www.wikidata.uk-ua.nina.az

Веселинівка Броварський район У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Веселинівка Весели нівка до 1946 Скоп

Веселинівка (Броварський район)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Веселинівка.

Весели́нівка (до 1946 — Скопці) — село у Броварському районі районі Київської області

село Веселинівка
Герб
Країна  Україна
Область Київська область
Район Броварський район
Рада Веселинівська сільська рада
Облікова картка село Веселинівка 
Основні дані
Засноване 1890
Населення 1399 осіб (2001)
Площа 6,59 км²
Густота населення 212,29 осіб/км²
Поштовий індекс 07560
Телефонний код +380 4576
Географічні дані
Географічні координати 50°14′56″ пн. ш. 31°16′11″ сх. д. / 50.24889° пн. ш. 31.26972° сх. д. / 50.24889; 31.26972Координати: 50°14′56″ пн. ш. 31°16′11″ сх. д. / 50.24889° пн. ш. 31.26972° сх. д. / 50.24889; 31.26972
Середня висота
над рівнем моря 		95 м
Водойми р. Ільтиця
Відстань до
обласного центру 		55 км
Відстань до
районного центру 		6 км
Місцева влада
Адреса ради 07560, c. Веселинівка, Б. Хмельницького,58
Карта
Веселинівка
Веселинівка
Мапа

 Веселинівка у Вікісховищі

Розташовано на річці Альта. Населення — 1,4 тис. чол.

Географія ред.

Село розташоване за 55 км від столиці України міста Києва, 18 км від районного центру міста Баришівка, 6 км від автомагістралі М03 Київ — Харків.

Історія ред.

Відоме з початку — середині XVI століття за назвою Скопці (сучасна назва — з 1946 року).

За козаччини село належало до Першої сотні Переяславського полку Війська Запорозького.

Карта Київського намісництва на якій також відображено Скопці, 1792 р.

За описом Київського намісництва 1781 року Скопці відносилось до Переяславського повіту цього намісництва, і у ньому нараховувалось 338 хат виборних козаків, козаків підпомічників, посполитих та підсусідків. Також у селі жив один шляхтич, два різночинці, два духівники та ще два інші церковники.

За книгою Київського намісництва 1787 року у Скопцях проживало 1060 душ (цікаво, що у Баришивці, яка мала статус міста, тоді проживало навіть трохи менше — 1058 душ). Село Скопці тоді були у володінні різного звання «казених людей», козаків та власників — полковника Лукашевича, Надвірного радника Сулими, і бунчукового товариша Константиновича.

З ліквідацією Київського намісництва село як і увесь Переяславський повіт перейшло до складу Полтавської губернії.

За даними на 1859 рік у власницькому та казенному селі Скопці Переяславського повіту Полтавської губернії, мешкало 2913 осіб (1443 чоловічої статі та 1470 — жіночої), налічувалось 360 дворових господарств, існували православна церква, сільське училище та сільська управа.

Комплекс споруд садиби поміщиці Семиградової, Будівля млину. 1910 р.

Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі, центрі Скопецької волості, мешкало 3267 осіб, налічувалось 618 дворових господарств, існували православна церква, школа, земська станція, 5 постоялих будинків, 5 лавок, 39 вітряних млинів, 2 маслоробних заводи.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4068 осіб (2001 чоловічої статі та 2067 — жіночої), з яких 4056 — православної віри.

Село сильно постраждало від Голодомору 1932—1933 років, проведеного радянським урядом з метою винищення українського селянства. Як відповідь на опір примусовій колективізації комуністична влада проводила масове вилучення хліба у місцевих жителів. Місцеві активісти, які допомагали більшовикам, отримали народу назву «щупалець» через завзятість у вишукуванні зерна і всіх харчових продуктів. Керували цією бригадою Мелешко Дмитро, Дніпровський Петро та Красноштан Іван — агент, присланий з області. Особливу активність проявляли Либарецькі, які мешкали в комуні. За свідченням очевидців, коли один із «щупальців» Петро Дніпровський виявив у свого сусіда Куделі Мусія зерно, яке той приховав для голодних дітей, комунар забрав його собі. За вцілілими архівними даними з 5 січня 1932 року по 24 грудня 1932 року встановлено прізвища 168 загиблих голодною смертю жителів села. Очевидці трагедії називають число у понад півтисячі померлих. Вони ж доповнили архівний список прізвищами ще 25-ти своїх замучених голодом односельців.

7 березня 1946 року прийнятий Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських рад і населених пунктів Київської області», відповідно до якого, зокрема, у Баришівському районі село Війтівці перейменовано на Поділля та село Скопці — на Веселинівка.

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1715 осіб, з яких 720 чоловіків та 995 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1332 особи.

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 98,07 %
російська 1,50 %
білоруська 0,14 %
вірменська 0,07 %
молдовська 0,07 %

Соціальна сфера ред.

У селі є дитсадок, школа, будинок культури та церква.

Відомі люди ред.

Веселинівка. Вище училище ткацтва. 1910 р.

В селі народилися:

Примітки ред.

Братські могили воїнів РСЧА та пам'ятник воїнам-односельцям, які загинули в роки німецько-радянської війни, центр села Веселинівка
  1. Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 185—186.
  2. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6.
  3. рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 3149)
  4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  5. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-176)
  6. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні: Київський область. — «Буква», 2008. — с. 32
  7. . Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 9 лютого 2020. 
  8. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7 березня 1946 р. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 9 лютого 2020. 
  9. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019. 
  10. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019. 
  11. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019. 
  12. СТОВ «Старинська птахофабрика», Миронівський хлібопродукт
  13. Микола Мироненко: «Я знаю, що я вмираю, але моя місія — боротися зі злом, і я її виконаю до кінця»

Посилання ред.

Це незавершена стаття з географії Баришівського району.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Veselinivka Veseli nivka do 1946 Skopci selo u Brovarskomu rajoni rajoni Kiyivskoyi oblastiselo VeselinivkaGerbKrayina UkrayinaOblast Kiyivska oblastRajon Brovarskij rajonRada Veselinivska silska radaOblikova kartka selo Veselinivka Osnovni daniZasnovane 1890Naselennya 1399 osib 2001 Plosha 6 59 km Gustota naselennya 212 29 osib km Poshtovij indeks 07560Telefonnij kod 380 4576Geografichni daniGeografichni koordinati 50 14 56 pn sh 31 16 11 sh d 50 24889 pn sh 31 26972 sh d 50 24889 31 26972 Koordinati 50 14 56 pn sh 31 16 11 sh d 50 24889 pn sh 31 26972 sh d 50 24889 31 26972Serednya visotanad rivnem morya 95 mVodojmi r IlticyaVidstan dooblasnogo centru 55 kmVidstan dorajonnogo centru 6 kmMisceva vladaAdresa radi 07560 c Veselinivka B Hmelnickogo 58KartaVeselinivkaVeselinivkaMapa Veselinivka u VikishovishiRoztashovano na richci Alta Naselennya 1 4 tis chol Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Naselennya 3 1 Mova 4 Socialna sfera 5 Vidomi lyudi 6 Primitki 7 PosilannyaGeografiya red Selo roztashovane za 55 km vid stolici Ukrayini mista Kiyeva 18 km vid rajonnogo centru mista Barishivka 6 km vid avtomagistrali M03 Kiyiv Harkiv Istoriya red Vidome z pochatku seredini XVI stolittya za nazvoyu Skopci suchasna nazva z 1946 roku Za kozachchini selo nalezhalo do Pershoyi sotni Pereyaslavskogo polku Vijska Zaporozkogo 1 nbsp Karta Kiyivskogo namisnictva na yakij takozh vidobrazheno Skopci 1792 r Za opisom Kiyivskogo namisnictva 1781 roku Skopci vidnosilos do Pereyaslavskogo povitu cogo namisnictva i u nomu narahovuvalos 338 hat vibornih kozakiv kozakiv pidpomichnikiv pospolitih ta pidsusidkiv Takozh u seli zhiv odin shlyahtich dva riznochinci dva duhivniki ta she dva inshi cerkovniki 2 Za knigoyu Kiyivskogo namisnictva 1787 roku u Skopcyah prozhivalo 1060 dush cikavo sho u Barishivci yaka mala status mista todi prozhivalo navit trohi menshe 1058 dush Selo Skopci todi buli u volodinni riznogo zvannya kazenih lyudej kozakiv ta vlasnikiv polkovnika Lukashevicha Nadvirnogo radnika Sulimi i bunchukovogo tovarisha Konstantinovicha Z likvidaciyeyu Kiyivskogo namisnictva selo yak i uves Pereyaslavskij povit perejshlo do skladu Poltavskoyi guberniyi Za danimi na 1859 rik u vlasnickomu ta kazennomu seli Skopci Pereyaslavskogo povitu Poltavskoyi guberniyi meshkalo 2913 osib 1443 cholovichoyi stati ta 1470 zhinochoyi nalichuvalos 360 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva silske uchilishe ta silska uprava 3 nbsp Kompleks sporud sadibi pomishici Semigradovoyi Budivlya mlinu 1910 r Stanom na 1885 rik u kolishnomu derzhavnomu ta vlasnickomu seli centri Skopeckoyi volosti meshkalo 3267 osib nalichuvalos 618 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva shkola zemska stanciya 5 postoyalih budinkiv 5 lavok 39 vitryanih mliniv 2 maslorobnih zavodi 4 Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 4068 osib 2001 cholovichoyi stati ta 2067 zhinochoyi z yakih 4056 pravoslavnoyi viri 5 Selo silno postrazhdalo vid Golodomoru 1932 1933 rokiv provedenogo radyanskim uryadom z metoyu vinishennya ukrayinskogo selyanstva Yak vidpovid na opir primusovij kolektivizaciyi komunistichna vlada provodila masove viluchennya hliba u miscevih zhiteliv Miscevi aktivisti yaki dopomagali bilshovikam otrimali narodu nazvu shupalec cherez zavzyatist u vishukuvanni zerna i vsih harchovih produktiv Keruvali ciyeyu brigadoyu Meleshko Dmitro Dniprovskij Petro ta Krasnoshtan Ivan agent prislanij z oblasti Osoblivu aktivnist proyavlyali Libarecki yaki meshkali v komuni Za svidchennyam ochevidciv koli odin iz shupalciv Petro Dniprovskij viyaviv u svogo susida Kudeli Musiya zerno yake toj prihovav dlya golodnih ditej komunar zabrav jogo sobi Za vcililimi arhivnimi danimi z 5 sichnya 1932 roku po 24 grudnya 1932 roku vstanovleno prizvisha 168 zagiblih golodnoyu smertyu zhiteliv sela Ochevidci tragediyi nazivayut chislo u ponad pivtisyachi pomerlih Voni zh dopovnili arhivnij spisok prizvishami she 25 ti svoyih zamuchenih golodom odnoselciv 6 7 bereznya 1946 roku prijnyatij Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya i vporyadkuvannya isnuyuchih nazv silskih rad i naselenih punktiv Kiyivskoyi oblasti vidpovidno do yakogo zokrema u Barishivskomu rajoni selo Vijtivci perejmenovano na Podillya ta selo Skopci na Veselinivka 7 8 Naselennya red Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1715 osib z yakih 720 cholovikiv ta 995 zhinok 9 Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 1332 osobi 10 Mova red Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku 11 Mova Vidsotokukrayinska 98 07 rosijska 1 50 biloruska 0 14 virmenska 0 07 moldovska 0 07 Socialna sfera red U seli ye ditsadok shkola budinok kulturi ta cerkva 12 Vidomi lyudi red nbsp Veselinivka Vishe uchilishe tkactva 1910 r V seli narodilisya Antipenko Mariya Rodionivna ukrayinska radyanska diyachka golova vikonkomu Voloshinivskoyi silskoyi radi Barishivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Deputat Verhovnoyi Radi URSR 11 go sklikannya Vlasenko Paraska Ivanivna ukrayinska majstrinya narodnogo dekorativnogo rozpisu Vovk Nataliya Yuhimivna 1896 1970 ukrayinska kilimarnicya Galaburda Viktor Genadijovich doktor ekonomichnih nauk profesor kafedri Ekonomika i upravlinnya na transporti Institutu ekonomiki i finansiv Moskovskogo derzhavnogo universitetu shlyahiv spoluchennya MIIT Darda Volodimir Ivanovich pismennik poet gromadskij diyach Kudrya Fedir Yevdokimovich sotnik lotchik armiyi UNR Mironenko Mikola Pavlovich politv yazen ta vidatnij ukrayinskij pismennik 13 Sobachko Shostak Ganna Fedosivna majster dekorativnogo rozpisu laureat Shevchenkivskoyi premiyi Sokil Oleksij Yakovich zhivopisec skulptor arhitektor inzhener budivelnik pedagog Carenko Oleksa Yakovich komandir polku Diyevoyi armiyi UNR Shur Mariya Haritonivna 1915 majstrinya hudozhnogo tkactva Primitki red nbsp Bratski mogili voyiniv RSChA ta pam yatnik voyinam odnoselcyam yaki zaginuli v roki nimecko radyanskoyi vijni centr sela Veselinivka Zaruba V M Administrativno teritorialnij ustrij ta administraciya Vijska Zaporozkogo u 1648 1782 rr Dnipropetrovsk 2007 S 185 186 Opisi Kiyivskogo namisnictva 70 80 rokiv XVIII st Opisovo statistichni dzherela AN URSR Arheogr komisiya ta in K Naukova dumka 1989 392 s ISBN 5 12 000656 6 ros doref Poltavskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1859 goda tom XXXIII Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1862 263 s kod 3149 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref ros doref Naselennyya mѣsta Rossijskoj Imperii v 500 i bolѣe zhitelej s ukazaniem vsego nalichnago v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih vѣroispovѣdanij po dannym pervoj vseobshej perepisi 1897 g S Peterburg 1905 IX 270 120 s stor 1 176 Nacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Kiyivskij oblast Bukva 2008 s 32 Informacijni materiali shodo vidznachennya 85 yi richnici Kiyivskoyi oblasti na sajti Barishivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Arhiv originalu za 2 lyutogo 2020 Procitovano 9 lyutogo 2020 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 7 bereznya 1946 r Arhiv originalu za 8 chervnya 2020 Procitovano 9 lyutogo 2020 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kiyivska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kiyivska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Kiyivska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 STOV Starinska ptahofabrika Mironivskij hliboprodukt Mikola Mironenko Ya znayu sho ya vmirayu ale moya misiya borotisya zi zlom i ya yiyi vikonayu do kincya Posilannya red Selo Veselinivka Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Sajt sela Veselinivka s Veselinivka Barishivskogo rajonu ukr Proshloe Poltavskoj territorii i ee zaselenie Poltava 1914 stor 200 Tetyana Lyuta kandidat istorichnih nauk NaUKMA Dzherela do istoriyi kiyivskogo zemlevolodinnya ta rukopisna karta Kiyivshini 40 h rokiv XVII st Naukovi zapiski Tom 3 Istoriya nedostupne posilannya nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Barishivskogo rajonu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Veselinivka Brovarskij rajon amp oldid 37478341