www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сума теології лат Summa Theologiæ у спрощеному написанні Summa Theologica один з найвідоміших трактатів Томи Аквінського

Сума теології

Сума теології (лат. Summa Theologiæ, у спрощеному написанні Summa Theologica) — один з найвідоміших трактатів Томи Аквінського. Розпочатий в 1265 році, до моменту смерті автора (1274) він залишився не завершеним, і, проте, входить до числа класичних філософських і богословських праць, будучи одним зі зразків середньовічної європейської думки. Називання цієї праці тільки за першим словом, «Summa», не цілком коректне: серед робіт Аквіната — і «Summa Contra Gentiles» («Сума проти язичників» або «Сума філософії», що у певному значенні послужила прологом до «Summa Theologiæ»). Однак частіше мова йде саме про opus magnum — головну працю одного з 33 учителів католицької церкви, чий внесок у теологію папа Бенедикт XV охарактеризував словами: «Церква проголосила доктрину Томи Аквінського своєю доктриною».

Summa theologica, 1596

«Сума теології» відома також викладеними там п'ятьма доказами існування Бога (лат. viae Quinquae). За первісним своїм задумом Тома Аквінський думав скласти лише «порадник для початківців», у якому під одною обкладинкою були б зосереджені виклад і розгляд усіх основних богословських учень свого часу. Фактично, учений склав фундаментальний звід практично всіх проблем християнського богослов'я на Заході, які піддав скрупульозному схоластичному аналізу. Протягом усієї книги Аквінат неодноразово цитує Августина Блаженного, Аристотеля і багатьох інших християнських, єврейських, арабських і язичницьких мислителів.

Історія написання й публікацій Редагувати

Трактат здобув велику популярність уже з перших видань. Завдяки його «цільової спрямованості» на широку аудиторію студентів-богословів, кількість зроблених у середні віки «рукописних копій … навряд чи піддається облікові».

Перший книжковий відбиток з'явився 1467 року в місті Майнці. Правда, видавець Петер Шефер віддрукував не весь манускрипт, а лише його частину, іменовану за традицією «Secunda secundae» (див. нижче розділ «Структура»). Перше повне видання побачило світ в 1485 році в Базелі.

Ще в 1324 році папа Римський Іоанн XXII в Авіньйоні зарахував Тому Аквінського до лику святих. Участь Святого Престолу у виданні академічно вивірених праць філософа, що можуть бути використаними як єдина відправна точка для посилань, починається із другої половини XVI століття, а точніше, з того моменту, як у новому виданні Бревіарія на 1568 рік папа Пій V уперше включив у число святих Учителів Церкви Тому Аквінського — разом з Іваном Хрестителем, Василем Великим, Григорієм Богословом, Афанасієм Великим і святим Бонавентурою. Два роки пізніше, в 1570 році в Римі, у рамках повного зібрання творів Аквіната, вийшло перше таке видання, іменоване «Piana». В 1882 році за велінням Лева XIII було надруковано нове видання, називане в бібліографії за іменем папи — «Leonina». У це видання «Суми теології» були включені й супровідні коментарі Томи де Віо (тж. Каетан, 1469—1534), що самі на той час стали класичними.

Структура Редагувати

Сума складається з трьох основних частин, кожна з яких має справу з основними підрозділами християнського богослов'я.

  • Перша частина (латинською мовою, Prima Pars): існування Бога і природа, яка є Вічним Законом; створення світу; ангели; природа людини
  • Друга частина:
  • Третя частина (Tertia Pars): особа і діяльність Христа, який є людським законом; таїнства; кінець світу. Аквінський не завершив цю частину.

Кожна частина містить декілька питань, кожне з яких стосується конкретнішої підтеми; наприклад, одне таке питання: «Спосіб життя Христа.» Кожне питання містить декілька статей, що сформульовані як питальні речення, що стосуються конкретних питань, таких як «Чи Христос мав провести життя в убогості в цьому світі?» Сума має стандартний формат для кожної статті.

  • Дається низка заперечень проти (поки що не вказаного) висновку; одним з таких заперечень, наприклад, є те, що «Христос повинен взяти найприйнятнішу форму життя …, яка є середньою між багатством і бідністю.»
  • Потім дається коротке заперечувальне речення, починаючи з фрази «sed contra» («навпаки»); це речення майже завжди посилається на авторитетну літературу, таку як Біблія або Аристотель. У даному разі, Аквінат починає так: „Це написано (в Матвія 8:20): «Син же Людський не має де й голови прихилити…»“.
  • Потім дається фактичний аргумент; це, як правило, уточнення питання. Наприклад, Тома Аквінський стверджує, що «це було прийнятно для Христа — провести життя в убогості в цьому світі» з чотирьох різних причин, кожна з яких викладена досить докладно.
  • Потім даються окремі відповіді на попередні заперечення, якщо це необхідно. Ці відповіді мають обсяг від одного речення до декількох абзаців. Відповідь Томи Аквінського на вище вказане заперечення є така, що «тим, хто бажає жити доброчесно, треба уникати надміру багатства і злиднів, але … добровільна бідність не є відкритою для цієї небезпеки: і такі бідняки були вибрані Христом».

Цей метод викладу є похідним від Аверроеса, на якого Тома Аквінський посилається з повагою, як на «Коментатора» з великої букви.

Огляд усієї Summa Theologica Редагувати

Сума теології призначена для узагальнення історії Всесвіту й надання схеми для самого сенсу життя.

Ця схема має циклічний характер. Вона починається від Бога і його існування в Питанні 2. Вся перша частина Summa присвячена Богу і Його творінню, яке досягає свого апогею в людині. Тому перша частина закінчується трактатом про людину.

Друга частина Суми присвячена меті людини (сенсу життя) — щастю. Норми поведінки, що описані в цій частині, узагальнюють норми поведінки (арістотелівські за природою), яким людина має слідувати, щоб досягти своєї призначеної долі.

Так як ні одна людина сама не може по-справжньому жити досконалим етичним життям (і, отже, прийти до Бога), необхідно було, щоб досконала людина ліквідувала розрив між Богом і людиною. Таким чином, Бог став людиною. У Третій частині Суми, отже, мова йде про життя Христа.

Для того, щоб йти шляхом, передбаченим цією досконалою людиною, щоб жити з благодаттю Бога (що необхідно для спасіння людини), були надані таїнства; фінальна частина Суми розглядає Таїнства.

Послідовність розділів «Суми» діалектично замкнута: від існування Бога до створення людини, про призначення людини, про Христа, про таїнства й знову до питання про Бога.

Уся Сума може бути коротко підсумована в такій діаграмі:

Посилання в Сумі Редагувати

Сума робить багато посилань на відомих мислителів, що користувалися великою повагою у часи Аквінського. Сума майже повністю заснована на цитатах з цих авторів. Деякі з них були названі спеціальними іменами:

  • Філософ: Аристотель. Він уважався найпроникливішим філософом, який на той час висловив найбільші істини. Основною метою богословів-схоластиків було використання його чітких технічних термінів та логічної системи для дослідження теології.
  • Коментатор: Аверроес (Ібн Рушд). Він був у числі перших коментаторів арабською мовою робіт Аристотеля, і його коментарі часто були перекладені латинською мовою (поряд з текстом Аристотеля).
  • Учитель: Петро Ломбардський. Автор домінуючого на той час богословського тексту: Сентенції (коментарі на праці Учителів Церкви)
  • Богослов: Аврелій Августин. Уважався найбільшим богословом, який будь-коли жив до того часу; роботи Августина часто цитує Тома Аквінський.
  • Експерт із права (iurisperitus): Ульпіан (англ. Ulpian, римський юрист), зробив найцитованіший вклад у Пандекти.
  • Діонісій: Псевдо-Діонісій Ареопагіт. Аквінський посилається на роботи Діонісія, якого вчені того часу вважали особою, зазначеною в Діях, 17:34, учнем Павла. Проте, ці роботи, швидше за все, написані в Сирії в шостому столітті письменником, який підписував свою книгу «Діонісій» (звідси додавання «псевдо-» до імені «Діонісій» в більшості сучасних посилань на ці роботи).
  • Авіценна: Аквінат часто цитує арістотелівського/неоплатонічного/ісламського філософа Ібн Сіну (Авіценну).
  • Аль-Газалі: Аквінат також цитує ісламського богослова, Аль-Газалі (англ. Algazel).
  • Рабин Моше: Рабин Моше Маймонід (англ. Rabbi Moses Maimonides) був єврейським рабинським ученим, майже сучасником Аквіната (помер в 1204 році, перед народженням Томи Аквінського). Учені черпали багато ідей з його роботи, так як він також використовував схоластичний метод.

Важливі тези Суми Редагувати

  • Теологія є найдостойнішою з усіх наук, бо її джерелом є божественне знання (яке не може бути хибним), і через вартість її предмета, велич якого перевершує людський розум.
Цей розділ потребує доповнення. (червень 2011)

Див. також Редагувати

Видання Редагувати

  • Фома Аквинский. Сумма теологии. Ч. I . Вопросы 1-43. — Киев: Эльга-Ника-центр; М.: Элькор-МК, 2002. — 560 с. ISBN 5-94773-003-0, ISBN 966-521-161-7 (1-й том 1-ї частини)
  • Фома Аквинский. Сумма теологии. Ч. I. Вопросы 44-74. — Киев: Ника-Центр, 2003. — 336 с. ISBN 5-901620-56-9, ISBN 966-521-201-X (2-й том 1-ї частини)
  • Фома Аквинский. Сумма теологии. Ч. I. Вопросы 75-119. — Киев: Ника-Центр, 2005. — 576 с. ISBN 5-94773-004-9, ISBN 966-521-302-4 (3-й том 1-ї частини)
  • Фома Аквинский. Сумма теологии. Ч. II—I. Вопросы 1-48. — Киев: Ника-Центр, 2006. — 576 с. ISBN 5-901620-68-2 (1-й том частини II—I)
  • Фома Аквинский. Сумма теологии. Ч. II—I. Вопросы 49-89. — Киев: Ника-Центр, 2008. — 536 с. ISBN 978-966-521-476-5, 978-966-521-476-2 (2-й том частини II—I)
  • Фома Аквинский. Сумма теологии. Ч. II—I. Вопросы 90-114. — Киев: Ника-Центр, 2010. — 432 с. ISBN 978-966-521-475-5 (Сумма теологии); ISBN 978-966-521-518-9 (3-й, останній том частини II—I)
  • Фома Аквинский. Сумма теологии. Ч. II—II. Вопросы 1-46. — Киев: Ника-Центр, 2011. — 576 с. ISBN 978-966-521-565-3, ISBN 978-966-521-475-5 (1-й том частини II—II)

Посилання Редагувати

латинською мовою Редагувати

англійською мовою Редагувати

Примітки Редагувати

  1. James F Ross, 2003, «Thomas Aquinas, Summa theologiae (ca. 1273), Chistian Wisdom Explained Philosophically», in The Classics of Western Philosophy: A Reader's Guide, (eds.) Jorge J. E. Gracia, Gregory M. Reichberg, Bernard N. Schumacher (Oxford: Blackwell Publishing, 2003), pp. 143—166. [1] [ 5 листопада 2012 у Wayback Machine.]
  2. Benedict XV Encyclical Fausto appetente June 29, 1921, AAS 13 (1921), 332; Пій XI Encyclical Studiorum Ducem § 11, June 29, 1923, AAS 15 (1923), cf. AAS 17 (1925) 574; Павло VI, March 7, 1964 AAS 56 (1964), 302 (Bouscaren, vol. VI, pp. 786-88).
  3. The Life of Thomas Aquinas: A Dissertation of the Scholastic Philosophy of the Middle Ages (вид. The Encyclopaedia Metropolitana). London: John J. Griffin & Co. 1848. с. 54. 
  4. 5 (вид. Catholic Encyclopedia). London: Encyclopedia Press, Inc. 1913. с. 75. Архів оригіналу за 12 травня 2011. Процитовано 15 травня 2011. 
  5. (вид. Catholic Encyclopedia). Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 15 травня 2011. 
  6. . Архів оригіналу за 3 серпня 2008. Процитовано 29 травня 2011. 
  7. Сума теології [ 11 жовтня 2012 у Wayback Machine.], Третя частина, Питання 40. Перевірено 29 квітня 2011. (англ.)
  8. ↑ Сума теології [ 11 жовтня 2012 у Wayback Machine.], Третя частина, Питання 40, Стаття 3. Перевірено 29 квітня 2011. (англ.)
  9. Kreeft, Peter. Summa of the Summa, Ignatius Press, 1990. ISBN 0-89870-300-X
  10. Turner, William. «Averroes.» The Catholic Encyclopedia. Vol. 2. New York: Robert Appleton Company, 1907. 6 Nov. 2009. [ 11 грудня 2017 у Wayback Machine.] „Св. Тома Аквінський використовує «Grand Commentary» Аверроеса як свою модель, будучи, мабуть, першим Схоластиком, що прийняв цей стиль викладу…“
  11. ST [ 1 жовтня 2011 у Wayback Machine.], Частина 1, Питання 1, Article 5. Перевірено 12 червня 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Suma teologiyi lat Summa Theologiae u sproshenomu napisanni Summa Theologica odin z najvidomishih traktativ Tomi Akvinskogo Rozpochatij v 1265 roci do momentu smerti avtora 1274 vin zalishivsya ne zavershenim i prote vhodit do chisla klasichnih filosofskih i bogoslovskih prac buduchi odnim zi zrazkiv serednovichnoyi yevropejskoyi dumki 1 Nazivannya ciyeyi praci tilki za pershim slovom Summa ne cilkom korektne sered robit Akvinata i Summa Contra Gentiles Suma proti yazichnikiv abo Suma filosofiyi sho u pevnomu znachenni posluzhila prologom do Summa Theologiae Odnak chastishe mova jde same pro opus magnum golovnu pracyu odnogo z 33 uchiteliv katolickoyi cerkvi chij vnesok u teologiyu papa Benedikt XV oharakterizuvav slovami Cerkva progolosila doktrinu Tomi Akvinskogo svoyeyu doktrinoyu 2 Summa theologica 1596 Suma teologiyi vidoma takozh vikladenimi tam p yatma dokazami isnuvannya Boga lat viae Quinquae Za pervisnim svoyim zadumom Toma Akvinskij dumav sklasti lishe poradnik dlya pochatkivciv u yakomu pid odnoyu obkladinkoyu buli b zoseredzheni viklad i rozglyad usih osnovnih bogoslovskih uchen svogo chasu Faktichno uchenij sklav fundamentalnij zvid praktichno vsih problem hristiyanskogo bogoslov ya na Zahodi yaki piddav skrupuloznomu sholastichnomu analizu Protyagom usiyeyi knigi Akvinat neodnorazovo cituye Avgustina Blazhennogo Aristotelya i bagatoh inshih hristiyanskih yevrejskih arabskih i yazichnickih misliteliv Zmist 1 Istoriya napisannya j publikacij 2 Struktura 3 Oglyad usiyeyi Summa Theologica 4 Posilannya v Sumi 5 Vazhlivi tezi Sumi 6 Div takozh 7 Vidannya 8 Posilannya 8 1 latinskoyu movoyu 8 2 anglijskoyu movoyu 9 PrimitkiIstoriya napisannya j publikacij RedaguvatiTraktat zdobuv veliku populyarnist uzhe z pershih vidan Zavdyaki jogo cilovoyi spryamovanosti na shiroku auditoriyu studentiv bogosloviv kilkist zroblenih u seredni viki rukopisnih kopij navryad chi piddayetsya oblikovi Pershij knizhkovij vidbitok z yavivsya 1467 roku v misti Majnci Pravda vidavec Peter Shefer viddrukuvav ne ves manuskript a lishe jogo chastinu imenovanu za tradiciyeyu Secunda secundae div nizhche rozdil Struktura Pershe povne vidannya pobachilo svit v 1485 roci v Bazeli She v 1324 roci papa Rimskij Ioann XXII v Avinjoni zarahuvav Tomu Akvinskogo do liku svyatih 3 Uchast Svyatogo Prestolu u vidanni akademichno vivirenih prac filosofa sho mozhut buti vikoristanimi yak yedina vidpravna tochka dlya posilan pochinayetsya iz drugoyi polovini XVI stolittya a tochnishe z togo momentu yak u novomu vidanni Breviariya na 1568 rik papa Pij V upershe vklyuchiv u chislo svyatih Uchiteliv Cerkvi Tomu Akvinskogo razom z Ivanom Hrestitelem Vasilem Velikim Grigoriyem Bogoslovom Afanasiyem Velikim i svyatim Bonaventuroyu 4 Dva roki piznishe v 1570 roci v Rimi u ramkah povnogo zibrannya tvoriv Akvinata vijshlo pershe take vidannya imenovane Piana V 1882 roci za velinnyam Leva XIII bulo nadrukovano nove vidannya nazivane v bibliografiyi za imenem papi Leonina U ce vidannya Sumi teologiyi buli vklyucheni j suprovidni komentari Tomi de Vio tzh Kaetan 1469 1534 sho sami na toj chas stali klasichnimi 5 Struktura RedaguvatiSuma skladayetsya z troh osnovnih chastin kozhna z yakih maye spravu z osnovnimi pidrozdilami hristiyanskogo bogoslov ya Persha chastina latinskoyu movoyu Prima Pars isnuvannya Boga i priroda yaka ye Vichnim Zakonom stvorennya svitu angeli priroda lyudini Druga chastina Pershij rozdil drugoyi chastini Prima Secundae chasto skorocheno Chastina I II Part I II zagalni principi morali u tomu chisli teoriya zakonu Ce prirodnij zakon Drugij rozdil drugoyi chastini Secunda Secundae abo Chastina II II Part II II moral dokladno u tomu chisli individualni chesnoti i vadiTretya chastina Tertia Pars osoba i diyalnist Hrista yakij ye lyudskim zakonom tayinstva kinec svitu Akvinskij ne zavershiv cyu chastinu 6 Kozhna chastina mistit dekilka pitan kozhne z yakih stosuyetsya konkretnishoyi pidtemi napriklad odne take pitannya Sposib zhittya Hrista 7 Kozhne pitannya mistit dekilka statej sho sformulovani yak pitalni rechennya sho stosuyutsya konkretnih pitan takih yak Chi Hristos mav provesti zhittya v ubogosti v comu sviti 8 Suma maye standartnij format dlya kozhnoyi statti Dayetsya nizka zaperechen proti poki sho ne vkazanogo visnovku odnim z takih zaperechen napriklad ye te sho Hristos povinen vzyati najprijnyatnishu formu zhittya yaka ye serednoyu mizh bagatstvom i bidnistyu 8 Potim dayetsya korotke zaperechuvalne rechennya pochinayuchi z frazi sed contra navpaki ce rechennya majzhe zavzhdi posilayetsya na avtoritetnu literaturu taku yak Bibliya abo Aristotel 9 U danomu razi Akvinat pochinaye tak Ce napisano v Matviya 8 20 Sin zhe Lyudskij ne maye de j golovi prihiliti 8 Potim dayetsya faktichnij argument ce yak pravilo utochnennya pitannya Napriklad Toma Akvinskij stverdzhuye sho ce bulo prijnyatno dlya Hrista provesti zhittya v ubogosti v comu sviti z chotiroh riznih prichin kozhna z yakih vikladena dosit dokladno 8 Potim dayutsya okremi vidpovidi na poperedni zaperechennya yaksho ce neobhidno Ci vidpovidi mayut obsyag vid odnogo rechennya do dekilkoh abzaciv Vidpovid Tomi Akvinskogo na vishe vkazane zaperechennya ye taka sho tim hto bazhaye zhiti dobrochesno treba unikati nadmiru bagatstva i zlidniv ale dobrovilna bidnist ne ye vidkritoyu dlya ciyeyi nebezpeki i taki bidnyaki buli vibrani Hristom 8 Cej metod vikladu ye pohidnim vid Averroesa 10 na yakogo Toma Akvinskij posilayetsya z povagoyu yak na Komentatora z velikoyi bukvi Oglyad usiyeyi Summa Theologica RedaguvatiSuma teologiyi priznachena dlya uzagalnennya istoriyi Vsesvitu j nadannya shemi dlya samogo sensu zhittya Cya shema maye ciklichnij harakter Vona pochinayetsya vid Boga i jogo isnuvannya v Pitanni 2 Vsya persha chastina Summa prisvyachena Bogu i Jogo tvorinnyu yake dosyagaye svogo apogeyu v lyudini Tomu persha chastina zakinchuyetsya traktatom pro lyudinu Druga chastina Sumi prisvyachena meti lyudini sensu zhittya shastyu Normi povedinki sho opisani v cij chastini uzagalnyuyut normi povedinki aristotelivski za prirodoyu yakim lyudina maye sliduvati shob dosyagti svoyeyi priznachenoyi doli Tak yak ni odna lyudina sama ne mozhe po spravzhnomu zhiti doskonalim etichnim zhittyam i otzhe prijti do Boga neobhidno bulo shob doskonala lyudina likviduvala rozriv mizh Bogom i lyudinoyu Takim chinom Bog stav lyudinoyu U Tretij chastini Sumi otzhe mova jde pro zhittya Hrista Dlya togo shob jti shlyahom peredbachenim ciyeyu doskonaloyu lyudinoyu shob zhiti z blagodattyu Boga sho neobhidno dlya spasinnya lyudini buli nadani tayinstva finalna chastina Sumi rozglyadaye Tayinstva Poslidovnist rozdiliv Sumi dialektichno zamknuta vid isnuvannya Boga do stvorennya lyudini pro priznachennya lyudini pro Hrista pro tayinstva j znovu do pitannya pro Boga Usya Suma mozhe buti korotko pidsumovana v takij diagrami nbsp Posilannya v Sumi RedaguvatiSuma robit bagato posilan na vidomih misliteliv sho koristuvalisya velikoyu povagoyu u chasi Akvinskogo Suma majzhe povnistyu zasnovana na citatah z cih avtoriv Deyaki z nih buli nazvani specialnimi imenami Filosof Aristotel Vin uvazhavsya najproniklivishim filosofom yakij na toj chas visloviv najbilshi istini Osnovnoyu metoyu bogosloviv sholastikiv bulo vikoristannya jogo chitkih tehnichnih terminiv ta logichnoyi sistemi dlya doslidzhennya teologiyi Komentator Averroes Ibn Rushd Vin buv u chisli pershih komentatoriv arabskoyu movoyu robit Aristotelya i jogo komentari chasto buli perekladeni latinskoyu movoyu poryad z tekstom Aristotelya Uchitel Petro Lombardskij Avtor dominuyuchogo na toj chas bogoslovskogo tekstu Sentenciyi komentari na praci Uchiteliv Cerkvi Bogoslov Avrelij Avgustin Uvazhavsya najbilshim bogoslovom yakij bud koli zhiv do togo chasu roboti Avgustina chasto cituye Toma Akvinskij Ekspert iz prava iurisperitus Ulpian angl Ulpian rimskij yurist zrobiv najcitovanishij vklad u Pandekti Dionisij Psevdo Dionisij Areopagit Akvinskij posilayetsya na roboti Dionisiya yakogo vcheni togo chasu vvazhali osoboyu zaznachenoyu v Diyah 17 34 uchnem Pavla Prote ci roboti shvidshe za vse napisani v Siriyi v shostomu stolitti pismennikom yakij pidpisuvav svoyu knigu Dionisij zvidsi dodavannya psevdo do imeni Dionisij v bilshosti suchasnih posilan na ci roboti Avicenna Akvinat chasto cituye aristotelivskogo neoplatonichnogo islamskogo filosofa Ibn Sinu Avicennu Al Gazali Akvinat takozh cituye islamskogo bogoslova Al Gazali angl Algazel Rabin Moshe Rabin Moshe Majmonid angl Rabbi Moses Maimonides buv yevrejskim rabinskim uchenim majzhe suchasnikom Akvinata pomer v 1204 roci pered narodzhennyam Tomi Akvinskogo Ucheni cherpali bagato idej z jogo roboti tak yak vin takozh vikoristovuvav sholastichnij metod Vazhlivi tezi Sumi RedaguvatiTeologiya ye najdostojnishoyu z usih nauk bo yiyi dzherelom ye bozhestvenne znannya yake ne mozhe buti hibnim i cherez vartist yiyi predmeta velich yakogo perevershuye lyudskij rozum 11 Cej rozdil potrebuye dopovnennya cherven 2011 Div takozh RedaguvatiToma AkvinskijVidannya Redaguvatirosijskoyu movoyuFoma Akvinskij Summa teologii Ch I Voprosy 1 43 Kiev Elga Nika centr M Elkor MK 2002 560 s ISBN 5 94773 003 0 ISBN 966 521 161 7 1 j tom 1 yi chastini Foma Akvinskij Summa teologii Ch I Voprosy 44 74 Kiev Nika Centr 2003 336 s ISBN 5 901620 56 9 ISBN 966 521 201 X 2 j tom 1 yi chastini Foma Akvinskij Summa teologii Ch I Voprosy 75 119 Kiev Nika Centr 2005 576 s ISBN 5 94773 004 9 ISBN 966 521 302 4 3 j tom 1 yi chastini Foma Akvinskij Summa teologii Ch II I Voprosy 1 48 Kiev Nika Centr 2006 576 s ISBN 5 901620 68 2 1 j tom chastini II I Foma Akvinskij Summa teologii Ch II I Voprosy 49 89 Kiev Nika Centr 2008 536 s ISBN 978 966 521 476 5 978 966 521 476 2 2 j tom chastini II I Foma Akvinskij Summa teologii Ch II I Voprosy 90 114 Kiev Nika Centr 2010 432 s ISBN 978 966 521 475 5 Summa teologii ISBN 978 966 521 518 9 3 j ostannij tom chastini II I Foma Akvinskij Summa teologii Ch II II Voprosy 1 46 Kiev Nika Centr 2011 576 s ISBN 978 966 521 565 3 ISBN 978 966 521 475 5 1 j tom chastini II II Posilannya RedaguvatiSuma Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 444 latinskoyu movoyu Redaguvati Corpus Thomisticum Sancti Thomae de Aquino Summa Theologiae Arhivovano 6 lyutogo 2012 u Wayback Machine originalnij tekst v HTML anglijskoyu movoyu Redaguvati Summa Theologica Arhivovano 23 lyutogo 2012 u Wayback Machine U formatah HTML PDF TXT dostup platnij Summa Theologica Arhivovano 8 chervnya 2011 u Wayback Machine Hypertextualized text together with wordlists and concordances Summa Theologica Arhivovano 21 bereznya 2021 u Wayback Machine v HTML NewAdvent org Arhivovano 24 lyutogo 2011 u Wayback Machine Summa Theologica at sacred texts com Arhivovano 5 travnya 2011 u Wayback Machine v HTML Summa Theologica Arhivovano 6 kvitnya 2011 u Wayback Machine Project Gutenberg Edition of Summa Theologica Summa Theologica English translation as an RSS feed Summa Theologica Arhivovano 3 veresnya 2011 u Wayback Machine A new English translation in progress by Alfred Freddoso Primitki Redaguvati James F Ross 2003 Thomas Aquinas Summa theologiae ca 1273 Chistian Wisdom Explained Philosophically in The Classics of Western Philosophy A Reader s Guide eds Jorge J E Gracia Gregory M Reichberg Bernard N Schumacher Oxford Blackwell Publishing 2003 pp 143 166 1 Arhivovano 5 listopada 2012 u Wayback Machine Benedict XV Encyclical Fausto appetente June 29 1921 AAS 13 1921 332 Pij XI Encyclical Studiorum Ducem 11 June 29 1923 AAS 15 1923 cf AAS 17 1925 574 Pavlo VI March 7 1964 AAS 56 1964 302 Bouscaren vol VI pp 786 88 The Life of Thomas Aquinas A Dissertation of the Scholastic Philosophy of the Middle Ages vid The Encyclopaedia Metropolitana London John J Griffin amp Co 1848 s 54 Doctors of the Church 5 vid Catholic Encyclopedia London Encyclopedia Press Inc 1913 s 75 Arhiv originalu za 12 travnya 2011 Procitovano 15 travnya 2011 Tommaso de Vio Gaetani Cajetan vid Catholic Encyclopedia Arhiv originalu za 10 lyutogo 2021 Procitovano 15 travnya 2011 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 3 serpnya 2008 Procitovano 29 travnya 2011 Suma teologiyi Arhivovano 11 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Tretya chastina Pitannya 40 Perevireno 29 kvitnya 2011 angl a b v g d Suma teologiyi Arhivovano 11 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Tretya chastina Pitannya 40 Stattya 3 Perevireno 29 kvitnya 2011 angl Kreeft Peter Summa of the Summa Ignatius Press 1990 ISBN 0 89870 300 X Turner William Averroes The Catholic Encyclopedia Vol 2 New York Robert Appleton Company 1907 6 Nov 2009 Arhivovano 11 grudnya 2017 u Wayback Machine Sv Toma Akvinskij vikoristovuye Grand Commentary Averroesa yak svoyu model buduchi mabut pershim Sholastikom sho prijnyav cej stil vikladu ST Arhivovano 1 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Chastina 1 Pitannya 1 Article 5 Perevireno 12 chervnya 2011 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Suma teologiyi amp oldid 40339802