Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Амаласунта (495 – 30 квітня 535) — правителька Остготського королівства у 526—535 рр. Спочатку була регенткою свого сина Аталаріха, малолітнього наступника короля остготів Теодоріха Великого, але після його передчасної смерті стала королевою. Високоосвічену Амаласунту хвалили і Кассіодор, і Прокопій Кесарійський за мудрість і здатність розмовляти трьома мовами (грецькою, готською та латинською). Її статус незалежної жінки-монарха та очевидна приналежність до римської культури викликали невдоволення серед готської знаті при дворі, і її було скинуто з престолу та вбито після шести місяців одноосібного правління.
| Амаласунта | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 498[2] Равенна, Королівство остготів |
| Померла | 535 d, Королівство остготів |
| Країна | Королівство остготів |
| Діяльність | політична діячка, письменниця |
| Знання мов | латина[4] |
| Титул | королева-консорт |
| Посада | регент і Список королів Італії |
| Конфесія | аріанство |
| Рід | Амали |
| Батько | Теодорих Великий |
| Мати | Аудофледа |
| Брати, сестри | d і Острогота[d] |
| У шлюбі з | Флавій Євтарик Цилліка |
| Діти | Аталаріх і d |
| |
Ранні роки
Амаласунта, ймовірно, народилася в Равенні в 495 році; єдина дитина Теодоріха Великого та його дружини Аудофледи, сестри Хлодвіга, короля франків. Союз батьків Амаласунти мав політичну мету, як і багато королівських шлюбів того часу. Теодоріх одружився з Аудофледою приблизно в 493 році, після того, як він переміг різні готські королівства та шукав союзу з франками. Амаласунта народилася в династії Амали з боку батька, яка складалася з готів германського походження.
Як і її батько, Амаласунта вийшла заміж із політичних міркувань за Євтарика, принца Амали, щоб забезпечити законного спадкоємця престолу. У них було двоє спільних дітей — син Аталаріх і донька Матасунта. Євтарик помер у 522 році, що викликало деяку тривогу у Теодоріха, оскільки його королівство не мало дорослого спадкоємця чоловічої статі, щоб успадкувати трон. Оскільки сину Амаласунти Аталаріху було лише 10 років на момент смерті Теодоріха, Амаласунта взяла під контроль королівство разом зі своїм сином, як регентша, і, хоча звіти Кассіодора та Прокопія згадують Аталаріха як короля, вона фактично правила від його імені.
Правління
Красива, щедро обдарована, добре освічена (володіла латинською і грецькою), політично талановита Амаласунта енергійно взяла в руки кермо влади. У своїй діяльності вона керувалася порадами Кассіодора. Протегувала римлянам, повернула дітям Боеція і Сіммаха конфісковані маєтки їхніх батьків, свого сина змушувала займатися науками.
У перші роки після смерті Теодоріха Великого в Королівстві остготів панував зовнішній і внутрішній мир. Остготське військо було боєздатним, особливо якщо його вів у бій досвідчений і рішучий командир. У 530 зазнала невдачі спроба гепідів захопити готську Паннонію Сірмійску. Завдавши удару у відповідь і контрнаступаючи, Вітігес, майбутній король, проник занадто далеко на візантійську територію, і при цьому було захоплено місто Граціана в Верхній Мезії. П'ять років потому, в 535 це порушення кордону послужило Юстиніану I приводом для початку повномасштабної агресії проти Королівства остготів, поки ж ніяких дій не відбулося, бо імператор був зайнятий війною з персами.
Амаласунта намагалася поліпшити відносини з бургундами. Вона відмовилася від земель на північ від Дюранса і уклала договір з південногалльським сусідом, але коли постало питання про війну з франками, остготи злякалися власної сміливості. У 531 і 534 роках остготи не прийшли на допомогу Тюрінгії, а в 532/533 роках їх військо не покинула меж своєї країни, щоб підтримати бургундів проти франків. В результаті ці сусіди і союзники втратили свою незалежність, а коротка, за часів Теодоріха Великого, спільна з франками межа розтягнулася більш ніж на півтори тисячі кілометрів, і будь-яке продовження франкської експансії вздовж цієї лінії загрожувало остготським землям.
Кінець політичної діяльності
Готська знать не бажала терпіти влади жінки — незадоволення посилилося ще більше, коли Амаласунта вступила в зносини з імператором Юстиніаном I. Вона хотіла дати синові Аталаріху класичне виховання, але готи оточили його молодими людьми, які підбурювали його проти матері і втягнули у надмірності, від яких він зрештою помер 2 жовтня 534 року. Після смерті Аталаріха Амаласунта намагалася зберегти королівську владу. Вона запропонувала своєму двоюрідному брату Теодахаду з Тусції стати королем за умови, що управління державою буде надано суто їй. У листопаді 534 Теодат коронований, а вже через місяць він вислав її з Равенни і ув'язнив на острові Мартана на озері Больсена.
Ще раніше Амаласунта веліла умертвити трьох ватажків готської опозиції (в тому числі, ймовірно, і Тулуіна). І коли візантійський посол Петро Патрикій навесні 535 року спробував від імені свого імператора Юстиніана I захистити життя Амаласунти, він не зміг перешкодити її вбивству (з дозволу Теодахада) родичами тих трьох вбитих нею готів. Згідно Йордану, Амаласунта була замкнена в гарячій лазні і від цього померла (вбивство гарячою парою в лазні було поширене в Римській імперії і в Візантії).
Сім'я
- Евтаріх — чоловік з 515. Син Вітіріха, онук Берімунда, правнук готського короля Торісмунда, з роду Амалів. Помер у 522 році.
- Аталаріх — син, народився в 516, король остготів з 526 по 534.
- Матасунта — дочка (518 — після 550), спочатку одружена з королем остготів Вітігесом, потім з двоюрідним братом Юстиніана I Германом.
Пам'ять
Життя Амаласунти стало предметом трагедії, першої п'єси, написаної молодим Карло Ґольдоні та представленої в Мілані в 1733 році.
На честь Амаласунти названий астероїд (650) Амаласунта, відкритий у 1907 році.
Див. також
Примітки
- Amalasuntha // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 1. — P. 777.
- https://www.britannica.com/biography/Amalasuntha
- Больсена // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1891. — Т. IV. — С. 328.
- Mirabile: Digital Archives for Medieval Culture — SISMEL – Edizioni del Galluzzo.
- Амаласонта // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 2. — С. 64–66.
- Dahn F. Amalasvintha // Allgemeine Deutsche Biographie — L: 1875. — Vol. 1. — S. 380–382.
- Амалазунта // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. Iа. — С. 603.
- Інші назви — Amalasuentha, Amalaswintha, Amalasuntha, Amalswinthe, Amalasontha, Amalasiuntha, Amalsenta.
- Vitiello, Massimiliano (2006). "Nourished at the Breast of Rome": The Queens of Ostrogothic Italy and the Education of the Roman Elite. Rheinisches Museum für Philologie. 149 (3/4): 402. ISSN 0035-449X. JSTOR 41234687.
- Jansen, Sharon L. Amalasuintha of Italy, An Ill-Fated Gothic Queen.
- FamilyTreeDNA - Genetic Testing for Ancestry, Family History & Genealogy. www.familytreedna.com.
- Vitiello, Massimiliano (2014). Theohadad: A Platonic King at the Collapse of Ostrogothic Italy. Toronto: University of Toronto Press. p. 34. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Amalasunta 495 30 kvitnya 535 pravitelka Ostgotskogo korolivstva u 526 535 rr Spochatku bula regentkoyu svogo sina Atalariha malolitnogo nastupnika korolya ostgotiv Teodoriha Velikogo ale pislya jogo peredchasnoyi smerti stala korolevoyu Visokoosvichenu Amalasuntu hvalili i Kassiodor i Prokopij Kesarijskij za mudrist i zdatnist rozmovlyati troma movami greckoyu gotskoyu ta latinskoyu Yiyi status nezalezhnoyi zhinki monarha ta ochevidna prinalezhnist do rimskoyi kulturi viklikali nevdovolennya sered gotskoyi znati pri dvori i yiyi bulo skinuto z prestolu ta vbito pislya shesti misyaciv odnoosibnogo pravlinnya AmalasuntaNarodilasya498 2 Ravenna Korolivstvo ostgotivPomerla535 d Korolivstvo ostgotivKrayinaKorolivstvo ostgotivDiyalnistpolitichna diyachka pismennicyaZnannya movlatina 4 Titulkoroleva konsortPosadaregent i Spisok koroliv ItaliyiKonfesiyaarianstvoRidAmaliBatkoTeodorih VelikijMatiAudofledaBrati sestrid i Ostrogota d U shlyubi zFlavij Yevtarik CillikaDitiAtalarih i d Mediafajli u VikishovishiRanni rokiAmalasunta jmovirno narodilasya v Ravenni v 495 roci yedina ditina Teodoriha Velikogo ta jogo druzhini Audofledi sestri Hlodviga korolya frankiv Soyuz batkiv Amalasunti mav politichnu metu yak i bagato korolivskih shlyubiv togo chasu Teodorih odruzhivsya z Audofledoyu priblizno v 493 roci pislya togo yak vin peremig rizni gotski korolivstva ta shukav soyuzu z frankami Amalasunta narodilasya v dinastiyi Amali z boku batka yaka skladalasya z gotiv germanskogo pohodzhennya Yak i yiyi batko Amalasunta vijshla zamizh iz politichnih mirkuvan za Yevtarika princa Amali shob zabezpechiti zakonnogo spadkoyemcya prestolu U nih bulo dvoye spilnih ditej sin Atalarih i donka Matasunta Yevtarik pomer u 522 roci sho viklikalo deyaku trivogu u Teodoriha oskilki jogo korolivstvo ne malo doroslogo spadkoyemcya cholovichoyi stati shob uspadkuvati tron Oskilki sinu Amalasunti Atalarihu bulo lishe 10 rokiv na moment smerti Teodoriha Amalasunta vzyala pid kontrol korolivstvo razom zi svoyim sinom yak regentsha i hocha zviti Kassiodora ta Prokopiya zgaduyut Atalariha yak korolya vona faktichno pravila vid jogo imeni PravlinnyaKrasiva shedro obdarovana dobre osvichena volodila latinskoyu i greckoyu politichno talanovita Amalasunta energijno vzyala v ruki kermo vladi U svoyij diyalnosti vona keruvalasya poradami Kassiodora Proteguvala rimlyanam povernula dityam Boeciya i Simmaha konfiskovani mayetki yihnih batkiv svogo sina zmushuvala zajmatisya naukami U pershi roki pislya smerti Teodoriha Velikogo v Korolivstvi ostgotiv panuvav zovnishnij i vnutrishnij mir Ostgotske vijsko bulo boyezdatnim osoblivo yaksho jogo viv u bij dosvidchenij i rishuchij komandir U 530 zaznala nevdachi sproba gepidiv zahopiti gotsku Pannoniyu Sirmijsku Zavdavshi udaru u vidpovid i kontrnastupayuchi Vitiges majbutnij korol pronik zanadto daleko na vizantijsku teritoriyu i pri comu bulo zahopleno misto Graciana v Verhnij Meziyi P yat rokiv potomu v 535 ce porushennya kordonu posluzhilo Yustinianu I privodom dlya pochatku povnomasshtabnoyi agresiyi proti Korolivstva ostgotiv poki zh niyakih dij ne vidbulosya bo imperator buv zajnyatij vijnoyu z persami Amalasunta namagalasya polipshiti vidnosini z burgundami Vona vidmovilasya vid zemel na pivnich vid Dyuransa i uklala dogovir z pivdennogallskim susidom ale koli postalo pitannya pro vijnu z frankami ostgoti zlyakalisya vlasnoyi smilivosti U 531 i 534 rokah ostgoti ne prijshli na dopomogu Tyuringiyi a v 532 533 rokah yih vijsko ne pokinula mezh svoyeyi krayini shob pidtrimati burgundiv proti frankiv V rezultati ci susidi i soyuzniki vtratili svoyu nezalezhnist a korotka za chasiv Teodoriha Velikogo spilna z frankami mezha roztyagnulasya bilsh nizh na pivtori tisyachi kilometriv i bud yake prodovzhennya frankskoyi ekspansiyi vzdovzh ciyeyi liniyi zagrozhuvalo ostgotskim zemlyam Kinec politichnoyi diyalnosti Gotska znat ne bazhala terpiti vladi zhinki nezadovolennya posililosya she bilshe koli Amalasunta vstupila v znosini z imperatorom Yustinianom I Vona hotila dati sinovi Atalarihu klasichne vihovannya ale goti otochili jogo molodimi lyudmi yaki pidburyuvali jogo proti materi i vtyagnuli u nadmirnosti vid yakih vin zreshtoyu pomer 2 zhovtnya 534 roku Pislya smerti Atalariha Amalasunta namagalasya zberegti korolivsku vladu Vona zaproponuvala svoyemu dvoyuridnomu bratu Teodahadu z Tusciyi stati korolem za umovi sho upravlinnya derzhavoyu bude nadano suto yij U listopadi 534 Teodat koronovanij a vzhe cherez misyac vin vislav yiyi z Ravenni i uv yazniv na ostrovi Martana na ozeri Bolsena She ranishe Amalasunta velila umertviti troh vatazhkiv gotskoyi opoziciyi v tomu chisli jmovirno i Tuluina I koli vizantijskij posol Petro Patrikij navesni 535 roku sprobuvav vid imeni svogo imperatora Yustiniana I zahistiti zhittya Amalasunti vin ne zmig pereshkoditi yiyi vbivstvu z dozvolu Teodahada rodichami tih troh vbitih neyu gotiv Zgidno Jordanu Amalasunta bula zamknena v garyachij lazni i vid cogo pomerla vbivstvo garyachoyu paroyu v lazni bulo poshirene v Rimskij imperiyi i v Vizantiyi Sim yaEvtarih cholovik z 515 Sin Vitiriha onuk Berimunda pravnuk gotskogo korolya Torismunda z rodu Amaliv Pomer u 522 roci Atalarih sin narodivsya v 516 korol ostgotiv z 526 po 534 Matasunta dochka 518 pislya 550 spochatku odruzhena z korolem ostgotiv Vitigesom potim z dvoyuridnim bratom Yustiniana I Germanom Pam yatZhittya Amalasunti stalo predmetom tragediyi pershoyi p yesi napisanoyi molodim Karlo Goldoni ta predstavlenoyi v Milani v 1733 roci Na chest Amalasunti nazvanij asteroyid 650 Amalasunta vidkritij u 1907 roci Div takozhSpisok zhinok glav derzhav ta uryadivPrimitkiAmalasuntha Encyclopaedia Britannica a dictionary of arts sciences literature and general information H Chisholm 11 New York Cambridge England University Press 1911 Vol 1 P 777 d Track Q867541d Track Q84654540 https www britannica com biography Amalasuntha Bolsena Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij SPb Brokgauz Efron 1891 T IV S 328 d Track Q23892898d Track Q656d Track Q602358d Track Q24350321d Track Q19908137d Track Q4065721 Mirabile Digital Archives for Medieval Culture SISMEL Edizioni del Galluzzo d Track Q85138432d Track Q85135665 Amalasonta Enciklopedicheskij leksikon SPb 1835 T 2 S 64 66 d Track Q21282453d Track Q4532135d Track Q106485486d Track Q656 Dahn F Amalasvintha Allgemeine Deutsche Biographie L 1875 Vol 1 S 380 382 d Track Q21205695d Track Q14565646d Track Q2079d Track Q61456d Track Q590208 Amalazunta Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij SPb Brokgauz Efron 1890 T Ia S 603 d Track Q656d Track Q23892888d Track Q4065721d Track Q24332258d Track Q19908137d Track Q602358 Inshi nazvi Amalasuentha Amalaswintha Amalasuntha Amalswinthe Amalasontha Amalasiuntha Amalsenta Vitiello Massimiliano 2006 Nourished at the Breast of Rome The Queens of Ostrogothic Italy and the Education of the Roman Elite Rheinisches Museum fur Philologie 149 3 4 402 ISSN 0035 449X JSTOR 41234687 Jansen Sharon L Amalasuintha of Italy An Ill Fated Gothic Queen FamilyTreeDNA Genetic Testing for Ancestry Family History amp Genealogy www familytreedna com Vitiello Massimiliano 2014 Theohadad A Platonic King at the Collapse of Ostrogothic Italy Toronto University of Toronto Press p 34 ISBN 978 1 4426 4783 1