www.wikidata.uk-ua.nina.az

Склеп національних пророків на Вавелі Склеп національних пророків склеп у підвалі Краківського собору Св Станіслава та С

Склеп національних пророків на Вавелі

Склеп національних пророків — склеп у підвалі Краківського собору Св. Станіслава та Св. Вацлава на Вавелі, місце поховання Адама Міцкевича та Юліуша Словацького, двох видатних поетів епохи романтизму, творчість яких стала важливою частиною польської культури. Обидва були визнані духовними лідерами нації під час поділу Польщі, гідні поховання в некрополі колишніх польських правителів та у Вавельському соборі. У склепі також згадують двох інших поляків, шанованих митців XIX століття — поета Ципріана Каміля Норвіда та композитора і піаніста Фридерика Шопена.

Склеп національних пророків (позначений червоним) на плані склепінь собору

Місцезнаходження Редагувати

Крипта знаходиться біля північного деамбулаторія собору, входу до каплиці Ліпських.

Всередині склепу (2016)

Історія Редагувати

Обставини виникнення та значення Редагувати

Крипта була влаштована в 1890 році за проектом архітектора Славомира Одживольського під час підготовки до покладання останків Адама Міцкевича у Вавельському соборі. Ідея поховати поета в цьому храмі з'явилася незабаром після його смерті в 1855 році і повернулася до нього на початку періоду Галицької автономії в час австрійському поділу (1869), коли було створено спеціальний комітет. Однак здійснити цей намір тоді було неможливо, і зусилля були повторені в 1879 році, та були успішно завершені лише через одинадцять років.

Ідея поховати найвидатніших поляків у Вавельському соборі, тим самим підкресливши історичну спадкоємність нації, з'явилася після Віденського конгресу, коли там були поховані князь Юзеф Понятовський та Тадеуш Костюшко. Приклад Вестмінстерського абатства в Лондоні, де поетів поховали поруч з монархами, міг стати натхненням для вшанування Міцкевича так само. Поляки, позбавлені власної державності, королі та вожді, поховані в цьому місці, віддавали данину засновнику Дзяди (драма), як духовному лідеру нації. У своїй поезії Міцкевич оголосив про відновлення незалежності.

Повернення останків Міцкевича, а згодом і Юліуша Словацького, зробили собор національним пантеоном, призначеним не лише для монархів та героїв боротьби за незалежність, але й для «королів духу» — найвидатніших поетів епохи романтизму, загиблих у вигнанні, творчість яких сприяла збереженню польської ідентичності під час поділів. Їхні похорони також стали великими патріотичними демонстраціями.

У січні 1890 року Одживольський отримав завдання облаштувати поховання Міцкевича, і для цієї мети він пристосував один із існуючих склепів храму, частину склепіння під північною частиною амбіту. Відокремлений від інших, він був перекритий бічним склепінням, на арці якого висічені щити з гербами Польщі, Литви та Русі. На східній стіні склепу є вівтарна менса, а над нею, фінансована Костянтином Пшеджєцьким, мозаїка із зображенням Остробрамської ікони Божої Матері (зроблена у майстерні Антонія Сальвіаті у Венеції, наприкінці ХІХ століття). Усі роботи виконувала каменярська майстерня братів Трембецьких, а використовувані матеріали мали бути корінного походження. Необхідність підготовки окремого місця поховання Міцкевича виникла внаслідок того, що Краківський собор, погодившись на його поховання в червні 1884 року, зробив застереження, що він не буде спочивати в королівських склепах, які раз і назавжди вважалися закритими.

Поховання Міцкевича та Словацького Редагувати

Склеп з саркофагом Міцкевича(1913)
Склеп з саркофагом Міцкевича(1913) 
Склеп із саркофагом Словацького після похорону (1927)
Склеп із саркофагом Словацького після похорону (1927) 
Саркофаг Міцкевича (2007)
Саркофаг Міцкевича (2007) 
Саркофаг Словацького (2007)
Саркофаг Словацького (2007) 

20 червня 1890 року спеціальна делегація вирушила забирати останки Адама Міцкевича з кладовища Монморансі, що поблизу Парижу. Урочистий похорон поета у краківському соборі відбувся 4 липня того ж року. Після церемонії труну привезли до підготовленого склепу, де її помістили в саркофаг за проектом Одживольського, виготовлений з мармуру з Ченстохова, та прикрашеного медальйоном із зображенням поета, виконаним Станіславом Романом Левандовським. Однак на кришці вирізблені голови ангелів за зразком Міхала Корпаля. Лампа, що висить над нею, увінчана орелеподібною умброю.

У 1927 році, після багатьох процедур і перипетій, вдалося привезти прах Юліуша Словацького з паризького цвинтаря Монмартра до Кракова. Отримавши згоду Адама Сапеги, митрополита Краківського, для поховання в соборі та місцевої інспекції було обрано порожній склеп, що прилягав до того, де був похований Міцкевич. Перегородку між ними зруйнували, створивши таким чином єдину кімнату. Роботами керував Адольф Шишко-Богуш, під час робіт уздовж стін розширеного склепа положений кам'яний фриз із легкого кельцького мармуру (на висоті близько метра), підлога була викладена квадратними плитами з чорного бельгійського та білого каррарського мармуру. Крім того, вівтар та мозаїку перенесли до південної стіни склепу, де для них була вирізана ніша.

28 червня того ж 1927 року відбувся урочистий похорон. Труна з останками поета була поміщена в модерністський саркофаг, виконаний з чорного мармуру з Кшеславиці, за проектом Шишко-Богуша, встановлений на двох сходинках, на вершині яких був вирізаний простий хрест, а коротші сторони прикрашені вінками, виробленими у срібній тарілці, виготовленій гравером Генріком Вальдіном. Над ним, в ніші в стіні в кінці склепу, є урна із землею з могили Соломії Словацької, матері Юліуша Словацького, із цвинтаря в Кременці. Крім того, на склепінні була розміщена алебастрова лампа на срібних ланцюгах. Саркофаг виготовила компанія «Bracia Trembeccy (Брати Трембецькі)».

Символічне поховання Норвіда Редагувати

Наприкінці ХХ століття народилася ідея вшанування пам'яті Ципріана Каміля Норвіда у Склепі пророків. 23 травня 1993 року, до 110-ї річниці смерті поета, всередині, поруч із входом було відкрито бронзову дошку-епітафію на його честь, авторства Чеслава Двігая. ЇЇ фінансувало Товариство національної пам'яті. Маршал Юзеф Пілсудський та духовенство, пов'язане з собором, — священики Станіслав Малісяк та Януш Білянський (тодішній парафіяльний священик) та кардинал Францішек Махарський, архієпископ Краківський, які благословенно освятили дошку.

Через кілька років, у 2001 році, у склепі відбулося символічне поховання Норвіда. Оскільки не вдалося знайти та ідентифікувати його останки, з ініціативи Лешка Талька, президента Історико-літературного товариства в Парижі, грунт забрали з братської могили в Монморансі, де був похований поет. Це було зроблено урочисто 24 червня у присутності представників Посольства Республіки Польща, Історико-літературного товариства, Товариства захисту польських могил у Франції та Інституту національної пам'яті. Урну з грунтом перевезли до Риму, де 1 липня її благословив Папа Римський Іван Павло ІІ під час святої меси, яку він відслужив для поета.

24 вересня, у 180-ту річницю від дня народження Норвіда, під час дзвону Сигізмунда, після урочистої меси, яку відслужив кардинал Махарський, урна (виготовлена з міді, прикрашена розбитим серцем у формі ліри, згідно з дизайном Чеслава Двігая) була розміщена у невеликій ніші, поруч з нею табличка-епітафія. На цьому символічному похороні були присутні прем'єр-міністр Єжи Бузек та міністр культури та національної спадщини Анджей Зелінський. Під час цієї церемонії лист від Івана Павла ІІ, присвячений Норвіду, був зачитаний архієпископом Махарським, а Збігнев Запасевич прочитав кілька творів поета, в тому числі «Що ти зробив з Афінами, Сократе».

Поминання Шопена Редагувати

Фрагмент надгробку Шопена: медальйон із зображенням піаніста, копія якого була поміщена в склеп

28 лютого 2010 року в Склепі пророків вшанували пам'ять композитора та піаніста Фридерика Шопена, сучасника Міцкевича та Словацького. У 200-річчя з дня народження митця було представлено медальйон, копію зображення з його надгробку на кладовищі Пер-Лашез в Парижі, зроблений Войцехом Курдзіелою, з білого грецького мармуру, поміщеного у вапнякову плиту з написом « Великий митець — нація».

Ініціаторами вшанування «поета піаніно» таким чином були композитор Станіслав Радван та радник Малгожата Радван-Баллада, тоді як медальйон, розміщений навпроти плити Норвіда, фінансувався владою Кракова. Це вшанування відкрили Богдан Здроєвський, міністр культури та національної спадщини, кардинал Станіслав Дзівіш, митрополит Краківський та Яцек Майхровський, мер міста.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Склеп національних пророків на Вавелі


Дивитися також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. (KZSwP, с.112; Encyklopedia Krakowa, с.514, р.1995, с.108, określa tą część świątyni jako nawę północną.)
  2. Rożek, 2015a
  3. Encyklopedia Krakowa; Czyżewski, 2002
  4. ↑ Kronika Krakowa; Rożek, 2015a
  5. Rożek, 1995; Rożek, 2015a
  6. Encyklopedia Krakowa; Czyżewski,2002.
  7. KZSwP; Rożek, 1995; Encyklopedia Krakowa
  8. {Świątecka, 1956; Rożek, 1995; Czyżewski, 2002
  9. ↑ Rożek, 1995, с.108
  10. KZSwP; Rożek, 1995; Encyklopedia Krakowa; Czyżewski, 200; Rożek, 2015a. Świątecka, 1956, podaje, iż sarkofag wykonany został z wapienia.
  11. Nowak, 1986; Encyklopedia Krakowa; Rokosz, 2006; Rożek, 2015a
  12. Nowak, 1986; Rożek, 1995
  13. Kronika Krakowa; Rożek, 2015a, Rokosz, 2006, podaje, iż uroczystości funeralne miały miejsce 28 i 29 czerwca, zaś właściwy pogrzeb 30 czerwca.
  14. Nowak, 1986; Rożek, 1995; Encyklopedia Krakowa; Czyżewski, 2002
  15. Encyklopedia Krakowa; Czyżewski, 2002; Rożek, 2015a; Rożek, 2015b.
  16. Rokosz, 2006; Rożek, 2015a
  17. Czyżewski, 2002; Rożek, 2015a; Rożek, 2015b
  18. Rożek, 2015a
  19. Rożek, 2015b
  20. Dzieje
  21. Dzieje

Бібліографія Редагувати

  • Chopin w wawelskiej Krypcie Wieszczów (пол.). 26 лютого 2010. 
  • Królewska katedra na Wawelu. Kraków: Wydawnictwo św. Stanisława BM Archidiecezji Krakowskiej. 2002. ISBN 83-88971-37-9. 
  • Encyklopedia Krakowa. Warszawa-Kraków: Wydawnictwo Naukowe PWN. 2000. с. 514 (hasło Krypta Wieszczów Narodowych). ISBN 83-01-13325-2. 
  • Katalog zabytków sztuki w Polsce IV. Warszawa: Instytut Sztuki Polskiej Akademii Nauk, Państwowe Zbiory Sztuki na Wawelu. 1965. 
  • Kronika Krakowa. Warszawa: Wydawnictwo „Kronika”. 1996. ISBN 83-86079-07-X. 
  • Pogrzeb Juliusza Słowackiego w Krakowie w 1927 r. (w 60-tą rocznicę sprowadzenia prochów wieszcza do kraju) 13. 1986. с. 117–131. 
  • Dzwony i wieże Wawelu. Kraków: Wydawnictwo Towarzystwa Naukowego „Societas Vistulana”. 2006. ISBN 83-88385-73-9. 
  • Groby Królewskie na Wawelu. Kraków: Wydawnictwo „Petrus”. 2015. ISBN 978-83-7720-257-9. 
  • Krakowska katedra na Wawelu. Dzieje – ludzie – sztuka – zwyczaje. Kraków: Wydawnictwo „Petrus”. 2015. ISBN 978-83-938389-2-9. 
  • Wawel i Skałka. Panteony polskie. Wrocław-Warszawa-Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich – Wydawnictwo. 1995. ISBN 83-04-04058-1. 
  • Symboliczny pochówek Norwida na Wawelu (пол.). 25 вересня 2001. 
  • Kraków Mickiewiczowi. Biblioteka Krakowska, nr 110. Kraków: Wydawnictwo Literackie. 1956. с. 25–88. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sklep nacionalnih prorokiv sklep u pidvali Krakivskogo soboru Sv Stanislava ta Sv Vaclava na Vaveli misce pohovannya Adama Mickevicha ta Yuliusha Slovackogo dvoh vidatnih poetiv epohi romantizmu tvorchist yakih stala vazhlivoyu chastinoyu polskoyi kulturi Obidva buli viznani duhovnimi liderami naciyi pid chas podilu Polshi gidni pohovannya v nekropoli kolishnih polskih praviteliv ta u Vavelskomu sobori U sklepi takozh zgaduyut dvoh inshih polyakiv shanovanih mitciv XIX stolittya poeta Cipriana Kamilya Norvida ta kompozitora i pianista Friderika Shopena Sklep nacionalnih prorokiv poznachenij chervonim na plani sklepin soboru Zmist 1 Misceznahodzhennya 2 Istoriya 2 1 Obstavini viniknennya ta znachennya 2 2 Pohovannya Mickevicha ta Slovackogo 2 3 Simvolichne pohovannya Norvida 2 4 Pominannya Shopena 3 Divitisya takozh 4 Primitki 5 BibliografiyaMisceznahodzhennya RedaguvatiKripta znahoditsya bilya pivnichnogo deambulatoriya soboru 1 vhodu do kaplici Lipskih 2 nbsp Vseredini sklepu 2016 Istoriya RedaguvatiObstavini viniknennya ta znachennya Redaguvati Kripta bula vlashtovana v 1890 roci za proektom arhitektora Slavomira Odzhivolskogo pid chas pidgotovki do pokladannya ostankiv Adama Mickevicha u Vavelskomu sobori 3 Ideya pohovati poeta v comu hrami z yavilasya nezabarom pislya jogo smerti v 1855 roci i povernulasya do nogo na pochatku periodu Galickoyi avtonomiyi v chas avstrijskomu podilu 1869 koli bulo stvoreno specialnij komitet Odnak zdijsniti cej namir todi bulo nemozhlivo i zusillya buli povtoreni v 1879 roci ta buli uspishno zaversheni lishe cherez odinadcyat rokiv 4 Ideya pohovati najvidatnishih polyakiv u Vavelskomu sobori tim samim pidkreslivshi istorichnu spadkoyemnist naciyi z yavilasya pislya Videnskogo kongresu koli tam buli pohovani knyaz Yuzef Ponyatovskij ta Tadeush Kostyushko Priklad Vestminsterskogo abatstva v Londoni de poetiv pohovali poruch z monarhami mig stati nathnennyam dlya vshanuvannya Mickevicha tak samo Polyaki pozbavleni vlasnoyi derzhavnosti koroli ta vozhdi pohovani v comu misci viddavali daninu zasnovniku Dzyadi drama yak duhovnomu lideru naciyi U svoyij poeziyi Mickevich ogolosiv pro vidnovlennya nezalezhnosti 5 Povernennya ostankiv Mickevicha a zgodom i Yuliusha Slovackogo zrobili sobor nacionalnim panteonom priznachenim ne lishe dlya monarhiv ta geroyiv borotbi za nezalezhnist ale j dlya koroliv duhu najvidatnishih poetiv epohi romantizmu zagiblih u vignanni tvorchist yakih spriyala zberezhennyu polskoyi identichnosti pid chas podiliv Yihni pohoroni takozh stali velikimi patriotichnimi demonstraciyami 6 U sichni 1890 roku Odzhivolskij otrimav zavdannya oblashtuvati pohovannya Mickevicha i dlya ciyeyi meti vin pristosuvav odin iz isnuyuchih sklepiv hramu chastinu sklepinnya pid pivnichnoyu chastinoyu ambitu Vidokremlenij vid inshih vin buv perekritij bichnim sklepinnyam na arci yakogo visicheni shiti z gerbami Polshi Litvi ta Rusi 7 Na shidnij stini sklepu ye vivtarna mensa a nad neyu finansovana Kostyantinom Pshedzhyeckim mozayika iz zobrazhennyam Ostrobramskoyi ikoni Bozhoyi Materi zroblena u majsterni Antoniya Salviati u Veneciyi naprikinci HIH stolittya Usi roboti vikonuvala kamenyarska majsternya brativ Trembeckih a vikoristovuvani materiali mali buti korinnogo pohodzhennya 8 Neobhidnist pidgotovki okremogo miscya pohovannya Mickevicha vinikla vnaslidok togo sho Krakivskij sobor pogodivshis na jogo pohovannya v chervni 1884 roku zrobiv zasterezhennya sho vin ne bude spochivati v korolivskih sklepah yaki raz i nazavzhdi vvazhalisya zakritimi 9 Pohovannya Mickevicha ta Slovackogo Redaguvati nbsp Sklep z sarkofagom Mickevicha 1913 Sklep z sarkofagom Mickevicha 1913 nbsp Sklep iz sarkofagom Slovackogo pislya pohoronu 1927 Sklep iz sarkofagom Slovackogo pislya pohoronu 1927 nbsp Sarkofag Mickevicha 2007 Sarkofag Mickevicha 2007 nbsp Sarkofag Slovackogo 2007 Sarkofag Slovackogo 2007 20 chervnya 1890 roku specialna delegaciya virushila zabirati ostanki Adama Mickevicha z kladovisha Monmoransi sho poblizu Parizhu Urochistij pohoron poeta u krakivskomu sobori vidbuvsya 4 lipnya togo zh roku 4 Pislya ceremoniyi trunu privezli do pidgotovlenogo sklepu de yiyi pomistili v sarkofag za proektom Odzhivolskogo vigotovlenij z marmuru z Chenstohova ta prikrashenogo medaljonom iz zobrazhennyam poeta vikonanim Stanislavom Romanom Levandovskim Odnak na krishci virizbleni golovi angeliv za zrazkom Mihala Korpalya 10 Lampa sho visit nad neyu uvinchana orelepodibnoyu umbroyu 9 U 1927 roci pislya bagatoh procedur i peripetij vdalosya privezti prah Yuliusha Slovackogo z parizkogo cvintarya Monmartra do Krakova Otrimavshi zgodu Adama Sapegi mitropolita Krakivskogo dlya pohovannya v sobori ta miscevoyi inspekciyi bulo obrano porozhnij sklep sho prilyagav do togo de buv pohovanij Mickevich Peregorodku mizh nimi zrujnuvali stvorivshi takim chinom yedinu kimnatu 11 Robotami keruvav Adolf Shishko Bogush pid chas robit uzdovzh stin rozshirenogo sklepa polozhenij kam yanij friz iz legkogo kelckogo marmuru na visoti blizko metra pidloga bula vikladena kvadratnimi plitami z chornogo belgijskogo ta bilogo karrarskogo marmuru Krim togo vivtar ta mozayiku perenesli do pivdennoyi stini sklepu de dlya nih bula virizana nisha 12 28 chervnya togo zh 1927 roku vidbuvsya urochistij pohoron 13 Truna z ostankami poeta bula pomishena v modernistskij sarkofag vikonanij z chornogo marmuru z Ksheslavici za proektom Shishko Bogusha vstanovlenij na dvoh shodinkah na vershini yakih buv virizanij prostij hrest a korotshi storoni prikrasheni vinkami viroblenimi u sribnij tarilci vigotovlenij graverom Genrikom Valdinom Nad nim v nishi v stini v kinci sklepu ye urna iz zemleyu z mogili Solomiyi Slovackoyi materi Yuliusha Slovackogo iz cvintarya v Kremenci Krim togo na sklepinni bula rozmishena alebastrova lampa na sribnih lancyugah Sarkofag vigotovila kompaniya Bracia Trembeccy Brati Trembecki 14 Simvolichne pohovannya Norvida Redaguvati Naprikinci HH stolittya narodilasya ideya vshanuvannya pam yati Cipriana Kamilya Norvida u Sklepi prorokiv 23 travnya 1993 roku do 110 yi richnici smerti poeta vseredini poruch iz vhodom bulo vidkrito bronzovu doshku epitafiyu na jogo chest avtorstva Cheslava Dvigaya YiYi finansuvalo Tovaristvo nacionalnoyi pam yati Marshal Yuzef Pilsudskij ta duhovenstvo pov yazane z soborom svyasheniki Stanislav Malisyak ta Yanush Bilyanskij todishnij parafiyalnij svyashenik ta kardinal Francishek Maharskij arhiyepiskop Krakivskij yaki blagoslovenno osvyatili doshku 15 Cherez kilka rokiv u 2001 roci u sklepi vidbulosya simvolichne pohovannya Norvida Oskilki ne vdalosya znajti ta identifikuvati jogo ostanki z iniciativi Leshka Talka prezidenta Istoriko literaturnogo tovaristva v Parizhi grunt zabrali z bratskoyi mogili v Monmoransi de buv pohovanij poet Ce bulo zrobleno urochisto 24 chervnya u prisutnosti predstavnikiv Posolstva Respubliki Polsha Istoriko literaturnogo tovaristva Tovaristva zahistu polskih mogil u Franciyi ta Institutu nacionalnoyi pam yati Urnu z gruntom perevezli do Rimu de 1 lipnya yiyi blagosloviv Papa Rimskij Ivan Pavlo II pid chas svyatoyi mesi yaku vin vidsluzhiv dlya poeta 16 nbsp Vid na fragment doshki epitafiyi Cipriana Kamilya Norvida ta urni z gruntom z jogo mogili nbsp Fragment doshki na chest Norvida nbsp Urna z gruntom z mogili Norvida24 veresnya u 180 tu richnicyu vid dnya narodzhennya Norvida pid chas dzvonu Sigizmunda pislya urochistoyi mesi yaku vidsluzhiv kardinal Maharskij urna vigotovlena z midi prikrashena rozbitim sercem u formi liri zgidno z dizajnom Cheslava Dvigaya bula rozmishena u nevelikij nishi poruch z neyu tablichka epitafiya Na comu simvolichnomu pohoroni buli prisutni prem yer ministr Yezhi Buzek ta ministr kulturi ta nacionalnoyi spadshini Andzhej Zelinskij 17 Pid chas ciyeyi ceremoniyi list vid Ivana Pavla II prisvyachenij Norvidu buv zachitanij arhiyepiskopom Maharskim a Zbignev Zapasevich prochitav kilka tvoriv poeta v tomu chisli Sho ti zrobiv z Afinami Sokrate 18 Pominannya Shopena Redaguvati nbsp Fragment nadgrobku Shopena medaljon iz zobrazhennyam pianista kopiya yakogo bula pomishena v sklep28 lyutogo 2010 roku v Sklepi prorokiv vshanuvali pam yat kompozitora ta pianista Friderika Shopena suchasnika Mickevicha ta Slovackogo U 200 richchya z dnya narodzhennya mitcya bulo predstavleno medaljon kopiyu zobrazhennya z jogo nadgrobku na kladovishi Per Lashez v Parizhi zroblenij Vojcehom Kurdzieloyu 19 z bilogo greckogo marmuru pomishenogo u vapnyakovu plitu z napisom Velikij mitec naciya 20 Iniciatorami vshanuvannya poeta pianino takim chinom buli kompozitor Stanislav Radvan ta radnik Malgozhata Radvan Ballada todi yak medaljon rozmishenij navproti pliti Norvida finansuvavsya vladoyu Krakova Ce vshanuvannya vidkrili Bogdan Zdroyevskij ministr kulturi ta nacionalnoyi spadshini kardinal Stanislav Dzivish mitropolit Krakivskij ta Yacek Majhrovskij mer mista 21 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sklep nacionalnih prorokiv na VaveliDivitisya takozh RedaguvatiKripta zaslug u Skalci Panteon velikih polyakiv pl Primitki Redaguvati KZSwP s 112 Encyklopedia Krakowa s 514 r 1995 s 108 okresla ta czesc swiatyni jako nawe polnocna Rozek 2015a Encyklopedia Krakowa Czyzewski 2002 a b Kronika Krakowa Rozek 2015a Rozek 1995 Rozek 2015a Encyklopedia Krakowa Czyzewski 2002 KZSwP Rozek 1995 Encyklopedia Krakowa Swiatecka 1956 Rozek 1995 Czyzewski 2002 a b Rozek 1995 s 108 KZSwP Rozek 1995 Encyklopedia Krakowa Czyzewski 200 Rozek 2015a Swiatecka 1956 podaje iz sarkofag wykonany zostal z wapienia Nowak 1986 Encyklopedia Krakowa Rokosz 2006 Rozek 2015a Nowak 1986 Rozek 1995 Kronika Krakowa Rozek 2015a Rokosz 2006 podaje iz uroczystosci funeralne mialy miejsce 28 i 29 czerwca zas wlasciwy pogrzeb 30 czerwca Nowak 1986 Rozek 1995 Encyklopedia Krakowa Czyzewski 2002 Encyklopedia Krakowa Czyzewski 2002 Rozek 2015a Rozek 2015b Rokosz 2006 Rozek 2015a Czyzewski 2002 Rozek 2015a Rozek 2015b Rozek 2015a Rozek 2015b Dzieje DziejeBibliografiya RedaguvatiChopin w wawelskiej Krypcie Wieszczow pol 26 lyutogo 2010 Krolewska katedra na Wawelu Krakow Wydawnictwo sw Stanislawa BM Archidiecezji Krakowskiej 2002 ISBN 83 88971 37 9 Encyklopedia Krakowa Warszawa Krakow Wydawnictwo Naukowe PWN 2000 s 514 haslo Krypta Wieszczow Narodowych ISBN 83 01 13325 2 Katalog zabytkow sztuki w Polsce IV Warszawa Instytut Sztuki Polskiej Akademii Nauk Panstwowe Zbiory Sztuki na Wawelu 1965 Kronika Krakowa Warszawa Wydawnictwo Kronika 1996 ISBN 83 86079 07 X Pogrzeb Juliusza Slowackiego w Krakowie w 1927 r w 60 ta rocznice sprowadzenia prochow wieszcza do kraju 13 1986 s 117 131 Dzwony i wieze Wawelu Krakow Wydawnictwo Towarzystwa Naukowego Societas Vistulana 2006 ISBN 83 88385 73 9 Groby Krolewskie na Wawelu Krakow Wydawnictwo Petrus 2015 ISBN 978 83 7720 257 9 Krakowska katedra na Wawelu Dzieje ludzie sztuka zwyczaje Krakow Wydawnictwo Petrus 2015 ISBN 978 83 938389 2 9 Wawel i Skalka Panteony polskie Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy im Ossolinskich Wydawnictwo 1995 ISBN 83 04 04058 1 Symboliczny pochowek Norwida na Wawelu pol 25 veresnya 2001 Krakow Mickiewiczowi Biblioteka Krakowska nr 110 Krakow Wydawnictwo Literackie 1956 s 25 88 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sklep nacionalnih prorokiv na Vaveli amp oldid 37046633