Церква Святої Параскеви П'ятниці — одна з визначних пам'яток Старокостянтинівського району Хмельницької області. Храм побудований в селі Самчики. Церква є пам'яткою архітектури національного значення, входить до Палацово-паркового ансамблю «Самчики».
Історія Редагувати
Костел католицького монастиря маріанів Редагувати
Побудована у 1771 році як костел монастиря (кляштору) — резиденції маріанів сином фундатора маєтку у Самчиках Яна Самюеля Хоєцького — Казимиром-Франциском, котрий проникся ідеями ордену маріанів, що виник у XVII столітті, і забажав бачити його священиків у своєму селі. Костел став резиденцією ордену.
Православна церква Редагувати
Після втрати Хоєцькими права власності на Самчики 1789 року, їх нові власники Любомирські перетворили костел на греко-католицький храм, а 1837 року освятили його вже як православну церкву Параскеви П'ятниці. Споруда збереглася до наших днів. В її інтер'єрі залишилися старовинні розписи і різьба по дереву. Поруч із храмом знаходиться мурована дзвіниця, яка спочатку була склепом-усипальнею Хоєцьких. На початку ХХ століття на дзвіниці було 6 дзвонів. Найбільший мав вагу 10 пудів (близько 160 кг).
Архітектура Редагувати
Церква Редагувати
Церква кам'яна загального типу, є зразком волинської сакральної будівлі. Декор досить лаконічний: потинькована поверхня прикрашена лише легким фігурним завершенням — високим фронтоном. Двосхилий дах з високою стрілою підйому утворює фігурний фронтон, аналогічний фронтону притвору. Фасад притвору, обрисами повторює головний фронтон. Маленька барокова главка на гребені нагадує про вплив архітектури Старокостянтинова. Церква є зразком народної архітектури північного Поділля.
Дзвіниця Редагувати
Біла кам'яна двоярусна дзвіниця самчиківської церкви стоїть у кутку цвинтаря — церковного подвір'я. Вона побудована повністю за народними традиціями дерев'яних дзвіниць веж.
Іконостас. Ікони Редагувати
Іконостас увібрав у себе кращі зразки стилів бароко і рококо — вигадливі різьблені рами ікон, накладні різьблені елементи на деталях іконостасу і чудової краси Царські врата.
Старовині ікони, виконані у народному волинському стилі (орієнтовно XIX ст.), встановлені обабіч церковних дверей. Одна — Святий Миколай. На іншій — відомий сюжет «Не ридай мене, Мати» (Богородиця, яка ридає над тілом мертвого Христа). Досить цікавим є й розміщений над входом образ св. Параскеви, на честь якої названо храм. У церкві збереглися первісні розписи, красиве різьблене оздоблення та чимало давніх ікон.
Примітки Редагувати
Джерела Редагувати
- Пажимський О. Намір створення Національного історико-культурного заповідника «Послуччя» на терені історичної Південно-Східної (Подільської) Волині. // Історія музейництва, пам'яткоохоронноїсправи, краєзнавства і туризму в Острозі та на Волині: науковий збірник. — 2009. — Вип. 2. — С. 28-47.
- Двадцять дев"ять зупинок від Хмільника до Хмельницького: путівник. / відп. редактор О.Мовчан. — Київ: Грані-Т, 2009. — С.65. — ISBN 978-966-465-249-7.
- 500 чарівних куточків України, які варто відвідати / уклад.: Т. І. Лагунова, Ю. Ю. Кашуба. — Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2007. — С. 360. — ISBN 978-966-343-562-6.