Стефанія Марацінеану (рум. Ștefania Mărăcineanu, 18 червня 1882—1944) — румунська вчена-фізик.
Стефанія Марацінеану | |
---|---|
![]() | |
Народилася | 18 (30) червня 1882[2] Бухарест, Румунське королівство |
Померла | 15 серпня 1944[1](62 роки) Бухарест, Румунське королівство |
Поховання | (цвинтар Беллу) |
Країна | ![]() |
Діяльність | фізик, хімік, вчителька |
Галузь | (радіоактивність)[2] |
Alma mater | (Бухарестський університет), Сорбонна[2] і d |
Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук[2] |
Науковий керівник | (Марія Склодовська-Кюрі) |
Заклад | (Інститут Кюрі), (Паризька обсерваторія) і (Бухарестський університет) |
Членство | Румунська академія наук[d][3] |
Сайт | stefania-maracineanu.ro |
|
Біографія
З особистого життя вченої відомо лише, що її дитинство не було щасливим. Марацінеану здобула свій ступінь фізичних та хімічних наук у 1910 році та почала викладати в Центральній школі для дівчат в Бухаресті. Потім вона поїхала до Парижу, щоб проводити дослідження в Інституті радію разом з (Марією Кюрі) на період з 1919 по 1926 роки, де, крім того, здобула звання доктора філософії у 1924 році. В Інституті радію Марацінеану досліджувала період напіврозпаду (полонію) та вигадувала методи вимірювання (альфа-розпаду). Завдяки цій діяльності вона переконалась, що радіонукліди можуть формуватись з атомів під впливом альфа-променів полонію; це спостереження у 1935 році принесе Нобелівську премію (Ірен Жоліо-Кюрі). Вона також досліджувала можливість радіоактивності, викликаної сонячним промінням; в цій праці змагались й інші дослідники.
Марацінеану влаштувалась працювати до (Паризької обсерваторії) до 1930 року, після чого повернулась до Румунії та досліджувала зв'язок між радіоактивністю та дощем, і дощем та землетрусами. Вона померла у 1944 році, хоча точні дата й причина смерті досі невідомі.
Вона стверджувала, за підтримки Румунської наукової академії, що відкрила (наведену радіоактивність) та що заслуговує розділити Нобелівську премію з (Ірен Кюрі), що, таким чином, привело до її ізоляції від іноземного наукового світу.
Джерела
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- https://www.google.com/doodles/stefania-maracineanus-140th-birthday
- Marelene F. Rayner-Canham; Geoffrey Rayner-Canham (1997). A Devotion to Their Science: Pioneer Women of Radioactivity. Chemical Heritage Foundation. с. 87—91. ISBN . Процитовано 3 листопада 2014.
- Ibrahim Dincer; Călin Zamfirescu (2011). Sustainable Energy Systems and Applications. Springer Science & Business Media. с. 234. ISBN . Процитовано 3 листопада 2014.
- [en]; [en] (2000). The Biographical Dictionary of Women in Science: L-Z. Taylor & Francis. с. 841. ISBN . Процитовано 3 листопада 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет