www.wikidata.uk-ua.nina.az

Супутники астероїдів Супутник астероїда астероїд природний супутник який обертається по орбіті навколо іншого астероїда

Супутники астероїдів

Супутник астероїда — астероїд, природний супутник, який обертається по орбіті навколо іншого астероїда. Супутник і астероїд є системою, що підтримується гравітацією обох об'єктів. Систему астероїдів, у якій розміри супутника порівнянні з розміром астероїда, називають подвійним астероїдом. Також відомі системи з трьох компонентів (наприклад, великий астероїд 87 Сільвія, астероїд-аполлон 136617 1994 CC[en], великий транснептуновий об'єкт 47171 1999 TC36) та навіть одна система з чотирьох компонентів (астероїд 130 Електра).

Астероїд 243 Іда та його супутник Дактиль.

Історія досліджень ред.

До кінця XIX століття вчені вважали астероїди одиночними тілами. Але на початку XX століття, з поліпшенням апаратури для спостережень, з'явилися припущення про існування подвійності астероїдів. Були виконані перші дослідження, зокрема, детально вивчений астероїд 433 Ерос. Однак таких досліджень було небагато, і вони суперечили загальноприйнятим поглядам.

Перші спроби виявити супутники в астероїдів, за допомогою вимірювання послаблення блиску зір при покритті їх астероїдами, були зроблені для об'єктів 6 Геба (1977 рік) і 532 Геркуліна (1978 рік). У ході досліджень припускалася наявність супутників у зазначених об'єктів, однак ці дані не були підтверджені. Пізніше чеський астроном Петр Правец[en] (1991 рік) і німецький Г. Хан (1994 рік), звернули увагу на змінний блиск двох невеликих астероїдів, що пролітали поблизу Землі, який міг вказувати на їх двоїстість. На жаль, ці спостереження повторити не вдалося.

Перший підтверджений супутник астероїда був відкритий 1993 року автоматичною міжпланетною станцією «Галілео». Він був виявлений в астероїда 243 Іда, під час прольоту АМС поблизу об'єкта. Супутник назвали Дактиль. Другим відкритим супутником 1998 року став Маленький Принц[en], супутник астероїда 45 Євгенія. 2002 року був відкритий перший супутник транснептунового об'єкта 1998 WW31[en].

Методи досліджень ред.

Відкриття супутників дозволяє краще вивчити астероїди, оскільки знання орбіт супутників має велике значення для отримання фундаментальних фізичних параметрів подвійної системи, таких як маса, і кидає світло на її можливе формування та еволюцію. Тому вчені шукають різні методи досліджень астероїдів, спрямовані на пошук у них супутників. Ось деякі з них:

Оптичний метод є найочевиднішим, однак має ряд недоліків, найбільшим з яких є складність реєстрації слабкого об'єкта поруч із яскравішим і необхідність виконувати спостереження з високою кутовою роздільністю. Тому оптичні спостереження дозволяють виявляти невелику кількість супутників, що мають досить великі розміри відносно астероїда, і перебувають на значній відстані від нього.

Радіолокаційний метод дозволяє досить точно виміряти форму об'єкта (з точністю до 10 метрів на найбільших радіотелескопах), за допомогою вимірювання часу запізнення відбитого сигналу. Недолік радіолокаційного методу полягає в малому радіусі дії. Зі збільшенням відстані до досліджуваного об'єкта точність даних істотно зменшується.

Метод фотометричних спостережень покриттів зір астероїдами використовує вимірювання зменшення блиску зорі, що покривається. Суть методу полягає в спостереженні за зорею із зони, що перебуває поза розрахунковою смугою покриття астероїдом. Перевага полягає в тому, що такі спостереження можна виконувати з допомогою аматорських астрономічних приладів. Недолік — супутник астероїда повинен покривати зону спостерігача в момент дослідження.

Дослідження з допомогою АМС є найточнішими, оскільки дозволяють використовувати наявну на станції апаратуру з близької відстані.

Походження ред.

Походження супутників астероїдів наразі однозначно не визначено. Існують різні теорії. Одна з широко визнаних стверджує, що супутники можуть бути залишковим продуктом зіткнення астероїда з іншим об'єктом. Інші пари могли утворитися захопленням малого об'єкта більшим. Формування в результаті зіткнення стримується моментом імпульсу компонентів. Подвійні астероїдні системи з невеликою відстанню між компонентами цілком відповідають цій теорії. Однак вона навряд чи підходить для віддалених компонентів.

Згідно з іншою гіпотезою, супутники в астероїдів сформувалися на початковій стадії еволюції Сонячної системи.

Вважається, що багато астероїдів складаються з декількох кам'яних брил, слабко пов'язаних гравітацією і покритих шаром реголіту, тому невелика зовнішня дія може призводити до розриву такої системи і утворення супутників на невеликій відстані.

Загальні характеристики ред.

Припливна дія астероїда на супутник впливає на параметри його орбіти, і вирівнює осі обертання обох об'єктів з віссю головного моменту інерції. Сам супутник з часом набуває дещо витягнутої форми під впливом гравітаційного поля астероїда. Якщо період обертання головного тіла менший за період обертання супутника навколо нього (що є типовим для Сонячної системи), то з часом супутник віддаляється, а період обертання головного тіла — зменшується.

Подвійні астероїди обертаються по еліптичних орбітах навколо спільного центра мас.

Примітки ред.

  1. ↑ Asteroids with Satellites by Wm. Robert Johnston. Архів оригіналу за 19.03.2012. Процитовано 04.10.2008.  (англ.)
  2. First observation of a quadruple asteroid, Astronomy & Astrophysics, Volume 658, 8 лютого 2022.  (англ.)
  3. ↑ Астероиды. Asteroids.chat.ru. Архів оригіналу за 19.03.2012. Процитовано 04.10.2008.  (рос.)
  4. . Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 04.10.2008.  (рос.)
  5. 243 Ida and Dactyl. Nineplanets.org. Архів оригіналу за 19.03.2012. Процитовано 04.10.2008.  (англ.)
  6. IAUC 7610: S/2000 (1998 WW_31) 1. Central Bureau for Astronomical Telegrams. оригіналу за 26.04.2006. Процитовано 04.10.2008.  (англ.)
  7. D. Hestroffer, F. Vachier. Orbit determination of binary asteroids. IAU Symposium (2005). Архів оригіналу за 19.03.2012. Процитовано 04.10.2008.  (англ.)
  8. . Архів оригіналу за 4 травня 2020. Процитовано 04.10.2008.  (рос.)
  9. Астероїди. Cosmoportal.org.ua. Архів оригіналу за 19.03.2012. Процитовано 04.10.2008.  (англ.)

