www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рохлін Лев Якович Лев Якович Рохлін 6 червня 1947 Аральськ Кизилординська область Казахська РСР CCCP 3 липня 1998 с Клок

Рохлін Лев Якович

Лев Якович Рохлін (6 червня 1947, Аральськ, Кизилординська область, Казахська РСР, CCCP — 3 липня 1998, с. Клоково, Наро-Фоминський район, Московська область, Росія) — радянський і російський військовий і політичний діяч, депутат Державної Думи РФ 2-го скликання, голова комітету Державної Думи РФ з оборони (1996—1998), генерал-лейтенант, засновник руху на підтримку армії. Активний учасник змови військових проти Президента РФ Бориса Єльцина.

Рохлін Лев Якович
Народився 6 червня 1947(1947-06-06)
Аральськ, Кизилординська область, Казахська РСР, СРСР
Помер 3 липня 1998(1998-07-03) (51 рік)
Klokovod, Pervomayskoyed, Троїцький адміністративний округ, Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Країна  Росія
 СРСР
Національність євреї
Діяльність політик, військовослужбовець, депутат Державної Думи РФ, офіцер
Галузь військова служба і політика
Alma mater Військова академія імені М. В. Фрунзе, Tashkent Higher All-Arms Command Schoold і Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Знання мов російська
Учасник Війна в Афганістані 1979—1989, Карабаський конфлікт, Перша чеченська війна і Битва за Грозний (1994—1995)
Членство Державна дума Федеральних зборів РФ II скликанняd
Посада депутат Державної Думи РФ[d]
Військове звання генерал-лейтенант
Партія КПРС і Movement in Support of the Armyd
Нагороди

Біографія ред.

Народився молодшим з трьох дітей у родині учасника німецько-радянської війни, політичного засланця Якова Львовича Рохліна. У 1948 році, через 8 місяців після народження сина, Яків Львович був заарештований та, ймовірно, помер у ГУТазі. Мати, Ксенія Іванівна Гончарова, одна виховувала трьох дітей.

Лев після закінчення 11 класів школи № 14 імені Н. К. Крупської міста Аральська, в тому ж році, вступив до Ташкентського вищого загальновійськового командного училища. У 1970 році закінчив Ташкентське вище загальновійськове командне училище, як і всі наступні навчальні заклади, з відзнакою. Потім служив в Групі радянських військ у Німеччині місто Вурцен, 242-й гв. мсп 20-ї гв. мсд. Вступив в Військову академію ім. М. В. Фрунзе, після її закінчення служив в Заполяр'ї, а також в Ленінградському, Туркестанському, Закавказькому військових округах, де був заступником командира корпусу (31 АК, ГрССР, Кутаїсі).

На радянсько-афганській війні ред.

У 1982—1984 роках проходив службу в Республіці Афганістан, спочатку на посаді командира 860-го окремого мотострілецького полку, що дислокувався у Файзабаді провінції Бадахшан. У червні 1983 року Рохлін був знятий з посади за невдалу, на думку командування, військову операцію, й призначений заступником командира 191-го окремого механізованого полку у місті Газні. Менш ніж через рік був відновлений на посаді. Був двічі поранений. останній раз — у жовтні 1984 року. По завершенні Ургунської операції вертоліт з Рохліним було збито й підполковник отримав численні поранення й перелом хребта, після чого був евакуйований до Ташкенту.

Міжвоєнний час ред.

Після Афганістану, в лютому 1985 року Рохліна призначено заступником командира 58-ї мотострілецької дивізії у Кизил-Арватові у Туркестанському ВО. За його ініціативи та активної участі проходить модернізація навчального центру дивізії в Кизинжиці.

У липні 1986 року Рохліну присвоєно звання полковника.

У зв'язку з хворобою сина, Рохлін переїхав до Грузії і в березні 1987 року призначений командиром 152-ї мотострілецької дивізії кадру в Кутаїсі.

Крім військової служби, Рохлін на новому місці займався облаштуванням спортивно-оздоровчого табору для допризовної молоді.

З січня по квітень 1990 командував 75-ю мотострілецькою дивізією, що 4 січня 1990 року передана з Закавказького військового округу Міністерства оборони СРСР до складу Закавказького прикордонного округу прикордонних військ КДБ СРСР (75-та мсд з 04.01.1990. до 23.09.1991 р., перебувала в підпорядкуванні Головного управління прикордонних військ КДБ СРСР). Активні дії з бойової підготовки особового складу дивізії запобігли захопленню озброєння і військової техніки місцевими мешканцями, що тоді відбувалося на решті території Азербайджанської РСР. Крім того, дивізія під командуванням Рохліна змогла припинити регулярний незаконний перетин кордону з боку Ірану. Це призвело до офіційних протестів іранської сторони.

У лютому 1990 року отримав звання генерал-майора. З 1991 командував 171-им гвардійським окружним навчальним центром (кол. 100-та гв. умсд) у місті Тбілісі. Командуючи навчальним центром, Рохлін зіткнувся з бойовиками воєнізованої грузинської організації Мхедріоні. Особовий склад піддавався нападам з боку бойовиків у столиці Грузії. У відповідь Рохлін здійснив без втрат розгром головної бази організації у «Комсомольському містечку» на околиці Тбілісі, що був колишньою базою відпочинку ВЛКСМ.

З відзнакою закінчив Військову академію Генерального штабу у 1993 році. З червня 1993 року був командувачем Волгоградського 8-го гвардійського армійського корпусу й начальником Волгоградського гарнізону.

На російсько-чеченській війні ред.

З 1 грудня 1994 року по лютий 1995 року очолював 8-й гвардійський армійський корпус у Чечні.

Корпус під командуванням генерал-лейтенанта Рохліна прибув з Волгограда під Кізляр. Далі, зробивши обманний маневр, корпус поїхав у Толстой-Юрт через дагестанські степи поза поселення Олександро-Невське, Солнєчне, Тереклі-Мектеб, Кумлі. Це убезпечило колону корпусу від нападу чеченського війська, що завдавали ударів по інших частинах та з'єднаннях російських військ, що висунулися в Чечню.

З прибуттям до Чечні у станицю Червлена, артилерія корпусу своїм ударом врятувала 81-й оперативний полк особливого призначення Внутрішніх військ МВС (в/ч 3709), коли на нього напала чеченська армія. Далі рохлінци зайняли рубіж по Терському хребту недалеко від Грозного. 15 січня 1995 року частини корпусу зосередилися у 1,5 км на схід від Толстой-Юрт.

Під його керівництвом здійснювалось взяття ряду районів Грозного, у тому числі президентського палацу. 17 січня 1995 року для контактів з чеченськими польовими командирами з метою припинення вогню військовим командуванням були призначені генерали Лев Рохлін й Іван Бабічев.

Пізніше Рохлін відмовився від присвоєння Героя Росії (за успішне взяття Грозного з мінімальними втратами), заявивши: «У громадянській війні полководці не можуть здобути славу. Війна в Чечні — не слава Росії, а її біда».

Політична діяльність ред.

3 вересня 1995 року в II з'їзді партії «Наш дім - Росія» (НДР) він посів 3-тє місце в партійному списку. У грудні 1995 роки Лев Рохлін був обраний депутатом Державної думи РФ 2-го скликання за федеральним списком виборчого руху «Наш дім — Росія». У січні 1996 року Лев Рохлін вступив в члени фракції «Наш дім — Росія». Був обраний головою комітету Державної Думи з оборони.

9 вересня 1997 року вийшов з руху «Наш дім — Росія».

Після цього, у вересні 1997 року, генерал створив власний політичний рух: «Рух в підтримку армії, оборонної промисловості та військової науки» (ДПА). До оргкомітету руху увійшли колишній міністр оборони Ігор Родіонов, колишній командувач ПДВ Владислав Ачалов, екс-глава КДБ Володимир Крючков.

20 травня 1998 був відсторонений від посади голови Комітету з оборони.

Вважається одним з найбільш активних опозиційних лідерів 1997—1998 років. У журналі «Русский репортер» стверджувалося, з посиланням на товаришів по службі і друзів Рохліна, що генерал готував змову з метою повалення президента Російської Федерації Бориса Єльцина і встановлення військової диктатури.

Помічник керівника Комітету з безпеки Державної думи В. Ілюхін описав сценарій запланованого відсторонення Єльцина і його оточення від влади: проводиться масовий мітинг, учасники вимагають відставки вкрай непопулярних президента і уряду. Оскільки Єльцин мав твердий намір не йти у відставку і був здатний на порушення Конституції і застосування сили — при виникненні загрози для мітингувальників в Москву планувалося ввести війська для їх захисту. Незважаючи на «чистку» армії і завдяки непопулярній політиці Єльцина, Рохлін знайшов багато співчуваючих командирів, що обіцяли підтримку. Єльцин і його оточення змогли підняти проти себе не тільки збіднілих росіян — навіть олігарх Гусинський пропонував Рохліну профінансувати замах на Єльцина, але Рохлін відмовився. За даними Олексанра Лебедя, він все одно користувався грошами АТ групи «Мост» для зустрічей з представниками громадськості та, ймовірно, для польотів регіонами. Вбивство Рохліна порушило ці плани, але спроба імпічменту була проведена, і це могло вплинути на рішення Єльцина піти у відставку пізніше.

За розповідями близьких був активним учасником спроби військового перевороту проти президента РФ Б. Єльцина.

Вбивство ред.

В ніч з 2 на 3 липня 1998 року знайдений вбитим на власній дачі в сельщі Клоково Наро-Фомінського району Московської області. За офіційною версією, у сплячого Рохліна стріляла його дружина, Тамара Рохліна, причиною була названа родинна сварка. Похований 7 липня 1998 року на Троєкуровському кладовищі.

Нагороди ред.

Нагороджений орденом Червоного Прапора, двома орденами Червоної Зірки (в тому числі за участь в афганській війні), орденом «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня, медалями: за бездоганну службу та ювілейними, а також афганськими нагородами: орденом Червоного Прапора і медаллю «Воїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народу».

Як один з керівників штурму Грозного в 1994 році, за інформацією деяких засобів масової інформації, був в січні 1995 року представлений, але відмовився від вищого звання Героя Російської Федерації, заявивши, що не має морального права отримувати цю нагороду за бойові дії на території своєї країни.

Пам'ять ред.

6 червня 2001 року на його могилі було встановлено надгробний пам'ятник.

У селі Вілга Прионезького району Карелії є вулиця Льва Рохліна, на будинку № 1 якої, що належав Льву Рохліну, встановлено пам'ятну дошку.

Примітки ред.

  1. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. ↑ . Архів оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 4 лютого 2020. 
  3. Марк Штейнберг «Лев Рохлин» [ 10 грудня 2010 у Wayback Machine.]: Яков Львович Рохлин, выпускник Киевского университета, лингвист, арестован в 1933 году, после трёх лет ИТЛ — в ссылке в Аральске, где работал учителем. С 1942 года — на фронте, в 1943 году попал в плен. После освобождения был до 1946 года интернирован в проверочно-фильтрационном лагере. После возвращения в Казахстан работал в рыбачьей артели, в 1948 году арестован повторно.
  4. . Архів оригіналу за 3 липня 2018. Процитовано 4 лютого 2020. 
  5. . Архів оригіналу за 10 грудня 2010. Процитовано 4 лютого 2020. 
  6. . Архів оригіналу за 19 грудня 2019. Процитовано 4 лютого 2020. 
  7. Антипов, 1998, с. 41.
  8. Антипов, 1998, с. 55.
  9. . Архів оригіналу за 6 січня 2020. Процитовано 4 лютого 2020. 
  10. ↑ Антипов, 1998, с. 68.
  11. Антипов, 1998, с. 71.
  12. Антипов, 1998, с. 73.
  13. Антипов, 1998, с. 76.
  14. Антипов, 1998, с. 78.
  15. Антипов, 1998, с. 82.
  16. Антипов, 1998, с. 84.
  17. Антипов, 1998, с. 86.
  18. Антипов, 1998, с. 96—98.
  19. Антипов, 1998, с. 100.
  20. Антипов, 1998, с. 102.
  21. Александр Волков. {{{Заголовок}}}. — М. : Алгоритм, 2012. — С. 57. — 2000 прим. — ISBN 978-5-4438-0083-7.
  22. Андрей Веселов. «Мы должны были арестовать президента» [ 25 вересня 2018 у Wayback Machine.].[недоступне посилання] Русский репортёр. 19 июля 2011, № 28 (206).
  23. Сергей Чугунов. Как военные готовили переворот в России [ 30 січня 2020 у Wayback Machine.]
  24. Александр А. Волков. Друг Илюхину, враг режиму // {{{Заголовок}}}. — Москва : Алгоритм, 2012. — С. 117—141. — 4000 прим. — ISBN 978-5-4438-0001-1.
  25. Лебедь А. И. {{{Заголовок}}}. — Москва : Фонд развития отечественной культуры, 2000. — 304 с. — 1000 прим. — ISBN 5-93302-003-6.
  26. . Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 4 лютого 2020. 
  27. . Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 4 лютого 2020. 
  28. . Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018. 
  29. Чем награждает Россия//Коммерсантъ Власть, № 10 (463) от 19.03.2002
  30. . Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 4 лютого 2020. 
  31. . Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 4 лютого 2020. 
  32. Список улиц Вилги[недоступне посилання з Ноябрь 2018]

Література ред.

  • Виниченко
  • Андрей Владимирович Антипов. Лев Рохлин: Жизнь и смерть генерала. — М.: Эксмо, 1998. — 400 с. — 10 000 экз. — ISBN 5-04-001676-X.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lev Yakovich Rohlin 6 chervnya 1947 Aralsk Kizilordinska oblast Kazahska RSR CCCP 3 lipnya 1998 s Klokovo Naro Fominskij rajon Moskovska oblast Rosiya radyanskij i rosijskij vijskovij i politichnij diyach deputat Derzhavnoyi Dumi RF 2 go sklikannya golova komitetu Derzhavnoyi Dumi RF z oboroni 1996 1998 general lejtenant zasnovnik ruhu na pidtrimku armiyi Aktivnij uchasnik zmovi vijskovih proti Prezidenta RF Borisa Yelcina 2 Rohlin Lev YakovichNarodivsya 6 chervnya 1947 1947 06 06 Aralsk Kizilordinska oblast Kazahska RSR SRSRPomer 3 lipnya 1998 1998 07 03 51 rik Klokovod Pervomayskoyed Troyickij administrativnij okrug Moskva RosiyaPohovannya Troyekurovske kladovisheKrayina Rosiya SRSRNacionalnist yevreyiDiyalnist politik vijskovosluzhbovec deputat Derzhavnoyi Dumi RF oficerGaluz vijskova sluzhba 1 i politika 1 Alma mater Vijskova akademiya imeni M V Frunze Tashkent Higher All Arms Command Schoold i Vijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiZnannya mov rosijska 1 Uchasnik Vijna v Afganistani 1979 1989 Karabaskij konflikt Persha chechenska vijna i Bitva za Groznij 1994 1995 Chlenstvo Derzhavna duma Federalnih zboriv RF II sklikannyadPosada deputat Derzhavnoyi Dumi RF d Vijskove zvannya general lejtenantPartiya KPRS i Movement in Support of the ArmydNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 1 1 Na radyansko afganskij vijni 1 2 Mizhvoyennij chas 1 3 Na rosijsko chechenskij vijni 1 4 Politichna diyalnist 1 5 Vbivstvo 2 Nagorodi 3 Pam yat 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaBiografiya red Narodivsya molodshim z troh ditej u rodini uchasnika nimecko radyanskoyi vijni politichnogo zaslancya Yakova Lvovicha Rohlina 3 4 U 1948 roci cherez 8 misyaciv pislya narodzhennya sina Yakiv Lvovich buv zaareshtovanij ta jmovirno pomer u GUTazi 5 Mati Kseniya Ivanivna Goncharova odna vihovuvala troh ditej Lev pislya zakinchennya 11 klasiv shkoli 14 imeni N K Krupskoyi mista Aralska v tomu zh roci vstupiv do Tashkentskogo vishogo zagalnovijskovogo komandnogo uchilisha U 1970 roci zakinchiv Tashkentske vishe zagalnovijskove komandne uchilishe yak i vsi nastupni navchalni zakladi z vidznakoyu Potim sluzhiv v Grupi radyanskih vijsk u Nimechchini misto Vurcen 242 j gv msp 20 yi gv msd Vstupiv v Vijskovu akademiyu im M V Frunze pislya yiyi zakinchennya sluzhiv v Zapolyar yi a takozh v Leningradskomu Turkestanskomu Zakavkazkomu vijskovih okrugah de buv zastupnikom komandira korpusu 31 AK GrSSR Kutayisi 6 Na radyansko afganskij vijni red U 1982 1984 rokah prohodiv sluzhbu v Respublici Afganistan spochatku na posadi komandira 860 go okremogo motostrileckogo polku sho dislokuvavsya u Fajzabadi provinciyi Badahshan 7 U chervni 1983 roku Rohlin buv znyatij z posadi za nevdalu na dumku komanduvannya vijskovu operaciyu j priznachenij zastupnikom komandira 191 go okremogo mehanizovanogo polku u misti Gazni 8 Mensh nizh cherez rik buv vidnovlenij na posadi Buv dvichi poranenij ostannij raz u zhovtni 1984 roku Po zavershenni Urgunskoyi operaciyi 9 vertolit z Rohlinim bulo zbito j pidpolkovnik otrimav chislenni poranennya j perelom hrebta 10 pislya chogo buv evakujovanij do Tashkentu Mizhvoyennij chas red Pislya Afganistanu v lyutomu 1985 roku Rohlina priznacheno zastupnikom komandira 58 yi