Санкт-Петербурзький гірничий університет — перший у Росії вищий технічний навчальний заклад, заснований указом імператриці Катерини II 1773 року.
| Санкт-Петербурзький гірничий університет | |
|---|---|
| СПГУ | |
| | |
| | |
| Головний корпус СПГУ | |
| 59°55′48″ пн. ш. 30°16′06″ сх. д. / 59.93006100002777714° пн. ш. 30.268366000027778995° сх. д.Координати: 59°55′48″ пн. ш. 30°16′06″ сх. д. / 59.93006100002777714° пн. ш. 30.268366000027778995° сх. д. | |
| Тип | національний дослідницький університет |
| Країна | Росія |
| Розташування | Санкт-Петербург |
| Засновано | 21 жовтня (3 листопада) 1773 |
| Акредитація | університет рівня |
| Засновник | Катерина II |
| Ректор | професор, д.т. н. Литвиненко Володимир Стефанович |
| Студентів | понад 7000 |
| Докторів | ~120 |
| Кандидатів | понад 400 |
| Приналежність | Міністерство науки та вищої освіти РФd |
| Випускники | Категорія:Випускники Санкт-Петербурзького гірничого університету |
| Штаб-квартира | Санкт-Петербург |
| Адреса | 199106, м. Санкт-Петербург В. О., 21-а лінія, 2 |
| Сайт | spmi.ru |
| Нагороди | |
| Санкт-Петербурзький гірничий університет у Вікісховищі |
Станом на 2010 рік в університеті навчається понад 7 тис. студентів, ведеться підготовку бакалаврів, дипломованих спеціалістів та магістрів у 13 напрямах за 29 спеціальностями.
На 40 кафедрах і у філіалах університету працюють понад 120 докторів наук і професорів, понад 400 кандидатів наук і доцентів. Ведуться дослідження з основних проблем розвитку сировинної бази країни, раціонального природокористування, розробки прогресивних енергоощадних технологій видобутку і переробки корисних копалин. Університет має унікальні колекції, які містять понад 200 тисяч експонатів з усіх континентів і більш ніж з 80 країн світу.
Напрями підготовки Редагувати
- геологія і розвідка корисних копалин,
- гірнича справа,
- металургія,
- технологічні машини і обладнання,
- електротехніка, електромеханіка і електротехнології,
- автоматизація та управління,
- геодезія,
- менеджмент,
- маркшейдерія,
- економіка,
- охорона довкілля,
- землеустрій та кадастри,
- нафтогазова справа,
- хімічна технологія і біотехнологія.
Структура Редагувати
В структуру Санкт-Петербурзького державного гірничого університету входять 8 факультетів, військова кафедра та 2 філії:
- Геологорозвідувальний факультет
- Нафтогазовий факультет
- Гірничий факультет
- Гірничо-електромеханічний факультет
- Економічний факультет
- Хіміко-металургійний факультет
- Факультет освоєння підземного простору
- Факультет фундаментальних і гуманітарних дисциплін
- Філія СПДГУ «Воркутинський гірничий інститут»
- Киришська філія (м. Кириши Ленінградської обл.);
- представництва в м. Сланці (Ленінградська обл.) та в м. Шахти (Ростовська обл.).
- Хибинський технічний коледж (м. Кировськ, Мурманської обл.) — на правах філії,
- Санкт-Петербурзький технікум геодезії і картографії — на правах факультету;
- Міжгалузевий науковий центр «ВНИМИ» (ВАТ «ВНИМИ») (перетворений університетом у «Науковий центр геомеханіки і проблем гірничого виробництва»).
Ректори Редагувати
Відомі випускники Редагувати
- Маньківський Григорій Ілліч — радянський науковець у галузі гірничої справи, член-кореспондент АН СРСР.
- Шалімов Олександр Іванович — російський радянський письменник-фантаст та вчений-геолог.
Примітки Редагувати
- Directory of Open Access Journals — 2003.
- Unified State Register of Legal Entities
Література та джерела Редагувати
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
| Це незавершена стаття про університет, коледж або інший заклад вищої освіти. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |