Богдана-Марія Юліанівна Світлик (Псевдо: «Марія Дмитренко», «Доля», «Ясна», «Світла»; 24 квітня 1918, м. Перемишль — 29 грудня 1948, с. Либохора, Сколівський район, Львівська область) — українська письменниця; воячка УПА, керівниця Львівського міського жіночого проводу ОУН.
| Богдана-Марія Світлик | |
|---|---|
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 24 квітня 1918 м. Перемишль (тепер Польща) |
| Смерть | 29 грудня 1948 (30 років) с. Либохора, Сколівський район, Львівська область |
| Alma Mater | ЛНУ імені Івана Франка |
| Військова служба | |
| Приналежність | Україна |
| Командування | |
| Львівський міський жіночий провід ОУН | |
| Нагороди та відзнаки | |
Життєпис ред.
Народилася 24 квітня 1918 року в Перемишлі, у двадцятих роках з батьками переїхала до Львова, вчилася в гімназії сестер василіянок, жіночій гімназії, після якої 1936 вступила на факультет класичної філології Львівського університету.
За активну підпільну діяльність в ОУН навесні 1939 року була арештована польською поліцією, засуджена й ув'язнена в тюрмі «Бригідки». Там ділили з нею долю по тій же справі Люба Шевчик і Надія Курнатович. Звільнена з тюрми у вересні 1939 року, вона продовжує підпільну роботу, але вже в інших умовах.
У лавах ОУН та УПА активно діє як член підпільних редакцій «Смолоскип», «Ідея і Чин», різних видань осередку пропаганди ОУН і бюро інформації УГВР. У підпіллі Світлик користувалася псевдонімом «Ясна Світлана», а в літературних творах «Марійка Дмитренко». Від 1945 року була дописувачкою головного журналу УПА «Повстанець».
Наприкінці 1944 — на початку 1945 рр. виступила зв'язковою при спробі налагодити мирні переговори між представниками Проводу ОУН і радянською владою. «Світлану» відправив «зондувати ґрунт» керівник розвідувально-інформаційного відділу референтури СБ проводу ОУН в Західній Україні «Мікушка» (Григорій Пришляк). У свою чергу, останнього до цього спонукали зверхники — члени Проводу ОУН(б) Яків Бусол («Галина») і Дмитро Маївський («Тарас»), прямі представники керівництва ОУН і УПА на чолі з Романом Шухевичем.
Її чоловік, Зенон Литвинко, родом зі Стрия, закінчив гімназію в Рогатині, брав участь у підпільній роботі, вчився в лісничій академії, вступив у ряди дивізії «Галичина» і, правдоподібно, безвісти загинув у боях під Бродами.
У грудні 1941 року народила сина Андрія, та боячись переслідування родини, їде в Жидачів, передає сина на виховання своїй матері, яка усиновила його і дала інше прізвище.
29 грудня 1948 року загинула у бою з енкаведистами поблизу села Либохори.
Творчість ред.
Під псевдонімом «Марія Дмитренко»:
- опововідання «Михайлик» — оповідання на повстанську тематику. Про сільського хлопчика Михайлика, що боровся проти більшовицького окупанта в лавах УПА.
- оповідання «Учителька» — оповідання про молоду вчительку зі Сходу, яка, опинившись в західноукраїнському селі, змогла зрозуміти справжню суть і долучитися до повстанського руху.
- стаття «Нехай вічна буде слава, що през шаблі маєм права…».
- оповідання «Семпер Фіделіс»
- новела «Героїка».
- оповідання «Підслухане і підглянене»
- оповідання «Під бузиною».
Під пседонімом «Богдан Калина» відома, як авторка націоналістичної літератури:
- «Господар»
- «Увирвана нитка»
- оповідання «Хам» — оповідання з повстанського життя про більшовиків які боролися з українським підпіллям на Станіславщині.
- «Друг Карпо».
Нагороди ред.
Згідно з Наказом Головного військового штабу УПА ч. 3/47 від 5.12.1947 р. співробітниця Головного осередку пропаганди при проводі ОУН Богдана Світлик — «Дмитренко» нагороджена Бронзовим хрестом заслуги УПА.
Вшанування пам'яті ред.
На честь воячки названо пластовий курінь УПЮ число 50 імені Богдани Світлик, станиця Львів.
Див. також ред.
Примітки ред.
- Літопис нескореної України: Документи, матеріали, спогади. Книга ІІ. (укр.). Львів: Галицька видавнича спілка. 1997. с. Документ № 165.
- ↑ Повстанець. – Ч.5-6 – Квітень - травень 1945.. avr.org.ua. Процитовано 4 лютого 2021.
- ГДА СБУ. — Ф. 65. — Спр. С-9079. — Т. 61., арк. 67, 137
- КОВАЛЬЧУК, Володимир. ПЕРЕГОВОРИ НКДБ З ОУН І УПА У 1945 І 1948 РОКАХ: ЧИ БУЛО МОЖЛИВЕ ПОРОЗУМІННЯ?. warhistory.ukrlife.org. Процитовано 6 лютого 2021.
- Як ОУН домовлялася з УРСР про перемир’я. Збруч (укр.). 1 березня 2017. Процитовано 6 лютого 2021.
- Kozak, Обублікував (7 березня 2016). ПЕРЕГОВОРИ МІЖ ПРЕДСТАВНИКАМИ УКРАЇНСЬКОГО ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ ТА РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ ВНОЧІ З 28.02 НА 01.03. 1945 р.. Bandera.lviv.ua :: Бібліотека націоналіста (укр.). Процитовано 6 лютого 2021.
- «СОВА» ЗАКЛИКАЛА ДО ПРИМИРЕННЯ... ІСТОРИЧНИЙ ЕТЮД ЗА ДОКУМЕНТАМИ ДЕРЖАРХіВУ СБУ. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 6 лютого 2021.
- Марійка Дмитренко. Михайлик. – 1947 р.. avr.org.ua. Процитовано 4 лютого 2021.
- Оповідання "Михайлик" (1949). avr.org.ua. Процитовано 4 лютого 2021.
- Оповідання "Михайлик" (1950). avr.org.ua. Процитовано 4 лютого 2021.
- Марійка Дмитренко. Учителька. Київ-Львів, 1948 р.. avr.org.ua. Процитовано 4 лютого 2021.
- Оповідання "Учителька" (1949). avr.org.ua. Процитовано 4 лютого 2021.
- «До волі! Літературний журнал». – 1949. – Ч. 5. Рік ІІ.. avr.org.ua. Процитовано 4 лютого 2021.
- Літературний журнал ОУН "До волі" Ч. 1 від 1948 року. avr.org.ua. Процитовано 4 лютого 2021.
- Часопис «До волі!». – 1948. – Ч. 1. Рік 1.. avr.org.ua. Процитовано 4 лютого 2021.
- Часопис «До волі!». – 1948. – Ч. 2. Рік 1.. avr.org.ua. Процитовано 4 лютого 2021.
- «До волі! Літературний журнал». – 1949. – Ч. 3. Рік ІІ.. avr.org.ua. Процитовано 4 лютого 2021.
- «До волі! Літературний журнал». – 1949. – Ч. 4. Рік ІІ.. avr.org.ua. Процитовано 4 лютого 2021.
- Справка об авторов националистической оуновской литературы на 01.05.1951. avr.org.ua. Процитовано 4 лютого 2021.
- Оповідання "Хам". avr.org.ua. Процитовано 4 лютого 2021.
- Наказ 3/47 про присвоєння старшинських ступенів, про нагородження військовими відзнаками. avr.org.ua. Процитовано 4 лютого 2021.
- УПЮ, Крайова Булава. . Крайова Булава УПЮ (укр.). Архів оригіналу за 7 вересня 2019. Процитовано 4 лютого 2021.
Посилання ред.
| Це незавершена стаття про діяча або діячку ОУНР. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |