www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сільськогосподарська освіта Ця стаття містить перелік посилань але походження тверджень у ній залишається незрозумілим ч

Сільськогосподарська освіта

Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті.

Аграрна освіта, сільськогоспо́дарська осві́та — система підготовки фахівців і кваліфікованих працівників для сільського господарства у звичайних навчальних закладах (нижчих, середніх, вищих).

Історія ред.

Упродовж віків знання людини вирощувати сільськогосподарські культури і розводити свійських тварин було сукупністю навичок, які базувалися на спостереженнях і практичному досвіді, та передавалися з покоління в покоління. Початки сільськогосподарської освіти як спеціальної галузі освіти були покладені в Західній Європі у першій половині 18 століття, в Росії й Україні — з кінця 18 століття. В українських губерніях до 1917 року першим навчальном закладом можна вважати Школу практично землуробства, що була відкрита 25 квітня 1790 року для селян-переселенців у с. Богоявленське професором Михайлом Георгійовичем (Єгорович) Лівановим. Надалі сільськогосподарські школи з'явилися лише у 19 ст.: курси для садоводів та городників в Нікітському Ботанічному Саду біля Ялти (1823) та пасічнича школа, що її 1828 року заснував у своєму маєтку в Митченках (Чернігівщина) П. Прокопович; у 1844 році постала середня школа хліборобства та садівництва в Умані.

Краще почала розвиватися сільськогосподарська освіта з кінця 19 століття, але назагал вона була, зокрема як на хліборобську країну, відстала. У 1914 році в Російській Імперії було 15 сільськогосподарських вищих школи. На той час в Україні діяли лише Харківський Ветеринарний інститут, агрономічний факультет при Київському Політехнічному Інституті і катедри хліборобства в Київському та Новоросійському університетах; щойно з 1915 почав діяти у Харкові Інститут Сільського Господарства та Лісництва, евакуйований туди під час війни з Ново-Олександрії (Пулав) у Люблінській губернії. Середніх сільськогосподарських шкіл було 5, серед них Уманська школа хліборобства та садівництва (з 1844), Харківська (у Деркачах з 1855; при ній діяли підготовні курси для вчителів нижчих сільськогосподарських шкіл), Херсонська (з 1874). Термін навчання 6 років.

У 9 українських губерніях нараховувалося 67 нижчих сільськогосподарських шкіл. Вони поділялися на загальні (1 та 2 ступеня) та фахові (садівництва городництва, скотарства, виноробства, бджільництва й ін.). Термін навчання у загальній школі — від 3 років і більше, у спеціальних — від 1 до 3 років. Для вступу треба було закінчити: для 1 ступеня двокласову сільську школу, для 2 ступеня — однорічну початкову школу, для деяких вистачало вміння читати. Поодинокі середні й нижчі сільськогосподарські школи мали великі зразкові господарства, у яких учні відбували практику. Сільськогосподарські школи були підпорядковані Міністерству Земельних Справ. Кожний тип школи давав закінчену освіту з відповідним свідоцтвом.

Позашкільна сільськогосподарська освіта виявлялася головне в організації виставок (1908 — 24 загальні і 52 спеціальні) та курсів і лекцій на сільськогосподарські теми, що їх влаштовували переважно земства та сільськогосподарські товариства (докладніше див. Агрономія суспільна й державна).

За української влади постало кілька нових сільськогосподарських шкіл, а при Кам'янець-Подільському Університеті діяв сільськогосподарський факультет.

За радянської влади реорганізовано все шкільництво в УРСР, у тому числі й сільськогосподарське, за системою Г. Гринька і створено такі типи сільськогосподарських шкіл: інститути з 4-річним терміном навчання, з завданням випускати фахівців ширшого профілю, технікуми з 3-річним курсом навчання, що випускали вузьких фахівців (агронома-рільника, інженера-меліоратора, зоотехніка тощо); нижчі сільськогосподарські школи — агропрофшколи з дворічним курсом, з завданням випускати кваліфікованого сільськогосподарського робітника. Число вищих і середніх сільськогосподарських шкіл збільшено за рахунок підвищення кваліфікації існуючих раніше сільськогосподарських шкіл, що й спричинило зниження їх рівня. З 1928 спеціальні школи розформовано на ще вужчі спеціальні, їх відокремлено від наркоматів, що разом з переслідуванням старіших досвідчених педагогів і висуненням малокваліфікованих нових призвело до дальшого зниження сільськогосподарської освіти. У середині 1930-х років відбулася уніфікація сільськогосподарської освіти УРСР з усім СРСР, підвищено її рівень і збільшено кількість шкіл.

За не цілком точною статистикою кількість сільськогосподарських інститутів зросла з 7 у 1928 до 20 у 1938; відповідні числа для сільськогосподарських технікумів: 20 і 123 (числа для УРСР у межах 1938).

Після занепаду в 1941 — 45 сільськогосподарську освіту відновлено і згодом поширено та змінено її профіль (уніфікований у всьому СРСР). Розвиток високої і середньої сільськогосподарської освіти такий (а — кількість, б — число студентів у них у тис.):

Навчальні заклади ред.

Рік Вищі Середні спеціальні
б | а | б
1960 — 61 18 45,6 148 123,8
1965 — 66 17 67,6 126 112,4
1970 — 71 17 65,6 126 110,4
1974— 75 17 69,4 113 107,2

За 1960—1961 — 1971—1972 зросла кількість випускників вищих сільськогосподарських шкіл з 6 100 до 10 800, середніх — з 18 900 до 30 800. Одночасно збільшилася кількість фахівців, зайнятих у сільському господарстві: з середньою кваліфікацією з 105600 у 1964 до 196500 у 1973, з вищою — з 32 000 до 73 100.

В УРСР діяли такі високі сільськогосподарські школи: Українська сільськогосподарська академія в Києві, сільськогосподарські інститути: Білоцерківський, Луганський, Дніпропетровський, Житомирський, Кам'янець-Подільський, Кримський, Львівський, Одеський, Полтавський, Уманський, Харківський, Херсонський; зооветеринарні Інститути: Львівський, Харківський; інститути механізації й електрифікації сільського господарства: Київський, Харківський, Мелітопольський; на Кубані діє сільськогосподарський інститут у Краснодарі. Близько половини студентів навчається без відриву від виробництва — на вечірніх і заочних відділах. Термін навчання від 4½ до 5 років (для заочників — 6). Сільськогосподарські вузи ведуть також науково-дослідну роботу та публікують праці. Українська сільськогосподарська академія і Харківський сільськогосподарський інститут мають право приймати для захисту докторські дисертації. Випускники сільськогосподарських вузів здобувають кваліфікацію вченого агронома, ветеринарного лікаря, інженера.

Фахівців сільського господарства середньої кваліфікації готують сільськогосподарські технікуми, зооветеринарні й гідромеліоративні технікуми та ін. До них приймають осіб, що закінчили 8 — 10 клас середньої школи, термін навчання — 2 — 4 роки. Більшість учнів навчається на вечірніх заочних курсах.

Кадри масових професій (механізатори, трактористи-машиністи, електромонтери, бригадири, городники, ветеринарні санітари й інші) готують у системі професійно-технічної освіти (з них вийшло в УРСР 1971 58 000 осіб з закінченою нижчою сільськогосподарською освітою), однорічні сільськогосподарські школи, агротехнічні курси у колгоспах і радгоспах, спеціальні бригади середніх загальноосвітніх шкіл. Фахівці і керівні робітники в сільському господарстві підвищують кваліфікацію на спеціальних факультетах сільськогосподарських вузів і курсах при них.

Західноукраїнські землі ред.

Сільськогосподарська освіта на українських землях, які входили до складу Австро-Угорщини, була слабо розвинена. Єдиною високою школою була Академія Рільнича в Дублянах біля Львова (1919 перетворена на факультет Львівської Політехніки) з польською викладовою мовою. Середня рільнича школа в Кіцмані на Буковині (директор Є. Жуковський) була довгий час єдиною середньою сільськогосподарською школою з українською мовою навчання. Серед нечисленних нижчих шкіл треба згадати садівничо-городничу школу в Заліщиках та школи, що їх організували українські товариства: «Просвіта» в Миловані (Товмацького пов.) і в Угерцях Винявських (Рудківського пов.), «Маслосоюз» — молочарську школу в Стрию; у цих школах введено кількамісячні курси.

У 1920 — 30-х роках стан сільськогосподарської освіта на українських землях під Польщею був низький. На 1939 існувало: 1 висока, 2 ліцеї, 1 середня, 27 нижчих сільськогосподарських шкіл: у тому числі ледве 4 з українською мовою навчання (серед них Державний сільськогосподарський ліцей у Черниці поблизу Стрия, заснований 1934). Добре розвивалася позашкільна сільськогосподарська освіта завдяки діяльності товариства «Сільський Господар», зокрема організованому ним хліборобському вишколові молоді.

На Буковині під румунською окупацією сільськогосподарська освіта занепала і зазнала цілковитої румунізації. Натомість вона (особливо нижча і короткотривалі сільськогосподарські курси) розвинулася, хоч недостатньо, на Закарпатті; у Сваляві була приватна трирічна середня типу пасічнича школа Л. Гуменюка.

Агрономічний і лісовий відділи мали Українська господарська академія і Український технічно-господарський інститут у Подєбрадах, випускники яких здебільшого працювали за фахом на Західній Україні.

Література ред.

Посилання ред.

  1. Вергунов В. Фундатору сільськогосподарської науки та спеціальної галузевої освіти на українських землях професору М. Г. Ліванову – 265 років // Емінак. 2017. No 1 (17). Т. 2. C. 91-97.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Agrarna osvita silskogospo darska osvi ta sistema pidgotovki fahivciv i kvalifikovanih pracivnikiv dlya silskogo gospodarstva u zvichajnih navchalnih zakladah nizhchih serednih vishih Zmist 1 Istoriya 2 Navchalni zakladi 3 Zahidnoukrayinski zemli 4 Literatura 5 PosilannyaIstoriya red Uprodovzh vikiv znannya lyudini viroshuvati silskogospodarski kulturi i rozvoditi svijskih tvarin bulo sukupnistyu navichok yaki bazuvalisya na sposterezhennyah i praktichnomu dosvidi ta peredavalisya z pokolinnya v pokolinnya Pochatki silskogospodarskoyi osviti yak specialnoyi galuzi osviti buli pokladeni v Zahidnij Yevropi u pershij polovini 18 stolittya v Rosiyi j Ukrayini z kincya 18 stolittya V ukrayinskih guberniyah do 1917 roku pershim navchalnom zakladom mozhna vvazhati Shkolu praktichno zemlurobstva sho bula vidkrita 25 kvitnya 1790 roku dlya selyan pereselenciv u s Bogoyavlenske profesorom Mihajlom Georgijovichem Yegorovich Livanovim 1 Nadali silskogospodarski shkoli z yavilisya lishe u 19 st kursi dlya sadovodiv ta gorodnikiv v Nikitskomu Botanichnomu Sadu bilya Yalti 1823 ta pasichnicha shkola sho yiyi 1828 roku zasnuvav u svoyemu mayetku v Mitchenkah Chernigivshina P Prokopovich u 1844 roci postala serednya shkola hliborobstva ta sadivnictva v Umani Krashe pochala rozvivatisya silskogospodarska osvita z kincya 19 stolittya ale nazagal vona bula zokrema yak na hliborobsku krayinu vidstala U 1914 roci v Rosijskij Imperiyi bulo 15 silskogospodarskih vishih shkoli Na toj chas v Ukrayini diyali lishe Harkivskij Veterinarnij institut agronomichnij fakultet pri Kiyivskomu Politehnichnomu Instituti i katedri hliborobstva v Kiyivskomu ta Novorosijskomu universitetah shojno z 1915 pochav diyati u Harkovi Institut Silskogo Gospodarstva ta Lisnictva evakujovanij tudi pid chas vijni z Novo Oleksandriyi Pulav u Lyublinskij guberniyi Serednih silskogospodarskih shkil bulo 5 sered nih Umanska shkola hliborobstva ta sadivnictva z 1844 Harkivska u Derkachah z 1855 pri nij diyali pidgotovni kursi dlya vchiteliv nizhchih silskogospodarskih shkil Hersonska z 1874 Termin navchannya 6 rokiv U 9 ukrayinskih guberniyah narahovuvalosya 67 nizhchih silskogospodarskih shkil Voni podilyalisya na zagalni 1 ta 2 stupenya ta fahovi sadivnictva gorodnictva skotarstva vinorobstva bdzhilnictva j in Termin navchannya u zagalnij shkoli vid 3 rokiv i bilshe u specialnih vid 1 do 3 rokiv Dlya vstupu treba bulo zakinchiti dlya 1 stupenya dvoklasovu silsku shkolu dlya 2 stupenya odnorichnu pochatkovu shkolu dlya deyakih vistachalo vminnya chitati Poodinoki seredni j nizhchi silskogospodarski shkoli mali veliki zrazkovi gospodarstva u yakih uchni vidbuvali praktiku Silskogospodarski shkoli buli pidporyadkovani Ministerstvu Zemelnih Sprav Kozhnij tip shkoli davav zakinchenu osvitu z vidpovidnim svidoctvom Pozashkilna silskogospodarska osvita viyavlyalasya golovne v organizaciyi vistavok 1908 24 zagalni i 52 specialni ta kursiv i lekcij na silskogospodarski temi sho yih vlashtovuvali perevazhno zemstva ta silskogospodarski tovaristva dokladnishe div Agronomiya suspilna j derzhavna Za ukrayinskoyi vladi postalo kilka novih silskogospodarskih shkil a pri Kam yanec Podilskomu Universiteti diyav silskogospodarskij fakultet Za radyanskoyi vladi reorganizovano vse shkilnictvo v URSR u tomu chisli j silskogospodarske za sistemoyu G Grinka i stvoreno taki tipi silskogospodarskih shkil instituti z 4 richnim terminom navchannya z zavdannyam vipuskati fahivciv shirshogo profilyu tehnikumi z 3 richnim kursom navchannya sho vipuskali vuzkih fahivciv agronoma rilnika inzhenera melioratora zootehnika tosho nizhchi silskogospodarski shkoli agroprofshkoli z dvorichnim kursom z zavdannyam vipuskati kvalifikovanogo silskogospodarskogo robitnika Chislo vishih i serednih silskogospodarskih shkil zbilsheno za rahunok pidvishennya kvalifikaciyi isnuyuchih ranishe silskogospodarskih shkil sho j sprichinilo znizhennya yih rivnya Z 1928 specialni shkoli rozformovano na she vuzhchi specialni yih vidokremleno vid narkomativ sho razom z peresliduvannyam starishih dosvidchenih pedagogiv i visunennyam malokvalifikovanih novih prizvelo do dalshogo znizhennya silskogospodarskoyi osviti U seredini 1930 h rokiv vidbulasya unifikaciya silskogospodarskoyi osviti URSR z usim SRSR pidvisheno yiyi riven i zbilsheno kilkist shkil Za ne cilkom tochnoyu statistikoyu kilkist silskogospodarskih institutiv zrosla z 7 u 1928 do 20 u 1938 vidpovidni chisla dlya silskogospodarskih tehnikumiv 20 i 123 chisla dlya URSR u mezhah 1938 Pislya zanepadu v 1941 45 silskogospodarsku osvitu vidnovleno i zgodom poshireno ta zmineno yiyi profil unifikovanij u vsomu SRSR Rozvitok visokoyi i serednoyi silskogospodarskoyi osviti takij a kilkist b chislo studentiv u nih u tis Navchalni zakladi red Rik Vishi Seredni specialnib a b1960 61 18 45 6 148 123 81965 66 17 67 6 126 112 41970 71 17 65 6 126 110 41974 75 17 69 4 113 107 2Za 1960 1961 1971 1972 zrosla kilkist vipusknikiv vishih silskogospodarskih shkil z 6 100 do 10 800 serednih z 18 900 do 30 800 Odnochasno zbilshilasya kilkist fahivciv zajnyatih u silskomu gospodarstvi z serednoyu kvalifikaciyeyu z 105600 u 1964 do 196500 u 1973 z vishoyu z 32 000 do 73 100 V URSR diyali taki visoki silskogospodarski shkoli Ukrayinska silskogospodarska akademiya v Kiyevi silskogospodarski instituti Bilocerkivskij Luganskij Dnipropetrovskij Zhitomirskij Kam yanec Podilskij Krimskij Lvivskij Odeskij Poltavskij Umanskij Harkivskij Hersonskij zooveterinarni Instituti Lvivskij Harkivskij instituti mehanizaciyi j elektrifikaciyi silskogo gospodarstva Kiyivskij Harkivskij Melitopolskij na Kubani diye silskogospodarskij institut u Krasnodari Blizko polovini studentiv navchayetsya bez vidrivu vid virobnictva na vechirnih i zaochnih viddilah Termin navchannya vid 4 do 5 rokiv dlya zaochnikiv 6 Silskogospodarski vuzi vedut takozh naukovo doslidnu robotu ta publikuyut praci Ukrayinska silskogospodarska akademiya i Harkivskij silskogospodarskij institut mayut pravo prijmati dlya zahistu doktorski disertaciyi Vipuskniki silskogospodarskih vuziv zdobuvayut kvalifikaciyu vchenogo agronoma veterinarnogo likarya inzhenera Fahivciv silskogo gospodarstva serednoyi kvalifikaciyi gotuyut silskogospodarski