www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рибалкін Валерій Сергійович Вале рій Сергі йович Риба лкін 19 травня 1952 с Котенкове Новгородківський район Кіровоградс

Рибалкін Валерій Сергійович

Вале́рій Сергі́йович Риба́лкін (*19 травня 1952, с. Котенкове, Новгородківський район, Кіровоградська область) — український сходознавець, арабіст, перекладач, дипломат, доктор філологічних наук, (2000), професор (2005, завідувач кафедри сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича Львівського національного університету імені Івана Франка (2012). Фахівець у галузях арабських лінгвістичних вчень, лексикології та лексикографії, арабської археографії, кораністики, історії українського сходознавства, арабської літератури та ін.

Валерій Сергійович Рибалкін
Народився 19 травня 1952(1952-05-19) (71 рік)
Новгородка, Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР
Місце проживання Київ
Країна  Україна
Діяльність перекладач, дипломат
Alma mater Східний факультет СПбДУd
Галузь сходознавство
Заклад КНУ імені Тараса Шевченка
Інститут мовознавства імені О. О. Потебні Національної академії наук України
Інститут сходознавства НАН України
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор філологічних наук[d]
Відомий завдяки: орієнталістика, арабська лексикологія та лексикографія
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рибалкін.

Є автором першого академічного перекладу Корану українською мовою, перша частина якого вийшла друком у 2003 році у Києві та автором перекладу вибраних казок "Тисячі та однієї ночі" з мови оригіналу (арабської) українською мовою, який вийшов друком у 2011 році у Тернопільскому видавництві "Навчальна книга - Богдан". Також виступив одним із багатьох співавторів Енциклопедії Арабської мови та лінгвістики (Brill Encyclopedia of Arabic Language and Linguistics).

Почесний доктор наук багатьох університетів США, Канади, ОАЕ, Єгипту, Йорданії та інших країн.

Біографія Редагувати

Закінчив початкову і середню освіту , одержав закінчивши з золотою медаллю Ульянівську середню школу №2 (1959-1969).

У 1969 році стає студентом факультету англійської філології Київського державного інституту іноземних мов (нині - Київський національний лінгвістичний університет), після чого стає слухачем Військового інституту іноземних мов (м. Москва), проходить дійсну службу в лавах Збройних сил СРСР. По завершенні військової служби вступає на Східний факультет Ленінградського державного університету ім. Жданова (нині - Санкт-Петербурзький державний університет), який закінчив екстерном з відзнакою у (1976) році.

Закінчивши навчання певний час викладав російську мову арабським студентам, а також арабську мову в Київському інституті інженерів цивільної авіації.

Згодом стає молодшим науковим співробітником Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні АН УРСР, де набуває досвіду дослідницької роботи. У той же час підготував дві методичні розробки для іноземних студентів підготовчого факультету - “Словник арабських термінів із загальної фізики” (1978) та “Словник арабських термінів з термодинаміки” (1979).

У 1980 році вступає до аспірантури Ленінградського відділення Інституту сходознавства АН СРСР (нині - Інститут східних рукописів РАН), яку закінчив у 1984 році, захистивши дисертаційну роботу на тему “Принципи побудови арабських лексикографічних праць VIII - XVIII ст.ст.”. За результатами численних подальших досліджень публікує, серед інших, монографію “Арабская лексикографическая традиция”, що виходить друком у київському видавництві “Наукова думка” у 1990 році.

Працював перекладачем у НДРЄ (1979—1981), Єгипті (1990, 1991), ОАЕ (1990—1991, 1993) та інших арабських країнах, де спілкувався з видатними особистостями — колишніми президентами Алі Насером Мухаммедом та Алі Абдулою Салехом, Хосні Мубараком, королем Йорданії Хусейном та ін.

Після заснування академіком Омеляном Йосиповичем Пріцаком (*1919-2006) Інституту сходознавства імені Агатангела Кримського Національної академії наук України Валерій Сергійович Рибалкін стає заступником директора інституту з наукової роботи (кінець 1991 - березень 1996 року).

У цей же час (після 1991 року) Валерій Рибалкін стає до викладацької роботи в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, запропонувавши студентам цілу низку арабістичних курсів та спецкурсів, пов’язаних, насамперед, із граматикою, лексикологією та лексикографією. У 1992 році одержує вчене звання доцента і одноголосно обирається завідувачем новозаснованої кафедри теорії та практики перекладу східних мов факультету іноземної філології КНУ ім. Шевченка.

У 1996—1999 роках перебував на дипломатичній роботі на посаді радника з політичних питань Посольства України в ОАЕ.

Після повернення на Україну повертається і до лав Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України - спочатку як провідний науковий співробітник, а згодом як завідувач низкою відділів. Нині є завідувачем відділу Класичного Сходу.

Паралельно працював на посаді професора Київського інституту східної лінгвістики і права.

У 2000 році захистивши дисертаційну роботу під назвою “Арабська лінгвістична традиція: класичні концепції та їх сучасна інтерпретація” здобув вчений ступінь доктора філологічних наук.

У 2005 році одержує вчене звання професора, тривалий час працює професором в Інституті філології КНУ ім Тараса Шевченка. У 2004—2008 роках обіймав посаду ректора, а у 2009—2012 роках - президента у Київському університеті “Східний Світ”.

Загалом (за станом на 2012 рік) під керівництвом В.С. Рибалкіна було захищено сім кандидатських та одну докторську дисертацію.

Протягом останніх кількох років керував і керує такими науковими проектами:

  • “Соціокультурна функція сакрального тексту на Сході: лінгвостилістичний, ідейно-естетичний та правничий аспекти” (ІС НАНУ, 2007-2011);
  • 17th Century Historical Sources Concerning Moldavia and Ukraine: Research on Paul of Aleppo’s Travels of Macarius III, Patriarch of Antioch” (ІС НАНУ, Інститут східних рукописів РАН, Інститут досліджень Південно-Східної Європи Румунської АН, 2012-2014);
  • Релігійно-доктринальні тексти Сходу: семантика і прагматика, рецепція та інтерпретація” (ІС НАНУ, 2012-2015).

Лауреат Премії імені А. Кримського НАН України (1995). Відзначений Почесною Відзнакою Митрополита Гір Ліванських Георгія Ходра за успішну роботу по організації Міжнародного симпозіуму ЮНЕСКО «Діалог культур» (Триполі, 2001).

У вересні 2012 року очолив Кафедру сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича Львівського національного університету ім. Івана Франка.

Автор близько двохсот наукових праць з історії арабських лінгвістичних вчень, лексикології та лексикографії арабської літературної мови, мовної ситуації в сучасному арабському світі, арабської археографії, коранічної екзегетики, арабського літературознавства.

Основні публікації Редагувати

  • Собрание арабских рукописей ЦНБ АН УССР // Письменные памятники Востока. Историко-филологические исследования. Ежегодник.- 1976—1977. — М., 1984. — С.161—182.
  • Персидские заимствования в словаре Абу Насра Исмаила ал-Джаухари «Тадж ал-луга ва-Сихах ал-‘арабиййа» // Ирано-афразийские языковые контакты.- М.: Наука, 1987. — С.133—138.
  • Предисловие словаря ал-Халила «Kitab al-‘Ayn». Исследование, перевод, комментарий // Письменные памятники Востока. Историко-филологические исследования. Ежегодник. 1978—1979. — М.: Наука, 1987. — С.108—122.
  • Dirasat as-sarq al-‘arabi fi ’Ukraniya // As-Sadaqa XXXV.- ‘Amman, 1988.- S.38—42.
  • Арабская лексикографическая традиция. К.: Наукова думка, 1990. — 148 с. (Рец.: Белова А. Г. // Восток.- № 1.- 1992. — С.176-181).
  • Тисяча й одна ніч. Вибрані казки. Упорядкування та пер. з арабської. — К.: «Дніпро», 1991. — 511 с. (Рец: Cahier d'Etudes Maghrebines.- No 6-7. −1994. — P.242—246).
  • Классические арабские словари: принципы построения, специфика пользования.НАН України, Інститут сходознавства ім. А.Ю.Кримського. - К. : [б.в.], 1994. - 33 с
  • Арабская лингвистическая традиция: истоки, творцы, концепции. — К.: Феникс, 2000. — 359 с. (Рец.: Тишенко К. М.// Східний світ. — 2001, No 2. — С.195—200).
  • Коран. Дослідження, переклад (фрагмент), коментарі В. С. Рибалкіна. — Київ: Стилос, 2002. — 271 с. (Рец.: Книжковий огляд. — № 9(45), вересень 2002. — С.24-27).
  • Классическое арабское языкознание. — Киев: Стилос, 2003. — 406 с.
  • ‘Amal // Encyclopaedia of Arabic language and linguistics. Vol.I, pp.67-74 — Leiden: E.J.Brill, 2005.
  • Taʿlīq // Encyclopaedia of Arabic language and linguistics. Vol.IV, pp.428-430 — Leiden: E.J.Brill, 2005.
  • Тисяча й одна ніч. Серія "Скарби Сходу" - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2011.  — 576 с., ISBN 978-966-10-2046-6

Публікації про Валерія Рибалкіна Редагувати

  • Милибанд С. Д. Рыбалкин В. С. // Биобиблиографический словарь отечественных востоковедов. 2-е изд. — М., 1995. — Т.2. — С. 343—344.
  • Кочубей Ю. М. Цілеспрямованість і труд. Валерію Рибалкіну — 50. Список публікацій В. С. Рибалкіна (1977 — 2002) // Східний Світ. № 1. — 2002. — С. 159—163.
  • Рибалкін В. С. // Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України (1930—2005). Матеріали до історії. — К.: «Довіра». — С. 511—512.
  • Валерію Сергійовичу Рибалкіну - 60. // Східний Світ. № 4 — 2012. — С. 209—212.
  • Polyphonia Orientis: мова, література, історія, релігія. До ювілею В.С. Рибалкіна. Збірник наукових статей. – Київ: Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України, 2013. – 392 с.

Посилання Редагувати



Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vale rij Sergi jovich Riba lkin 19 travnya 1952 s Kotenkove Novgorodkivskij rajon Kirovogradska oblast ukrayinskij shodoznavec arabist perekladach diplomat doktor filologichnih nauk 2000 profesor 2005 zaviduvach kafedri shodoznavstva imeni profesora Yaroslava Dashkevicha Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka 2012 Fahivec u galuzyah arabskih lingvistichnih vchen leksikologiyi ta leksikografiyi arabskoyi arheografiyi koranistiki istoriyi ukrayinskogo shodoznavstva arabskoyi literaturi ta in Valerij Sergijovich RibalkinNarodivsya 19 travnya 1952 1952 05 19 71 rik Novgorodka Kirovogradska oblast Ukrayinska RSR SRSRMisce prozhivannya KiyivKrayina UkrayinaDiyalnist perekladach diplomatAlma mater Shidnij fakultet SPbDUdGaluz shodoznavstvoZaklad KNU imeni Tarasa Shevchenka Institut movoznavstva imeni O O Potebni Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Institut shodoznavstva NAN UkrayiniVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor filologichnih nauk d Vidomij zavdyaki oriyentalistika arabska leksikologiya ta leksikografiyaNagorodi Premiya NAN Ukrayini imeni A Yu KrimskogoU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ribalkin Ye avtorom pershogo akademichnogo perekladu Koranu ukrayinskoyu movoyu persha chastina yakogo vijshla drukom u 2003 roci u Kiyevi ta avtorom perekladu vibranih kazok Tisyachi ta odniyeyi nochi z movi originalu arabskoyi ukrayinskoyu movoyu yakij vijshov drukom u 2011 roci u Ternopilskomu vidavnictvi Navchalna kniga Bogdan Takozh vistupiv odnim iz bagatoh spivavtoriv Enciklopediyi Arabskoyi movi ta lingvistiki Brill Encyclopedia of Arabic Language and Linguistics Pochesnij doktor nauk bagatoh universitetiv SShA Kanadi OAE Yegiptu Jordaniyi ta inshih krayin Zmist 1 Biografiya 2 Osnovni publikaciyi 3 Publikaciyi pro Valeriya Ribalkina 4 PosilannyaBiografiya RedaguvatiZakinchiv pochatkovu i serednyu osvitu oderzhav zakinchivshi z zolotoyu medallyu Ulyanivsku serednyu shkolu 2 1959 1969 U 1969 roci staye studentom fakultetu anglijskoyi filologiyi Kiyivskogo derzhavnogo institutu inozemnih mov nini Kiyivskij nacionalnij lingvistichnij universitet pislya chogo staye sluhachem Vijskovogo institutu inozemnih mov m Moskva prohodit dijsnu sluzhbu v lavah Zbrojnih sil SRSR Po zavershenni vijskovoyi sluzhbi vstupaye na Shidnij fakultet Leningradskogo derzhavnogo universitetu im Zhdanova nini Sankt Peterburzkij derzhavnij universitet yakij zakinchiv eksternom z vidznakoyu u 1976 roci Zakinchivshi navchannya pevnij chas vikladav rosijsku movu arabskim studentam