www.wikidata.uk-ua.nina.az

Селище Динасовського Заводу Динас Цю сторінку запропоновано швидко вилучити на підставі КШВ З7 сторінка була створена ав

Селище Динасовського Заводу «Динас»

Цю сторінку запропоновано швидко вилучити на підставі КШВ З7: сторінка була створена автором помилково, і вилучення ініціював єдиний автор сторінки.
До уваги адміністраторів: якщо це стаття в основному просторі, перевірте, що вона справді створена помилково і не повинна перебувати в основному просторі. Статті, які відповідають правилам, не повинні вилучатися навіть за бажанням єдиного автора
Адміністраторам: посилання сюди, історія (остання зміна), вилучити, залишити.
Останнє редагування зроблено користувачем Кирило Шеїн (внесок, журнали) о 07:20 UTC (2389 хвилин тому).

Селище Динасовського заводу "Динас" - колишне селище розташоване у північно-східній частині міста Покровськ. У селищі розташований Червоноармійський Динасовий Завод. Через селище проходить автошлях державного значення який з'єднує міста Покровськ та Костянтинівка.

Селище Динасовського Заводу
Основні дані
Країна  Україна
Область Донецька область
Район Покровський район
Громада Покровська міська громада
Засноване 1938
Статус міста з 1938 року
Населення біля 7 тис.
Площа 29,57 км²
Густота населення 2130 осіб/км²
Поштові індекси 85300—85309
Телефонний код +380-6239
Координати 48°16′51″ пн. ш. 37°10′46″ сх. д. / 48.28083° пн. ш. 37.17944° сх. д. / 48.28083; 37.17944Координати: 48°16′51″ пн. ш. 37°10′46″ сх. д. / 48.28083° пн. ш. 37.17944° сх. д. / 48.28083; 37.17944
Висота над рівнем моря 181 м
Водойма р. Гришинка
Назва мешканців динасовчанин, динасовча́нка, динасовчани
День міста Перша неділя вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Покровськ, 6 км (зупинний пункт, Донецька залізниця, Покровськ)
До обл./респ. центру
 - фізична 53,8 км
 - залізницею 66 км
 - автошляхами 67 км
До Києва
 - фізична 537 км
 - залізницею 735 км
 - автошляхами 626 км
Міська влада
Вебсторінка Покровська міська рада


Карта
Селище Динасовського Заводу
Селище Динасовського Заводу

Історія ред.

Громадська війна ред.

Бунти відбулися тут через день після бунтів у центрі міста. Вже після цього тут були створені громадські комітети, до складу яких увійшли переважно власники й заможні селяни. До Гришинського міського громадського комітету були обрані: 6 власників, 1 службовець, 3 залізничники, один лікар та два машиністи. Перший склад громадських комітетів району очолювали есери. Більшовицької організації до самого Жовтневого перевороту в місті не існувало.

6 березня обрано Раду робітничих депутатів, у якій переважали меншовики та есери. Незабаром при раді була створена селянська сесія.

Так, під час відзначення 1 травня 1917 року, коли робітники Західно-Донецького і двох сусідніх руднів зійшлися на спільний страйк, робітники Лисогірської копальні, підтримуючи есерів і меншовиків, стали викрикувати «Геть більшовиків» і почали розходитися з мітингу. На загальноміському мітингу колаборанти-провокатори Мідне та Біленький також спробували виступити, але, заледве непобиті, були арештовані при спробі сховатися, і тільки після переговорів, за наказом начальника поліції, есера Давидова, їх було звільнено.

До часу Жовтневого перевороту становище в місті значно змінилося. Тривала війна, зростання цін, відмова промисловців підвищити заробітну плату і розповіді про жахи війни солдатів фронтовиків, що поверталися з фронту, усе це змінило ставлення містян до Тимчасового уряду, есерів і меншовиків. Була проведена масштабна агітаційна пропаганда більшовиків.

У дні Жовтневого перевороту в місті була здійснена спроба створення районного військово-революційного комітету. Частина залізничників організувала свій транспортний «ревком», до якого входили Шнібель, Кондратенко, Череватенко, І Сурін, Н. Боровий. Дещо пізніше промисловці й залізнична адміністрація міста відповіли спротивом Жовтневому перевороту. Рада представників російсько-більшовицьких окупантів спробувала встановити тотальний контроль над виробництвом міста, на транспорті також були створений технічні контрольні комісії, до установ були приставлені, так звані, озброєні комісари.

У грудні 1917 року — січні 1918 року була проведена організація Червоної гвардії та роззброєння 3-ї кавалерійської дивізії, окремі частини якої перебували в околицях міста. Роззброєнням керував С. А. Хилько, який діяв за дорученням Центрального революційного комітету Донбасу Так звана Червона гвардія міста за неперевіреними джерелами місцевих комуністів налічувала 1000 осіб.

Демобілізація німецької армії, західний фронт, (1918)

Навесні 1918 року, у зв'язку з наближенням до Донбасу військ і частин Армії УНР місцеві громадяни, поміщики й багаті селяни стали чинити активний опір озброєним загонам більшовиків. Під приводом оборони Гришиного від наступу частин Армії УНР, у місті створили додаткові окупаційні загони Червоної армії. За розпорядженням ревкому поблизу села Сергіївка, за містом Гришине рили окопи. Для проведення цієї роботи ревком під загрозою розстрілу мобілізував усе населення від 18 до 45 років. Після недовгої перестрілки, загони Червоної гвардії відступили з міста, і 21 квітня місто було зайняте спільними силами Четверного союзу. У місті була створена Волосна земська управа. Для виконання норм реквізиції та її прискорення німці, за прикладом більшовиків, почали брати заручників. Профспілки гірників і залізничників були заборонені, вони пішли у підпілля. Керівництво профспілковими організаціями взяв на себе Горнотруд. У нелегальних правліннях союзу працювали Яковенко, Печериця, Стебні, Казаков. Головним завданням була робота з підготовки загального страйку. У серпні 1918 року залізничники Гришиного приєдналися до загального страйку. Був організований так званий, маріонетковий страйковий комітет з Бакакіна, Стрельцова і Говора. У день початку страйку робітники транспорту розбіглися навколишніми хуторами, селами й полями, аби їх силою не вивели на роботу. За документально невстановленими даними, німці та залізнична адміністрація почали застосовувати репресивні заходи: закривали кооператив, обмежували доступ до питної води, почали виселяти з квартир.

Вільна територія У листопаді німці почали спішно евакуюватися. Коли в зв'язку з відходом німців відбулося падіння гетьманату, на станції Гришине з'явилися зі слів Віктора Білаша. "Центр Махно, — це Гуляйпільський повіт, а махновщини — Гуляйпільський, Гришинський, Маріупольський, Олександрівський і Бердянський повіти "

перші збройні загони УНР, які організували охорону залізниці. Командири цих загонів оголосили, що вони є представниками влади України в місті. У середині листопада начальник української частини, сотник Гудвило, отримав директиву від свого командування роззброїти колаборантську Гришинську варту, але у нього для цього забрало сил. Тоді Гудвило звернувся до більшовиків з проханням допомогти роззброїти варту що і було зроблено 19 листопада 1918 року. Участь у роззброєнні брали селяни з сіл Криворіжжя, Сергіївки, Святогорівки, і робітники Добропільських копалень. Під час роззброєння був убитий урядник Царевський.

Після роззброєння варти населення міста взялося до виборів ради. Для підтримання копалень, районний ревком наклав контрибуцію на «куркулів», чиї харчі розподіляли по копальневих базах для харчування робітників. Відповіддю на контрибуцію став розвиток повстанського руху в околицях міста. Для боротьби з повстанством, у місті були створені каральні загони так званої самооборони, які за рішенням Гришинського військового комісаріату влилися до регулярних окупаційних військ Червоної армії. Частину загонів зарахували до 75-го окупаційного радянського полку, а більша частина загонів влилася до війська Нестора Махна.

Регулярні окупаційні червоні загони не могли впоратися з махновських рухом у Гришинському районі, упродовж декількох місяців вони сіяли абсолютне безвладдя, осередком якого стало Гришине. У березні — квітні 1919 р. до Гришинського району на боротьбу з українськими повстанцями були відряджені гнітючі регулярні частини російських червоних окупантів з броньовиком.

5 травня 1919 року, через втечу червоних окупаційних частин із фронту, місто було зайняте так званою Добровольчою (білою) російською окупаційною армією. У Гришині був створений каральний загін Малиновського, який продовжив більшовицько-російську практику розстрілів і повішень на телеграфних стовпах.

УРСР ред.

Переживши Першу світову війну та Громадянську війну в Росії, станція Гришине під час радянської окупації розпочала відновлюватися, до 1925 року почали працювати: паровозне депо, цегельний завод, 6 шахт Гришинського рудоуправління. Змінилася назва станції — спершу на Постишеве, а 1938 року, разом із присвоєнням статусу міста, отримало назву Красноармійське.

Німецько-радянська війна ред.

Братська могила радянських воїнів та підпільників, пл. Шибанкова, 10

У роки Другої світової війни понад 1000 жителів були знищені німецькими окупантами, 4788 краян загинули на фронтах, кількість знищених людей радянськими окупантами замовчується.

Географія ред.

Географічний центр селища розташован на координатах: 48,2958724, 37,1991988. Знаходиться у помірних широтах на віддалі 180 км від моря, тому клімат тут помірно континентальний з недостатньою вологістю та засушливо-суховійними явищами. Середньорічна температура повітря становить +7,9 С, найтепліший місяць — липень, найхолодніший — січень, за рік понад 180 теплих днів.

Промислові підприємства ред.

Транспорт та комунікації ред.

На півдні селища проходить автомобільний шлях державного значення. Він пролягає через міста: Покровськ, Мирноград та Костянтинівку. Загальна довжина автошляху — 33,6 км.

Покровський автобус. До селища іде маршрут автобуса %2 та маршрут %25 який їде до міста Родинське. У південному заході селища розташован міст та кільце, де можна сісти на автобус та доїхати до інших міст.

Соціальна сфера ред.

У селищі присутні такі об'єкти як: Парк Динасовського Заводу, спортивный комплекс "Металлург", 66 військовим мобільний госпіталь, Покровський Психоневрологічний Інтернат, Покровський відділ Державної міграційної служби України, ринок Динасовського селища, відділення укрпошти, Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4 м.Покровськ, Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 м.Покровськ та Християнський центр.

ЗМІ ред.

Примітки ред.

  1. Борьба за Октябрь на Артемовщине. с. 236
  2. Д. А. Першак Хроника великих дней «Донбас» 1977, С. 24
  3. Борьба за Октябрь на Артемовщине. С. 237
  4. Борьба за Октябрь на Артемовщине. С. 238
  5. Борьба за Октябрь на Артемовщине. С. 239
  6. Д. Воробьев Воспоминания (материалы Истпарта ЦК КП(б)У)
  7. Борьба за Октябрь на Артемовщине. с. 239
  8. Борьба за Октябрь на Артемовщине. с. 330
  9. Борьба за Октябрь на Артемовщине. с. 331
  10. Борьба за Октябрь на Артемовщине. С. 334
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cyu storinku zaproponovano shvidko viluchiti na pidstavi KShV Z7 storinka bula stvorena avtorom pomilkovo i viluchennya iniciyuvav yedinij avtor storinki Do uvagi administratoriv yaksho ce stattya v osnovnomu prostori perevirte sho vona spravdi stvorena pomilkovo i ne povinna perebuvati v osnovnomu prostori Statti yaki vidpovidayut pravilam ne povinni viluchatisya navit za bazhannyam yedinogo avtoraAdministratoram posilannya syudi istoriya ostannya zmina viluchiti zalishiti Ostannye redaguvannya zrobleno koristuvachem Kirilo Sheyin vnesok zhurnali o 07 20 UTC 2389 hvilin tomu Selishe Dinasovskogo zavodu Dinas kolishne selishe roztashovane u pivnichno shidnij chastini mista Pokrovsk U selishi roztashovanij Chervonoarmijskij Dinasovij Zavod Cherez selishe prohodit avtoshlyah derzhavnogo znachennya yakij z yednuye mista Pokrovsk ta Kostyantinivka Selishe Dinasovskogo ZavoduOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Donecka oblastRajon Pokrovskij rajonGromada Pokrovska miska gromadaZasnovane 1938Status mista z 1938 rokuNaselennya bilya 7 tis Plosha 29 57 km Gustota naselennya 2130 osib km Poshtovi indeksi 85300 85309Telefonnij kod 380 6239Koordinati 48 16 51 pn sh 37 10 46 sh d 48 28083 pn sh 37 17944 sh d 48 28083 37 17944 Koordinati 48 16 51 pn sh 37 10 46 sh d 48 28083 pn sh 37 17944 sh d 48 28083 37 17944Visota nad rivnem morya 181 mVodojma r GrishinkaNazva meshkanciv dinasovchanin dinasovcha nka dinasovchaniDen mista Persha nedilya veresnyaVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya Pokrovsk 6 km zupinnij punkt Donecka zaliznicya Pokrovsk Do obl resp centru fizichna 53 8 km zalizniceyu 66 km avtoshlyahami 67 kmDo Kiyeva fizichna 537 km zalizniceyu 735 km avtoshlyahami 626 kmMiska vladaVebstorinka Pokrovska miska radaKartaSelishe Dinasovskogo ZavoduSelishe Dinasovskogo Zavodu Zmist 1 Istoriya 1 1 Gromadska vijna 1 2 URSR 1 3 Nimecko radyanska vijna 2 Geografiya 3 Promislovi pidpriyemstva 4 Transport ta komunikaciyi 5 Socialna sfera 6 ZMI 7 PrimitkiIstoriya red Gromadska vijna red Bunti vidbulisya tut cherez den pislya buntiv u centri mista Vzhe pislya cogo tut buli stvoreni gromadski komiteti do skladu yakih uvijshli perevazhno vlasniki j zamozhni selyani 1 Do Grishinskogo miskogo gromadskogo komitetu buli obrani 6 vlasnikiv 1 sluzhbovec 3 zaliznichniki odin likar ta dva mashinisti Pershij sklad gromadskih komitetiv rajonu ocholyuvali eseri Bilshovickoyi organizaciyi do samogo Zhovtnevogo perevorotu v misti ne isnuvalo 6 bereznya obrano Radu robitnichih deputativ u yakij perevazhali menshoviki ta eseri Nezabarom pri radi bula stvorena selyanska sesiya 2 Tak pid chas vidznachennya 1 travnya 1917 roku koli robitniki Zahidno Doneckogo i dvoh susidnih rudniv zijshlisya na spilnij strajk robitniki Lisogirskoyi kopalni pidtrimuyuchi eseriv i menshovikiv stali vikrikuvati Get bilshovikiv i pochali rozhoditisya z mitingu Na zagalnomiskomu mitingu kolaboranti provokatori Midne ta Bilenkij takozh sprobuvali vistupiti ale zaledve nepobiti buli areshtovani pri sprobi shovatisya i tilki pislya peregovoriv za nakazom nachalnika policiyi esera Davidova yih bulo zvilneno 3 Do chasu Zhovtnevogo perevorotu stanovishe v misti znachno zminilosya Trivala vijna zrostannya cin vidmova promislovciv pidvishiti zarobitnu platu i rozpovidi pro zhahi vijni soldativ frontovikiv sho povertalisya z frontu use ce zminilo stavlennya mistyan do Timchasovogo uryadu eseriv i menshovikiv Bula provedena masshtabna agitacijna propaganda bilshovikiv U dni Zhovtnevogo perevorotu v misti bula zdijsnena sproba stvorennya rajonnogo vijskovo revolyucijnogo komitetu Chastina zaliznichnikiv organizuvala svij transportnij revkom do yakogo vhodili Shnibel Kondratenko Cherevatenko I Surin N Borovij Desho piznishe promislovci j zaliznichna administraciya mista vidpovili sprotivom Zhovtnevomu perevorotu 4 Rada predstavnikiv rosijsko bilshovickih okupantiv sprobuvala vstanoviti totalnij kontrol nad virobnictvom mista na transporti takozh buli stvorenij tehnichni kontrolni komisiyi do ustanov buli pristavleni tak zvani ozbroyeni komisari U grudni 1917 roku sichni 1918 roku bula provedena organizaciya Chervonoyi gvardiyi ta rozzbroyennya 3 yi kavalerijskoyi diviziyi okremi chastini yakoyi perebuvali v okolicyah mista Rozzbroyennyam keruvav S A Hilko yakij diyav za doruchennyam Centralnogo revolyucijnogo komitetu Donbasu 5 Tak zvana Chervona gvardiya mista za neperevirenimi dzherelami miscevih komunistiv nalichuvala 1000 osib 6 nbsp Demobilizaciya nimeckoyi armiyi zahidnij front 1918 Navesni 1918 roku u zv yazku z nablizhennyam do Donbasu vijsk i chastin Armiyi UNR miscevi gromadyani pomishiki j bagati selyani stali chiniti aktivnij opir ozbroyenim zagonam bilshovikiv Pid privodom oboroni Grishinogo vid nastupu chastin Armiyi UNR u misti stvorili dodatkovi okupacijni zagoni Chervonoyi armiyi Za rozporyadzhennyam revkomu poblizu sela Sergiyivka za mistom Grishine rili okopi Dlya provedennya ciyeyi roboti revkom pid zagrozoyu rozstrilu mobilizuvav use naselennya vid 18 do 45 rokiv Pislya nedovgoyi perestrilki zagoni Chervonoyi gvardiyi vidstupili z mista i 21 kvitnya misto bulo zajnyate spilnimi silami Chetvernogo soyuzu U misti bula stvorena Volosna zemska uprava Dlya vikonannya norm rekviziciyi ta yiyi priskorennya nimci za prikladom bilshovikiv pochali brati zaruchnikiv 7 Profspilki girnikiv i zaliznichnikiv buli zaboroneni voni pishli u pidpillya Kerivnictvo profspilkovimi organizaciyami vzyav na sebe Gornotrud U nelegalnih pravlinnyah soyuzu pracyuvali Yakovenko Pechericya Stebni Kazakov Golovnim zavdannyam bula robota z pidgotovki zagalnogo strajku U serpni 1918 roku zaliznichniki Grishinogo priyednalisya do zagalnogo strajku Buv organizovanij tak zvanij marionetkovij strajkovij komitet z Bakakina Strelcova i Govora U den pochatku strajku robitniki transportu rozbiglisya navkolishnimi hutorami selami j polyami abi yih siloyu ne viveli na robotu Za dokumentalno nevstanovlenimi danimi nimci ta zaliznichna administraciya pochali zastosovuvati represivni zahodi zakrivali kooperativ obmezhuvali dostup do pitnoyi vodi pochali viselyati z kvartir 8 nbsp Vilna teritoriya U listopadi nimci pochali spishno evakuyuvatisya Koli v zv yazku z vidhodom nimciv vidbulosya padinnya getmanatu na stanciyi Grishine z yavilisya zi sliv Viktora Bilasha Centr Mahno ce Gulyajpilskij povit a mahnovshini Gulyajpilskij Grishinskij Mariupolskij Oleksandrivskij i Berdyanskij poviti pershi zbrojni zagoni UNR yaki organizuvali ohoronu zaliznici Komandiri cih zagoniv ogolosili sho voni ye predstavnikami vladi Ukrayini v misti U seredini listopada nachalnik ukrayinskoyi chastini sotnik Gudvilo otrimav direktivu vid svogo komanduvannya rozzbroyiti kolaborantsku Grishinsku vartu ale u nogo dlya cogo zabralo sil Todi Gudvilo zvernuvsya do bilshovikiv z prohannyam dopomogti rozzbroyiti vartu sho i bulo zrobleno 19 listopada 1918 roku Uchast u rozzbroyenni brali selyani z sil Krivorizhzhya Sergiyivki Svyatogorivki i robitniki Dobropilskih kopalen Pid chas rozzbroyennya buv ubitij uryadnik Carevskij 9 Pislya rozzbroyennya varti naselennya mista vzyalosya do viboriv radi Dlya pidtrimannya kopalen rajonnij revkom naklav kontribuciyu na kurkuliv chiyi harchi rozpodilyali po kopalnevih bazah dlya harchuvannya robitnikiv Vidpoviddyu na kontribuciyu stav rozvitok povstanskogo ruhu v okolicyah mista Dlya borotbi z povstanstvom u misti buli stvoreni karalni zagoni tak zvanoyi samooboroni yaki za rishennyam Grishinskogo vijskovogo komisariatu vlilisya do regulyarnih okupacijnih vijsk Chervonoyi armiyi Chastinu zagoniv zarahuvali do 75 go okupacijnogo radyanskogo polku a bilsha chastina zagoniv vlilasya do vijska Nestora Mahna Regulyarni okupacijni chervoni zagoni ne mogli vporatisya z mahnovskih ruhom u Grishinskomu rajoni uprodovzh dekilkoh misyaciv voni siyali absolyutne bezvladdya oseredkom yakogo stalo Grishine U berezni kvitni 1919 r do Grishinskogo rajonu na borotbu z ukrayinskimi povstancyami buli vidryadzheni gnityuchi regulyarni chastini rosijskih chervonih okupantiv z bronovikom 5 travnya 1919 roku cherez vtechu chervonih okupacijnih chastin iz frontu misto bulo zajnyate tak zvanoyu Dobrovolchoyu biloyu rosijskoyu okupacijnoyu armiyeyu U Grishini buv stvorenij karalnij zagin Malinovskogo yakij prodovzhiv bilshovicko rosijsku praktiku rozstriliv i povishen na telegrafnih stovpah 10 URSR red Perezhivshi Pershu svitovu vijnu ta Gromadyansku vijnu v Rosiyi stanciya Grishine pid chas radyanskoyi okupaciyi rozpochala vidnovlyuvatisya do 1925 roku pochali pracyuvati parovozne depo cegelnij zavod 6 shaht Grishinskogo rudoupravlinnya Zminilasya nazva stanciyi spershu na Postisheve a 1938 roku razom iz prisvoyennyam statusu mista otrimalo nazvu Krasnoarmijske Nimecko radyanska vijna red nbsp Bratska mogila radyanskih voyiniv ta pidpilnikiv pl Shibankova 10U roki Drugoyi svitovoyi vijni ponad 1000 zhiteliv buli znisheni nimeckimi okupantami 4788 krayan zaginuli na frontah kilkist znishenih lyudej radyanskimi okupantami zamovchuyetsya Geografiya red Geografichnij centr selisha roztashovan na koordinatah 48 2958724 37 1991988 Znahoditsya u pomirnih shirotah na viddali 180 km vid morya tomu klimat tut pomirno kontinentalnij z nedostatnoyu vologistyu ta zasushlivo suhovijnimi yavishami Serednorichna temperatura povitrya stanovit 7 9 S najteplishij misyac lipen najholodnishij sichen za rik ponad 180 teplih dniv Promislovi pidpriyemstva red Chervonoarmijskij Dinasovij Zavod PrAT APK Invest Kombikormovij zavodTransport ta komunikaciyi red Na pivdni selisha prohodit avtomobilnij shlyah derzhavnogo znachennya Vin prolyagaye cherez mista Pokrovsk Mirnograd ta Kostyantinivku Zagalna dovzhina avtoshlyahu 33 6 km Pokrovskij avtobus Do selisha ide marshrut avtobusa 2 ta marshrut 25 yakij yide do mista Rodinske U pivdennomu zahodi selisha roztashovan mist ta kilce de mozhna sisti na avtobus ta doyihati do inshih mist Socialna sfera red U selishi prisutni taki ob yekti yak Park Dinasovskogo Zavodu sportivnyj kompleks Metallurg 66 vijskovim mobilnij gospital Pokrovskij Psihonevrologichnij Internat Pokrovskij viddil Derzhavnoyi migracijnoyi sluzhbi Ukrayini rinok Dinasovskogo selisha viddilennya ukrposhti Zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 4 m Pokrovsk Zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 6 m Pokrovsk ta Hristiyanskij centr ZMI red Gazeti Mayak Arhivovano 4 grudnya 2017 u Wayback Machine Teleskop Arhivovano 11 lyutogo 2017 u Wayback Machine TelebachennyaTelekompaniya Orbita Arhivovano 14 bereznya 2022 u Wayback Machine Telekompaniya Kapri Arhivovano 22 bereznya 2022 u Wayback Machine FM radiomovlennya92 5 MGc Lyuks FM 98 8 MGc Retro FM 99 6 MGc Gromadske radio 100 7 MGc Perec FM 103 3 MGc Radio P yatnicya 105 3 MGc Armiya FM Internet ZMIMedia centr Vchasno UA Arhivovano 23 bereznya 2022 u Wayback Machine 06239 com ua Arhivovano 22 bereznya 2022 u Wayback Machine pokrovsk city Arhivovano 4 grudnya 2017 u Wayback Machine DDK DN UA Arhivovano 22 travnya 2020 u Wayback Machine Primitki red Borba za Oktyabr na Artemovshine s 236 D A Pershak Hronika velikih dnej Donbas 1977 S 24 Borba za Oktyabr na Artemovshine S 237 Borba za Oktyabr na Artemovshine S 238 Borba za Oktyabr na Artemovshine S 239 D Vorobev Vospominaniya materialy Istparta CK KP b U Borba za Oktyabr na Artemovshine s 239 Borba za Oktyabr na Artemovshine s 330 Borba za Oktyabr na Artemovshine s 331 Borba za Oktyabr na Artemovshine S 334 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Selishe Dinasovskogo Zavodu Dinas amp oldid 40774750