www.wikidata.uk-ua.nina.az

Скрадин Скра дин хорв Skradin італ і лат Scardona невелике місто в Хорватії у Шибеницько Книнській жупанії Розташоване п

Скрадин

Скра́дин (хорв. Skradin, італ. і лат. Scardona) — невелике місто в Хорватії у Шибеницько-Книнській жупанії. Розташоване поблизу річки Крка біля входу в Національний парк Крка, за 17 км від Шибеника і за 100 км від Спліта. Головним визначним місцем парку є Slapovi Krke, ряд водоспадів, найбільший з яких — Скрадинський Бук названо на честь Скрадина.

Скрадин
Skradin
—  Місто  —
Скрадин
Вид Скрадин

Герб
КоординатиКоординати: 43°49′00″ пн. ш. 15°55′20″ сх. д. / 43.816666666667° пн. ш. 15.922222222222° сх. д. / 43.816666666667; 15.922222222222: 43°49′00″ пн. ш. 15°55′20″ сх. д. / 43.81667° пн. ш. 15.92222° сх. д. / 43.81667; 15.92222
Країна Хорватія
Жупанія Шибеницько-Книнська
Уряд
 - Міський голова Неділько Дуїч (ХДС)
Висота над р.м. 1 м 
Населення (2011) 
 - громада 3 825
 - місто 588
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Поштовий індекс 22222
Телефонний код(и) 022
Вебсайт: Skradin.hr
Скрадин
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Скрадин
Поріг Скрадинський Бук на річці Крка
Скрадинський міст через Крку

Історія ред.

Це було іллірійське поселення (Scardona) на рубежі між племенами делматів та лібурнів, виконуючи роль столиці останніх. Відоміше як римське місто, було адміністративним та військовим центром регіону. Під час переселення народів місто було зруйновано, але в ІХ столітті сюди перебралися племена хорватів. Теперішнє ім'я місто прибрало з Х сторіччя. Це було одне з місць проживання роду Брібір-Шубич. З 1522 по 1684 роки Скрадин перебував під владою турків, потім знову аж до 1794 року — під правлінням Венеційської республіки. Пізніше місто окупували Наполеонівські війська, зробивши частиною іллірійських провінцій Французької імперії, згодом Скрадин перейшов під владарювання Австро-Угорщини. З часом місто втратило своє значення як осереддя регіону, яке перебрав на себе Шибеник, і таким чином воно переживає застій (єпископство припинило своє існування в 1828 р.).

Скрадин і його околиці під час війни за незалежність Хорватії опинилися на лінії фронту між хорватськими та сербськими військами. Хоча сам Скрадин залишався під хорватським контролем, багато навколишніх сіл, які нині підпадають під владу міської адміністрації, протягом війни переходили з рук у руки, що викликало великі руйнування.

Населення ред.

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 3 825 осіб, 1 з яких назвала рідною українську мову. Населення самого міста становило 588 осіб.

Динаміка чисельності населення громади:

Динаміка чисельності населення міста:

Населені пункти ред.

Крім міста Скрадин, до громади також входять:

Клімат ред.

Середня річна температура становить 14,69°C, середня максимальна – 28,08°C, а середня мінімальна – 1,28°C. Середня річна кількість опадів – 758 мм.

Клімат міста
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C 10,53 11,27 14,06 17,40 22,36 26,10 28,08 27,71 23,44 19,15 13,79 10,42
Середня температура, °C 5,90 6,65 9,43 12,78 17,74 21,48 24,70 24,33 20,05 15,75 10,39 7,02
Середній мінімум, °C 1,28 2,03 4,82 8,15 13,11 16,86 21,31 20,94 16,67 12,37 7,00 3,63
Норма опадів, мм 68 59 65 68 53 52 28 43 74 79 92 77
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 2.43 2.59 2.79 2.69 2.36 2.15 2.20 2.04 2.18 2.26 2.74 2.65
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 5306 8053 11754 16476 20529 22988 24793 21533 16008 10332 5775 4502
Джерело:

Цікавинки ред.

Засновник корпорації Майкрософт Білл Гейтс щорічно відвідує Скрадин улітку. В журналі «Форбс» він назвав його своїм улюбленим місцем відпочинку у відпустці.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ (хорв.). Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017. 
  2. Naklada Naprijed, The Croatian Adriatic Tourist Guide, pg. 209, Zagreb (1999), ISBN 953-178-097-8
  3. (хорв.). Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 6 березня 2016. 
  4. ↑ (хорв.). Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 18 травня 2021. 
  5. ↑ Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 28 березня 2022. 
  6. ↑ значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
  7. Інтерв'ю Білла Гейтса «Форбсу»,https://archive.today/20130123110816/http://www.forbes.com/2010/06/01/billionaire-summer-vacations-business-billionaires-vacations.html

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Скрадин
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Skra din horv Skradin ital i lat Scardona nevelike misto v Horvatiyi u Shibenicko Kninskij zhupaniyi Roztashovane poblizu richki Krka bilya vhodu v Nacionalnij park Krka za 17 km vid Shibenika i za 100 km vid Splita Golovnim viznachnim miscem parku ye Slapovi Krke ryad vodospadiv najbilshij z yakih Skradinskij Buk nazvano na chest Skradina Skradin Skradin Misto SkradinVid SkradinGerbKoordinatiKoordinati 43 49 00 pn sh 15 55 20 sh d 43 816666666667 pn sh 15 922222222222 sh d 43 816666666667 15 922222222222 43 49 00 pn sh 15 55 20 sh d 43 81667 pn sh 15 92222 sh d 43 81667 15 92222KrayinaHorvatiyaZhupaniyaShibenicko KninskaUryad Miskij golovaNedilko Duyich HDS Visota nad r m 1 m Naselennya 2011 1 gromada 3 825 misto 588Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Poshtovij indeks 22222Telefonnij kod i 022Vebsajt Skradin hrSkradinVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SkradinPorig Skradinskij Buk na richci KrkaSkradinskij mist cherez Krku Zmist 1 Istoriya 2 Naselennya 3 Naseleni punkti 4 Klimat 5 Cikavinki 6 Div takozh 7 Primitki 8 PosilannyaIstoriya red Ce bulo illirijske poselennya Scardona na rubezhi mizh plemenami delmativ ta liburniv vikonuyuchi rol stolici ostannih Vidomishe yak rimske misto bulo administrativnim ta vijskovim centrom regionu Pid chas pereselennya narodiv misto bulo zrujnovano ale v IH stolitti syudi perebralisya plemena horvativ Teperishnye im ya misto pribralo z H storichchya Ce bulo odne z misc prozhivannya rodu Bribir Shubich Z 1522 po 1684 roki Skradin perebuvav pid vladoyu turkiv potim znovu azh do 1794 roku pid pravlinnyam Venecijskoyi respubliki Piznishe misto okupuvali Napoleonivski vijska zrobivshi chastinoyu illirijskih provincij Francuzkoyi imperiyi zgodom Skradin perejshov pid vladaryuvannya Avstro Ugorshini Z chasom misto vtratilo svoye znachennya yak osereddya regionu yake perebrav na sebe Shibenik i takim chinom vono perezhivaye zastij yepiskopstvo pripinilo svoye isnuvannya v 1828 r 2 Skradin i jogo okolici pid chas vijni za nezalezhnist Horvatiyi opinilisya na liniyi frontu mizh horvatskimi ta serbskimi vijskami Hocha sam Skradin zalishavsya pid horvatskim kontrolem bagato navkolishnih sil yaki nini pidpadayut pid vladu miskoyi administraciyi protyagom vijni perehodili z ruk u ruki sho viklikalo veliki rujnuvannya Naselennya red Naselennya gromadi za danimi perepisu 2011 roku stanovilo 3 825 osib 1 1 z yakih nazvala ridnoyu ukrayinsku movu 3 Naselennya samogo mista stanovilo 588 osib 1 Dinamika chiselnosti naselennya gromadi 4 Dinamika chiselnosti naselennya mista 4 Naseleni punkti red Krim mista Skradin do gromadi takozh vhodyat Bichine Bratishkovci Bribir Cicvare Dubravici Gorici Grachac Ichevo Krkovich Ladzhevci Medzhare Piramatovci Plastovo Rupe Skradinsko Polye Sonkovich Vachani Velika Glava Zhazhvich ZhdrapanKlimat red Serednya richna temperatura stanovit 14 69 C serednya maksimalna 28 08 C a serednya minimalna 1 28 C Serednya richna kilkist opadiv 758 mm 5 6 Klimat mistaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Serednij maksimum C 10 53 11 27 14 06 17 40 22 36 26 10 28 08 27 71 23 44 19 15 13 79 10 42Serednya temperatura C 5 90 6 65 9 43 12 78 17 74 21 48 24 70 24 33 20 05 15 75 10 39 7 02Serednij minimum C 1 28 2 03 4 82 8 15 13 11 16 86 21 31 20 94 16 67 12 37 7 00 3 63Norma opadiv mm 68 59 65 68 53 52 28 43 74 79 92 77Serednomisyachna shvidkist vitru m s 2 43 2 59 2 79 2 69 2 36 2 15 2 20 2 04 2 18 2 26 2 74 2 65Serednomisyachna sonyachna radiaciya kDzh m den 5306 8053 11754 16476 20529 22988 24793 21533 16008 10332 5775 4502Dzherelo 5 6 Cikavinki red Zasnovnik korporaciyi Majkrosoft Bill Gejts shorichno vidviduye Skradin ulitku V zhurnali Forbs vin nazvav jogo svoyim ulyublenim miscem vidpochinku u vidpustci 7 Div takozh red Illiriya IllirikPrimitki red a b v Perepis naselennya 2011 roku horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 4 chervnya 2017 Naklada Naprijed The Croatian Adriatic Tourist Guide pg 209 Zagreb 1999 ISBN 953 178 097 8 Perepis naselennya 2011 roku Kilkist meshkanciv za ridnoyu movoyu horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 a b Chiselnist naselennya za rokami horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 18 travnya 2021 a b Fick S E R J Hijmans 2017 Worldclim 2 New 1 km spatial resolution climate surfaces for global land areas International Journal of Climatology Arhiv originalu za 12 bereznya 2022 Procitovano 28 bereznya 2022 a b znachennya viznacheno za geografichnimi koordinatami poselennya iz rozdilnoyu zdatnistyu 2 5 Interv yu Billa Gejtsa Forbsu https archive today 20130123110816 http www forbes com 2010 06 01 billionaire summer vacations business billionaires vacations html nbsp Portal Horvatiya Posilannya red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SkradinSkradin Arhivovano 1 listopada 2007 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Skradin amp oldid 40788369