www.wikidata.uk-ua.nina.az

Свердло Све рдло 1 або све рдел 2 рідше бура в 3 осьовий різальний інструмент для утворення наскрізного свердління глухо

Свердло

Све́рдло́, або све́рдел, рідше бура́в — осьовий різальний інструмент для утворення наскрізного (свердління) глухого (засвердлювання) отвору у суцільному матеріалі та (або) збільшення діаметра (розсвердлювання) наявного отвору.

Свердла різної конструкції та призначення
Запит «Бурав» перенаправляє сюди; див. також Бурав (облогове знаряддя).

Будова спірального свердла Редагувати

Будова та геометрія спірального свердла

Спіральне свердло має вигляд циліндричного стрижня, робоча частина якого оснащена двома рівцями, виконаними по гвинтовій спіралі, що призначені для утворення різальних елементів та відведення стружки.

  • Робоча частина, у яку входить:
    • Ріжуча частина, що має дві головні різальні окрайки (1), утворені перетинанням передніх гвинтових поверхонь (5) рівців, якими сходить стружка, з задніми поверхнями (4), а також поперечну різальну кромку (перемичку) (3), утворену перетином задніх поверхонь.
    • Напрямна частина має дві поміжні різальні окрайки (2), утворені перетинанням передніх поверхонь (5) з поверхнею напрямної стрічки (6) (вузька смужка на циліндричній поверхні свердла, розташована вздовж гвинтового рівця і забезпечує спрямування свердла при різанні, а також зменшення тертя бічної поверхні до стінки отвору).
  • Хвостовик, що служить для закріплення та центрування свердла на верстаті або у ручному свердлильному обладнанні, буває конусної (10) або циліндричної (8) форми і містить:
  • Шийка, що забезпечує вихід шліфувального круга при шліфуванні робочої частини свердла.

Геометрія спірального свердла Редагувати

Набір свердел з твердосплавними пластинками для свердління бетону

Різальна частина характеризується переднім кутом γ та заднім кутом α, кутом біля вершини свердла 2κ, кутом нахилу поперечної різальної кромки ψ та кутом нахилу гвинтової лінії свердла λ.

Передній кут Редагувати

Передній кут γ в точці К вимірюють у головній січній площині. Він утворюється дотичною, проведеною через точку К до передньої поверхні, та лінією, що проходить через цю точку перпендикулярно до площини різання. Величина переднього кута зменшується при наближенні до осі свердла. На серцевині свердла γ = 0° при нормальній формі заточування, а при підточуванні поперечної кромки кут γ з наближенням до серцевини стає від'ємним. На поперечній окрайці свердла передній кут має великі від'ємні значення (до −60°). Тому поперечна кромка метал не ріже, а витискує його під різальні кромки. На це витрачається 50…65 % осьової сили та до 15 % крутного моменту. Довжина поперечної кромки визначається діаметром серцевини свердла dc. Зі зменшенням діаметра серцевини зменшується довжина поперечної окрайки, але при цьому знижується міцність свердла. Для швидкорізальних свердел dc = (0,12…0,2)D, для твердосплавних свердел dc = 0,25D. У свердел малого діаметра, призначених для обробки важкооброблюваних матеріалів, товщину серцевини збільшують до (0,32…0,35)D.

Задній кут Редагувати

Задній кут α також вимірюється у головній січній площині. Кут α утворюється дотичною до задньої поверхні, проведеною через точку К, і площиною різання. Значення заднього кута при наближенні до осі свердла збільшується. В залежності від діаметра свердла α = 8…14° на периферії і α = 20…25° біля серцевини свердла.

Кут біля вершини Редагувати

Перетин різальних кромок утворює кут біля вершини свердла 2κ (часто позначають 2φ). Кут 2κ впливає на величину складових сили різання, довжину різальної кромки та розміри перерізу стружки. При збільшенні кута 2κ зменшується довжина різальної кромки, зростають сили різання, що діють на одиницю довжини різальної кромки, тому свердло швидше спрацьовується, але при цьому збільшується товщина стружки, яка буде легше сходити по гвинтових рівцях, вона менше деформується, що обумовлює зниження моменту опору обертанню свердла. Досліди показують, що при зменшенні кута 2κ із 140° до 90° осьова сила зменшується на 40…50 %, а крутний момент опору зростає на 25…30 %. Значення цього кута вибирається з врахуванням властивостей матеріалу, що обробляється. Для обробки конструкційних сталей та чавунів 2κ = 116…118°. При обробці жаротривких сталей, алюмінієвих сплавів і твердих чавунів кут 2κ повинен становити 125…150°. При обробці твердих бронз, деревини чи пластмас кут 2κ зменшується до 80…110°.

Кут нахилу поперечної кромки Редагувати

Кут нахилу поперечної кромки ψ лежить в площині, перпендикулярній до осі свердла, і утворюється проєкціями різальної кромки та поперечної кромки на цю площину. Величина кута ψ знаходиться в межах 50…55°.

Кут нахилу гвинтової лінії Редагувати

Кут нахилу гвинтової лінії стрічок λ визначається між віссю свердла і дотичною до гвинтової лінії стрічки. Величина цього кута впливає на міцність і жорсткість свердла та на умови виходу стружки. Зі збільшенням кута λ збільшується передній кут γ, тому стружка легше зрізується і легше відводиться, зростає жорсткість свердла на скручування, але знижується жорсткість в осьовому напрямі. Зменшення осьової сили і моменту опору відбувається при зростанні кута λ до 25…35°. При подальшому збільшенні кута λ сили різання не зменшуються, але знижується міцність леза біля периферії. Свердла діаметром до 10 мм мають кут λ = 25…28°, а для більших діаметрів λ = 30…35°. Для обробки в'язких матеріалів (алюмінієві сплави, мідь) рекомендуються свердла з λ = 35…45°. З метою зниження тертя між стрічками і стінкою отвору, діаметр напрямної частини зменшується в напрямі до хвостовика (0,03…0,12 мм на 100 мм довжини).

Класифікація свердел Редагувати

Деякі види свердел: A — по металу; B — по дереву; C — по бетону; D — перове свердло по дереву; E — універсальне свердло по металу або бетону; F — по листовому металу; G — універсальне свердло по металу, дереву чи пластику.
Хвостовики свердел: 1, 2 — циліндричний; 3 — SDS-plus; 4 — шестигранник; 5 — чотиригранник; 6 — тригранник; 7 — для шуруповертів

За конструкцією робочої частини Редагувати

  • Спіральні (гвинтові) — найпоширеніші свердла з діаметром від 0,1 до 80 мм та довжиною робочої частини до 275 мм універсального використання.
  • Плоскі (перові) — використовуються при свердлінні отворів великих діаметрів і глибин. Різальна частина має вигляд пластини (лопатки), що кріпиться у державці чи борштанзі або виготовляється заодно з хвостовиком. Сфера застосування подібна до свердл Форстнера, проте з меншою точністю та чистотою обробки
  • Спіральні для глибокого свердління (10D ≥ L ≥ 5D) — подовжені гвинтові свердла з двома гвинтовими каналами для внутрішнього підведення охолоджувальної рідини. Гвинтові канали проходять через тіло свердла або через трубки, що запаяні у рівці, попередньо профрезеровані на спинці свердла.
  • Одностороннього різання (для глибокого свердління) — застосовуються для виконання точних отворів при глибокому свердлінні (10D ≥ L ≥ 300D) за рахунок наявності напрямної (опорної) поверхні (різальні кромки розташовані по один бік від осі свердла).
    • Гарматні (напівкруглі) — мають вигляд стрижня, у якого робоча частина зрізана наполовину, що утворює канал для відведення стружки. Для спрямування свердла попередньо просвердлюють отвір глибиною 0,5…0,8D.
    • Рушничні (трубчасті) — застосовуються для свердління отворів великої глибини. Виготовляються з трубки, обтискаючи яку отримують прямий рівець для відводу стружки з кутом 110…120° і порожнину для підведення охолоджувальної рідини. Різальну частину виконують у вигляді твердосплавної пластинки або голівки. Такі свердла можуть виконуватись і суцільно твердосплавними з припаюванням робочої частини до хвостовика.
    • ВТА (або STS — англ. single tube system) свердла оснащуються зовнішньою подачею змащувально-охолоджувальної рідини і внутрішнім каналом для видалення стружки. Рідину нагнітають між трубкою свердла та стінкою отвору, що свердлиться, причому швидкість подавання рідини настільки велика, що вона здатна забезпечити ефективне видалення стружки через трубку свердла і свердлильний шпиндель назад до впускного отвору.
Східчасті свердла
    • Ежекторні свердла — свердла, у яких змащувально-охолоджувальна рідина під великим (100…350 МПа) тиском підводиться у зону різання через щілину між зовнішньою і внутрішньою трубами, а стружка відводиться через внутрішній канал. Щілина між трубами сполучена з невеликими за діаметром нахиленими або радіальними отворами, спрямованими до осі свердла, за рахунок чого і створюється ефект ежекції.
  • Кільцеві (корончасті) — свердла у вигляді пустотілого циліндра, що перетворюють у стружку лише вузьку кільцеву частину матеріалу на периметрі отвору, що обробляється. Випускаються у розмірах від 12 мм до 200 мм (і більше під замовлення). Типова довжина кільцевого свердла 30 мм, 55 мм, 75 мм, 110 мм.
  • Центрувальні — застосовують для свердління центрових отворів в деталях. Виготовляються за ГОСТ 14034-74 з діаметром свердлильної частини до d = 10 мм, затискної до D = 25 мм.
  • Східчасті — для свердління одним свердлом отворів різного діаметра в листових матеріалах.

За конструкцією хвостовиків Редагувати

За конструкцією хвостової частини свердла бувають:

  • Циліндричні
  • Конічні
  • Чотиригранні
  • Шестигранні
  • Тригранні
  • SDS

Свердла, що призначені для звичайної дрилі, мають циліндричний хвостовик. Хвостовик бура для перфораторів має різну конфігурацію, зазвичай це хвостовик SDS-plus, SDS-top, SDS-max тощо.

Матеріали Редагувати

Свердла виготовляють з інструментальних (нелегованих, легованих та швидкорізальних, а також, їх оснащують пластинками з твердих сплавів чи різальною частиною з надтвердих матеріалів. Вид матеріалу свердла обирається залежно від властивостей матеріалу обробки:

  • інструментальні вуглецеві сталі (У8, У9, У10, У12 та інші за ДСТУ 3833-98 (ГОСТ 1435-99)) для свердління і розсвердлювання деревини, пластмас, м'яких металів;
  • леговані інструментальні сталі (ХВГ,9ХС,9ХВГ та інші за ДСТУ 3953-2000 (ГОСТ 5950-2000)) для свердління і розсвердлювання деревини, пластмас, м'яких металів. Має підвищену, в порівнянні з вуглецевими, теплостійкість (до 250 °C) і швидкість різання;
  • щвидкорізальні сталі (Р9, Р18, Р6М5, Р9К5 та інші за ГОСТ 19265-73) для свердління всіх конструкційних матеріалів у незагартованому стані. Теплостійкість до 650 °C;
  • свердла, оснащені пластинками з твердих сплавів (ВК6,ВК8,Т5К10,Т15К6 та інші за ДСТУ ISO 513:2015) для свердління на підвищених швидкостях незагартованих сталей і кольорових металів. Теплостійкість до 950 °C;
  • свердла з боразоновою (ельборовою) різальною частиною для свердління загартованих сталей і білого чавуну, скла, кераміки, кольорових металів.
  • Свердла оснащені алмазом для свердління твердих матеріалів, скла, кераміки, каменів.

Галерея зображень Редагувати

Свердління Редагувати

Процес свердління отвору складається з двох поєднаних рухів:

  • обертального — руху різання (обертатися може як свердло так і деталь);
  • поступального — руху подачі в осьовому напрямку.

Пристрої для обертання свердел Редагувати

  • Свердлильний верстат — використовується здебільшого в промисловому виробництві
  • Дриль — найпоширеніший інструмент для свердління, може бути ручним й електричним
  • Коловорот — інструмент для свердління, споряджений корбою (коловоротом)
  • Вороток — пристрій для ручного обертання великих свердел

Нормативні документи Редагувати

ДСТУ ISO 494:2018 Свердла із циліндричними хвостовиками. Подовжена серія (ISO 494:2017, IDT).

ДСТУ ISO 866:2018 Свердла центрувальні для свердління центрових отворів без запобіжних фасок. Тип A (ISO 866:2016, IDT).

ДСТУ ISO 2540:2018 Свердла центрувальні для свердління центрових отворів із запобіжною фаскою. Тип В (ISO 2540:2016, IDT).

ДСТУ ISO 2541:2018 Свердла центрувальні для свердління центрових отворів криволінійного профілю. Тип R (ISO 2541:2016, IDT).

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Свердло // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Свердел // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Бурав // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. ДСТУ 2233-93 Інструменти різальні. Терміни та визначення.
  5. . Архів оригіналу за 13 грудня 2012. Процитовано 23 грудня 2012. 
  6. англ. Boring and Trepanning Association — Асоціація фахівців зі свердління та виготовлення кільцевих пазів
  7. . Архів оригіналу за 10 січня 2013. Процитовано 23 грудня 2012. 
  8. ГОСТ 14034-74 Отверстия центровые. Размеры.
  9. ДСТУ 3833-98 (ГОСТ 1435-99) Прутки, штаби та мотки з інструментальної нелегованої сталі. Загальні технічні умови та визначення основних понять.
  10. ДСТУ 3953-2000 (ГОСТ 5950-2000) Прутки, штаби та мотки з інструментальної легованої сталі. Загальні технічні умови.
  11. ГОСТ 19265-73 Прутки и полосы из быстрорежущей стали. Технические условия.
  12. ДСТУ ISO 513:2015 (ISO 513:2012, IDT) Матеріали тверді різальні для зняття стружки з певними різальними крайками. Класифікація та застосування. Позначення основних груп щодо зняття стружки і груп щодо застосування.

Джерела Редагувати

  • Основи формоутворення поверхонь при механічній обробці: Навчальний посібник/ Н. С. Равська, П. Р. Родін, Т. П. Ніколаєнко, П. П. Мельничук.— Ж.: ЖІТІ, 2000. — 332 с. — ISBN 966-7570-07-X
  • Металорізальні інструменти [Текст]: навч. посібник. Ч. 2 / П. Р. Родін [та ін.] ; Київський політехнічний ін-т. — К.: ІСДО, 1993. — 180 с. : іл. — ISBN 5-7763-1585-4
  • Равська Н. С. Металорізальні інструменти: підручник / Н. С. Равська, П. П. Мельничук, Р. П. Родін ; Житомир. держ. технол. ун-т. — Житомир: ЖДТУ, 2016. — 611 с. — ISBN 978-966-683-465-5
  • Режущий инструмент: учебник для студ. вузов, обучающихся по направлению подгот. дипломир. специалистов «Конструкторско-технологическое обеспечение машиностроительных производств» / Д. В. Кожевников [и др.] ; ред. С. В. Кирсанов. — 2.изд., доп. — М.: Машиностроение, 2005. — 526 с. — ISBN 5-217-03314-2

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sve rdlo 1 abo sve rdel 2 ridshe bura v 3 osovij rizalnij instrument dlya utvorennya naskriznogo sverdlinnya gluhogo zasverdlyuvannya otvoru u sucilnomu materiali ta abo zbilshennya diametra rozsverdlyuvannya nayavnogo otvoru 4 Sverdla riznoyi konstrukciyi ta priznachennyaZapit Burav perenapravlyaye syudi div takozh Burav oblogove znaryaddya Zmist 1 Budova spiralnogo sverdla 2 Geometriya spiralnogo sverdla 2 1 Perednij kut 2 2 Zadnij kut 2 3 Kut bilya vershini 2 4 Kut nahilu poperechnoyi kromki 2 5 Kut nahilu gvintovoyi liniyi 3 Klasifikaciya sverdel 3 1 Za konstrukciyeyu robochoyi chastini 3 2 Za konstrukciyeyu hvostovikiv 4 Materiali 5 Galereya zobrazhen 6 Sverdlinnya 7 Pristroyi dlya obertannya sverdel 8 Normativni dokumenti 9 Div takozh 10 Primitki 11 Dzherela 12 PosilannyaBudova spiralnogo sverdla Redaguvati nbsp Budova ta geometriya spiralnogo sverdlaSpiralne sverdlo maye viglyad cilindrichnogo strizhnya robocha chastina yakogo osnashena dvoma rivcyami vikonanimi po gvintovij spirali sho priznacheni dlya utvorennya rizalnih elementiv ta vidvedennya struzhki Robocha chastina u yaku vhodit Rizhucha chastina sho maye dvi golovni rizalni okrajki 1 utvoreni peretinannyam perednih gvintovih poverhon 5 rivciv yakimi shodit struzhka z zadnimi poverhnyami 4 a takozh poperechnu rizalnu kromku peremichku 3 utvorenu peretinom zadnih poverhon Napryamna chastina maye dvi pomizhni rizalni okrajki 2 utvoreni peretinannyam perednih poverhon 5 z poverhneyu napryamnoyi strichki 6 vuzka smuzhka na cilindrichnij poverhni sverdla roztashovana vzdovzh gvintovogo rivcya i zabezpechuye spryamuvannya sverdla pri rizanni a takozh zmenshennya tertya bichnoyi poverhni do stinki otvoru Hvostovik sho sluzhit dlya zakriplennya ta centruvannya sverdla na verstati abo u ruchnomu sverdlilnomu obladnanni buvaye konusnoyi 10 abo cilindrichnoyi 8 formi i mistit Povidec 9 dlya peredavannya krutnogo momentu do sverdla abo lapku 11 dlya vibivannya sverdla z konusnogo gnizda Shijka sho zabezpechuye vihid shlifuvalnogo kruga pri shlifuvanni robochoyi chastini sverdla Geometriya spiralnogo sverdla Redaguvati nbsp Nabir sverdel z tverdosplavnimi plastinkami dlya sverdlinnya betonuRizalna chastina harakterizuyetsya perednim kutom g ta zadnim kutom a kutom bilya vershini sverdla 2k kutom nahilu poperechnoyi rizalnoyi kromki ps ta kutom nahilu gvintovoyi liniyi sverdla l Perednij kut Redaguvati Perednij kut g v tochci K vimiryuyut u golovnij sichnij ploshini Vin utvoryuyetsya dotichnoyu provedenoyu cherez tochku K do perednoyi poverhni ta liniyeyu sho prohodit cherez cyu tochku perpendikulyarno do ploshini rizannya Velichina perednogo kuta zmenshuyetsya pri nablizhenni do osi sverdla Na sercevini sverdla g 0 pri normalnij formi zatochuvannya a pri pidtochuvanni poperechnoyi kromki kut g z nablizhennyam do sercevini staye vid yemnim Na poperechnij okrajci sverdla perednij kut maye veliki vid yemni znachennya do 60 Tomu poperechna kromka metal ne rizhe a vitiskuye jogo pid rizalni kromki Na ce vitrachayetsya 50 65 osovoyi sili ta do 15 krutnogo momentu Dovzhina poperechnoyi kromki viznachayetsya diametrom sercevini sverdla dc Zi zmenshennyam diametra sercevini zmenshuyetsya dovzhina poperechnoyi okrajki ale pri comu znizhuyetsya micnist sverdla Dlya shvidkorizalnih sverdel dc 0 12 0 2 D dlya tverdosplavnih sverdel dc 0 25D U sverdel malogo diametra priznachenih dlya obrobki vazhkoobroblyuvanih materialiv tovshinu sercevini zbilshuyut do 0 32 0 35 D Zadnij kut Redaguvati Zadnij kut a takozh vimiryuyetsya u golovnij sichnij ploshini Kut a utvoryuyetsya dotichnoyu do zadnoyi poverhni provedenoyu cherez tochku K i ploshinoyu rizannya Znachennya zadnogo kuta pri nablizhenni do osi sverdla zbilshuyetsya V zalezhnosti vid diametra sverdla a 8 14 na periferiyi i a 20 25 bilya sercevini sverdla Kut bilya vershini Redaguvati Peretin rizalnih kromok utvoryuye kut bilya vershini sverdla 2k chasto poznachayut 2f Kut 2k vplivaye na velichinu skladovih sili rizannya dovzhinu rizalnoyi kromki ta rozmiri pererizu struzhki Pri zbilshenni kuta 2k zmenshuyetsya dovzhina rizalnoyi kromki zrostayut sili rizannya sho diyut na odinicyu dovzhini rizalnoyi kromki tomu sverdlo shvidshe spracovuyetsya ale pri comu zbilshuyetsya tovshina struzhki yaka bude legshe shoditi po gvintovih rivcyah vona menshe deformuyetsya sho obumovlyuye znizhennya momentu oporu obertannyu sverdla Doslidi pokazuyut sho pri zmenshenni kuta 2k iz 140 do 90 osova sila zmenshuyetsya na 40 50 a krutnij moment oporu zrostaye na 25 30 Znachennya cogo kuta vibirayetsya z vrahuvannyam vlastivostej materialu sho obroblyayetsya Dlya obrobki konstrukcijnih stalej ta chavuniv 2k 116 118 Pri obrobci zharotrivkih stalej alyuminiyevih splaviv i tverdih chavuniv kut 2k povinen stanoviti 125 150 Pri obrobci tverdih bronz derevini chi plastmas kut 2k zmenshuyetsya do 80 110 Kut nahilu poperechnoyi kromki Redaguvati Kut nahilu poperechnoyi kromki ps lezhit v ploshini perpendikulyarnij do osi sverdla i utvoryuyetsya proyekciyami rizalnoyi kromki ta poperechnoyi kromki na cyu ploshinu Velichina kuta ps znahoditsya v mezhah 50 55 Kut nahilu gvintovoyi liniyi Redaguvati Kut nahilu gvintovoyi liniyi strichok l viznachayetsya mizh vissyu sverdla i dotichnoyu do gvintovoyi liniyi strichki Velichina cogo kuta vplivaye na micnist i zhorstkist sverdla ta na umovi vihodu struzhki Zi zbilshennyam kuta l zbilshuyetsya perednij kut g tomu struzhka legshe zrizuyetsya i legshe vidvoditsya zrostaye zhorstkist sverdla na skruchuvannya ale znizhuyetsya zhorstkist v osovomu napryami Zmenshennya osovoyi sili i momentu oporu vidbuvayetsya pri zrostanni kuta l do 25 35 Pri podalshomu zbilshenni kuta l sili rizannya ne zmenshuyutsya ale znizhuyetsya micnist leza bilya periferiyi Sverdla diametrom do 10 mm mayut kut l 25 28 a dlya bilshih diametriv l 30 35 Dlya obrobki v yazkih materialiv alyuminiyevi splavi mid rekomenduyutsya sverdla z l 35 45 Z metoyu znizhennya tertya mizh strichkami i stinkoyu otvoru diametr napryamnoyi chastini zmenshuyetsya v napryami do hvostovika 0 03 0 12 mm na 100 mm dovzhini Klasifikaciya sverdel Redaguvati nbsp Deyaki vidi sverdel A po metalu B po derevu C po betonu D perove sverdlo po derevu E universalne sverdlo po metalu abo betonu F po listovomu metalu G universalne sverdlo po metalu derevu chi plastiku Hvostoviki sverdel 1 2 cilindrichnij 3 SDS plus 4 shestigrannik 5 chotirigrannik 6 trigrannik 7 dlya shurupovertivZa konstrukciyeyu robochoyi chastini Redaguvati Spiralni gvintovi najposhirenishi sverdla z diametrom vid 0 1 do 80 mm ta dovzhinoyu robochoyi chastini do 275 mm universalnogo vikoristannya Ploski perovi vikoristovuyutsya pri sverdlinni otvoriv velikih diametriv i glibin Rizalna chastina maye viglyad plastini lopatki sho kripitsya u derzhavci chi borshtanzi abo vigotovlyayetsya zaodno z hvostovikom Sfera zastosuvannya podibna do sverdl Forstnera prote z menshoyu tochnistyu ta chistotoyu obrobki Spiralni dlya glibokogo sverdlinnya 10D L 5D podovzheni gvintovi sverdla z dvoma gvintovimi kanalami dlya vnutrishnogo pidvedennya oholodzhuvalnoyi ridini Gvintovi kanali prohodyat cherez tilo sverdla abo cherez trubki sho zapayani u rivci poperedno profrezerovani na spinci sverdla Odnostoronnogo rizannya dlya glibokogo sverdlinnya zastosovuyutsya dlya vikonannya tochnih otvoriv pri glibokomu sverdlinni 10D L 300D za rahunok nayavnosti napryamnoyi opornoyi poverhni rizalni kromki roztashovani po odin bik vid osi sverdla 5 Garmatni napivkrugli mayut viglyad strizhnya u yakogo robocha chastina zrizana napolovinu sho utvoryuye kanal dlya vidvedennya struzhki Dlya spryamuvannya sverdla poperedno prosverdlyuyut otvir glibinoyu 0 5 0 8D Rushnichni trubchasti zastosovuyutsya dlya sverdlinnya otvoriv velikoyi glibini Vigotovlyayutsya z trubki obtiskayuchi yaku otrimuyut pryamij rivec dlya vidvodu struzhki z kutom 110 120 i porozhninu dlya pidvedennya oholodzhuvalnoyi ridini Rizalnu chastinu vikonuyut u viglyadi tverdosplavnoyi plastinki abo golivki Taki sverdla mozhut vikonuvatis i sucilno tverdosplavnimi z pripayuvannyam robochoyi chastini do hvostovika VTA 6 abo STS angl single tube system sverdla 7 osnashuyutsya zovnishnoyu podacheyu zmashuvalno oholodzhuvalnoyi ridini i vnutrishnim kanalom dlya vidalennya struzhki Ridinu nagnitayut mizh trubkoyu sverdla ta stinkoyu otvoru sho sverdlitsya prichomu shvidkist podavannya ridini nastilki velika sho vona zdatna zabezpechiti efektivne vidalennya struzhki cherez trubku sverdla i sverdlilnij shpindel nazad do vpusknogo otvoru nbsp Shidchasti sverdlaEzhektorni sverdla sverdla u yakih zmashuvalno oholodzhuvalna ridina pid velikim 100 350 MPa tiskom pidvoditsya u zonu rizannya cherez shilinu mizh zovnishnoyu i vnutrishnoyu trubami a struzhka vidvoditsya cherez vnutrishnij kanal Shilina mizh trubami spoluchena z nevelikimi za diametrom nahilenimi abo radialnimi otvorami spryamovanimi do osi sverdla za rahunok chogo i stvoryuyetsya efekt ezhekciyi Kilcevi koronchasti sverdla u viglyadi pustotilogo cilindra sho peretvoryuyut u struzhku lishe vuzku kilcevu chastinu materialu na perimetri otvoru sho obroblyayetsya Vipuskayutsya u rozmirah vid 12 mm do 200 mm i bilshe pid zamovlennya Tipova dovzhina kilcevogo sverdla 30 mm 55 mm 75 mm 110 mm Centruvalni zastosovuyut dlya sverdlinnya centrovih otvoriv v detalyah Vigotovlyayutsya za GOST 14034 74 8 z diametrom sverdlilnoyi chastini do d 10 mm zatisknoyi do D 25 mm Shidchasti dlya sverdlinnya odnim sverdlom otvoriv riznogo diametra v listovih materialah Za konstrukciyeyu hvostovikiv Redaguvati Za konstrukciyeyu hvostovoyi chastini sverdla buvayut Cilindrichni Konichni Chotirigranni Shestigranni Trigranni SDSSverdla sho priznacheni dlya zvichajnoyi drili mayut cilindrichnij hvostovik Hvostovik bura dlya perforatoriv maye riznu konfiguraciyu zazvichaj ce hvostovik SDS plus SDS top SDS max tosho Materiali RedaguvatiSverdla vigotovlyayut z instrumentalnih nelegovanih legovanih ta shvidkorizalnih a takozh yih osnashuyut plastinkami z tverdih splaviv chi rizalnoyu chastinoyu z nadtverdih materialiv Vid materialu sverdla obirayetsya zalezhno vid vlastivostej materialu obrobki instrumentalni vuglecevi stali U8 U9 U10 U12 ta inshi za DSTU 3833 98 GOST 1435 99 9 dlya sverdlinnya i rozsverdlyuvannya derevini plastmas m yakih metaliv legovani instrumentalni stali HVG 9HS 9HVG ta inshi za DSTU 3953 2000 GOST 5950 2000 10 dlya sverdlinnya i rozsverdlyuvannya derevini plastmas m yakih metaliv Maye pidvishenu v porivnyanni z vuglecevimi teplostijkist do 250 C i shvidkist rizannya shvidkorizalni stali R9 R18 R6M5 R9K5 ta inshi za GOST 19265 73 11 dlya sverdlinnya vsih konstrukcijnih materialiv u nezagartovanomu stani Teplostijkist do 650 C sverdla osnasheni plastinkami z tverdih splaviv VK6 VK8 T5K10 T15K6 ta inshi za DSTU ISO 513 2015 12 dlya sverdlinnya na pidvishenih shvidkostyah nezagartovanih stalej i kolorovih metaliv Teplostijkist do 950 C sverdla z borazonovoyu elborovoyu rizalnoyu chastinoyu dlya sverdlinnya zagartovanih stalej i bilogo chavunu skla keramiki kolorovih metaliv Sverdla osnasheni almazom dlya sverdlinnya tverdih materialiv skla keramiki kameniv Galereya zobrazhen Redaguvati nbsp Kilceve koronchaste sverdlo nbsp Garmatne sverdlo nbsp Kilceve almazne sverdlo nbsp Centruvalne sverdlo nbsp Sverdlo z tverdosplavnoyu plastinoyuSverdlinnya RedaguvatiDokladnishe SverdlinnyaProces sverdlinnya otvoru skladayetsya z dvoh poyednanih ruhiv obertalnogo ruhu rizannya obertatisya mozhe yak sverdlo tak i detal postupalnogo ruhu podachi v osovomu napryamku Pristroyi dlya obertannya sverdel RedaguvatiSverdlilnij verstat vikoristovuyetsya zdebilshogo v promislovomu virobnictvi Dril najposhirenishij instrument dlya sverdlinnya mozhe buti ruchnim j elektrichnim Kolovorot instrument dlya sverdlinnya sporyadzhenij korboyu kolovorotom Vorotok pristrij dlya ruchnogo obertannya velikih sverdelNormativni dokumenti RedaguvatiDSTU ISO 494 2018 Sverdla iz cilindrichnimi hvostovikami Podovzhena seriya ISO 494 2017 IDT DSTU ISO 866 2018 Sverdla centruvalni dlya sverdlinnya centrovih otvoriv bez zapobizhnih fasok Tip A ISO 866 2016 IDT DSTU ISO 2540 2018 Sverdla centruvalni dlya sverdlinnya centrovih otvoriv iz zapobizhnoyu faskoyu Tip V ISO 2540 2016 IDT DSTU ISO 2541 2018 Sverdla centruvalni dlya sverdlinnya centrovih otvoriv krivolinijnogo profilyu Tip R ISO 2541 2016 IDT Div takozh RedaguvatiSverdlik Perforator Bur Bormashina Korkove sverdlo Burav oblogove znaryaddya Primitki Redaguvati Sverdlo Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Sverdel Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Burav Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 DSTU 2233 93 Instrumenti rizalni Termini ta viznachennya Solid drilling tools Arhiv originalu za 13 grudnya 2012 Procitovano 23 grudnya 2012 angl Boring and Trepanning Association Asociaciya fahivciv zi sverdlinnya ta vigotovlennya kilcevih paziv BTA Deep Hole Drilling Machines Arhiv originalu za 10 sichnya 2013 Procitovano 23 grudnya 2012 GOST 14034 74 Otverstiya centrovye Razmery DSTU 3833 98 GOST 1435 99 Prutki shtabi ta motki z instrumentalnoyi nelegovanoyi stali Zagalni tehnichni umovi ta viznachennya osnovnih ponyat DSTU 3953 2000 GOST 5950 2000 Prutki shtabi ta motki z instrumentalnoyi legovanoyi stali Zagalni tehnichni umovi GOST 19265 73 Prutki i polosy iz bystrorezhushej stali Tehnicheskie usloviya DSTU ISO 513 2015 ISO 513 2012 IDT Materiali tverdi rizalni dlya znyattya struzhki z pevnimi rizalnimi krajkami Klasifikaciya ta zastosuvannya Poznachennya osnovnih grup shodo znyattya struzhki i grup shodo zastosuvannya Dzherela RedaguvatiOsnovi formoutvorennya poverhon pri mehanichnij obrobci Navchalnij posibnik N S Ravska P R Rodin T P Nikolayenko P P Melnichuk Zh ZhITI 2000 332 s ISBN 966 7570 07 X Metalorizalni instrumenti Tekst navch posibnik Ch 2 P R Rodin ta in Kiyivskij politehnichnij in t K ISDO 1993 180 s il ISBN 5 7763 1585 4 Ravska N S Metalorizalni instrumenti pidruchnik N S Ravska P P Melnichuk R P Rodin Zhitomir derzh tehnol un t Zhitomir ZhDTU 2016 611 s ISBN 978 966 683 465 5 Rezhushij instrument uchebnik dlya stud vuzov obuchayushihsya po napravleniyu podgot diplomir specialistov Konstruktorsko tehnologicheskoe obespechenie mashinostroitelnyh proizvodstv D V Kozhevnikov i dr red S V Kirsanov 2 izd dop M Mashinostroenie 2005 526 s ISBN 5 217 03314 2Posilannya RedaguvatiSverdlo Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 176 ISBN 978 966 7407 83 4 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sverdlo amp oldid 35011812