tehnikumi zooveterinarni j gidromeliorativni tehnikumi ta in Do nih prijmayut osib sho zakinchili 8 10 klas serednoyi shkoli termin navchannya 2 4 roki Bilshist uchniv navchayetsya na vechirnih zaochnih kursah Kadri masovih profesij mehanizatori traktoristi mashinisti elektromonteri brigadiri gorodniki veterinarni sanitari j inshi gotuyut u sistemi profesijno tehnichnoyi osviti z nih vijshlo v URSR 1971 58 000 osib z zakinchenoyu nizhchoyu silskogospodarskoyu osvitoyu odnorichni silskogospodarski shkoli agrotehnichni kursi u kolgospah i radgospah specialni brigadi serednih zagalnoosvitnih shkil Fahivci i kerivni robitniki v silskomu gospodarstvi pidvishuyut kvalifikaciyu na specialnih fakultetah silskogospodarskih vuziv i kursah pri nih Zahidnoukrayinski zemli red Silskogospodarska osvita na ukrayinskih zemlyah yaki vhodili do skladu Avstro Ugorshini bula slabo rozvinena Yedinoyu visokoyu shkoloyu bula Akademiya Rilnicha v Dublyanah bilya Lvova 1919 peretvorena na fakultet Lvivskoyi Politehniki z polskoyu vikladovoyu movoyu Serednya rilnicha shkola v Kicmani na Bukovini direktor Ye Zhukovskij bula dovgij chas yedinoyu serednoyu silskogospodarskoyu shkoloyu z ukrayinskoyu movoyu navchannya Sered nechislennih nizhchih shkil treba zgadati sadivnicho gorodnichu shkolu v Zalishikah ta shkoli sho yih organizuvali ukrayinski tovaristva Prosvita v Milovani Tovmackogo pov i v Ugercyah Vinyavskih Rudkivskogo pov Maslosoyuz molocharsku shkolu v Striyu u cih shkolah vvedeno kilkamisyachni kursi U 1920 30 h rokah stan silskogospodarskoyi osvita na ukrayinskih zemlyah pid Polsheyu buv nizkij Na 1939 isnuvalo 1 visoka 2 liceyi 1 serednya 27 nizhchih silskogospodarskih shkil u tomu chisli ledve 4 z ukrayinskoyu movoyu navchannya sered nih Derzhavnij silskogospodarskij licej u Chernici poblizu Striya zasnovanij 1934 Dobre rozvivalasya pozashkilna silskogospodarska osvita zavdyaki diyalnosti tovaristva Silskij Gospodar zokrema organizovanomu nim hliborobskomu vishkolovi molodi Na Bukovini pid rumunskoyu okupaciyeyu silskogospodarska osvita zanepala i zaznala cilkovitoyi rumunizaciyi Natomist vona osoblivo nizhcha i korotkotrivali silskogospodarski kursi rozvinulasya hoch nedostatno na Zakarpatti u Svalyavi bula privatna tririchna serednya tipu pasichnicha shkola L Gumenyuka Agronomichnij i lisovij viddili mali Ukrayinska gospodarska akademiya i Ukrayinskij tehnichno gospodarskij institut u Podyebradah vipuskniki yakih zdebilshogo pracyuvali za fahom na Zahidnij Ukrayini Literatura red Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Siropolko S Istoriya osviti na Ukrayini L 1937 Ivanovich K Selskohozyajstvennoe obrazovanie v SSSR M 1958 Shulga I Virobniche navchannya z silskogospodarskim profilem K 1962 Borovskij M Naris istoriyi silskogospodarskogo shkilnictva na Zahidno ukrayinskih zemlyah 1900 1944 Vinnipeg 1974 Posilannya red Agrarna osvita VUE Nacionalnij universitet bioresursiv i prirodokoristuvannya Ukrayini Nacionalnij lisotehnichnij universitet Ukrayini angl University of Illinois at Urbana Champaign Illinojskij universitet v Urbana Shampejn ros Rosijskij derzhavnij agrarnij universitet MSGA imeni K A Timiryazyeva Primak O Pozashkilna silskogospodarska osvita 1883 1914 rr istorichnij aspekt Vergunov V Fundatoru silskogospodarskoyi nauki ta specialnoyi galuzevoyi osviti na ukrayinskih zemlyah profesoru M G Livanovu 265 rokiv Eminak 2017 No 1 17 T 2 C 91 97 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Silskogospodarska osvita amp oldid 40619330