www.wikidata.uk-ua.nina.az

Софі Шолль Софія Магдалена Шолль 9 травня 1921 22 лютого 1943 німецька студентка й антинацистська політична діячка актив

Софі Шолль

Софія Магдалена Шолль (9 травня 1921 — 22 лютого 1943) — німецька студентка й антинацистська політична діячка, активна учасниця групи ненасильницького Руху Опору «Біла Троянда» в нацистській Німеччині.

Софі Шолль
нім. Sophie Scholl
Софі Шолль у 1943 році
Ім'я при народженні нім. Sophia Magdalena Scholl
Народилася 9 травня 1921(1921-05-09)[…]
Форхтенберг
Померла 22 лютого 1943(1943-02-22)[…] (21 рік)
Munich Prisond, Мюнхен, Німеччина
·обезголовлення
Поховання
цвинтар Перлахер Форстd : 

Країна  Веймарська республіка
 Німеччина
Діяльність студентка, боєць опору
Alma mater Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Знання мов німецька
Членство Біла троянда
Конфесія лютеранство
Батько Роберт Шолльd
Мати Magdalena Scholld
Брати, сестри Інге Шолльd, Werner Scholld і Ганс Шолльd
IMDb ID 1659603

Засуджена за державну зраду після того, як її та її брата Ганса спіймали на поширенні антивоєнних листівок у Мюнхенському університеті (LMU). Унаслідок, їх обох було страчено на гільйотині. З 1970-х років Шолль активно вшановують за її роботу в антинацистському опорі.

Раннє життя та активізм ред.

Ратуша в Форхтенберзі, місце народження Софі Шолль

Шолль народилася четвертою з шести дітей у сім'ї Магдалени (Мюллер) і ліберального політика й затятого критика нацизму Робета Шолля, який на момент народження доньки був мером міста Форхтенберг-на-Кохері на півночі землі Баден-Вюртемберг. Мала братів та сестер: Інге Айхер-Шолль (1917—1998), Ганс Шолль (1918—1943), Елізабет Хартнагель-Шолль (1920 р.), Вернер Шолль (1922—1944, зниклий безвісти і визнаний загиблим у червні 1944 року), Тільда Шолль (1925—1926).

Виховувалася в лютеранській церкві. Пішла в школу в семирічному віці, навчалася легко і мала безтурботне дитинство. У 1930 році сім'я переїхала у Людвігсбург, а через два роки в Ульм, де її батько мав офіс з бізнес-консультування.

У 1932 році Шолль стала відвідувати середню школу для дівчаток. У 12 років вирішила вступити у Союз німецьких дівчат, як і більшість її однокласниць. Її ентузіазм згодом поступився місцем критиці. Шолль знала про опозиційні погляди батька, друзів і деяких вчителів. Навіть її брат Ганс, який колись активно брав участь в Гітлер'югенді, повністю розчарувався в нацистській партії. Політичні погляди стали важливим критерієм у виборі друзів. Арешт її братів і друзів у 1937 році за участь у Німецькому молодіжному русі справив на Шолль сильне враження.

Софія Шолль мала талант до малювання і живопису, цікавилась дегенеративними художниками. Будучи завзятою читачкою, розвинула інтерес до філософії і теології. Проте навесні 1940 року заледве закінчила середню школу, втративши всяке бажання брати участь у заняттях, де часто викладалася нацистська доктрина.

Через любов до дітей стала вихователькою дитячого садка Інституту Фребеля в Ульмі. Також обрала цю роботу, сподіваючись, що вона буде визнаватися як альтернатива службі в Reichsarbeitsdienst (Служба праці Рейху), що була обов'язковою умовою для вступу в університет. Це не спрацювало, і навесні 1941 року Шолль почала шестимісячне перебування в допоміжній військовій службі як вихователька дитячого садка Блумбергу. Подібний до військового режим роботи в Службі праці змусив її добре осмислити політичну ситуацію, а також почати практикувати пасивний опір.

Після шести місяців у Службі праці Рейху, у травні 1942 року Софія Шолль вступила в Мюнхенський університет на факультети біології та філософії.[джерело?] Її брат Ганс, який вивчав там медицину, познайомив її зі своїми друзями. Хоча згодом ця група стала відома своїми політичними поглядами, спочатку їх об'єднувала любов до мистецтва, музики, літератури, філософії і теології.

У Мюнхені Шолль зустрілася з рядом художників, письменників і філософів, зокрема Карлом Мутом і Теодором Геккером, які стали важливими для неї знайомими. Найбільше вони обмірковували питання, як індивід має поводитися в умовах диктатури. Під час літніх канікул в 1942 році Шолль довелося відбувати військову службу на металургійному заводі в Ульмі. У той же час її батько відбував термін у в'язниці за те, що зробив критичне зауваження співробітникові про Гітлера.

Діяльність Білої Троянди ред.

Софія Шолль дізналася про памфлети Білої Троянди, коли знайшла їх у своєму університеті. Зрозумівши, що її брат допомагав його писати, Шолль сама почала працювати у Білій Троянді.

Шість основних учасників Білої Троянди створили і розповсюдили влітку 1942 року ще три памфлети.

До основного складу групи спочатку входили Ганс Шолль, Віллі Граф і Крістоф Пробст. Спочатку її брат хотів залишити Шолль в незнанні про їхню діяльність, але після приєднання вона стала корисною для групи, оскільки було значно менше шансів, що її як жінку буде випадково перевіряти СС. Група заохочувала німців пасивно протистояти нацистському уряду. В листівках використовувалися і біблійні, і філософські аргументи на користь опору. Окрім участі в написанні, Шолль допомагала копіювати, розповсюджувати і надсилати поштою памфлети, а також вела фінанси групи.

Її та інших учасників Білої Троянди було заарештовано за поширення шостої листівки в Мюнхенському університеті 18 лютого 1943 року. 22 лютого 1943 року в народному суді перед суддею Роландом Фрайслером Софія Шолль сказала такі слова:

Врешті-решт, хтось мав почати. У те, що ми писали і говорили, вірили багато інших людей. Просто вони не наважувалися висловити свої думки так, як це робили ми.

Ніяких показів підсудних не було дозволено; це був увесь їхній захист.

Могила Ганса Шолля, Софі Шолль і Крістофа Пробста на цвинтарі Перлахер поряд з в'язницею Штадельгайм у Мюнхені

22 лютого 1943 року Шолль, її брат і їхній друг Крістоф Пробст були визнані винними в зраді і засуджені до смерті. Всі вони були обезголовлені на гільйотині катом Йоганном Райхгартом у мюнхенській в'язниці Штадельгайм лише кількома годинами пізніше, о 17:00. Виконанням вироку керував Вальтер Ремер, голова Мюнхенського окружного суду. Тюремні чиновники, пізніше описуючи цю сцену, відзначили хоробрість, з якою 21-річна Софі Шолль ішла на страту. Її останніми словами були:

Як можна очікувати, що переможе справедливість, якщо ніхто не хоче пожертвувати собою на благо справедливості? Такий гарний сонячний день, і мені треба піти, але що означає моя смерть, якщо завдяки нам прокинуться і повстануть до дії тисячі людей?

Її коханий і соратник Фріц Гартнагель пішов на фронт у травні 1942 року і був евакуйований зі Сталінграда в січні 1943 року, але не повернувся в Третій Рейх до страти Шолль. У жовтні 1945 року він одружився з її сестрою Елізабет.

Вплив ред.

Після смерті Софі Шолль копію шостої листівки таємно вивіз з Третього Рейху через Скандинавію до Великої Британії німецький юрист Гельмут Джеймс граф фон Мольтке, де її використовували союзні війська. В середині 1943 року вони скинули над Третім Рейхом мільйони копій пропагандистської листівки, що нині відома під назвою «Маніфест студентів Мюнхена».

В історичному контексті спадщина Білої Троянди має значення для багатьох дослідників, як демонстрація зразкової духовної хоробрості й як добре задокументований випадок соціального інакомислення в суспільстві жорстоких репресій, цензури і конформістського тиску.

Драматургиня Ліліан Ґаррет-Ґроуґ зазначила в «Newsday» 22 лютого 1993 року, що «це, можливо, найбільш захопливий момент опору в ХХ столітті, який я можу назвати… Той факт, що п'ятеро малих дітей, у роті вовка, де це дійсно має значення, мали величезну хоробрість, щоб робити те, що вони зробили, мене просто вражає».

У тому ж номері Newsday історик голокосту Джуд Ньюборн зазначає, що «ефект від такого роду опору насправді не можна виміряти, порівняно з підриванням n мостів чи поваленням режиму… Біла Троянда дійсно має більше символічне значення, але це дуже важливе значення».