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Suputnik asteroyida asteroyid prirodnij suputnik yakij obertayetsya po orbiti navkolo inshogo asteroyida Suputnik i asteroyid ye sistemoyu sho pidtrimuyetsya gravitaciyeyu oboh ob yektiv Sistemu asteroyidiv u yakij rozmiri suputnika porivnyanni z rozmirom asteroyida nazivayut podvijnim asteroyidom Takozh vidomi sistemi z troh komponentiv napriklad velikij asteroyid 87 Silviya asteroyid apollon 136617 1994 CC en velikij transneptunovij ob yekt 47171 1999 TC36 1 ta navit odna sistema z chotiroh komponentiv asteroyid 130 Elektra 2 Asteroyid 243 Ida ta jogo suputnik Daktil Zmist 1 Istoriya doslidzhen 2 Metodi doslidzhen 3 Pohodzhennya 4 Zagalni harakteristiki 5 Primitki 6 PosilannyaIstoriya doslidzhen red Do kincya XIX stolittya vcheni vvazhali asteroyidi odinochnimi tilami Ale na pochatku XX stolittya z polipshennyam aparaturi dlya sposterezhen z yavilisya pripushennya pro isnuvannya podvijnosti asteroyidiv Buli vikonani pershi doslidzhennya zokrema detalno vivchenij asteroyid 433 Eros Odnak takih doslidzhen bulo nebagato i voni superechili zagalnoprijnyatim poglyadam 3 Pershi sprobi viyaviti suputniki v asteroyidiv za dopomogoyu vimiryuvannya poslablennya blisku zir pri pokritti yih asteroyidami buli zrobleni dlya ob yektiv 6 Geba 1977 rik i 532 Gerkulina 1978 rik U hodi doslidzhen pripuskalasya nayavnist suputnikiv u zaznachenih ob yektiv odnak ci dani ne buli pidtverdzheni 1 Piznishe cheskij astronom Petr Pravec en 1991 rik i nimeckij G Han 1994 rik zvernuli uvagu na zminnij blisk dvoh nevelikih asteroyidiv sho prolitali poblizu Zemli yakij mig vkazuvati na yih dvoyistist Na zhal ci sposterezhennya povtoriti ne vdalosya 4 Pershij pidtverdzhenij suputnik asteroyida buv vidkritij 1993 roku avtomatichnoyu mizhplanetnoyu stanciyeyu Galileo Vin buv viyavlenij v asteroyida 243 Ida pid chas prolotu AMS poblizu ob yekta Suputnik nazvali Daktil 5 Drugim vidkritim suputnikom 1998 roku stav Malenkij Princ en suputnik asteroyida 45 Yevgeniya 2002 roku buv vidkritij pershij suputnik transneptunovogo ob yekta 1998 WW31 en 6 Metodi doslidzhen red Vidkrittya suputnikiv dozvolyaye krashe vivchiti asteroyidi oskilki znannya orbit suputnikiv maye velike znachennya dlya otrimannya fundamentalnih fizichnih parametriv podvijnoyi sistemi takih yak masa i kidaye svitlo na yiyi mozhlive formuvannya ta evolyuciyu 7 Tomu vcheni shukayut rizni metodi doslidzhen asteroyidiv spryamovani na poshuk u nih suputnikiv Os deyaki z nih optichnij pryami optichni sposterezhennya za dopomogoyu kosmichnih i nazemnih teleskopiv z adaptivnoyu optikoyu radiolokacijnij z dopomogoyu kosmichnih i nazemnih radioteleskopiv fotometrichnij vimiryuvannya zmenshennya blisku zori pri yiyi pokritti asteroyidom doslidzhennya za dopomogoyu AMS Optichnij metod ye najochevidnishim odnak maye ryad nedolikiv najbilshim z yakih ye skladnist reyestraciyi slabkogo ob yekta poruch iz yaskravishim i neobhidnist vikonuvati sposterezhennya z visokoyu kutovoyu rozdilnistyu Tomu optichni sposterezhennya dozvolyayut viyavlyati neveliku kilkist suputnikiv sho mayut dosit veliki rozmiri vidnosno asteroyida i perebuvayut na znachnij vidstani vid nogo Radiolokacijnij metod dozvolyaye dosit tochno vimiryati formu ob yekta z tochnistyu do 10 metriv na najbilshih radioteleskopah za dopomogoyu vimiryuvannya chasu zapiznennya vidbitogo signalu Nedolik radiolokacijnogo metodu polyagaye v malomu radiusi diyi Zi zbilshennyam vidstani do doslidzhuvanogo ob yekta tochnist danih istotno zmenshuyetsya 3 Metod fotometrichnih sposterezhen pokrittiv zir asteroyidami vikoristovuye vimiryuvannya zmenshennya blisku zori sho pokrivayetsya Sut metodu polyagaye v sposterezhenni za zoreyu iz zoni sho perebuvaye poza rozrahunkovoyu smugoyu pokrittya asteroyidom Perevaga polyagaye v tomu sho taki sposterezhennya mozhna vikonuvati z dopomogoyu amatorskih astronomichnih priladiv Nedolik suputnik asteroyida povinen pokrivati zonu sposterigacha v moment doslidzhennya 8 Doslidzhennya z dopomogoyu AMS ye najtochnishimi oskilki dozvolyayut vikoristovuvati nayavnu na stanciyi aparaturu z blizkoyi vidstani Pohodzhennya red Pohodzhennya suputnikiv asteroyidiv narazi odnoznachno ne viznacheno Isnuyut rizni teoriyi Odna z shiroko viznanih stverdzhuye sho suputniki mozhut buti zalishkovim produktom zitknennya asteroyida z inshim ob yektom Inshi pari mogli utvoritisya zahoplennyam malogo ob yekta bilshim Formuvannya v rezultati zitknennya strimuyetsya momentom impulsu komponentiv Podvijni asteroyidni sistemi z nevelikoyu vidstannyu mizh komponentami cilkom vidpovidayut cij teoriyi Odnak vona navryad chi pidhodit dlya viddalenih komponentiv 1 Zgidno z inshoyu gipotezoyu suputniki v asteroyidiv sformuvalisya na pochatkovij stadiyi evolyuciyi Sonyachnoyi sistemi Vvazhayetsya sho bagato asteroyidiv skladayutsya z dekilkoh kam yanih bril slabko pov yazanih gravitaciyeyu i pokritih sharom regolitu tomu nevelika zovnishnya diya mozhe prizvoditi do rozrivu takoyi sistemi i utvorennya suputnikiv na nevelikij vidstani 3 Zagalni harakteristiki red Priplivna diya asteroyida na suputnik vplivaye na parametri jogo orbiti i virivnyuye osi obertannya oboh ob yektiv z vissyu golovnogo momentu inerciyi Sam suputnik z chasom nabuvaye desho vityagnutoyi formi pid vplivom gravitacijnogo polya asteroyida Yaksho period obertannya golovnogo tila menshij za period obertannya suputnika navkolo nogo sho ye tipovim dlya Sonyachnoyi sistemi to z chasom suputnik viddalyayetsya a period obertannya golovnogo tila zmenshuyetsya 3 Podvijni asteroyidi obertayutsya po eliptichnih orbitah navkolo spilnogo centra mas 9 Primitki red a b v Asteroids with Satellites by Wm Robert Johnston Arhiv originalu za 19 03 2012 Procitovano 04 10 2008 angl First observation of a quadruple asteroid Astronomy amp Astrophysics Volume 658 8 lyutogo 2022 angl a b v g Asteroidy Asteroids chat ru Arhiv originalu za 19 03 2012 Procitovano 04 10 2008 ros Mir asteroidov Statya V G Surdina v zhurnale Priroda Arhiv originalu za 15 travnya 2021 Procitovano 04 10 2008 ros 243 Ida and Dactyl Nineplanets org Arhiv originalu za 19 03 2012 Procitovano 04 10 2008 angl IAUC 7610 S 2000 1998 WW 31 1 Central Bureau for Astronomical Telegrams Arhiv originalu za 26 04 2006 Procitovano 04 10 2008 angl D Hestroffer F Vachier Orbit determination of binary asteroids IAU Symposium 2005 Arhiv originalu za 19 03 2012 Procitovano 04 10 2008 angl Fotograficheskie nablyudeniya pokrytij zvezd asteroidami Zemlya i Vselennaya Arhiv originalu za 4 travnya 2020 Procitovano 04 10 2008 ros Asteroyidi Cosmoportal org ua Arhiv originalu za 19 03 2012 Procitovano 04 10 2008 angl Posilannya red Orbits of Binary Asteroids with Adaptive Optics angl Wm Robert Johnston 18 travnya 2013 Asteroids with Satellites angl Johnston s Archive Arhiv originalu za 25 travnya 2013 Procitovano 25 travnya 2013 Wm Robert Johnston 17 lyutogo 2013 Other Reports of Asteroid TNO Companions angl Johnston s Archive Arhiv originalu za 25 travnya 2013 Procitovano 25 travnya 2013 Asteroids chat ru Arhivovano 19 bereznya 2012 u WebCite ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Suputniki asteroyidiv amp oldid 40182630