Сестри́нівка — село в Україні, у Козятинській громаді Хмільницького району Вінницької області. Населення становить 1147 осіб.
село Сестринівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Хмільницький район |
Громада | Козятинська міська громада |
Облікова картка | Сестринівка |
Основні дані | |
Засноване | 1640 |
Населення | 1147 |
Площа | 4,15 км² |
Густота населення | 276,39 осіб/км² |
Поштовий індекс | 22140 |
Телефонний код | +380 4342 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°44′13″ пн. ш. 28°56′28″ сх. д. / 49.73694° пн. ш. 28.94111° сх. д.Координати: 49°44′13″ пн. ш. 28°56′28″ сх. д. / 49.73694° пн. ш. 28.94111° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 260 м |
Водойми | р. Шапова |
Найближча залізнична станція | Сестринівка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 22140, с. Сестринівка, ВУЛИЦЯ ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 18 |
Карта | |
Сестринівка | |
Сестринівка | |
Мапа | |
Сестринівка у Вікісховищі |
На північний захід від села розташований ботанічний заказник — Сестринівська Дача.
Історія Редагувати
Л.Похилевич у своїй праці «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (1864) пише:
Сестриновка, село при ручье Шапове, в Раставицу впадающем, в 8 верстах от Белиловки. Конфисковано в казну вместе с Белиловкою. Жителей обоего пола: православных 1950, римских католиков 158, евреев 17. В числе жителей до 900 принадлежат к польской шляхте. В 1742 году в Сестриновке считалось 80 дворов. Цековь Свято-Покровская, деревяная, на каменном фундаменте, с такою же колокольнею, построена 1747 года. По штатам она состоит в 5 классе; земли имеет 50 десятин. Предшествовавшая церковь, описаная в визите за 1741 год, была дубовая; строилась 1722 года. Во время визиты священником при ней был Иоанн Душеньковский. |
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Білилівської волості Бердичівського повіту Київської губернії мешкало 2437 осіб, налічувалось 297 дворових господарств, існували православна церква, школа та 5 постоялих будинків.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3459 осіб (1676 чоловічої статі та 1783 — жіночої), з яких 3306 — православної віри.
Сестринівка та Михайло Грушевський Редагувати
Сестринівка стала духовною батьківщиною першого лідера незалежної України Михайла Грушевського — тут народилася і виросла мати Михайла Сергійовича Глафіра Захарівна, тут 17-річною вийшла заміж за професора Київської духовної семінарії 30-річного Сергія Грушевського, тут провів своє життя батько Глафіри — місцевий священник Захарій Опоков.
Дід Михайла Грушевського взагалі був унікальною особистістю: за життя його нагородили двома орденами Святої Анни, бронзовий хрест, орден святого рівноапостольського князя Володимира (Російська імперія), йому було подаровано дворянство…
Саме дід благословив свого любимого онука на навчання Києві в університеті Святого Володимира.
В дитинстві батьки Михайла Грушевського декілька разів привозили його до Сестринівки, сюди він приїжджав під час канікул, коли навчався в університеті. Михайло Сергійович надзвичайно тепло згадував ці подорожі у своїх споминах:
Радянська влада старанно стерла пам'ять про Грушевського, як збили надпис із могильного пам'ятника Захарію Опокову.
2006 року, з нагоди 140-річчя від дня народження голови Центральної Ради у Сестринівці відкрито меморіальний музей М. С. Грушевського. Музей має декілька оригінальних речей, що стосуються родини Грушевських і Опокових. В експозиції музею також зберігається чимало речей тієї епохи, подарованих представниками влади і колекціонерами. Біля музею закладено парк.
Відомі особи Редагувати
З Сестринівкою пов'язані життя і діяльність українського військовика, члена Центральної Ради Петра Чечеля.
Примітки Редагувати
- рос. дореф. Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. — К., 1864.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-87)
- НЕП. Музей М. Грушевського
- Михайло ГРУШЕВСЬКИЙ. Спомини. Гл. XI
- ↑ Михайло ГРУШЕВСЬКИЙ. Спомини. Гл. XII
- Укрінформ. На Вінниччині біля музею Михайла Грушевського заклали парк[недоступне посилання]
- Журнал Житомира 23 грудня 2009 р.
Література Редагувати
- Сестри́нівка // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974 — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.332
Посилання Редагувати
- Погода в селі Сестринівка
- Офіційний сайт Сестринівського ЗНВК І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок»
- Sestrynówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 460. (пол.)
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |