до Константинополя на знак укладання готсько-римської угоди із Левом I Фракійцем, імператором Східно-Римської імперії.

Освіту здобув у Константинопольській вищій школі в найкращих учителів того часу. До 469 залишався у Константинополі, де поступово романізувався. Імператор Лев І був приязним до Теодоріха, а придворні ставилися до нього з підкресленою повагою як до представника давнього роду.

У 469—470 Лев І відпустив Теодоріха на Батьківщину у Паннонію. Там він перейняв головування над готами від свого дядька Валамира, залишаючись при цьому підвладним своєму батькові-королю.

Невдовзі після цього сармати з району Тиси під проводом вождя Бабая напали на землі імперії в районі Сінгідуна (сучасного Белграда). У відповідь Теодоріх перейшов із 6 000 вояків Дунай, розбив сарматів і убив Бабая. Ця перемога укріпила позиції майбутнього правителя готів, хоча він ще не посідав престолу. Ймовірно, після цього Теодоріх залишив за собою відвойовані терени Сінгідуна.

У 470-х молодий Теодоріх провів ряд походів проти своїх суперників із середовища готської знаті, а також ворогів Східної Римської імперії. Одним із таких суперників був вождь фракійських готів Теодоріх Косоокий, який повстав проти імператора Флавія Зенона. Після перемоги імператор поставив молодого Теодоріха командувачем збройних сил імперії, завдяки чому його готи стали федератами в римській армії.

Зенон намагався використовувати готських правителів у власних інтересах, зіштовхуючи один із одним. Коли під час голоду 476 і 477 молодий Теодоріх запросив у імператора нових земель для годування свого війська, той передав його посаду командувача суперникові — Теодоріху Косоокому. У відповідь розгніваний королевич став грабувати поселення в районі Родопських гір. Його підлеглі силою зібрали провізію, повбивали місцевих селян, спалили дощенту Стобі в Македонії, а також наїхали на архієпископа Гераклеї, вимагаючи забезпечити їх харчами. Зенон запропонував Теодоріху примирення, а сам потайки відправив в тил противника війська. Поки готи домовлялися із імператорськими послами у Епідаврумі, римляни напали на обоз Теодоріха під охороною Теодімунда й захопили 2 000 возів здобичі і 5 000 полонених.

У 479 Теодоріх поселив своїх людей в Епірі за допомоги родича Сідімунда.

У 482 його готи спустошили Грецію і поруйнували Ларіссу. Зенон був змушений шукати нових домовленостей із Теодоріхом, аби закінчити готсько-римську війну.

У 483 він призначив Теодоріха військовим магістром, а в 484 — консулом, із правом командувати придунайськими провінціями Дакії та Мезії.

У 489 вторгся в межі Італії і до 493 завоював весь Апеннінський півострів та Сицилію. Фактично об'єднав всю Італію в королівство остготів зі столицею в Равенні.

Похований у мавзолеї Теодоріха.

У культурі Редагувати

Прообраз німецького фольклорного героя — Дітріха Бернського.

Сім'я Редагувати

Імена Редагувати

  • Теодоріх (лат. Theodoricus; грец. Θευδέριχος, Theuderikhos) — ймовірно походить від гот. 𐌸𐌹𐌿𐌳𐌰𐍂𐌴𐌹𐌺𐍃, *Þiudareiks, «король людей».
  • Теодорік (англ. Þeodric) — як персонаж англійського фольклору.
  • Дітріх Бернський (нім. Dietrich von Bern) — як персонаж німецького фольклору.
  • Дйодрекр (Þjóðrekr Þiðrekr) — у скандинавській міфології.

Книгопис Редагувати

  • Ausbüttel, Frank M. Theoderich der Große (Gestalten der Antike). 2. bibliografisch aktualisierte Auflage. WBG, Darmstadt 2012.
  • Burns, T. A History of the Ostrogoths. Bloomington; Indianapolis: Indiana University Press, 1991.
  • Elton, H. The Roman Empire in Late Antiquity: A Political and Military History. Cambridge-New York: Cambridge University Press, 2018.
  • Frassetto, M. Encyclopedia of Barbarian Europe: Society in Transformation. Santa Barbara, CA: ABC-CLIO, 2003.
  • Geary, P. Barbarians and Ethnicity // Late Antiquity: A Guide to the Postclassical World. Cambridge, MA: The Belknap Press of Harvard University Press, 1999.
  • Johnson, M. Toward a History of Theoderic's Building Program // Dumbarton Oaks Papers. 1988 (42): 73–96.
  • Langer, W. Italy, 489–554 // An Encyclopedia of World History. George G. Harrap and Co, 1968.
  • Moorhead, John . Theoderic in Italy. Oxford: Oxford University Press, 1992.
  • Wolfram, H. History of the Goths. Berkeley-Los Angeles: University of California Press, 1988.