Ельза Гебель була в одній камері з Софі Шолль і записала її останні слова.

Пам'ять ред.

Бюст Софі Шолль

22 лютого 2003 року бюст Софі Шолль встановлено урядом Баварії в меморіалі Валгалла.

Інститут політичних наук імені брата і сестри Шолль в Мюнхенському університеті названо на честь Софі Шолль і Ганса.

Багато місцевих шкіл, а також безліч вулиць і площ в Німеччині названі на честь Софі Шолль і її брата.

У 2003 році телекомпанія ZDF провела конкурс Unsere Besten, це обирався десяток найбільш важливих німців всіх часів. Софі й Ганс Шолль опинилися на четвертому місці, вище за Баха, Гете, Гутенберга, Бісмарка, Віллі Брандта й Альберта Ейнштейна; а якби враховувалися лише голоси молодих глядачів, вони були б на першому місці. За кілька років до того читачки німецького журналу для жінок Brigitte назвали Софі Шоль «найвизначнішою жінкою ХХ століття».

9 травня 2014 року Google зобразив Шолль на дудлі з нагоди 93-го дня її народження.

Література ред.

  • Aretz, Bernd: Sophie Scholl. Der Mut, sich selbst treu zu sein. Ein Lebensbild. Neue Stadt Verlag, München 2013, ISBN 978-3-87996-987-6.
  • Bald, Detlef: «Wider die Kriegsmaschinerie». Kriegserfahrungen und Motive des Widerstandes der «Weißen Rose». Klartext Verlag, Essen 2005, ISBN 3-89861-488-3.
  • Beuys, Barbara: Sophie Scholl. Biografie. Carl Hanser Verlag, München 2010, ISBN 978-3-446-23505-2.
  • Michael Kißener. Scholl, Sophie Magdalena. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 2007, Band 23, S. 445 f. (Digitalisat).
  • Leisner, Barbara: «Ich würde es genauso wieder machen». Sophie Scholl. List Verlag, Berlin 2005, ISBN 3-548-60191-X.
  • Selg, Peter: «Wir haben alle unsere Maßstäbe in uns selbst.» Der geistige Weg von Hans und Sophie Scholl. Verlag des Goetheanums, Dornach 2006, ISBN 3-7235-1275-5.
  • Sichtermann, Barbara: Wer war Sophie Scholl? Verlagshaus Jacoby & Stuart, Berlin 2008, ISBN 978-3-941087-11-8.
  • Vinke, Hermann: «Hoffentlich schreibst Du recht bald.» Sophie Scholl und Fritz Hartnagel, eine Freundschaft 1937—1943. Maier Verlag, Ravensburg 2006, ISBN 3-473-35253-5.
  • Frank McDonough: Sophie Scholl: The Real Story of the Woman who Defied Hitler. The History Press, 2009, ISBN 978-0-7524-4675-2 (als Hardcover), ISBN 978-0-7524-5511-2 (als Taschenbuch).
  • Waage, Peter N.: Es lebe die Freiheit! — Traute Lafrenz und die Weiße Rose. Aus dem Norwegischen von Antje Subey-Cramer. Urachhaus, Stuttgart 2012, ISBN 978-3-8251-7809-3.

Примітки ред.

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118610317 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. ↑ Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  4. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
    d:Track:Q464633d:Track:Q2586178d:Track:Q237227
  5. Nuremberg Trials Project — 2016.
    d:Track:Q78909371
  6. Scholl, Inge (1983). The White Rose: Munich, 1942–1943. Middletown, CT: Wesleyan University Press. с. 114. ISBN 978-0-8195-6086-5. 
  7. Lisciotto, Carmelo (2007). Sophie Scholl. Holocaust Education & Archive Research Team. Процитовано 21 березня 2016. 
  8. . 6 вересня 1998. Архів оригіналу за 31 грудня 2007. Процитовано 21 березня 2016. 
  9. (German). Weisse-Rose-Studien. Архів оригіналу за 12 жовтня 2007. Процитовано 4 серпня 2016. 
  10. Obituaries. Newsday. 6 вересня 1998. с. A.51. 
  11. Ullrich, Volker (8 грудня 2005). Politisches Buch: Denke an mich in Deinem Gebet. Die Zeit (German). Процитовано 23 лютого 2017. 
  12. ↑ Atwood, Kathryn (2011). Women Heroes of World War II. Chicago: Chicago Review Press. с. 16. ISBN 9781556529610. 
  13. Atwood, Kathryn (2011). Women Heroes of World War II. Chicago: Chicago Review Press. с. 16–17. ISBN 9781556529610. 
  14. ↑ Atwood, Kathryn (2011). Women Heroes of World War II. Chicago: Chicago Review Press. с. 17. ISBN 9781556529610. 
  15. Atwood, Kathryn (2011). Women Heroes of World War II. Chicago: Chicago Review Press. с. 18. ISBN 9781556529610. 
  16. Atwood, Kathryn (2011). Women Heroes of World War II. Chicago: Chicago Review Press. с. 15. ISBN 9781556529610. 
  17. Atwood, Kathryn (2011). Women Heroes of World War II. Chicago: Chicago Review Press. с. 22. ISBN 9781556529610. 
  18. Keeler, Bob; Ewich, Heidi (22 лютого 1993). Anti-Nazi Movement Still Inspires Germans recall rare courage of `White Rose'. Newsday. с. 13. 

Посилання ред.

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Софі Шолль
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sofiya Magdalena Sholl 9 travnya 1921 22 lyutogo 1943 nimecka studentka j antinacistska politichna diyachka aktivna uchasnicya grupi nenasilnickogo Ruhu Oporu Bila Troyanda v nacistskij Nimechchini 6 7 Sofi Shollnim Sophie SchollSofi Sholl u 1943 rociIm ya pri narodzhenni nim Sophia Magdalena SchollNarodilasya 9 travnya 1921 1921 05 09 1 2 ForhtenbergPomerla 22 lyutogo 1943 1943 02 22 1 3 21 rik Munich Prisond Myunhen Nimechchina obezgolovlennyaPohovannya cvintar Perlaher Forstd Krayina Vejmarska respublika NimechchinaDiyalnist studentka boyec oporuAlma mater Myunhenskij universitet Lyudviga MaksimilianaZnannya mov nimecka 2 Chlenstvo Bila troyandaKonfesiya lyuteranstvoBatko Robert SholldMati Magdalena Scholld 5 Brati sestri Inge Sholld Werner Scholld i Gans SholldIMDb ID 1659603Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZasudzhena za derzhavnu zradu pislya togo yak yiyi ta yiyi brata Gansa spijmali na poshirenni antivoyennih listivok u Myunhenskomu universiteti LMU Unaslidok yih oboh bulo stracheno na giljotini Z 1970 h rokiv Sholl aktivno vshanovuyut za yiyi robotu v antinacistskomu opori Zmist 1 Rannye zhittya ta aktivizm 2 Diyalnist Biloyi Troyandi 3 Vpliv 4 Pam yat 5 Literatura 6 Primitki 7 PosilannyaRannye zhittya ta aktivizm red nbsp Ratusha v Forhtenberzi misce narodzhennya Sofi ShollSholl narodilasya chetvertoyu z shesti ditej u sim yi Magdaleni Myuller i liberalnogo politika j zatyatogo kritika nacizmu Robeta Shollya yakij na moment narodzhennya donki buv merom mista Forhtenberg na Koheri na pivnochi zemli Baden Vyurtemberg Mala brativ ta sester Inge Ajher Sholl 1917 1998 8 9 10 Gans Sholl 1918 1943 Elizabet Hartnagel Sholl 1920 r 11 Verner Sholl 1922 1944 zniklij bezvisti i viznanij zagiblim u chervni 1944 roku Tilda Sholl 1925 1926 Vihovuvalasya v lyuteranskij cerkvi Pishla v shkolu v semirichnomu vici navchalasya legko i mala bezturbotne ditinstvo U 1930 roci sim ya pereyihala u Lyudvigsburg a cherez dva roki v Ulm de yiyi batko mav ofis z biznes konsultuvannya U 1932 roci Sholl stala vidviduvati serednyu shkolu dlya divchatok U 12 rokiv virishila vstupiti u Soyuz nimeckih divchat yak i bilshist yiyi odnoklasnic Yiyi entuziazm zgodom postupivsya miscem kritici Sholl znala pro opozicijni poglyadi batka druziv i deyakih vchiteliv Navit yiyi brat Gans yakij kolis aktivno brav uchast v Gitler yugendi povnistyu rozcharuvavsya v nacistskij partiyi 12 Politichni poglyadi stali vazhlivim kriteriyem u vibori druziv Aresht yiyi brativ i druziv u 1937 roci za uchast u Nimeckomu molodizhnomu rusi spraviv na Sholl silne vrazhennya Sofiya Sholl mala talant do malyuvannya i zhivopisu cikavilas degenerativnimi hudozhnikami Buduchi zavzyatoyu chitachkoyu rozvinula interes do filosofiyi i teologiyi Prote navesni 1940 roku zaledve zakinchila serednyu shkolu vtrativshi vsyake bazhannya brati uchast u zanyattyah de chasto vikladalasya nacistska doktrina 12 Cherez lyubov do ditej stala vihovatelkoyu dityachogo sadka Institutu Frebelya v Ulmi Takozh obrala cyu robotu spodivayuchis sho vona bude viznavatisya yak alternativa sluzhbi v Reichsarbeitsdienst Sluzhba praci Rejhu sho bula obov yazkovoyu umovoyu dlya vstupu v universitet Ce ne spracyuvalo i navesni 1941 roku Sholl pochala shestimisyachne perebuvannya v dopomizhnij vijskovij sluzhbi yak vihovatelka dityachogo sadka Blumbergu Podibnij do vijskovogo rezhim roboti v Sluzhbi praci zmusiv yiyi dobre osmisliti politichnu situaciyu a takozh pochati praktikuvati pasivnij opir Pislya shesti misyaciv u Sluzhbi praci Rejhu u travni 1942 roku Sofiya Sholl vstupila v Myunhenskij universitet na fakulteti biologiyi ta filosofiyi dzherelo Yiyi brat Gans yakij vivchav tam medicinu poznajomiv yiyi zi svoyimi druzyami Hocha zgodom cya grupa stala vidoma svoyimi politichnimi poglyadami spochatku yih ob yednuvala lyubov do mistectva muziki literaturi filosofiyi i teologiyi U Myunheni Sholl zustrilasya z ryadom hudozhnikiv pismennikiv i filosofiv zokrema Karlom Mutom i Teodorom Gekkerom yaki stali vazhlivimi dlya neyi znajomimi Najbilshe voni obmirkovuvali pitannya yak individ maye povoditisya v umovah diktaturi Pid chas litnih kanikul v 1942 roci Sholl dovelosya vidbuvati vijskovu sluzhbu na metalurgijnomu zavodi v Ulmi U toj zhe chas yiyi batko vidbuvav termin u v yaznici za te sho zrobiv kritichne zauvazhennya spivrobitnikovi pro Gitlera Diyalnist Biloyi Troyandi red Sofiya Sholl diznalasya pro pamfleti Biloyi Troyandi koli znajshla yih u svoyemu universiteti Zrozumivshi sho yiyi brat dopomagav jogo pisati Sholl sama pochala pracyuvati u Bilij Troyandi 13 Shist osnovnih uchasnikiv Biloyi Troyandi stvorili i rozpovsyudili vlitku 1942 roku she tri pamfleti 14 Do osnovnogo skladu grupi spochatku vhodili Gans Sholl Villi Graf i Kristof Probst Spochatku yiyi brat hotiv zalishiti Sholl v neznanni pro yihnyu diyalnist ale pislya priyednannya vona stala korisnoyu dlya grupi oskilki bulo znachno menshe shansiv sho yiyi yak zhinku bude vipadkovo pereviryati SS Grupa zaohochuvala nimciv pasivno protistoyati nacistskomu uryadu V listivkah vikoristovuvalisya i biblijni i filosofski argumenti na korist oporu 14 Okrim uchasti v napisanni Sholl dopomagala kopiyuvati rozpovsyudzhuvati i nadsilati poshtoyu pamfleti a takozh vela finansi grupi 15 Yiyi ta inshih uchasnikiv Biloyi Troyandi bulo zaareshtovano za poshirennya shostoyi listivki v Myunhenskomu universiteti 18 lyutogo 1943 roku 22 lyutogo 1943 roku v narodnomu sudi pered suddeyu Rolandom Frajslerom Sofiya Sholl skazala taki slova Vreshti resht htos mav pochati U te sho mi pisali i govorili virili bagato inshih lyudej Prosto voni ne navazhuvalisya visloviti svoyi dumki tak yak ce robili mi Niyakih pokaziv pidsudnih ne bulo dozvoleno ce buv uves yihnij zahist 16 nbsp Mogila Gansa Shollya Sofi Sholl i Kristofa Probsta na cvintari Perlaher poryad z v yazniceyu Shtadelgajm u Myunheni22 lyutogo 1943 roku Sholl yiyi brat i yihnij drug Kristof Probst buli viznani vinnimi v zradi i zasudzheni do smerti Vsi voni buli obezgolovleni na giljotini katom Jogannom Rajhgartom u myunhenskij v yaznici Shtadelgajm lishe kilkoma godinami piznishe o 17 00 Vikonannyam viroku keruvav Valter Remer golova Myunhenskogo okruzhnogo sudu Tyuremni chinovniki piznishe opisuyuchi cyu scenu vidznachili horobrist z yakoyu 21 richna Sofi Sholl ishla na stratu Yiyi ostannimi slovami buli Yak mozhna ochikuvati sho peremozhe spravedlivist yaksho nihto ne hoche pozhertvuvati soboyu na blago spravedlivosti Takij garnij sonyachnij den i meni treba piti ale sho oznachaye moya smert yaksho zavdyaki nam prokinutsya i povstanut do diyi tisyachi lyudej Yiyi kohanij i soratnik Fric Gartnagel pishov na front u travni 1942 roku i buv evakujovanij zi Stalingrada v sichni 1943 roku ale ne povernuvsya v Tretij Rejh do strati Sholl U zhovtni 1945 roku vin odruzhivsya z yiyi sestroyu Elizabet Vpliv red Pislya smerti Sofi Sholl kopiyu shostoyi listivki tayemno viviz z Tretogo Rejhu cherez Skandinaviyu do Velikoyi Britaniyi nimeckij yurist Gelmut Dzhejms graf fon Moltke de yiyi vikoristovuvali soyuzni vijska V seredini 1943 roku voni skinuli nad Tretim Rejhom miljoni kopij propagandistskoyi listivki sho nini vidoma pid nazvoyu Manifest studentiv Myunhena 17 V istorichnomu konteksti spadshina Biloyi Troyandi maye znachennya dlya bagatoh doslidnikiv yak demonstraciya zrazkovoyi duhovnoyi horobrosti j yak dobre zadokumentovanij vipadok socialnogo inakomislennya v suspilstvi zhorstokih represij cenzuri i konformistskogo tisku Dramaturginya Lilian Garret Groug zaznachila v Newsday 22 lyutogo 1993 roku sho ce mozhlivo najbilsh zahoplivij moment oporu v HH stolitti yakij ya mozhu nazvati Toj fakt sho p yatero malih ditej u roti vovka de ce dijsno maye znachennya mali velicheznu horobrist shob robiti te sho voni zrobili mene prosto vrazhaye 18 U tomu zh nomeri Newsday istorik golokostu Dzhud Nyuborn zaznachaye sho efekt vid takogo rodu oporu naspravdi ne mozhna vimiryati porivnyano z pidrivannyam n mostiv chi povalennyam rezhimu Bila Troyanda dijsno maye bilshe simvolichne znachennya ale ce duzhe vazhlive znachennya Elza Gebel bula v odnij kameri z Sofi Sholl i zapisala yiyi ostanni slova Pam yat red nbsp Byust Sofi Sholl22 lyutogo 2003 roku byust Sofi Sholl vstanovleno uryadom Bavariyi v memoriali Valgalla Institut politichnih nauk imeni brata i sestri Sholl v Myunhenskomu universiteti nazvano na chest Sofi Sholl i Gansa Bagato miscevih shkil a takozh bezlich vulic i plosh v Nimechchini nazvani na chest Sofi Sholl i yiyi brata U 2003 roci telekompaniya ZDF provela konkurs Unsere Besten ce obiravsya desyatok najbilsh vazhlivih nimciv vsih chasiv Sofi j Gans Sholl opinilisya na chetvertomu misci vishe za Baha Gete Gutenberga Bismarka Villi Brandta j Alberta Ejnshtejna a yakbi vrahovuvalisya lishe golosi molodih glyadachiv voni buli b na pershomu misci Za kilka rokiv do togo chitachki nimeckogo zhurnalu dlya zhinok Brigitte nazvali Sofi Shol najviznachnishoyu zhinkoyu HH stolittya 9 travnya 2014 roku Google zobraziv Sholl na dudli z nagodi 93 go dnya yiyi narodzhennya Literatura red Aretz Bernd Sophie Scholl Der Mut sich selbst treu zu sein Ein Lebensbild Neue Stadt Verlag Munchen 2013 ISBN 978 3 87996 987 6 Bald Detlef Wider die Kriegsmaschinerie Kriegserfahrungen und Motive des Widerstandes der Weissen Rose Klartext Verlag Essen 2005 ISBN 3 89861 488 3 Beuys Barbara Sophie Scholl Biografie Carl Hanser Verlag Munchen 2010 ISBN 978 3 446 23505 2 Michael Kissener Scholl Sophie Magdalena Neue Deutsche Biographie Berlin 2007 Band 23 S 445 f Digitalisat Leisner Barbara Ich wurde es genauso wieder machen Sophie Scholl List Verlag Berlin 2005 ISBN 3 548 60191 X Selg Peter Wir haben alle unsere Massstabe in uns selbst Der geistige Weg von Hans und Sophie Scholl Verlag des Goetheanums Dornach 2006 ISBN 3 7235 1275 5 Sichtermann Barbara Wer war Sophie Scholl Verlagshaus Jacoby amp Stuart Berlin 2008 ISBN 978 3 941087 11 8 Vinke Hermann Hoffentlich schreibst Du recht bald Sophie Scholl und Fritz Hartnagel eine Freundschaft 1937 1943 Maier Verlag Ravensburg 2006 ISBN 3 473 35253 5 Frank McDonough Sophie Scholl The Real Story of the Woman who Defied Hitler The History Press 2009 ISBN 978 0 7524 4675 2 als Hardcover ISBN 978 0 7524 5511 2 als Taschenbuch Waage Peter N Es lebe die Freiheit Traute Lafrenz und die Weisse Rose Aus dem Norwegischen von Antje Subey Cramer Urachhaus Stuttgart 2012 ISBN 978 3 8251 7809 3 Primitki red a b Deutsche Nationalbibliothek Record 118610317 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b Find a Grave 1996 d Track Q63056 Enciklopediya Brokgauz Hrsg Bibliographisches Institut amp F A Brockhaus Wissen Media Verlag d Track Q464633d Track Q2586178d Track Q237227 Nuremberg Trials Project 2016 d Track Q78909371 Scholl Inge 1983 The White Rose Munich 1942 1943 Middletown CT Wesleyan University Press s 114 ISBN 978 0 8195 6086 5 Lisciotto Carmelo 2007 Sophie Scholl Holocaust Education amp Archive Research Team Procitovano 21 bereznya 2016 Inge Aicher Scholl 6 veresnya 1998 Arhiv originalu za 31 grudnya 2007 Procitovano 21 bereznya 2016 Inge Scholl Die Weisse Rose German Weisse Rose Studien Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2007 Procitovano 4 serpnya 2016 Obituaries Newsday 6 veresnya 1998 s A 51 Ullrich Volker 8 grudnya 2005 Politisches Buch Denke an mich in Deinem Gebet Die Zeit German Procitovano 23 lyutogo 2017 a b Atwood Kathryn 2011 Women Heroes of World War II Chicago Chicago Review Press s 16 ISBN 9781556529610 Atwood Kathryn 2011 Women Heroes of World War II Chicago Chicago Review Press s 16 17 ISBN 9781556529610 a b Atwood Kathryn 2011 Women Heroes of World War II Chicago Chicago Review Press s 17 ISBN 9781556529610 Atwood Kathryn 2011 Women Heroes of World War II Chicago Chicago Review Press s 18 ISBN 9781556529610 Atwood Kathryn 2011 Women Heroes of World War II Chicago Chicago Review Press s 15 ISBN 9781556529610 Atwood Kathryn 2011 Women Heroes of World War II Chicago Chicago Review Press s 22 ISBN 9781556529610 Keeler Bob Ewich Heidi 22 lyutogo 1993 Anti Nazi Movement Still Inspires Germans recall rare courage of White Rose Newsday s 13 Posilannya red Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Sofi ShollThe Geschwister Scholl Institut Court documents and testimonies Center for White Rose Studies Sophie Scholl s childhood years in Ludwigsburg The Line a comic that compares and contrasts Sophie Scholl and Traudl Junge Sofi Sholl na sajti Find a Grave angl Weisse Rose Stiftung e V nim Caldwell Simon 3 kvitnya 1999 Woman who defied Hitler was inspired by Newman The Catholic Herald Arhiv originalu za 28 bereznya 2010 Procitovano 21 bereznya 2016 Shoah Education website article Sophie Scholl and the White Rose u Wayback Machine arh 20 kvitnya 2010 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sofi Sholl amp oldid 39836293