Сергій Олегович Сіроткін (рос. Сергей Олегович Сироткин; нар. 27 серпня 1995, Москва, Російська Федерація) — російський автогонщик. Чемпіон Європейської Формули-Абарт 2011 року, двократний бронзовий призер серії перегонів GP2. З 2018 року пілот команди Вільямс Формули-1.
| Сіроткін Сергій | |
|---|---|
| Громадянство | Росія |
| Народився | 27 серпня 1995 (28 років) Москва, Росія |
| Статистика в чемпіонатах світу з Формули-1 | |
| Дебют | Австралія 2018 |
| Остання гонка | Гран-прі Абу-Дабі 2018 |
| Сезони | 2018 |
| Команди | Вільямс |
| Гран-прі (старти) | 21 (21) |
| Перемоги | 0 |
| Подіуми | 0 |
| Поули | 0 |
| Найшвидші кола | 0 |
| Очки | 1 |
| Місце у сезоні 2018 року | 20 (1 оч.) |
Біографія Редагувати
Народився 27 серпня 1995 року в Москві.
Одним із спонсорів Сергія під час його тестових виступів за команду «Заубер» Формули-1 був Національний інститут авіаційних технологій, директором якого на той час був батько гонщика Олег Сироткін. Випускник МАДІ 2017 року, факультет автомобільного транспорту.
Кар'єра Редагувати
Сіроткін почав кар'єру в 2008 році з картингу. Спочатку виступав у ряді чемпіонатів класу KF3, в Göteborgs Stora Pris став чемпіоном. У 2010 році Сергій брав участь у трьох серіях класу KF2.
Формула-Абарт Редагувати
Уже в 2010 році Сироткін дебютував в формульних серіях: він взяв участь в 6 гонках італійського класу гоночної серії Формула-Абарт в складі команди «Jenzer Motorsport». У своїй першій же гонці на трасі Валелунга він фінішував в очковій зоні, а після цього ще три рази зміг набрати очки. Всього заробив 12 очок і посів 18-е місце.
У 2011 році Сергій брав участь в обох класах Формули-Абарт: італійському та європейському; і в тому і в іншому сезони починав в «Jenzer Motorsport», проте пізніше змінив колектив на «Euronova Racing». В італійському класі Сироткін виступав тільки в чотирьох з семи гонок, проте завдяки трьом подіумах набрав 136 очок і посів друге місце в особистому заліку, не зумівши наздогнати Патрика Нідерхаузера. У європейському класі росіянин провів всі 14 гонок, в десяти з яких фінішував на подіумі. Завдяки показаним результатам він заробив 175 очок і став чемпіоном серії.
Формула-Рено 3.5 Редагувати
У 2012 році Сироткін виступив в двох гонках на трасі Moscow Raceway за команду «BVM Targer» Формули-Рено 3.5. Вже в 2013 році в складі команди «ISR» він провів майже повний (15 з 17 гонок) чемпіонат. За час виступів там Сергій п'ять разів фінішував в очковій зоні, двічі з них — на Моторленді і Хунгарорингеу — навіть на подіумі; всього заробив 61 очко і став дев'ятим в особистому заліку.
У 2014 році брав участь в чемпіонаті в складі команди «Fortec Motorsports». Перемігши в першій гонці в Москві і ще три рази піднявшись на подіум, росіянин набрав 132 очки і за результатами сезону став п'ятим.
Формула-1: Sauber Редагувати
У липні 2013 року, після того як з командою Формули-1 «Заубер» почав співпрацювати ряд російських організацій (Міжнародний фонд інвестиційного співробітництва, Державний фонд розвитку Північно-заходу Російської Федерації і Національний інститут авіаційних технологій), було оголошено про підписання контракту між гоночним колективом і Сіроткіним. Спочатку повідомлялося про те, що росіянин стане основним пілотом «Заубера» в сезоні 2014, проте в результаті його місце зайняв мексиканець Естебан Гутьєррес.
8 квітня 2014 року Сироткін брав участь в тестах у Бахрейні за кермом боліда «Заубер». За 75 кіл він зумів проїхати 300 км, необхідні для отримання суперліцензій Формули-1, і за результатами заїздів показав 8-й результат.
10 жовтня 2014 року Сироткін виступав в п'ятничному тренуванні, що проходить в рамках Гран-прі Сочі. Він проїхав 22 кола і за результатами заїзду став 17-м, на два місця відставши від основного пілота «Заубера» — Адріана Сутіла.
Формула-1: Renault і Williams Редагувати
У квітні 2016 року стало відомо, що Сироткін став тест-пілотом команди «Рено» Формули-1. У вересні він провів тести на боліді колишньої команди «Lotus» в Валенсії, а також брав участь в одній з трьох вільних практик на етапах в Сочі і Сан-Паулу. Співпраця росіянина з французькою командою продовжилося і в 2017 році: він продовжив займати посаду тест-пілота «Рено». Сироткін брав участь в перших сесіях вільних заїздів Гран-прі Росії, Іспанії, Австрії та Малайзії. По закінченню сезону російський гонщик отримав позитивні відгуки від керуючого директора «Рено» Сиріла Абітебула.
В кінці листопада 2017 Сергій виступав на тестах в Абу-Дабі за команду «Вільямс», а 16 січня 2018 було оголошено, що Сироткін став бойовим пілотом британського колективу на сезон 2018, де замінив Феліпе Масса.
В Італії фінішував 11-м, але в результаті протесту Рено щодо Грожана результат француза був анульований, а Сироткін увійшов в десятку і набрав перше очко в кар'єрі.
Результати виступів Редагувати
| Приклад | Опис |
|---|---|
| 1 | Переможець |
| 2 | Друге місце |
| 3 | Третє місце |
| 5 | Фінішував у очковій зоні |
| 12 | Фінішував поза очковою зоною |
| НКЛ | Фінішував, але не класифікований |
| 18 | Не фінішував, але кваліфікований |
| Схід | Не фінішував і не кваліфікований |
| НКВ | Не кваліфікований |
| НПКВ | Не передкваліфікований |
| ДСК | Дискваліфікований |
| тест | Тестер по п'ятницях |
| НС | Брав участь у Гран-прі як бойовий пілот, але не стартував у гонці |
| Т | Травмований чи хворий |
| Викл | Виключений із протоколу |
| Від | Відмова від участі |
| НТР | Не брав участі в тренуваннях |
| НПР | Не прибув на Гран-прі |
| Не брав участі | |
| С | Гонка скасована |
| Жирний шрифт | Поул-позиція |
| Курсив | Швидке коло |
| Рік | Команда | Шасі | Двигун | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | Місце в чемпіонаті | Очки в чемпіонаті |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 2014 | Sauber F1 Team | C33 | Ferrari 059/3 1,6 V6T | AUS | MAL | BHR | CHN | ESP | MON | CAN | AUT | GBR | GER | HUN | BEL | ITA | SIN | JPN | RUS тест | USA | BRA | ABU | - | - | ||
| 2016 | Renault Sport Formula 1 Team | R.S.16 | Renault R.E.16 V6T | AUS | BHR | CHN | RUS тест | ESP | MON | CAN | EUR | AUT | GBR | HUN | GER | BEL | ITA | SIN | MAL | JPN | USA | MEX | BRA тест | ABU | - | - |
| 2017 | Renault Sport Formula 1 Team | R.S.17 | Renault R.E.17 V6T | AUS | CHN | BHR | RUS тест | ESP тест | MON | CAN | AZE | AUT тест | GBR | HUN | BEL | ITA | SIN | MAL тест | JPN | USA | MEX | BRA | ABU | - | - | |
| 2018 | Williams Martini Racing | Williams FW41 | Mercedes M09 EQ Power+ 1,6 V6T | AUS Схід | BHR 15 | CHN 15 | AZE Схід | ESP 14 | MON 16 | CAN 17 | FRA 15 | AUT 13 | GBR 14 | GER Схід | HUN 16 | BEL 12 | ITA 10 | SIN 19 | RUS 18 | JPN 16 | USA 13 | MEX 13 | BRA 16 | ABU 15 | 20 | 1 |
†Не закінчив, але був класифікований, оскільки він завершив більше 90 % дистанції гонки.
Примітки Редагувати
- ↑ . www.driverdb.com. Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 28 січня 2019.
- . www.sport-express.ru. 15 липня 2013. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
- . www.driverdb.com. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
- . www.f1news.ru (рос.). Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
- . Газета.Ru. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
- (англ.). Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
- . www.f1news.ru (рос.). Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
- . www.f1news.ru (рос.). Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
- . www.f1news.ru (рос.). Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
- . www.f1news.ru (рос.). Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
- . www.sport.ru (рос.). 8 листопада 2016. Архів оригіналу за 26 лютого 2018. Процитовано 28 січня 2019.
- . ТАСС. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
- . PlanetF1 (англ.). Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 28 січня 2019.
- . www.williamsf1.com (англ.). Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.