Примітки Редагувати

  1. ↑ И. Г. Теодорих Великий // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1901. — Т. XXXIIа. — С. 882–885.
    d:Track:Q656d:Track:Q23892972d:Track:Q24489050d:Track:Q19908137d:Track:Q4148372d:Track:Q602358
  2. T. H. Theodoric // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 26. — P. 768–769.
    d:Track:Q3990642d:Track:Q867541d:Track:Q84668317
  3. Deutsche Nationalbibliothek Record #11862167X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  4. ↑ Bell A. Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768.
    d:Track:Q455d:Track:Q2846567d:Track:Q2743906
  5. А. Г—б Теодемир // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1901. — Т. XXXIIа. — С. 878.
    d:Track:Q656d:Track:Q23892972d:Track:Q24489020d:Track:Q19908137d:Track:Q602358
  6. Dahn Theoderich der Große // Allgemeine Deutsche Biographie — L: 1894. — Vol. 37. — S. 696–706.
    d:Track:Q24288452d:Track:Q2079d:Track:Q61456d:Track:Q590208d:Track:Q27598113
  7. Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 52–53. — ISBN 978-2-9501509-3-6
    d:Track:Q1081905d:Track:Q43295d:Track:Q13422577
  8. Амаласонта // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 2. — С. 64–66.
    d:Track:Q21282453d:Track:Q4532135d:Track:Q106485486d:Track:Q656
  9. Dahn F. Amalasvintha // Allgemeine Deutsche Biographie — L: 1875. — Vol. 1. — S. 380–382.
    d:Track:Q21205695d:Track:Q14565646d:Track:Q2079d:Track:Q61456d:Track:Q590208
  10. Амалазунта // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. Iа. — С. 603.
    d:Track:Q656d:Track:Q23892888d:Track:Q4065721d:Track:Q24332258d:Track:Q19908137d:Track:Q602358
  11. Johnson 1988, p. 73.
  12. ↑ Wolfram 1988, p. 263.
  13. Geary 1999, p. 122.
  14. Wolfram 1988, p. 267.
  15. Burns 1991, p. 56.
  16. Frassetto 2003, p. 337.
  17. Burns 1991, pp. 58–59.
  18. Burns 1991, p. 59.
  19. Burns 1991, p. 63.
  20. Elton 2018, p. 204.
  21. Burns 1991, p. 64.
  22. Langer 1968, p. 159.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Теодоріх Великий

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Teodorih Teodorih got THiudareiks lat Flavius Theodoricus grec 8eyderixos 454 0454 Karnunt Pannoniya suchasna Avstriya 30 serpnya 526 korol ostgotiv 475 526 zasnovnik Italijskogo korolivstva Teodorih Velikijgot 𐌸𐌹𐌿𐌳𐌰𐍂𐌴𐌹𐌺𐍃 𐍃𐌰 𐌼𐌹𐌺𐌹𐌻𐌰 THiudareiks sa MikilaNarodivsya 12 travnya 454 0454 05 12 Karnunt Pannonia Primad Zahidna Rimska imperiyaPomer 30 serpnya 526 0526 08 30 1 2 72 roki Ravenna Korolivstvo ostgotiv 3 Pohovannya Mavzolej TeodorihaKrayina Korolivstvo ostgotivNacionalnist Ostgoti 4 Diyalnist monarh suverenZnannya mov gotska i latinaTitul korolPosada Spisok koroliv Italiyi patriciand 4 Magister militum 4 korol ostgotiv d regent i konsulKonfesiya ArianstvoRid AmaliBatko Teodemer 5 1 Mati EreleuvaBrati sestri AmalafridaU shlyubi z Audofleda 7 Diti Amalasunta 8 9 10 Teodegotad i Ostrogota d Mediafajli u VikishovishiOstgotske korolivstvo zhovte na moment smerti Teodoriha 526 Imperiya Teodoriha na piku mogutnosti v 523Bronzova mira zi sribnoyu vstavkoyu j im yam Teodoriha vigotovlena prefektom Rima Katulinom v 493 526 Zmist 1 Zhittyepis 2 U kulturi 3 Sim ya 4 Imena 5 Knigopis 6 Primitki 7 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya v 454 v Pannoniyi na beregah Nojzidlerskogo ozera poblizu Karnunta Vin buv sinom gotskogo korolya Teodimira z Amalivskoyi dinastiyi i jogo druzhini nalozhnici Ereleuvi Batko Teodoriha spoviduvav arianstvo a mati bula ortodoksalnoyu hristiyankoyu Hlopec narodivsya u toj chas koli goti nareshti zvilnilisya vid stolitnogo gunskogo yarma Onuk korolya ostgotiv Vandalara Nashadok legendarnogo Germanariha pravitelya ukrayinskoyi Gotiyi U 461 koli Teodorihu bulo 7 abo 8 rokiv batko vidpraviv jogo zaruchnikom do Konstantinopolya na znak ukladannya gotsko rimskoyi ugodi iz Levom I Frakijcem imperatorom Shidno Rimskoyi imperiyi Osvitu zdobuv u Konstantinopolskij vishij shkoli v najkrashih uchiteliv togo chasu 11 Do 469 zalishavsya u Konstantinopoli de postupovo romanizuvavsya 12 Imperator Lev I buv priyaznim do Teodoriha 12 a pridvorni stavilisya do nogo z pidkreslenoyu povagoyu yak do predstavnika davnogo rodu 13 U 469 470 Lev I vidpustiv Teodoriha na Batkivshinu u Pannoniyu Tam vin perejnyav golovuvannya nad gotami vid svogo dyadka Valamira zalishayuchis pri comu pidvladnim svoyemu batkovi korolyu Nevdovzi pislya cogo sarmati z rajonu Tisi pid provodom vozhdya Babaya napali na zemli imperiyi v rajoni Singiduna suchasnogo Belgrada U vidpovid Teodorih perejshov iz 6 000 voyakiv Dunaj rozbiv sarmativ i ubiv Babaya Cya peremoga ukripila poziciyi majbutnogo pravitelya gotiv hocha vin she ne posidav prestolu 14 Jmovirno pislya cogo Teodorih zalishiv za soboyu vidvojovani tereni Singiduna 15 U 470 h molodij Teodorih proviv ryad pohodiv proti svoyih supernikiv iz seredovisha gotskoyi znati a takozh vorogiv Shidnoyi Rimskoyi imperiyi Odnim iz takih supernikiv buv vozhd frakijskih gotiv Teodorih Kosookij yakij povstav proti imperatora Flaviya Zenona Pislya peremogi imperator postaviv molodogo Teodoriha komanduvachem zbrojnih sil imperiyi zavdyaki chomu jogo goti stali federatami v rimskij armiyi 16 Zenon namagavsya vikoristovuvati gotskih praviteliv u vlasnih interesah zishtovhuyuchi odin iz odnim Koli pid chas golodu 476 i 477 molodij Teodorih zaprosiv u imperatora novih zemel dlya goduvannya svogo vijska toj peredav jogo posadu komanduvacha supernikovi Teodorihu Kosookomu U vidpovid rozgnivanij korolevich stav grabuvati poselennya v rajoni Rodopskih gir Jogo pidlegli siloyu zibrali proviziyu povbivali miscevih selyan spalili doshentu Stobi v Makedoniyi a takozh nayihali na arhiyepiskopa Gerakleyi vimagayuchi zabezpechiti yih harchami 17 Zenon zaproponuvav Teodorihu primirennya a sam potajki vidpraviv v til protivnika vijska Poki goti domovlyalisya iz imperatorskimi poslami u Epidavrumi 18 rimlyani napali na oboz Teodoriha pid ohoronoyu Teodimunda j zahopili 2 000 voziv zdobichi i 5 000 polonenih 19 U 479 Teodorih poseliv svoyih lyudej v Epiri za dopomogi rodicha Sidimunda U 482 jogo goti spustoshili Greciyu i porujnuvali Larissu Zenon buv zmushenij shukati novih domovlenostej iz Teodorihom abi zakinchiti gotsko rimsku vijnu U 483 vin priznachiv Teodoriha vijskovim magistrom 20 a v 484 konsulom iz pravom komanduvati pridunajskimi provinciyami Dakiyi ta Meziyi 21 U 489 vtorgsya v mezhi Italiyi i do 493 zavoyuvav ves Apenninskij pivostriv ta Siciliyu Faktichno ob yednav vsyu Italiyu v korolivstvo ostgotiv zi stoliceyu v Ravenni Pohovanij u mavzoleyi Teodoriha U kulturi RedaguvatiProobraz nimeckogo folklornogo geroya Ditriha Bernskogo Sim ya RedaguvatiDokladnishe AmaliBatko Teodomir korol ostrogotiv 469 474 Mati Ereleuva Nalozhnicya NN z Meziyi Teodegota bl 473 Alarih II korol vestgotiv Ostrogota bl 475 Sigizmund korol burgundiv Druzhina z 493 Audofleda Amalasunta bl 495 534 535 Yevtarik Onuk Atalarih 516 534 korol ostrogotiv sin Amalasunti Imena RedaguvatiTeodorih lat Theodoricus grec 8eyderixos Theuderikhos jmovirno pohodit vid got 𐌸𐌹𐌿𐌳𐌰𐍂𐌴𐌹𐌺𐍃 THiudareiks korol lyudej 22 Teodorik angl THeodric yak personazh anglijskogo folkloru Ditrih Bernskij nim Dietrich von Bern yak personazh nimeckogo folkloru Djodrekr THjodrekr THidrekr u skandinavskij mifologiyi Knigopis RedaguvatiAusbuttel Frank M Theoderich der Grosse Gestalten der Antike 2 bibliografisch aktualisierte Auflage WBG Darmstadt 2012 Burns T A History of the Ostrogoths Bloomington Indianapolis Indiana University Press 1991 Elton H The Roman Empire in Late Antiquity A Political and Military History Cambridge New York Cambridge University Press 2018 Frassetto M Encyclopedia of Barbarian Europe Society in Transformation Santa Barbara CA ABC CLIO 2003 Geary P Barbarians and Ethnicity Late Antiquity A Guide to the Postclassical World Cambridge MA The Belknap Press of Harvard University Press 1999 Johnson M Toward a History of Theoderic s Building Program Dumbarton Oaks Papers 1988 42 73 96 Langer W Italy 489 554 An Encyclopedia of World History George G Harrap and Co 1968 Moorhead John Theoderic in Italy Oxford Oxford University Press 1992 Wolfram H History of the Goths Berkeley Los Angeles University of California Press 1988 Primitki Redaguvati a b I G Teodorih Velikij Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1901 T XXXIIa S 882 885 d Track Q656d Track Q23892972d Track Q24489050d Track Q19908137d Track Q4148372d Track Q602358 T H Theodoric Encyclopaedia Britannica a dictionary of arts sciences literature and general information H Chisholm 11 New York Cambridge England University Press 1911 Vol 26 P 768 769 d Track Q3990642d Track Q867541d Track Q84668317 Deutsche Nationalbibliothek Record 11862167X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b v Bell A Encyclopaedia Britannica Encyclopaedia Britannica Inc 1768 d Track Q455d Track Q2846567d Track Q2743906 A G b Teodemir Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1901 T XXXIIa S 878 d Track Q656d Track Q23892972d Track Q24489020d Track Q19908137d Track Q602358 Dahn Theoderich der Grosse Allgemeine Deutsche Biographie L 1894 Vol 37 S 696 706 d Track Q24288452d Track Q2079d Track Q61456d Track Q590208d Track Q27598113 Settipani C La Prehistoire des Capetiens Premiere partie Merovingiens Carolingiens et Robertiens Villeneuve d Ascq 1993 P 52 53 ISBN 978 2 9501509 3 6 d Track Q1081905d Track Q43295d Track Q13422577 Amalasonta Enciklopedicheskij leksikon SPb 1835 T 2 S 64 66 d Track Q21282453d Track Q4532135d Track Q106485486d Track Q656 Dahn F Amalasvintha Allgemeine Deutsche Biographie L 1875 Vol 1 S 380 382 d Track Q21205695d Track Q14565646d Track Q2079d Track Q61456d Track Q590208 Amalazunta Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij SPb Brokgauz Efron 1890 T Ia S 603 d Track Q656d Track Q23892888d Track Q4065721d Track Q24332258d Track Q19908137d Track Q602358 Johnson 1988 p 73 a b Wolfram 1988 p 263 Geary 1999 p 122 Wolfram 1988 p 267 Burns 1991 p 56 Frassetto 2003 p 337 Burns 1991 pp 58 59 Burns 1991 p 59 Burns 1991 p 63 Elton 2018 p 204 Burns 1991 p 64 Langer 1968 p 159 Posilannya RedaguvatiTeodorih Velikij Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Teodorih Velikij Theodoric the Great at MiddleAges net Theodoric the Goth 1897 by Thomas Hodgkin from Project Gutenberg Theodoric the Great at the Catholic Encyclopedia Jordan Pro pohodzhennya i diyannya getiv Prokopij Kesarijskij Vijna z gotami Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Teodorih Velikij amp oldid 40716829