Са́мчики — село в Україні,у Старокостянтинівській міській громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 1682 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Самчиківська сільська рада.
село Самчики | |
---|---|
| |
Палацово-парковий ансамбль «Самчики» | |
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Хмельницький район |
Громада | Старокостянтинівська міська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1545 |
Населення | 1682 |
Площа | 4,577 км² |
Густота населення | 367,49 осіб/км² |
Поштовий індекс | 31182 |
Телефонний код | +380 3854 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°45′33″ пн. ш. 27°23′13″ сх. д. / 49.75917° пн. ш. 27.38694° сх. д.Координати: 49°45′33″ пн. ш. 27°23′13″ сх. д. / 49.75917° пн. ш. 27.38694° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 268 м |
Водойми | річка Случ |
Найближча залізнична станція | Ложава |
Відстань до залізничної станції | 2,5 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 31182, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Самчики |
Карта | |
Самчики | |
Самчики | |
Мапа | |
Самчики у Вікісховищі |
Через Самчики протікає річка Случ.
Історія Редагувати
- Поселення відоме з середини 16 століття і називалося Замчики. Землі належали князю Василю Костянтину Острозькому.
- На початку 18 століття після черги володарів маєток отримав Януш Хоєцький, який у 1725 р. створив собі резиденцію на березі річки Случі. В добу господарювання родини Хоєцьких побудовано церкву Параскеви П'ятниці, що збереглася донині. Франтішек Казімеж (Франц Казимір) Хоєцький заснував у Самчиках монастир Маріавітів, лікарню, будував дома для убогих.
- У 1791 р. садибу Хоєцьких, яка перейшла до Любомирських, у Єжи Марціна Любомирського придбав гайсинський староста Петро Чечель. З його ініціативи і його коштом садиба була перетворена на палацово-парковий ансамбль з новим палацом, пейзажним парком і парковими павільйонами. З міркувань економії стара оселя Хоєцьких теж збережена і перетворена на службовий флігель. Це найстаріша кам'яна будівля садиби.
- За участь в польському визвольному повстанні в 19 ст. цар конфіскував садибу Чечеля і її продали з аукціону. Гроші отримав цар, а володарем маєку став купець з Житомира Купріян Ляшков.
- Після більшовицького перевороту 1917 р. палац стояв пусткою, потім використовувався за різним призначенням, що врятувало будівлі від повного знищення. Тут були: комунальні квартири, лікарня, піонерський табір. Будівлі ще раз збереглися в роки 2-ї світової війни.
- В повоєнні роки садиба-помешкання для науково-дослідної станції, а парк використовують як експериментальне поле.
- З 1990 р. садибу Самчики визнано музеєм. З 1997 р. його офіційна назва — Державний історико-культурний заповідник «Самчики» (див. також Самчиківський парк).
- 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Старокостянтинівської міської громади. 19 липня 2020 року, після ліквідації Старокостянтинівського району, село увійшло до Хмельницького району.
Транспорт Редагувати
До села можна потрапити
- дизель-поїздом "Хмельницький-Вінниця" до залізничної станції Замчики (2 км до села).
- або приміським автобусом Старокостянтинів-Самчики
Галерея Редагувати
Відомі люди Редагувати
В селі народилися:
- Прокоп'юк Микола Архипович (нар.1902 — †1975) — Герой Радянського Союзу.
- Шнайдер Борис Лукич (нар. 1937) — український майстер декоративного мистецтва.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Urbański, Antoni (1929). (пол). Warszawa: nakladem autora. с. 68 (75). Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 12 квітня 2019.
- Маєток «Самчики»
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання Редагувати
- Замки та храми України. Самчики
- Мандри Україною. Самчики
- Samczyki, Samczińce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 247. (пол.).— S. 247. (пол.)
- Давніший вигляд палацу порівн. також Гауптвахта (Львів)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |