Відомо, що лише дві незамінні жирні кислоти є невідкладними для людини: альфа-ліноленова кислота (омега-3 жирна кислота) і лінолева кислота (омега-6 жирна кислота). Біологічні впливи ω-3 і ω-6 жирних кислот визначаються їх обопільною взаємодією. Тісно пов’язані між собою, ці жирні кислоти діють як конкуруючі субстрати за одні і ті ж самі ферменти. Біологічні ефекти ω-3 і ω-6 жирних кислот, значною мірою опосередковуються взаємодіями незамінних жирних кислот. Співвідношення омега-3 до омега-6 жирних кислот у дієті, може мати метаболічні наслідки. На відміну від омега-3 жирних кислот і омега-6 жирних кислот, омега-9 жирні кислоти не визначаються як незамінні жирні кислоти, оскільки вони можуть бути створені власне людським організмом з мононенасичених і насичених жирних кислот, і через це не є незамінними в раціоні.
Поради щодо споживання Омега-3 Редагувати
Всесвітня організація охорони здоров’я дала рекомендації щодо споживання омега-3:
- ALA (альфа-ліноленова кислота): від 0,8 г до 1,1 г на добу
- EPA (Ейкозапентаєнова кислота) + DHA (Докозагексаєнова кислота): від 0,3 г до 0,5 г на добу
Добре співвідношення жирів омега-6 до омега-3 Редагувати
На сьогодні «ніхто не знає, яке найкраще співвідношення в раціоні для цих двох сімейств жирів». Наукова письменниця Сьюзен Олпорт пише, що нинішнє співвідношення жирів яке склалося в Японії, пов’язується з дуже низькою захворюваністю на серцеві та інші недуги. У харчовому співвідношенні 4:1 утворюється співзалежність високо-ненасичених жирних кислот (HUFA) у клітинних мембранах майже 1:1. Під час досліджень зі щурами, співвідношення жирних кислот в їжі 4:1, показало значний сприятливий вплив на їх здібності до навчання та переносність болю.
Ендрю Столл, доктор медичних наук, директор дослідницької лабораторії психофармакології Гарвардської лікарні Макліна, який наполягає на споживанні двох жирів у взаємовідношенні 1:1, стверджує:
«Омега-3 і омега-6 жирні кислоти потрапляють в організм та йдуть рівнобіжними шляхами, постійно змагаючись одна з одною за хімічне перетворення в різні структури та молекули всередині та поза клітинами. З огляду на цей механізм, має сенс, що два жири можуть бути потрібними приблизно в рівних кількостях».
І Столл, і Олпорт стверджують, що сучасні дієти у розвинених країнах далеко відійшли від цього співвідношення. Було підраховано, що у таких країнах взаємовідношення омега-6 і омега-3 — ближче до 15:1. Інше спостереження полягає в тому, що
«дієта, яку споживає типовий американець, зазвичай містить в 14...25 разів більше омега-6 жирних кислот, ніж омега-3 жирних кислот».
Згідно огляду Американської кардіологічної асоціації від 2009 року, замість того, щоб уникати ω-6 жирів, співвідношення ω-6:ω-3 слід зменшити, споживаючи більше ω-3 жирів. Швидкість перетворення ліноленової кислоти (LA) на арахідонову кислоту дуже низька, у разі дієти з високим вмістом ліноленової кислоти.
Найбільше співвідношення ω-6:ω-3, яке дозволене в кормах для собак AAFCO, становить 30:1.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Bell, Stacey J. (1988-01). Book Reviews: UNDERSTANDING NORMAL AND CLINICAL NUTRITION, 2nd Ed. E. N. Whitney, and C. B. Cataldo, with S. R. Rolfes. West Publishing Co.— College & School Division, St. Paul, MN, 1987, 304 pages, $32.76; (Study Guide: $10.72 for nonfaculty; no charge for faculty). Journal of Parenteral and Enteral Nutrition 12 (1). с. 107–107. ISSN 0148-6071. doi:10.1177/014860718801200122. Процитовано 20 червня 2022.
- Allport, Susan (15 липня 2019). The Queen of Fats. doi:10.1525/9780520941328. Процитовано 20 червня 2022.
- https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC47771/
- Jean Edward Smith. <italic>Grant</italic>. New York: Simon and Schuster. 2001. Pp. 781. $35.00. The American Historical Review. 2002-06. ISSN 1937-5239. doi:10.1086/ahr/107.3.882. Процитовано 20 червня 2022.
- Simopoulos, A. P (1 жовтня 2002). The importance of the ratio of omega-6/omega-3 essential fatty acids. Biomedicine & Pharmacotherapy (англ.) 56 (8). с. 365–379. ISSN 0753-3322. doi:10.1016/S0753-3322(02)00253-6. Процитовано 20 червня 2022.
- Harris, William S.; Mozaffarian, Dariush; Rimm, Eric; Kris-Etherton, Penny; Rudel, Lawrence L.; Appel, Lawrence J.; Engler, Marguerite M.; Engler, Mary B. та ін. (17 лютого 2009). Omega-6 Fatty Acids and Risk for Cardiovascular Disease. Circulation 119 (6). с. 902–907. doi:10.1161/CIRCULATIONAHA.108.191627. Процитовано 20 червня 2022.
- . Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 20 червня 2022.