motostrileckoyi diviziyi u Kizil Arvatovi u Turkestanskomu VO Za jogo iniciativi ta aktivnoyi uchasti prohodit modernizaciya navchalnogo centru diviziyi v Kizinzhici 10 U lipni 1986 roku Rohlinu prisvoyeno zvannya polkovnika U zv yazku z hvoroboyu sina Rohlin pereyihav do Gruziyi i v berezni 1987 roku priznachenij komandirom 152 yi motostrileckoyi diviziyi kadru v Kutayisi 11 Krim vijskovoyi sluzhbi Rohlin na novomu misci zajmavsya oblashtuvannyam sportivno ozdorovchogo taboru dlya doprizovnoyi molodi 12 Z sichnya po kviten 1990 komanduvav 75 yu motostrileckoyu diviziyeyu sho 4 sichnya 1990 roku peredana z Zakavkazkogo vijskovogo okrugu Ministerstva oboroni SRSR do skladu Zakavkazkogo prikordonnogo okrugu prikordonnih vijsk KDB SRSR 75 ta msd z 04 01 1990 do 23 09 1991 r perebuvala v pidporyadkuvanni Golovnogo upravlinnya prikordonnih vijsk KDB SRSR 13 Aktivni diyi z bojovoyi pidgotovki osobovogo skladu diviziyi zapobigli zahoplennyu ozbroyennya i vijskovoyi tehniki miscevimi meshkancyami sho todi vidbuvalosya na reshti teritoriyi Azerbajdzhanskoyi RSR Krim togo diviziya pid komanduvannyam Rohlina zmogla pripiniti regulyarnij nezakonnij peretin kordonu z boku Iranu Ce prizvelo do oficijnih protestiv iranskoyi storoni 14 U lyutomu 1990 roku otrimav zvannya general majora Z 1991 komanduvav 171 im gvardijskim okruzhnim navchalnim centrom kol 100 ta gv umsd u misti Tbilisi Komanduyuchi navchalnim centrom Rohlin zitknuvsya z bojovikami voyenizovanoyi gruzinskoyi organizaciyi Mhedrioni Osobovij sklad piddavavsya napadam z boku bojovikiv u stolici Gruziyi 15 U vidpovid Rohlin zdijsniv bez vtrat rozgrom golovnoyi bazi organizaciyi u Komsomolskomu mistechku na okolici Tbilisi sho buv kolishnoyu bazoyu vidpochinku VLKSM 16 Z vidznakoyu zakinchiv Vijskovu akademiyu Generalnogo shtabu u 1993 roci Z chervnya 1993 roku buv komanduvachem Volgogradskogo 8 go gvardijskogo armijskogo korpusu j nachalnikom Volgogradskogo garnizonu 17 Na rosijsko chechenskij vijni red Z 1 grudnya 1994 roku po lyutij 1995 roku ocholyuvav 8 j gvardijskij armijskij korpus u Chechni Korpus pid komanduvannyam general lejtenanta Rohlina pribuv z Volgograda pid Kizlyar Dali zrobivshi obmannij manevr korpus poyihav u Tolstoj Yurt cherez dagestanski stepi poza poselennya Oleksandro Nevske Solnyechne Terekli Mekteb Kumli Ce ubezpechilo kolonu korpusu vid napadu chechenskogo vijska sho zavdavali udariv po inshih chastinah ta z yednannyah rosijskih vijsk sho visunulisya v Chechnyu 18 Z pributtyam do Chechni u stanicyu Chervlena artileriya korpusu svoyim udarom vryatuvala 81 j operativnij polk osoblivogo priznachennya Vnutrishnih vijsk MVS v ch 3709 koli na nogo napala chechenska armiya 19 Dali rohlinci zajnyali rubizh po Terskomu hrebtu nedaleko vid Groznogo 15 sichnya 1995 roku chastini korpusu zoseredilisya u 1 5 km na shid vid Tolstoj Yurt 20 Pid jogo kerivnictvom zdijsnyuvalos vzyattya ryadu rajoniv Groznogo u tomu chisli prezidentskogo palacu 17 sichnya 1995 roku dlya kontaktiv z chechenskimi polovimi komandirami z metoyu pripinennya vognyu vijskovim komanduvannyam buli priznacheni generali Lev Rohlin j Ivan Babichev Piznishe Rohlin vidmovivsya vid prisvoyennya Geroya Rosiyi za uspishne vzyattya Groznogo z minimalnimi vtratami zayavivshi U gromadyanskij vijni polkovodci ne mozhut zdobuti slavu Vijna v Chechni ne slava Rosiyi a yiyi bida 21 Politichna diyalnist red 3 veresnya 1995 roku v II z yizdi partiyi Nash dim Rosiya NDR vin posiv 3 tye misce v partijnomu spisku U grudni 1995 roki Lev Rohlin buv obranij deputatom Derzhavnoyi dumi RF 2 go sklikannya za federalnim spiskom viborchogo ruhu Nash dim Rosiya U sichni 1996 roku Lev Rohlin vstupiv v chleni frakciyi Nash dim Rosiya Buv obranij golovoyu komitetu Derzhavnoyi Dumi z oboroni 9 veresnya 1997 roku vijshov z ruhu Nash dim Rosiya Pislya cogo u veresni 1997 roku general stvoriv vlasnij politichnij ruh Ruh v pidtrimku armiyi oboronnoyi promislovosti ta vijskovoyi nauki DPA Do orgkomitetu ruhu uvijshli kolishnij ministr oboroni Igor Rodionov kolishnij komanduvach PDV Vladislav Achalov eks glava KDB Volodimir Kryuchkov 20 travnya 1998 buv vidstoronenij vid posadi golovi Komitetu z oboroni Vvazhayetsya odnim z najbilsh aktivnih opozicijnih lideriv 1997 1998 rokiv U zhurnali Russkij reporter stverdzhuvalosya z posilannyam na tovarishiv po sluzhbi i druziv Rohlina sho general gotuvav zmovu z metoyu povalennya prezidenta Rosijskoyi Federaciyi Borisa Yelcina i vstanovlennya vijskovoyi diktaturi 22 23 Pomichnik kerivnika Komitetu z bezpeki Derzhavnoyi dumi V Ilyuhin opisav scenarij zaplanovanogo vidstoronennya Yelcina i jogo otochennya vid vladi provoditsya masovij miting uchasniki vimagayut vidstavki vkraj nepopulyarnih prezidenta i uryadu Oskilki Yelcin mav tverdij namir ne jti u vidstavku i buv zdatnij na porushennya Konstituciyi i zastosuvannya sili pri viniknenni zagrozi dlya mitinguvalnikiv v Moskvu planuvalosya vvesti vijska dlya yih zahistu Nezvazhayuchi na chistku armiyi i zavdyaki nepopulyarnij politici Yelcina Rohlin znajshov bagato spivchuvayuchih komandiriv sho obicyali pidtrimku Yelcin i jogo otochennya zmogli pidnyati proti sebe ne tilki zbidnilih rosiyan navit oligarh Gusinskij proponuvav Rohlinu profinansuvati zamah na Yelcina ale Rohlin vidmovivsya 24 Za danimi Oleksanra Lebedya 25 vin vse odno koristuvavsya groshami AT grupi Most dlya zustrichej z predstavnikami gromadskosti ta jmovirno dlya polotiv regionami Vbivstvo Rohlina porushilo ci plani ale sproba impichmentu bula provedena i ce moglo vplinuti na rishennya Yelcina piti u vidstavku piznishe Za rozpovidyami blizkih buv aktivnim uchasnikom sprobi vijskovogo perevorotu proti prezidenta RF B Yelcina 2 26 27 28 Vbivstvo red V nich z 2 na 3 lipnya 1998 roku znajdenij vbitim na vlasnij dachi v selshi Klokovo Naro Fominskogo rajonu Moskovskoyi oblasti Za oficijnoyu versiyeyu u splyachogo Rohlina strilyala jogo druzhina Tamara Rohlina prichinoyu bula nazvana rodinna svarka Pohovanij 7 lipnya 1998 roku na Troyekurovskomu kladovishi Nagorodi red Nagorodzhenij ordenom Chervonogo Prapora dvoma ordenami Chervonoyi Zirki v tomu chisli za uchast v afganskij vijni ordenom Za sluzhbu Batkivshini v Zbrojnih Silah SRSR 3 go stupenya medalyami za bezdogannu sluzhbu ta yuvilejnimi a takozh afganskimi nagorodami ordenom Chervonogo Prapora i medallyu Voyinu internacionalistu vid vdyachnogo afganskogo narodu Yak odin z kerivnikiv shturmu Groznogo v 1994 roci za informaciyeyu deyakih zasobiv masovoyi informaciyi buv v sichni 1995 roku predstavlenij ale vidmovivsya vid vishogo zvannya Geroya Rosijskoyi Federaciyi zayavivshi sho ne maye moralnogo prava otrimuvati cyu nagorodu za bojovi diyi na teritoriyi svoyeyi krayini 29 Pam yat red 6 chervnya 2001 roku na jogo mogili bulo vstanovleno nadgrobnij pam yatnik 30 31 U seli Vilga Prionezkogo rajonu Kareliyi ye vulicya Lva Rohlina 32 na budinku 1 yakoyi sho nalezhav Lvu Rohlinu vstanovleno pam yatnu doshku Primitki red a b v Czech National Authority Database d Track Q13550863 a b My dolzhny byli arestovat prezidenta Arhiv originalu za 29 sichnya 2020 Procitovano 4 lyutogo 2020 Mark Shtejnberg Lev Rohlin Arhivovano 10 grudnya 2010 u Wayback Machine Yakov Lvovich Rohlin vypusknik Kievskogo universiteta lingvist arestovan v 1933 godu posle tryoh let ITL v ssylke v Aralske gde rabotal uchitelem S 1942 goda na fronte v 1943 godu popal v plen Posle osvobozhdeniya byl do 1946 goda internirovan v proverochno filtracionnom lagere Posle vozvrasheniya v Kazahstan rabotal v rybachej arteli v 1948 godu arestovan povtorno V Shnicer Sudba soldata Arhiv originalu za 3 lipnya 2018 Procitovano 4 lyutogo 2020 Ob otce generala Rohlina Arhiv originalu za 10 grudnya 2010 Procitovano 4 lyutogo 2020 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 19 grudnya 2019 Procitovano 4 lyutogo 2020 Antipov 1998 s 41 Antipov 1998 s 55 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 6 sichnya 2020 Procitovano 4 lyutogo 2020 a b Antipov 1998 s 68 Antipov 1998 s 71 Antipov 1998 s 73 Antipov 1998 s 76 Antipov 1998 s 78 Antipov 1998 s 82 Antipov 1998 s 84 Antipov 1998 s 86 Antipov 1998 s 96 98 Antipov 1998 s 100 Antipov 1998 s 102 Aleksandr Volkov Zagolovok M Algoritm 2012 S 57 2000 prim ISBN 978 5 4438 0083 7 Andrej Veselov My dolzhny byli arestovat prezidenta Arhivovano 25 veresnya 2018 u Wayback Machine nedostupne posilannya Russkij reportyor 19 iyulya 2011 28 206 Sergej Chugunov Kak voennye gotovili perevorot v Rossii Arhivovano 30 sichnya 2020 u Wayback Machine Aleksandr A Volkov Drug Ilyuhinu vrag rezhimu Zagolovok Moskva Algoritm 2012 S 117 141 4000 prim ISBN 978 5 4438 0001 1 Lebed A I Zagolovok Moskva Fond razvitiya otechestvennoj kultury 2000 304 s 1000 prim ISBN 5 93302 003 6 Kak voennye gotovili perevorot v Rossii Arhiv originalu za 30 sichnya 2020 Procitovano 4 lyutogo 2020 Moj otec gotovil voennyj perevorot Arhiv originalu za 4 lyutogo 2020 Procitovano 4 lyutogo 2020 Gotovil li Lev Rohlin voennyj perevorot 9 voprosov o politicheskoj biografii i gibeli generala Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2018 Procitovano 8 zhovtnya 2018 Chem nagrazhdaet Rossiya Kommersant Vlast 10 463 ot 19 03 2002 Novosti Otkroetsya pamyatnik Rohlinu Arhiv originalu za 4 lyutogo 2020 Procitovano 4 lyutogo 2020 Novosti NEWSru com V Moskve na Troekurovskom kladbishe sostoitsya otkrytie pamyatnika Lvu Rohlinu Arhiv originalu za 4 lyutogo 2020 Procitovano 4 lyutogo 2020 Spisok ulic Vilgi nedostupne posilannya z Noyabr 2018 Literatura red Vinichenko Andrej Vladimirovich Antipov Lev Rohlin Zhizn i smert generala M Eksmo 1998 400 s 10 000 ekz ISBN 5 04 001676 X Posilannya red General lejtenant Lev Rohlin sajt posvyata Sprava Rohlina Arhivovano 13 travnya 2009 u Wayback Machine Dovidka Arhivovano 13 travnya 2009 u Wayback Machine Spovid generala Rohlina Arhivovano 28 lyutogo 2020 u Wayback Machine Videointerv yu Spovid generala Rohlina Arhivovano 4 lyutogo 2020 u Wayback Machine Rohlin proti Kremlya Mogila Leva Rohlina na Troyekurovskomu kladovishi m Moskvi Andrij Veselov Mi povinni buli zaareshtuvati prezidenta Arhivovano 25 veresnya 2018 u Wayback Machine Rosijskij reporter 19 lipnya 2011 28 206 Lev Rohlin Nakazano zabuti 1 seriya I odin u poli voyin Arhivovano 4 lyutogo 2020 u Wayback Machine Dokumentalnij film Sergiya Rozhenceva Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rohlin Lev Yakovich amp oldid 39943089