Рід Фудзівара

Рід Фудзіва́ра (яп. 藤原氏 — фудзівара сі; 藤原 — рівнина гліциній) — аристократичний рід Японії. Веде свій початок від Накатомі но Каматарі (614-669), якому імператор Тендзі дарував прізвище Фудзівара. Першим відомим предком роду Накатомі, а відповідно Фудзівара був Ікацу, що служив при палаці дружини імператора Інґьо. Рід Накатомі традиційною виконував при імператорському дворі жрецькі (сінтоістські) функції.

Рід Фудзівара
Герб
Засновник	Накатомі но Каматарі
Посада керівника організації	Tōshi no chōja^d
Країна	Японська Держава
Абетка	кандзі
Відокремилось від	Nakatomi clan^d
Рід Фудзівара у Вікісховищі

Рід Фудзівара став одним із найвпливовіших у періоди Асука і Нара. У епоху Хей'ан (794-1185) його представники фактично контролювали країну, монополізувавши посади регентів та радників (сесьо і кампаку) імператора.

Рід Фудзівара дав початок багатьом аристократичним родам таким як Коное, Кудзьо, Нідзьо, Ітідзьо та іншим, а також великій кількості самурайських родів. Попри спільність походження, усі ці роди як правило не вживали ім'я Фудзівара як прізвище, але використовували його лише у офіційних документах. Вважається, що близько третини сучасних японців є непрямими нащадками цього роду.^{[джерело?]}

Походження

Рід Фудзівара бере початок від Накатомі но Каматарі, якому імператор Тендзі за успішну організацію перевороту Тайка і знищення роду диктаторів Соґа (645) дарував прізвище "Фудзівара" (藤原, "рівнина гліциній") і титул "асон" (朝臣, "слуга династії"). Новий рід було прирівняно до імператорських нащадків, які не могли претендувати на трон, але мали високий соціальний статус. Це були роди Мінамото, Тайра і Татібана.

Періоди Асука та Нара

Прізвище Фудзівара успадкував Фудзівара но Фухіто (659–720), другий син Накатомі но Каматарі, який відзначився редагуванням законодавства ріцурьо та тим, що віддав свою доньку Міяко у дружини імператорові Монму. Її син став наступним правителем країни — імператором Сьомму. Фухіто також вдалося одружити свого племінника-імператора на інших своїх доньках, остаточно закріпивши політичний союз між інститутом японських монархів і родом Фудзівара. Фухіто мав чотирьох синів, які дали початок так званим "чотирьом родам Фудзівара":

• Південні Фудзівара (藤原南家, 南家) — походить від старшого сина Фудзівари но Фухіто, Фудзівари но Такетімаро (680-737). Ім'я роду надане за місцезнаходженням хоромів Такетімаро у південній частині столиці;
• Північні Фудзівара (藤原北家, 北家) — походить від другого сина Фудзівари но Фухіто, Фудзівари но Фусасакі (681 - 737). Ім'я роду надане за місцезнаходженням хоромів Фусасакі у північній частині столиці;
• Церемоніальні Фудзівара (藤原式家, 式家) — походить від третього сина Фудзівари но Фухіто, Фудзівари но Умакай. Ім'я роду надане через зайняття Умакаєм посади голови міністерства церемоній;
• Столичні Фудзівара (藤原京家, 京家) — походить від четвертого сина Фудзівари но Фухіто, Фудзівари но Маро. Ім'я роду надане через зайняття Маро посади начальника Східної частини столиці.

Лідерство у роді серед цих чотирьох захопили "Північі Фудзівара", які стали владними монополістами Японії на подальші 300 років.

Період Хей'ан

Регенти і радники Фудзівара

Регент	Роки Життя	Регент сессьо	Радники кампаку
Фудзівара но Йошіфуса	804–872	866–872	—
Фудзівара но Мотоцуне	836–891	876–884	(887–890
Фудзівара но Тадахіра	880–949	930–941	941–949
Фудзівара но Санейорі	900–970	969–970	967–969
Фудзівара но Коретада	924–972	970–972	—
Фудзівара но Канеміті	925–977	—	973–977
Фудзівара но Йорітада	924–989	—	977–986
Фудзівара но Канеіє	929–990	986–990	990
Фудзівара но Мітітака	953–995	990–993	993–995
Фудзівара но Мітікане	961–995	—	995
Фудзівара но Мітінаґа	966–1028	1016–1017	—
Фудзівара но Йоріміті	990–1074	1017–1020	1020–1068
Фудзівара но Норіміті	997–1075	—	1068–1075
Фудзівара но Мородзане	1042–1101	1087–1091	1075–1087, 1091–1094
Фудзівара но Мороміті	1062–1099	—	1094–1099
Фудзівара но Тададзане	1078–1162	1107–1114	1106–1107, 1114–1121
Фудзівара но Тадаміті	1097–1164	1123–1129, 1142–1151	1121–1123, 1129–1142, 1151–1158
Фудзівара но Мотодзане	1143–1166	1165–1166	1158–1165
Фудзівара но Мотофуса	1144–1230	1166–1173	1173–1179
Фудзівара но Мороіє	1172–1238	1184	—

Джерела