О́страва (чеськ. Ostrava, нім. Ostrau, пол. Ostrawa) — місто на північному сході Чехії, третє за кількістю мешканців в країні та центр другої за кількістю населення агломерацією країни, після Праги, адміністративний центр Мораво-Сілезького краю.
| Острава чеськ. Ostrava | ||
|---|---|---|
| ||
| | ||
| Основні дані | ||
| 49°50′30″ пн. ш. 18°17′29″ сх. д. / 49.8417528° пн. ш. 18.2915444° сх. д.Координати: 49°50′30″ пн. ш. 18°17′29″ сх. д. / 49.8417528° пн. ш. 18.2915444° сх. д. | ||
| Країна | Чехія | |
| Регіон | Мораво-Сілезький край | |
| Столиця для | Мораво-Сілезький край, Округ Острава-місто, Північноморавський крайd і Моравскослескоd | |
| Межує з | ||
| Поділ | | |
| Засновано | 1267 | |
| Перша згадка | 1267 | |
| Площа | 214 км² | |
| Населення | 305 970 (2013) | |
| Висота НРМ | 260 м | |
| Водойма | Остравиця, Одра | |
| Міста-побратими | Волгоград Спліт Мішкольц Дрезден Уральськ Ковентрі Катовиці Кошиці Піттсбург Донецьк | |
| Телефонний код | (+420) (420) 69 | |
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | |
| Номери автомобілів | T | |
| Код LAU (NUTS) | CZ554821 | |
| GeoNames | 3068799 | |
| OSM | r437354 ·R | |
| Поштові індекси | 702 00 | |
| Міська влада | ||
| Адреса | Prokešovo náměstí 1803/8, 702 00 Moravská Ostrava | |
| Мер міста | Томаш Мацура | |
| Вебсайт | www.ostrava.cz | |
| Мапа | ||
| | ||
| | ||
| Острава у Вікісховищі |
Місто розташоване при злитті річок Остравиці, Одри, Лучини й Опави. Історія міста і його зростання тісно пов'язані з експлуатацією і переробленням покладів високоякісного чорного вугілля, відкритих в районі, що дало місту індустріальний вигляд і неофіційну назву — «сталеве серце республіки» під час існування комуністичного правління в Чехословаччині. Багато компаній важкої індустрії зараз закриті або перепрофільовано.
Географія Редагувати
Острава розташована на північно-східній околиці Чеської Республіки, близько від кордону з Польщею (15 км) та Словаччиною (55 км). Вона простягається над північною частиною долини Моравська Брама (Moravská brána), що простягнувся з півночі на південь. Середня висота — близько 210 м над рівнем моря.
Клімат Редагувати
Місцевий клімат помірний, з теплим літом і холодною вологою зимою. Через східне розташування міста континентальний клімат трохи різкіший, ніж в іншій частині країни. Середньорічна температура: 8,6 °C (січня — −2.4 °C, липня — 17,8 °C), середньорічна кількість опадів — близько 700 мм.
| Клімат Острави | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | 0,4 | 2,8 | 7,7 | 13,5 | 18,9 | 21,9 | 23,6 | 23,4 | 19,4 | 14,0 | 6,7 | 2,0 | 12,9 |
| Середній мінімум, °C | −5,6 | −4,1 | −0,8 | 3,0 | 7,3 | 10,6 | 11,9 | 11,6 | 8,7 | 4,7 | 0,9 | −3,2 | 3,8 |
| Норма опадів, мм | 27 | 30 | 34 | 52 | 91 | 104 | 91 | 92 | 59 | 42 | 45 | 34 | 701 |
| Джерело: Погода и климат |
Історія Редагувати
Археологічні розкопки підтвердили, що на місці нинішньої Острави люди селилися ще 25,000 років тому. У Середньовіччя через ці місця проходив Бурштиновий шлях. Саме місто було засноване в 1267. З часом економічне значення Острави впало і до кінця XVIII століття вона була маленьким провінційним ремісничим містечком з населенням близько 1000 жителів.
У 1763 були знайдені великі поклади вугілля, що призвело до індустріального буму і припливу населення в місто. У 1830 році в місті було побудовано металургійний завод, в 1847 побудована залізниця, що з'єднала місто з Віднем. Під час Другої світової війни Острава як центр металургії зазнала руйнівного бомбардування англо-американської авіації. У соціалістичний період місто було відновлено після війни та знову стало одним з головних промислових центрів Чехословаччини.
Після оксамитової революції 1989 і переходу до ринкової економіки промисловість Острави зазнала період депресії й піддалася реструктуризації. У 1994 через нерентабельність і небажання чеської влади дотувати цю галузь в околицях міста було припинено видобуток вугілля. Металургійні підприємства було продано транснаціональним компаніям: комбінат Nová huť у 2003 був проданий Mittal Steel, Вітковіцький металургійний комбінат у 2005 — ЄвразХолдинг.
Адміністративно-територіальний поділ Редагувати
Острава розділена на 23 районів. Самим густонаселений район — Острава-Юг (113 973 жителів), найменш жителів в районі Нова Вес (682).
Найбільшу територію має район Слезська Острава (41,4 км²), найменшу — район Пустковес (1,07 км²).
Населення Редагувати
На 2003, населення Острави становило 315 442 мешканці, що проживають у 23 районах, утворених зі злиття 34 колишніх містечок і сіл. Площа Острави — 212 км². Щільність населення — 1505 осіб на км².
Історично окрім чехів в Остраві проживало багато поляків, німців і євреїв. Однак, під час Другої світової війни багато євреїв було вбито або вислано до концентраційних таборів. Після війни німці були вислані з Острави, відповідно до Декретів Бенеша, і в місто почали прибувати словаки. Таким чином, більшість мешканців Острави (більш ніж 90 %) зараз складають чехи або моравани, у місті також проживає меншість словаків (близько 3,4 %)..
Населення Острави говорить на особливому діалекті чеської мови, у якому скорочуються всі голосні звуки, а наголос ставиться на передостанній склад, що робить діалект схожим на польську мову.
Через недавню реструктуризацію важкої промисловості району рівень безробіття набагато вище, ніж у середньому по країні — 18,4 % (на 2004), що становить близько 30,000.
Промисловість Редагувати
Металургія — АрселорМіттал Острава (5685 працівників), Євраз Вітковіце Стіл (1111 працівників)
Машинобудування — Вітковіце Машини Холдинг (7896 працівників), ШКОДА ВАГОНКА (336 працівників)
Виробництво автомобілів — СУНГВВОО ХІТЕХ (1505 працівників), Хаиес Леммерз (726 працівників), КЕС електронних систем (647 працівників)
Хімічна промисловість — БорсодХім МХЗ (354 працівників)
Інформаційні технології — Тието (1952 працівників), ПЕГАТРОН (548 працівників)
Енергетика — Далькия (750 працівників)
Культура Редагувати
В Остраві 4 театри: Národní divadlo moravskoslezské (Національний театр Моравії-Сілезії). У нього два будівлі: Divadlo Antonína Dvořáka (імені Антоніна Дворжака) і Divadlo Jiřího Myrona. Інші театри: Divadlo Petra Bezruče (імені Петра Безруча), Komorní scéna Aréna (Камерний театр-арена) і Ляльковий театр Острава.
Університети Редагувати
- VŠB — Технічний університет Острави
- Університет Острави
- Бізнес-школа Острави [3]
Транспорт Редагувати
Авіатранспорт Редагувати
За 20 км від центру міста знаходиться міжнародний аеропорт Леоша Яначека, з якого здійснюються регулярні рейси до Праги, Дюссельдорфа, Мілану, Лондона та Дубаї.
Поріднені міста Редагувати
Уродженці Редагувати
- Томаш Вацлік (*1989) — відомий чеський футболіст, воротар.
- Томаш Галасек — чеський футболіст, бронзовий призер Чемпіонату Європи (2004)
- Віра Хитілова — чеський кінорежисер, авангардист і піонер чеського кінематографа
- Збинек Іргл — чеський хокеїст, Переможець молодіжного чемпіонату світу (2000)
- Марек Янкуловський — чеський футболіст, переможець Ліга чемпіонів УЄФА з AC Milan (2007)
- Філіп Куба — чеський хокеїст, переможець чемпіонату світу (2001)
- Іван Лендл — чеський тенісист, переможець 8 Великого Шолома, переможець Кубка Девіса (1980)
- Лев Прхала — генерал чехо-словацької армії, 1939 року президент Чехо-Словаччини призначив його членом уряду Карпатської України.
- Яромір Шиндел — чеський хокеїст, Чемпіон світу (1985)
- Ріхард Шмеглик — чеський хокеїст, переможець зимових Олімпійських ігор (1998), володар Кубка Стенлі (2003)
- Любомир Заоралек — міністр закордонних справ Чеської Республіки
- 11128 Остравія — астероїд, названий на честь міста.
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Острава |
- (чес.)
- (англ.)
- (англ.)
- (англ.) Zoo Ostrava official website
- (англ.)
Примітки Редагувати
- ↑ Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
- Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 9 лютого 2010.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
| Це незавершена стаття з географії Чехії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |