Станіславчик (пол. Stanisławczyk) — село на Закерзонні в Польщі, у гміні Перемишль Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 163 особи (2011).
| Село
|
Розташування ред.
Розміщене недалеко від кордону з Україною. Село розташоване за 9 км на південний схід від Перемишля та 70 км на південний схід від Ряшева.
Історія ред.
Станіславчик заснував як місто наприкінці XVII ст. львівський каштелян Станіслав Юзеф Фредро. Станіславчик швидко занепав і зійшов до рівня села, яке входило до 1772 р. до складу Перемишльської землі Руського воєводства.
15 листопада 1861 р. через село прокладена Галицька залізниця імені Карла Людвіга зі станцією в селі. У 1880 р. село належало до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, в селі було 42 будинки і 207 жителів; (192 греко-католики, 8 римо-католики і 7 юдеїв ).
У 1939 році в селі проживало 350 мешканців, з них 330 українців-грекокатоликів, 10 українців-римокатоликів і 10 євреїв. Село входило до ґміни Поповичі Перемишльського повіту Львівського воєводства.
Наприкінці вересня 1939 р. село зайняла Червона армія. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької області. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, село було окуповане німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом, а в березні 1945 року село зі складу Дрогобицької області передано Польщі. Українців добровільно-примусово виселяли в СРСР. За польськими офіційними даними (взятими пізніше в солтиса) з 15 до 20 травня 1947 р. під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» було виселено на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави 14 українців, залишилось 311 польських переселенців та 6 українців, які повинні були вивезені пізніше. Натомість у списку професора Стефана Заброварного (уродженця Станіславчика) перераховуються 116 депортованих українців.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографія ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 94 | 22 | 64 | 8 |
| Жінки | 69 | 13 | 43 | 13 |
| Разом | 163 | 35 | 107 | 21 |
Церква ред.
У 1915 р. в селі згоріла дерев’яна греко-католицька церква, тому наступного року була збудована богослужбова каплиця Чуда св. Михаїла, а наприкінці 1930-х років зведена мурована церква св. Архангела Михаїла. До депортації українців була філіяльною церквою, яка належала до парафії Германовичі Нижанківського деканату Перемишльської єпархії. Надалі стояла пусткою, у 1966 р. зруйнована.
Пам’ятки ред.
- Будівля залізничної станції.
- Рештки колишнього греко-католицького цвинтаря.
- Рештки ґрунтових фортифікацій XVII ст.
Уродженці ред.
- Карванський Дмитро Іванович — поручник Дивізії «Галичина» та УПА, сотенний сотні «Громенка» «Ударники-2».
Примітки ред.
- ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Stanisławczyk (4) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 187. (пол.)
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 57.
- Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 2016-11-26 у Wayback Machine.] (рос.)
- Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Перемишль
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Посилання ред.
- Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про правила місцевого прикордонного руху
- Apokryf Ruski (пол.)
- SOŁECTWO STANISŁAWCZYK (пол.)
| Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |