www.wikidata.uk-ua.nina.az

Синьхайська революція Сіньха йська револю ція в Китаї кит трад 辛亥革命 піньїнь Xīnhài Gémìng акад Сінь хай ґемін революційн

Синьхайська революція

Сіньха́йська револю́ція в Китаї (кит. трад. 辛亥革命, піньїнь: Xīnhài Gémìng, акад. Сінь-хай ґемін) — революційні події 1911-1912 у Китаї, під час яких було повалено правління маньчжурської династії Цін (правила на півночі Китаю з 1636, змінила династію Мін у 1644).

Синьхайська революція
Країна Китай і  Республіка Китай (1912-1949)
Місце розташування Династія Цін
Дата й час 10 жовтня 1911
Час/дата початку 10 жовтня 1911
Час/дата закінчення 12 лютого 1912
 Синьхайська революція у Вікісховищі

Політична криза в Китаї загострювалася. У 1908, по смерті імператриці Ци Сі, правителем проголошено її онука — дворічного Пуї, а реальну владу захопила маньчжурська знать, яка усунула з найвищих посад китайську аристократію.

У травні 1911 уряд передав право на будівництво залізниць у ряді провінцій спільному британо-франко-німецько-американському консорціуму, відібравши його у китайських акціонерних компаній. Це викликало хвилю невдоволення та спровокувало повстання у Сичуані, а ввечері 10 жовтня виступили революційно налаштовані солдати гарнізону в Учані. «Тунменхой» очолив ці повстання та поширив їх на сусідні провінції — почалася Сіньхайська революція (від назви року з 30 січня 1911 до 17 лютого 1913 за китайським календарем).

29 грудня 1911 представники 17-ти повсталих провінцій у Нанкіні («південній столиці») проголосили Китай республікою й обрали Сунь Ятсена її тимчасовим президентом. Однак республіканський уряд контролював лише частину терену країни, в Китаї тривала Громадянська війна. Командувач імператорськими військами генерал Юань Шикай (1859—1916), який свого часу мав репутацію ліберала, не приховував власних претензій на абсолютну владу. Тому, прагнучи припинити громадянську війну й уникнути іноземного вторгнення, Сунь Ятсен у середині лютого 1912 вдався до компромісу. Він відмовився від посади президента на користь Юань Шикая, а маньчжурська династія, у свою чергу, відмовилася від престолу, хоча за нею залишалися палаци, землі, майно. Новий президент відразу ж перевів уряд із революційного півдня до Пекіна, контрольованого його військами, жорстоко придушив селянські та робітничі виступи та встановив режим особистої диктатури. Його підтримали й іноземні держави, надавши велику банківську позику.

Сунь Ятсен та інші діячі «Тунмінхою» за участю частини лібералів створили 25 серпня 1912 нову партію — Ґоміньдан («Національна партія»). Загалом вона дотримувалася «трьох народних принципів», щоправда, без вимоги зрівняльного переділу землі. Юань Шикай відразу ж розпочав переслідування ґоміньданівців, і тоді в липні 1913 Сунь Ятсен закликав народ до «другої революції». Проте повстання придушили урядові війська, керівники забороненого Ґоміньдану емігрували, а Юань Шикай, розпустивши парламент, скасував конституцію та проголосив себе військовим диктатором. У 1915 він спробував оголосити себе імператором, але його монархія тривала лише 82 дні. Республіканський устрій було повернуто. Незабаром, за підтримки Комінтерну, партія Ґоміньдан посилила свої позиції: перемога революції стала остаточною.

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

  • Dingle, Edwin J. (1912). China's Revolution: 1911–1912. A Historical and Political Record of the Civil War. Shanghai, China: Commercial Press. 
  • Kent, P. H. B. (1912). The Passing of the Manchus. London: E. Arnold. 

Література Редагувати

  1. Синьхайская революция 1911—1913 гг. / Сборник документов и материалов. М.,1968 г.
  2. Сунь Ятсен. Избранные произведения. М., 1985 г.
  3. Белов Е. А. Революция 1911—1913 гг. в Китае. М., 1958 г.
  4. Ефимов Т. В. Революция 1911 г. в Китае. М., 1959 г.
  5. Ефимов Т. В. Буржуазная революция в китае и Сунь Ятсен (1911—1913 гг.). Факты и проблемы. М.,1974 г.
  6. Крымов А. Г. Общественная мысль и идейная борьба в Китае (1900—1917 гг.). М., 1972 г.
  7. Белов Е. А. Учанское восстание в Китае 1911 г. М., 1971 г.
  8. Борох Л. Н. Союз возрождения в Китае. М., 1974 г.
  9. Никифоров В. Н. Китай в годы «пробуждения Азии». М., 1982 г.
  10. Новая история Китая. М., 1972 г.
  11. Вопросы истории. 2004 г. № 10.
  12. Дмитриев С. В., Кузьмин С. Л. Что такое Китай? Срединное государство в историческом мифе и реальной политике. — Восток (Oriens), № 3, 2012, с.5-19.
  13. 신승하 (10 квітня 2004). 중국근현대사: 근대중국 개혁과 혁명)(상.하). 대명출판사. ISBN ISBN 978-89-5774-109-2. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sinha jska revolyu ciya v Kitayi kit trad 辛亥革命 pinyin Xinhai Geming akad Sin haj gemin revolyucijni podiyi 1911 1912 u Kitayi pid chas yakih bulo povaleno pravlinnya manchzhurskoyi dinastiyi Cin pravila na pivnochi Kitayu z 1636 zminila dinastiyu Min u 1644 Sinhajska revolyuciyaKrayinaKitaj i Respublika Kitaj 1912 1949 Misce roztashuvannyaDinastiya CinData j chas10 zhovtnya 1911Chas data pochatku10 zhovtnya 1911Chas data zakinchennya12 lyutogo 1912 Sinhajska revolyuciya u VikishovishiPolitichna kriza v Kitayi zagostryuvalasya U 1908 po smerti imperatrici Ci Si pravitelem progolosheno yiyi onuka dvorichnogo Puyi a realnu vladu zahopila manchzhurska znat yaka usunula z najvishih posad kitajsku aristokratiyu U travni 1911 uryad peredav pravo na budivnictvo zaliznic u ryadi provincij spilnomu britano franko nimecko amerikanskomu konsorciumu vidibravshi jogo u kitajskih akcionernih kompanij Ce viklikalo hvilyu nevdovolennya ta sprovokuvalo povstannya u Sichuani a vvecheri 10 zhovtnya vistupili revolyucijno nalashtovani soldati garnizonu v Uchani Tunmenhoj ocholiv ci povstannya ta poshiriv yih na susidni provinciyi pochalasya Sinhajska revolyuciya vid nazvi roku z 30 sichnya 1911 do 17 lyutogo 1913 za kitajskim kalendarem 29 grudnya 1911 predstavniki 17 ti povstalih provincij u Nankini pivdennij stolici progolosili Kitaj respublikoyu j obrali Sun Yatsena yiyi timchasovim prezidentom Odnak respublikanskij uryad kontrolyuvav lishe chastinu terenu krayini v Kitayi trivala Gromadyanska vijna Komanduvach imperatorskimi vijskami general Yuan Shikaj 1859 1916 yakij svogo chasu mav reputaciyu liberala ne prihovuvav vlasnih pretenzij na absolyutnu vladu Tomu pragnuchi pripiniti gromadyansku vijnu j uniknuti inozemnogo vtorgnennya Sun Yatsen u seredini lyutogo 1912 vdavsya do kompromisu Vin vidmovivsya vid posadi prezidenta na korist Yuan Shikaya a manchzhurska dinastiya u svoyu chergu vidmovilasya vid prestolu hocha za neyu zalishalisya palaci zemli majno Novij prezident vidrazu zh pereviv uryad iz revolyucijnogo pivdnya do Pekina kontrolovanogo jogo vijskami zhorstoko pridushiv selyanski ta robitnichi vistupi ta vstanoviv rezhim osobistoyi diktaturi Jogo pidtrimali j inozemni derzhavi nadavshi veliku bankivsku poziku Sun Yatsen ta inshi diyachi Tunminhoyu za uchastyu chastini liberaliv stvorili 25 serpnya 1912 novu partiyu Gomindan Nacionalna partiya Zagalom vona dotrimuvalasya troh narodnih principiv shopravda bez vimogi zrivnyalnogo peredilu zemli Yuan Shikaj vidrazu zh rozpochav peresliduvannya gomindanivciv i todi v lipni 1913 Sun Yatsen zaklikav narod do drugoyi revolyuciyi Prote povstannya pridushili uryadovi vijska kerivniki zaboronenogo Gomindanu emigruvali a Yuan Shikaj rozpustivshi parlament skasuvav konstituciyu ta progolosiv sebe vijskovim diktatorom U 1915 vin sprobuvav ogolositi sebe imperatorom ale jogo monarhiya trivala lishe 82 dni Respublikanskij ustrij bulo povernuto Nezabarom za pidtrimki Kominternu partiya Gomindan posilila svoyi poziciyi peremoga revolyuciyi stala ostatochnoyu Div takozh RedaguvatiKitajska revolyuciya Gromadyanska vijna v Kitayi 1927 1936 1946 1950 Sun Yatsen ideolog Sinhajskoyi revolyuciyi v Kitayi KokuryukajDzherela RedaguvatiDingle Edwin J 1912 China s Revolution 1911 1912 A Historical and Political Record of the Civil War Shanghai China Commercial Press Kent P H B 1912 The Passing of the Manchus London E Arnold Literatura RedaguvatiSinhajskaya revolyuciya 1911 1913 gg Sbornik dokumentov i materialov M 1968 g Sun Yatsen Izbrannye proizvedeniya M 1985 g Belov E A Revolyuciya 1911 1913 gg v Kitae M 1958 g Efimov T V Revolyuciya 1911 g v Kitae M 1959 g Efimov T V Burzhuaznaya revolyuciya v kitae i Sun Yatsen 1911 1913 gg Fakty i problemy M 1974 g Krymov A G Obshestvennaya mysl i idejnaya borba v Kitae 1900 1917 gg M 1972 g Belov E A Uchanskoe vosstanie v Kitae 1911 g M 1971 g Boroh L N Soyuz vozrozhdeniya v Kitae M 1974 g Nikiforov V N Kitaj v gody probuzhdeniya Azii M 1982 g Novaya istoriya Kitaya M 1972 g Voprosy istorii 2004 g 10 Dmitriev S V Kuzmin S L Chto takoe Kitaj Sredinnoe gosudarstvo v istoricheskom mife i realnoj politike Vostok Oriens 3 2012 s 5 19 신승하 10 kvitnya 2004 중국근현대사 근대중국 개혁과 혁명 상 하 대명출판사 ISBN ISBN 978 89 5774 109 2 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sinhajska revolyuciya amp oldid 40441470