www.wikidata.uk-ua.nina.az

Свердління Свердлі ння англ drilling поширений технологічний метод одержання отворів різанням вид механічної обробки мат

Свердління

Свердлі́ння (англ. drilling) — поширений технологічний метод одержання отворів різанням, вид механічної обробки матеріалів різанням, при якому за допомогою спеціального різального інструменту (свердла), що обертається, отримують отвори різного діаметра і глибини, або багатогранні отвори різного перетину і глибини. Проводиться на свердлильних, розточувальних, токарних та ін. верстатах, а також вручну — коловоротом, дрилями з ручним або механізованим (електричним, пневматичним, гідравлічним) приводом. Крім того, застосовують лазерне свердління отворів в алмазних кругах та інших виробах з матеріалів, що відзначаються низькою теплопровідністю, де термін «свердління» вживається у переносному значенні.

Свердління отвору на вертикально-свердлильному верстаті
Ручне свердління з використанням коловорота

Виконання операції свердління Редагувати

Як інструмент при свердлінні застосовуються свердла. Свердла виготовляють з інструментальної сталі (нелегованої, легованої або швидкорізальної) а також, вони можуть оснащуватись вставками з різальними кромками із твердих сплавів або надтвердих матеріалів. При роботі свердлувального верстату свердло закріплюється у шпинделі верстата і робить водночас обертальний рух різання і поступальний рух подачі. Деталь при цьому є нерухомою. При свердлінні під впливом сили різання відбувається відділення частинок матеріалу і утворення елементів стружки.

Рух різання (головний рух) при свердлінні — обертальний рух, рух подачі — поступальний. Найпоширенішими серед свердел є спіральні, призначені для свердління і розсвердлення отворів, глибина яких не перевищує 10 діаметрів свердла. Шорсткість поверхні після свердління Ra = 12,5…6,3 мкм, точність згідно з 11…14 квалітетами. Для одержання точніших отворів (8…9 квалітет) із шорсткістю поверхні Ra = 6,3…3,2 мкм застосовують зенкери.

Схема операції свердління. Головний рух і рух подачі показані стрілками

Якість отвору, що отримується свердлінням забезпечується правильним вибором режимів різання, прийомів свердління, правильним розташуванням свердла відносно поверхні обробки та забезпеченням суміщення осі свердла з центром (віссю) майбутнього отвору.

Різновидами операції свердління є:

  • свердління наскрізних отворів у суцільному матеріалі заготовки;
  • розсвердлювання — збільшення діаметра отвору, що вже був до цього;
  • засвердлювання — отримання глухого отвору у суцільному матеріалі.

Режими різання при свердлінні Редагувати

До режимів різання і при свердлінні, зокрема, належать: швидкість різання, величина подачі і глибина різання.

Швидкістю різання V при свердлінні називається колова швидкість свердла, що визначається на його зовнішньому діаметрі. Швидкість різання розраховується за формулою:

де: D — діаметр свердла, мм; n — частота обертання свердла, об/хв.

Величина швидкості різання залежить від виду оброблюваного матеріалу, діаметра та матеріалу свердла і форми його заточки, подачі, глибини різання й охолодження.

Подача s0 — величина переміщення свердла вздовж осі за один оберт або за один оберт заготовки (якщо обертається заготовка, а свердло рухається поступально). Вона вимірюється в мм/об. Так як свердло має дві різальні крайки, то подача на одну різальну крайку буде:

Правильний вибір подачі має велике значення для стійкості різального інструменту. Завжди вигідніше працювати з великою подачею і меншою швидкістю різання, в цьому випадку свердло зношується повільніше. Однак при свердлінні отворів малих діаметрів величина подачі обмежується міцністю свердла. Зі збільшенням діаметра свердла міцність його збільшується, дозволяючи збільшувати подачу; слід врахувати, що збільшення подачі обмежується також можливостями верстата, на якому відбувається обробка.

Глибина різання t — відстань від поверхні обробки до осі свердла (тобто радіусу свердла). Визначається глибина різання свердлінні у суцільному матеріалі за формулою:

При розсвердлюванні глибина різання буде

де d — діаметр отвору до обробки, мм.

При виборі режимів різання у першу чергу підбирають найбільшу подачу залежно від якості оброблюваної поверхні, міцності свердла і верстата та інших факторів (дані наведені у довідниках); потім встановлюють таку максимальну швидкість різання, при якій стійкість інструменту між переточуваннями буде найбільшою.

Подача може бути визначена за формулою:

Допустима швидкість різання при свердлінні:

де  — коефіцієнт, що залежить від оброблюваного матеріалу, геометрії різальної крайки, матеріалу свердла та інших умов обробки (охолодження, глибина свердління тощо);  — стійкість свердла (час роботи до нормального затуплення) у хв;  — показник відносної стійкості.


Вибір способу (послідовності) обробки отворів залежно від їх розмірів, необхідної точності обробки та виду заготовки (суцільний метал, прошиті та литі отвори) проводиться за даними таблиць, у яких наведені дані про технологічну точність, що досягається при обробці отворів.

Продуктивність при свердлінні характеризується основним технологічним часом:

де  — довжина проходу свердла в мм у напрямку подачі.

Призначення свердління Редагувати

Свердління використовується для:

  • виготовлення отворів під нарізування різі, зенкерування, розвірчування або розточування;
  • виготовлення отворів (технологічних) для розміщення в них кабелів, анкерних болтів, кріпильних елементів тощо;
  • відділення (відрізання) заготовок з листового матеріалу;
  • ослаблення зруйнованих конструкцій або видалення кріпильних елементів;
  • закладка заряду вибухової речовини при добуванні природних руд.

Верстати та інструменти Редагувати

Види свердл за матеріалом виготовлення Редагувати

Свердла
Алмазні свердла

Свердління циліндричних отворів, а так само свердління багатогранних (трикутних, квадратних, п'яти- і шестигранних, овальних) отворів виконують за допомогою спеціальних різальних інструментів — свердел. Свердла в залежності від властивостей оброблюваного матеріалу виготовляються потрібних типорозмірів з наступних матеріалів:

  • Вуглецеві (нелеговані) інструментальні сталі (У8, У9, У10, У12 та інші за ДСТУ 3833-98 (ГОСТ 1435-99)). Свердління і розсвердлювання дерева, пластмас, м'яких металів.
  • Низьколеговані інструментальні сталі (ХВГ,9ХС,9ХВГ та інші та інші за ДСТУ 3953-2000 (ГОСТ 5950-2000)). Свердління і розсвердлювання деревини, пластмас, м'яких металів. Має підвищену, в порівнянні з вуглецевими, теплостійкість (до 250 °C) і швидкість різання.
  • Швидкорізальні сталі (Р9, Р18, Р6М5, Р9К5 та інші за ГОСТ 19265-73). Свердління всіх конструкційних матеріалів у незагартованому стані. Теплостійкість до 650 °C.
  • Свердла, оснащені пластинками з твердого сплаву (ВК6,ВК8,Т5К10,Т15К6 та ін. за ДСТУ ISO 513:2015). Свердління на підвищених швидкостях незагартованих сталей і кольорових металів. Теплостійкість до 950 °C.
  • Свердла, оснащені боразоном. Свердління загартованих сталей і білого чавуну, скла, кераміки, кольорових металів.
  • Свердла, оснащені алмазом. Свердління твердих матеріалів, скла, кераміки, каменів.

Обладнання для свердління Редагувати

  • Вертикально-свердлильні верстати. Свердління основна операція.
  • Горизонтально-свердлильні верстати. Свердління основна операція.
  • Вертикально-розточувальні верстати. Свердління допоміжна операція.
  • Горизонтально-розточувальні верстати. Свердління допоміжна операція.
  • Вертикально-фрезерні верстати. Свердління допоміжна операція.
  • Горизонтально-фрезерні верстати. Свердління допоміжна операція.
  • Універсально-фрезерні верстати. Свердління допоміжна операція.
  • Токарні верстати. Свердло нерухоме, а оброблювана заготовка обертається.
  • Токарно-затиловочні верстати. Свердління допоміжна операція. Свердло нерухоме.
  • Механічні дрилі. Свердління з використанням мускульної сили людини.
  • Електричні дрилі. Свердління на монтажі переносним електроінструментом (зокрема ударно-обертальне свердління).
  • Професійні дрилі з пневмо- та гідроприводом.
  • Перфоратори. Пробивання отворів буром, як зубилом, з механізованим обертанням бура.

Допоміжні заходи при свердлінні Редагувати

Для полегшення процесів свердлення застосовують наступні заходи:

Способи свердління Редагувати

Розрізняють такі способи та прийоми свердління:

1. Свердління по розмітці. По розмітці свердляться поодинокі отвори. Попередньо на деталь наносять осьові риски, потім керном роблять поглиблення у центрі отвору. Свердління здійснюють у два прийоми: спочатку виконують пробне свердління, а потім остаточне.

2. Свердління глухих отворів на задану глибину здійснюють за втулковими упорами на свердлі. Свердлильні верстати можуть мати механізми подачі з лімбом, по якому визначають хід свердла на задану глибину.

3. Свердління отворів у площинах розташованих під кутом проводять у такій послідовності: спочатку готують майданчик перпендикулярно до осі просвердлюваного отвору (фрезерують або зенкують), між площинами вставляють дерев'яні вкладиші або підкладки, потім свердлять отвір, як звичайно.

4. Свердління точних отворів: у цьому випадку свердління здійснюють у два прийоми. Перший прохід роблять свердлом, діаметр якого менший на 1…3 мм від діаметра отвору. Після цього отвір свердлять у розмір добре заправленим свердлом.

5. Свердління по кондуктору виконують у тих випадках, коли потрібно отримати вищу точність, а також при великій партії однакових деталей чи свердлінні з використанням багатошпиндельних свердлильних головок. Цей спосіб набагато продуктивніший від свердління по розмітці, оскільки відпадає потреба в самій розмітці.

6. Свердління глибоких отворів. Глибоким свердлінням називають свердління отворів на глибину, яка перевищує діаметр свердла у п'ять і більше разів. Залежно від технології розрізняють суцільне й кільцеве свердління.

Охолоджування при свердлінні Редагувати

Свердло з каналами для подачі мастильно-охолоджувальної рідини безпосередньо у зону різання

Великою проблемою при свердлінні є сильне розігрівання свердла і оброблюваного матеріалу через тертя. У місці свердління температура може досягати декількох сотень градусів Цельсія.

При сильному розігріванні матеріал може почати горіти або плавитися. Багато матеріалів при сильному розігріванні втрачають твердість, в результаті різальні крайки сталевих свердел починають швидше зношуватися, через що тертя тільки посилюється, що, у результаті, призводить до швидкого виходу свердел із ладу і різкого зниження ефективності свердління.

Для боротьби з розігріванням, застосовують охолодження за допомогою охолоджувальних або змащувально-охолоджувальних рідин. При свердлінні на верстаті за звичай організовують подачу рідини безпосередньо до місця свердління. Подача охолоджувальної рідини також може здійснюватися через канали в самому свердлі, якщо це дозволяє верстат. Такі канали робляться у багатьох цілісних свердлах та у всіх корпусних. Внутрішня подача рідини для охолодження є необхідною під час свердління глибоких отворів (глибиною 10 і більше діаметрів). При цьому важливим є не лише охолодження, а і видалення стружки. Потік мастильно-холоджувальної рідини вимиває стружку із зони різання, що дозволяє уникнути її пакетування чи повторного різання. При свердлінні ручним інструментом свердління час від часу переривають для видалення стружки та охолодження свердла шляхом його занурення у ємність із рідиною.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Свердління [ 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. ↑ Сверление // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  3. ДСТУ 3833-98 (ГОСТ 1435-99) Прутки, штаби та мотки з інструментальної нелегованої сталі. Загальні технічні умови та визначення основних понять.
  4. ДСТУ 3953-2000 (ГОСТ 5950-2000) Прутки, штаби та мотки з інструментальної легованої сталі. Загальні технічні умови.
  5. ГОСТ 19265-73 Прутки и полосы из быстрорежущей стали. Технические условия.
  6. ДСТУ ISO 513:2015 (ISO 513:2012, IDT) Матеріали тверді різальні для зняття стружки з певними різальними крайками. Класифікація та застосування. Позначення основних груп щодо зняття стружки і груп щодо застосування.

Джерела Редагувати

  • Основи формоутворення поверхонь при механічній обробці: Навчальний посібник/ Н. С. Равська, П. Р. Родін, Т. П. Ніколаєнко, П. П. Мельничук.— Ж.: ЖІТІ, 2000. — 332 с. — ISBN 966-7570-07-X
  • Металорізальні інструменти [Текст]: навч. посібник. Ч. 2 / П. Р. Родін [та ін.] ; Київський політехнічний ін-т. — К.: ІСДО, 1993. — 180 с. — ISBN 5-7763-1585-4
  • Технологія конструкційних матеріалів: Підручник / М. А. Солгуб, І. О. Рожнецький, О. І. Некоз та ін..; За ред. М. А. Сологуба. — 2-ге вид., перероб. і допов. — К.:Вища школа, 2002. — 374 с. — ISBN 966-642-033-3
  • Атаманюк В. В. Технологія конструкційних матеріалів: Навч. посіб. для вищ. навч. закл. / В. В. Атаманюк. — К. : Кондор, 2006. — 526 с. — ISBN 966-351-001-3
  • Грицай І. Є., Кукляк М. Л. Різання металів. Ч.1. Теорія різання: Навч. посібник. — Львів: — Вид-во Національного ун-ту «Львівська політехніка», 2005. — 138 с. — ISBN 966-553-445-9
  • Металорізальні інструменти. Проектування. Навч. посібник / Кукляк М. Л., Афтаназів І. С., Юрчишин І. І. — Львів: Вид-во Національного університету «Львівська політехніка», 2003. — 556 с. — ISBN 966-553-281-2
  • Справочник технолога-машиностроителя: в 2 т. / ред. Дальский А. М., Косилова А. Г., Мещеряков Р. К., Суслов А. Г. — 5-е изд., испр. — М.: Машиностроение, 2003. — ISBN 5-217-03083-6. — ISBN 5-94275-013-0
    • Т. 1. — 2003. — 912 с. — ISBN 5-217-03084-4, ISBN 5-94275-014-9;
    • Т. 2. — 2003. — 943 с. — ISBN 5-217-03085-2, ISBN 5-94275-015-7.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Свердління
Це незавершена стаття з технології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sverdli nnya angl drilling poshirenij tehnologichnij metod oderzhannya otvoriv rizannyam vid mehanichnoyi obrobki materialiv rizannyam pri yakomu za dopomogoyu specialnogo rizalnogo instrumentu sverdla sho obertayetsya otrimuyut otvori riznogo diametra i glibini abo bagatogranni otvori riznogo peretinu i glibini Provoditsya na sverdlilnih roztochuvalnih tokarnih ta in verstatah a takozh vruchnu kolovorotom drilyami z ruchnim abo mehanizovanim elektrichnim pnevmatichnim gidravlichnim privodom Krim togo zastosovuyut lazerne sverdlinnya otvoriv v almaznih krugah ta inshih virobah z materialiv sho vidznachayutsya nizkoyu teploprovidnistyu de termin sverdlinnya vzhivayetsya u perenosnomu znachenni 1 Sverdlinnya otvoru na vertikalno sverdlilnomu verstatiRuchne sverdlinnya z vikoristannyam kolovorota Zmist 1 Vikonannya operaciyi sverdlinnya 2 Rezhimi rizannya pri sverdlinni 3 Priznachennya sverdlinnya 4 Verstati ta instrumenti 4 1 Vidi sverdl za materialom vigotovlennya 4 2 Obladnannya dlya sverdlinnya 5 Dopomizhni zahodi pri sverdlinni 6 Sposobi sverdlinnya 7 Oholodzhuvannya pri sverdlinni 8 Div takozh 9 Primitki 10 Dzherela 11 PosilannyaVikonannya operaciyi sverdlinnya RedaguvatiYak instrument pri sverdlinni zastosovuyutsya sverdla Sverdla vigotovlyayut z instrumentalnoyi stali nelegovanoyi legovanoyi abo shvidkorizalnoyi a takozh voni mozhut osnashuvatis vstavkami z rizalnimi kromkami iz tverdih splaviv abo nadtverdih materialiv Pri roboti sverdluvalnogo verstatu sverdlo zakriplyuyetsya u shpindeli verstata i robit vodnochas obertalnij ruh rizannya i postupalnij ruh podachi Detal pri comu ye neruhomoyu Pri sverdlinni pid vplivom sili rizannya vidbuvayetsya viddilennya chastinok materialu i utvorennya elementiv struzhki Ruh rizannya golovnij ruh pri sverdlinni obertalnij ruh ruh podachi postupalnij Najposhirenishimi sered sverdel ye spiralni priznacheni dlya sverdlinnya i rozsverdlennya otvoriv glibina yakih ne perevishuye 10 diametriv sverdla Shorstkist poverhni pislya sverdlinnya Ra 12 5 6 3 mkm tochnist zgidno z 11 14 kvalitetami Dlya oderzhannya tochnishih otvoriv 8 9 kvalitet iz shorstkistyu poverhni Ra 6 3 3 2 mkm zastosovuyut zenkeri nbsp Shema operaciyi sverdlinnya Golovnij ruh i ruh podachi pokazani strilkamiYakist otvoru sho otrimuyetsya sverdlinnyam zabezpechuyetsya pravilnim viborom rezhimiv rizannya prijomiv sverdlinnya pravilnim roztashuvannyam sverdla vidnosno poverhni obrobki ta zabezpechennyam sumishennya osi sverdla z centrom vissyu majbutnogo otvoru Riznovidami operaciyi sverdlinnya ye sverdlinnya naskriznih otvoriv u sucilnomu materiali zagotovki rozsverdlyuvannya zbilshennya diametra otvoru sho vzhe buv do cogo zasverdlyuvannya otrimannya gluhogo otvoru u sucilnomu materiali Rezhimi rizannya pri sverdlinni RedaguvatiDo rezhimiv rizannya i pri sverdlinni zokrema nalezhat shvidkist rizannya velichina podachi i glibina rizannya Shvidkistyu rizannya V pri sverdlinni nazivayetsya kolova shvidkist sverdla sho viznachayetsya na jogo zovnishnomu diametri Shvidkist rizannya rozrahovuyetsya za formuloyu V p D n 1000 displaystyle V frac pi Dn 1000 nbsp m hv de D diametr sverdla mm n chastota obertannya sverdla ob hv Velichina shvidkosti rizannya zalezhit vid vidu obroblyuvanogo materialu diametra ta materialu sverdla i formi jogo zatochki podachi glibini rizannya j oholodzhennya Podacha s0 velichina peremishennya sverdla vzdovzh osi za odin obert abo za odin obert zagotovki yaksho obertayetsya zagotovka a sverdlo ruhayetsya postupalno Vona vimiryuyetsya v mm ob Tak yak sverdlo maye dvi rizalni krajki to podacha na odnu rizalnu krajku bude s s 0 2 displaystyle s frac s 0 2 nbsp mm ob Pravilnij vibir podachi maye velike znachennya dlya stijkosti rizalnogo instrumentu Zavzhdi vigidnishe pracyuvati z velikoyu podacheyu i menshoyu shvidkistyu rizannya v comu vipadku sverdlo znoshuyetsya povilnishe Odnak pri sverdlinni otvoriv malih diametriv velichina podachi obmezhuyetsya micnistyu sverdla Zi zbilshennyam diametra sverdla micnist jogo zbilshuyetsya dozvolyayuchi zbilshuvati podachu slid vrahuvati sho zbilshennya podachi obmezhuyetsya takozh mozhlivostyami verstata na yakomu vidbuvayetsya obrobka Glibina rizannya t vidstan vid poverhni obrobki do osi sverdla tobto radiusu sverdla Viznachayetsya glibina rizannya sverdlinni u sucilnomu materiali za formuloyu t D 2 displaystyle t frac D 2 nbsp Pri rozsverdlyuvanni glibina rizannya bude t D d 2 displaystyle t frac D d 2 nbsp mmde d diametr otvoru do obrobki mm Pri vibori rezhimiv rizannya u pershu chergu pidbirayut najbilshu podachu zalezhno vid yakosti obroblyuvanoyi poverhni micnosti sverdla i verstata ta inshih faktoriv dani navedeni u dovidnikah potim vstanovlyuyut taku maksimalnu shvidkist rizannya pri yakij stijkist instrumentu mizh peretochuvannyami bude najbilshoyu Podacha mozhe buti viznachena za formuloyu 2 s C s D 0 6 displaystyle s C s cdot D 0 6 nbsp mm ob de C s displaystyle C s nbsp koeficiyent sho zalezhit vid mehanichnih vlastivostej materialu sho obroblyayetsya i tehnologichnih faktoriv Dopustima shvidkist rizannya pri sverdlinni 2 v C v D x v T m s y v displaystyle v frac C v cdot D x v T m cdot s y v nbsp m hv de C v displaystyle C v nbsp koeficiyent sho zalezhit vid obroblyuvanogo materialu geometriyi rizalnoyi krajki materialu sverdla ta inshih umov obrobki oholodzhennya glibina sverdlinnya tosho T displaystyle T nbsp stijkist sverdla chas roboti do normalnogo zatuplennya u hv m displaystyle m nbsp pokaznik vidnosnoyi stijkosti Vibir sposobu poslidovnosti obrobki otvoriv zalezhno vid yih rozmiriv neobhidnoyi tochnosti obrobki ta vidu zagotovki sucilnij metal proshiti ta liti otvori provoditsya za danimi tablic u yakih navedeni dani pro tehnologichnu tochnist sho dosyagayetsya pri obrobci otvoriv Produktivnist pri sverdlinni harakterizuyetsya osnovnim tehnologichnim chasom 2 T o L n s displaystyle T o frac L n cdot s nbsp de L displaystyle L nbsp dovzhina prohodu sverdla v mm u napryamku podachi Priznachennya sverdlinnya RedaguvatiSverdlinnya vikoristovuyetsya dlya vigotovlennya otvoriv pid narizuvannya rizi zenkeruvannya rozvirchuvannya abo roztochuvannya vigotovlennya otvoriv tehnologichnih dlya rozmishennya v nih kabeliv ankernih boltiv kripilnih elementiv tosho viddilennya vidrizannya zagotovok z listovogo materialu oslablennya zrujnovanih konstrukcij abo vidalennya kripilnih elementiv zakladka zaryadu vibuhovoyi rechovini pri dobuvanni prirodnih rud Verstati ta instrumenti RedaguvatiVidi sverdl za materialom vigotovlennya Redaguvati nbsp Sverdla nbsp Almazni sverdlaSverdlinnya cilindrichnih otvoriv a tak samo sverdlinnya bagatogrannih trikutnih kvadratnih p yati i shestigrannih ovalnih otvoriv vikonuyut za dopomogoyu specialnih rizalnih instrumentiv sverdel Sverdla v zalezhnosti vid vlastivostej obroblyuvanogo materialu vigotovlyayutsya potribnih tiporozmiriv z nastupnih materialiv Vuglecevi nelegovani instrumentalni stali U8 U9 U10 U12 ta inshi za DSTU 3833 98 GOST 1435 99 3 Sverdlinnya i rozsverdlyuvannya dereva plastmas m yakih metaliv Nizkolegovani instrumentalni stali HVG 9HS 9HVG ta inshi ta inshi za DSTU 3953 2000 GOST 5950 2000 4 Sverdlinnya i rozsverdlyuvannya derevini plastmas m yakih metaliv Maye pidvishenu v porivnyanni z vuglecevimi teplostijkist do 250 C i shvidkist rizannya Shvidkorizalni stali R9 R18 R6M5 R9K5 ta inshi za GOST 19265 73 5 Sverdlinnya vsih konstrukcijnih materialiv u nezagartovanomu stani Teplostijkist do 650 C Sverdla osnasheni plastinkami z tverdogo splavu VK6 VK8 T5K10 T15K6 ta in za DSTU ISO 513 2015 6 Sverdlinnya na pidvishenih shvidkostyah nezagartovanih stalej i kolorovih metaliv Teplostijkist do 950 C Sverdla osnasheni borazonom Sverdlinnya zagartovanih stalej i bilogo chavunu skla keramiki kolorovih metaliv Sverdla osnasheni almazom Sverdlinnya tverdih materialiv skla keramiki kameniv Obladnannya dlya sverdlinnya Redaguvati Operaciyi sverdlinnya provodyatsya na nastupnih verstatahVertikalno sverdlilni verstati Sverdlinnya osnovna operaciya Gorizontalno sverdlilni verstati Sverdlinnya osnovna operaciya Vertikalno roztochuvalni verstati Sverdlinnya dopomizhna operaciya Gorizontalno roztochuvalni verstati Sverdlinnya dopomizhna operaciya Vertikalno frezerni verstati Sverdlinnya dopomizhna operaciya Gorizontalno frezerni verstati Sverdlinnya dopomizhna operaciya Universalno frezerni verstati Sverdlinnya dopomizhna operaciya Tokarni verstati Sverdlo neruhome a obroblyuvana zagotovka obertayetsya Tokarno zatilovochni verstati Sverdlinnya dopomizhna operaciya Sverdlo neruhome Ruchni instrumentiMehanichni drili Sverdlinnya z vikoristannyam muskulnoyi sili lyudini Elektrichni drili Sverdlinnya na montazhi perenosnim elektroinstrumentom zokrema udarno obertalne sverdlinnya Profesijni drili z pnevmo ta gidroprivodom Perforatori Probivannya otvoriv burom yak zubilom z mehanizovanim obertannyam bura Dopomizhni zahodi pri sverdlinni RedaguvatiDlya polegshennya procesiv sverdlennya zastosovuyut nastupni zahodi Oholodzhuvannya Zmashuvalno oholodzhuvalni ridini i gazi voda emulsiyi oleyinova kislota vuglekislij gaz grafit i dr Ultrazvuk Ultrazvukovi vibraciyi sverdla zbilshuyut produktivnist i zabezpechuyut podribnennya struzhki Pidigriv Pidigrivom znizhuyut tverdist vazhkoobroblyuvanih materialiv Udar Pri udarno obertalnomu sverdlinni burinni kaminnya betonu Sposobi sverdlinnya RedaguvatiRozriznyayut taki sposobi ta prijomi sverdlinnya 1 Sverdlinnya po rozmitci Po rozmitci sverdlyatsya poodinoki otvori Poperedno na detal nanosyat osovi riski potim kernom roblyat pogliblennya u centri otvoru Sverdlinnya zdijsnyuyut u dva prijomi spochatku vikonuyut probne sverdlinnya a potim ostatochne 2 Sverdlinnya gluhih otvoriv na zadanu glibinu zdijsnyuyut za vtulkovimi uporami na sverdli Sverdlilni verstati mozhut mati mehanizmi podachi z limbom po yakomu viznachayut hid sverdla na zadanu glibinu 3 Sverdlinnya otvoriv u ploshinah roztashovanih pid kutom provodyat u takij poslidovnosti spochatku gotuyut majdanchik perpendikulyarno do osi prosverdlyuvanogo otvoru frezeruyut abo zenkuyut mizh ploshinami vstavlyayut derev yani vkladishi abo pidkladki potim sverdlyat otvir yak zvichajno 4 Sverdlinnya tochnih otvoriv u comu vipadku sverdlinnya zdijsnyuyut u dva prijomi Pershij prohid roblyat sverdlom diametr yakogo menshij na 1 3 mm vid diametra otvoru Pislya cogo otvir sverdlyat u rozmir dobre zapravlenim sverdlom 5 Sverdlinnya po konduktoru vikonuyut u tih vipadkah koli potribno otrimati vishu tochnist a takozh pri velikij partiyi odnakovih detalej chi sverdlinni z vikoristannyam bagatoshpindelnih sverdlilnih golovok Cej sposib nabagato produktivnishij vid sverdlinnya po rozmitci oskilki vidpadaye potreba v samij rozmitci 6 Sverdlinnya glibokih otvoriv Glibokim sverdlinnyam nazivayut sverdlinnya otvoriv na glibinu yaka perevishuye diametr sverdla u p yat i bilshe raziv Zalezhno vid tehnologiyi rozriznyayut sucilne j kilceve sverdlinnya Oholodzhuvannya pri sverdlinni Redaguvati nbsp Sverdlo z kanalami dlya podachi mastilno oholodzhuvalnoyi ridini bezposeredno u zonu rizannyaVelikoyu problemoyu pri sverdlinni ye silne rozigrivannya sverdla i obroblyuvanogo materialu cherez tertya U misci sverdlinnya temperatura mozhe dosyagati dekilkoh soten gradusiv Celsiya Pri silnomu rozigrivanni material mozhe pochati goriti abo plavitisya Bagato materialiv pri silnomu rozigrivanni vtrachayut tverdist v rezultati rizalni krajki stalevih sverdel pochinayut shvidshe znoshuvatisya cherez sho tertya tilki posilyuyetsya sho u rezultati prizvodit do shvidkogo vihodu sverdel iz ladu i rizkogo znizhennya efektivnosti sverdlinnya Dlya borotbi z rozigrivannyam zastosovuyut oholodzhennya za dopomogoyu oholodzhuvalnih abo zmashuvalno oholodzhuvalnih ridin Pri sverdlinni na verstati za zvichaj organizovuyut podachu ridini bezposeredno do miscya sverdlinnya Podacha oholodzhuvalnoyi ridini takozh mozhe zdijsnyuvatisya cherez kanali v samomu sverdli yaksho ce dozvolyaye verstat Taki kanali roblyatsya u bagatoh cilisnih sverdlah ta u vsih korpusnih Vnutrishnya podacha ridini dlya oholodzhennya ye neobhidnoyu pid chas sverdlinnya glibokih otvoriv glibinoyu 10 i bilshe diametriv Pri comu vazhlivim ye ne lishe oholodzhennya a i vidalennya struzhki Potik mastilno holodzhuvalnoyi ridini vimivaye struzhku iz zoni rizannya sho dozvolyaye uniknuti yiyi paketuvannya chi povtornogo rizannya Pri sverdlinni ruchnim instrumentom sverdlinnya chas vid chasu pererivayut dlya vidalennya struzhki ta oholodzhennya sverdla shlyahom jogo zanurennya u yemnist iz ridinoyu Div takozh RedaguvatiSverdlilnij verstat Mehanichna obrobka Sverdlinnya tertyam RozsverdlyuvannyaPrimitki Redaguvati Sverdlinnya Arhivovano 18 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 a b v Sverlenie Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros DSTU 3833 98 GOST 1435 99 Prutki shtabi ta motki z instrumentalnoyi nelegovanoyi stali Zagalni tehnichni umovi ta viznachennya osnovnih ponyat DSTU 3953 2000 GOST 5950 2000 Prutki shtabi ta motki z instrumentalnoyi legovanoyi stali Zagalni tehnichni umovi GOST 19265 73 Prutki i polosy iz bystrorezhushej stali Tehnicheskie usloviya DSTU ISO 513 2015 ISO 513 2012 IDT Materiali tverdi rizalni dlya znyattya struzhki z pevnimi rizalnimi krajkami Klasifikaciya ta zastosuvannya Poznachennya osnovnih grup shodo znyattya struzhki i grup shodo zastosuvannya Dzherela RedaguvatiOsnovi formoutvorennya poverhon pri mehanichnij obrobci Navchalnij posibnik N S Ravska P R Rodin T P Nikolayenko P P Melnichuk Zh ZhITI 2000 332 s ISBN 966 7570 07 X Metalorizalni instrumenti Tekst navch posibnik Ch 2 P R Rodin ta in Kiyivskij politehnichnij in t K ISDO 1993 180 s ISBN 5 7763 1585 4 Tehnologiya konstrukcijnih materialiv Pidruchnik M A Solgub I O Rozhneckij O I Nekoz ta in Za red M A Sologuba 2 ge vid pererob i dopov K Visha shkola 2002 374 s ISBN 966 642 033 3 Atamanyuk V V Tehnologiya konstrukcijnih materialiv Navch posib dlya vish navch zakl V V Atamanyuk K Kondor 2006 526 s ISBN 966 351 001 3 Gricaj I Ye Kuklyak M L Rizannya metaliv Ch 1 Teoriya rizannya Navch posibnik Lviv Vid vo Nacionalnogo un tu Lvivska politehnika 2005 138 s ISBN 966 553 445 9 Metalorizalni instrumenti Proektuvannya Navch posibnik Kuklyak M L Aftanaziv I S Yurchishin I I Lviv Vid vo Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika 2003 556 s ISBN 966 553 281 2 Spravochnik tehnologa mashinostroitelya v 2 t red Dalskij A M Kosilova A G Mesheryakov R K Suslov A G 5 e izd ispr M Mashinostroenie 2003 ISBN 5 217 03083 6 ISBN 5 94275 013 0 T 1 2003 912 s ISBN 5 217 03084 4 ISBN 5 94275 014 9 T 2 2003 943 s ISBN 5 217 03085 2 ISBN 5 94275 015 7 Posilannya RedaguvatiSverdlinnya Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 176 ISBN 978 966 7407 83 4 Sverdlinnya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SverdlinnyaSverdlinnya zenkeruvannya i rozvirchuvannya Arhivovano 10 grudnya 2019 u Wayback Machine na sajti Slyusarna sprava Rekomendaciyi zi sverdlinnya riznih materialiv Arhivovano 10 grudnya 2019 u Wayback Machine na sajti Liga Instrument nbsp Ce nezavershena stattya z tehnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sverdlinnya amp oldid 35011890