Олександр Валерійович Тарайковський (біл. Аляксандр Валер’евіч Тарайкоўскі; 26 березня 1986, Білорусь — 10 серпня 2020, м. Мінськ, Білорусь) — білоруський активіст, перший загиблий під час масових протестів 2020—2021 року. Тарайковський був застрелений упритул співробітниками спецпідрозділу 10 серпня 2020 року у Мінську, тоді як урядові ЗМІ намагалися зобразити інцидент як щось, що сталося з його необережності.
| Олександр Валерійович Тарайковський | |
|---|---|
| біл. Аляксандр Валер’евіч Тарайкоўскі | |
| Народився | 26 березня 1986 Мінськ, Білоруська РСР, СРСР |
| Помер | 10 серпня 2020 (34 роки) Мінськ, Білорусь |
| Поховання | Захіжний цвинтар (Мінськ)d |
| Країна | Білорусь |
| Діяльність | підприємець, слюсар, таксист |
| Нагороди | |
|
Життєпис Редагувати
Олександр Тарайковський загинув 10 серпня 2020 року близько 23:00 поруч зі станцією метро «Пушкінська» від вибухового пристрою. За однією з версій, у нього в руках вибухнула світло-шумова граната, яку у демонстрантів кинули силовики. У свідоцтві про смерть записано, що він помер від масивної крововтрати через відкриту рану грудної клітини. 15 серпня момент передбачуваного вбивства силовиками протестанта Олександра Тарайковського показали на відео. Микола Карпенків[ru], начальнік ГУБОЗіК, в опублікованому в січні 2021 року осіннього аудіозапису підтвердить, що Тарайковскій був убитий пострілами його підлеглих.
Вранці 11 серпня біля місця, де загинув Олександр Тарайковський, виник стихійний Меморіал. Вночі з 11 на 12 і з 12 на 13 серпня цей меморіал знищувався комунальними службами і відновлювався людьми на наступний день після знищення.
13 серпня посли країн ЄС, голова представництва Євросоюзу, представники посольства США та інших країн поклали квіти до стихійного меморіалу на Пушкінській біля місця, де загинув Олександр.
Вдень 15 серпня в Мінську поруч зі станцією метро «Пушкінська» зібралися тисячі білорусів, щоб попрощатися із загиблим 10 серпня 34-річним демонстрантом Олександром Тарайковським. Присутні скандували «трибунал», їх підтримували автомобілісти звуком клаксонів. Вшанувати пам'ять загиблого «Народного героя Білорусі» прийшли відомий співак Макс Корж і Марія Колеснікова, представник штабу колишнього претендента на президентський пост Віктора Бабарико. У ритуальному залі, куди просили приходити тільки родичів і знайомих, з Тарайковським прощалися сотні людей з квітами та прапорами. Коли із залу винесли труну, люди встали на коліна. Олександра проводили зі словами «Слава герою» і «Живе Білорусь!», а потім виконали гімн «Могутній Боже» (біл. Магутны Божа).
Того ж дня Олександр Тарайковський був похований на Західному кладовищі Мінська.
Реакція Редагувати
17 вересня 2020 року Європейський парламент у резолюції, схваленій абсолютною більшістю депутатів, закликав до «незалежного та ефективного розслідування» пов'язаної з протестами смерті Олександра Тарайковського.
19 листопада 2020 року Джим Гілмор, посол США в Організації з безпеки і співробітництва в Європі, висловився про тримісячне призупинення розслідування смерті Олександра Тарайковського, що є ще однією ознакою «безкарності, з якою білоруські сили безпеки продовжують жорстокі репресії проти мирних протестантів». 26 листопада 2020 року Європейський парламент у своїй резолюції, схваленій абсолютною більшістю депутатів, закликав до «швидкого, ретельного, неупередженого та незалежного розслідування» вбивств під час протестів у Білорусі, зокрема Олександра Тарайковського.
У культурі Редагувати
Документальні кадри загибелі Олександра Тарайковського увійшли до офіційного відеокліпу гурту «Ногу свело!» на пісню «Мовчання Ягнят» (прем'єра 8 жовтня 2020).
Тарайковський є прототипом одного із персонажів п'єси Андрія Курейчика[be] «Ображені. Білорусь (сія)[ru]».
У 2021 році в Таллінні відбулася прем'єра спектаклю «Error 403» за п'єсою художнього керівника Білоруського вільного театру[be] Миколая Халезіна[be], в основу якої покладено загибель Тарайковського.
Вшанування пам'яті Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Заключэнне экспертаў і аналітыкаў ПЦ "Вясна" па крымінальнай справе Аляксандра Кардзюкова і Генадзя Шутава (біл.). Правозахисний центр «Вясна». 6 травня 2021. оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 8 травня 2021. «За два дні да здарэння ў г. Мінску супрацоўнікам спецпадраздзялення быў застрэлены ва ўпор Аляксандр Тарайкоўскі; яго гібель афіцыйныя СМІ спрабавалі прадставіць як тое, што адбылося па яго ўласнай неасцярожнасці.»
- В Минске погиб один из протестующих
- «Сказано сделать лагерь для отселения особо острокопытных». BYPOL опубликовал запись голоса, похожего на Карпенкова (рос.). TUT.BY. 15 січня 2021. оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 15 січня 2021.
- (рос.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 16 серпня 2020.
- «Он всегда был за правду». В Минске прощаются с Александром Тарайковским, который погиб на акции протеста
- Европарламент принял резолюцию по Беларуси и вмешательству России (рос.). Radio France Internationale[be-x-old]. 17 вересня 2020. оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 17 лютого 2021.
- On Human Rights Violations in Belarus (англ.). Посольство США в Організації з безпеки і співробітництва в Європі[en]. 19 листопада 2020. оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
- Санкции, международное расследование преступлений. Европарламент принял новую резолюцию по Беларуси (рос.). TUT.BY. 26 листопада 2020. оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
- Ногу Свело! - Молчание Ягнят на YouTube
- . naviny.by (рос.). 22 вересня 2020. Архів оригіналу за 8 лютого 2021.
- Борис Тух (2 червня 2021). Тот, кто стрелял, и его внутренний голос. Postimees (рос.). Процитовано 6 червня 2022.
Посилання Редагувати
- Загибель активіста у Мінську: AP опублікувало момент поранення Тарайковського, УП, 15 серпня 2020