a takozh arabsku movu v Kiyivskomu instituti inzheneriv civilnoyi aviaciyi Zgodom staye molodshim naukovim spivrobitnikom Institutu movoznavstva im O O Potebni AN URSR de nabuvaye dosvidu doslidnickoyi roboti U toj zhe chas pidgotuvav dvi metodichni rozrobki dlya inozemnih studentiv pidgotovchogo fakultetu Slovnik arabskih terminiv iz zagalnoyi fiziki 1978 ta Slovnik arabskih terminiv z termodinamiki 1979 U 1980 roci vstupaye do aspiranturi Leningradskogo viddilennya Institutu shodoznavstva AN SRSR nini Institut shidnih rukopisiv RAN yaku zakinchiv u 1984 roci zahistivshi disertacijnu robotu na temu Principi pobudovi arabskih leksikografichnih prac VIII XVIII st st Za rezultatami chislennih podalshih doslidzhen publikuye sered inshih monografiyu Arabskaya leksikograficheskaya tradiciya sho vihodit drukom u kiyivskomu vidavnictvi Naukova dumka u 1990 roci Pracyuvav perekladachem u NDRYe 1979 1981 Yegipti 1990 1991 OAE 1990 1991 1993 ta inshih arabskih krayinah de spilkuvavsya z vidatnimi osobistostyami kolishnimi prezidentami Ali Naserom Muhammedom ta Ali Abduloyu Salehom Hosni Mubarakom korolem Jordaniyi Husejnom ta in Pislya zasnuvannya akademikom Omelyanom Josipovichem Pricakom 1919 2006 Institutu shodoznavstva imeni Agatangela Krimskogo Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Valerij Sergijovich Ribalkin staye zastupnikom direktora institutu z naukovoyi roboti kinec 1991 berezen 1996 roku U cej zhe chas pislya 1991 roku Valerij Ribalkin staye do vikladackoyi roboti v Kiyivskomu nacionalnomu universiteti im Tarasa Shevchenka zaproponuvavshi studentam cilu nizku arabistichnih kursiv ta speckursiv pov yazanih nasampered iz gramatikoyu leksikologiyeyu ta leksikografiyeyu U 1992 roci oderzhuye vchene zvannya docenta i odnogolosno obirayetsya zaviduvachem novozasnovanoyi kafedri teoriyi ta praktiki perekladu shidnih mov fakultetu inozemnoyi filologiyi KNU im Shevchenka U 1996 1999 rokah perebuvav na diplomatichnij roboti na posadi radnika z politichnih pitan Posolstva Ukrayini v OAE Pislya povernennya na Ukrayinu povertayetsya i do lav Institutu shodoznavstva im A Yu Krimskogo NAN Ukrayini spochatku yak providnij naukovij spivrobitnik a zgodom yak zaviduvach nizkoyu viddiliv Nini ye zaviduvachem viddilu Klasichnogo Shodu Paralelno pracyuvav na posadi profesora Kiyivskogo institutu shidnoyi lingvistiki i prava U 2000 roci zahistivshi disertacijnu robotu pid nazvoyu Arabska lingvistichna tradiciya klasichni koncepciyi ta yih suchasna interpretaciya zdobuv vchenij stupin doktora filologichnih nauk U 2005 roci oderzhuye vchene zvannya profesora trivalij chas pracyuye profesorom v Instituti filologiyi KNU im Tarasa Shevchenka U 2004 2008 rokah obijmav posadu rektora a u 2009 2012 rokah prezidenta u Kiyivskomu universiteti Shidnij Svit Zagalom za stanom na 2012 rik pid kerivnictvom V S Ribalkina bulo zahisheno sim kandidatskih ta odnu doktorsku disertaciyu Protyagom ostannih kilkoh rokiv keruvav i keruye takimi naukovimi proektami Sociokulturna funkciya sakralnogo tekstu na Shodi lingvostilistichnij idejno estetichnij ta pravnichij aspekti IS NANU 2007 2011 17th Century Historical Sources Concerning Moldavia and Ukraine Research on Paul of Aleppo s Travels of Macarius III Patriarch of Antioch IS NANU Institut shidnih rukopisiv RAN Institut doslidzhen Pivdenno Shidnoyi Yevropi Rumunskoyi AN 2012 2014 Religijno doktrinalni teksti Shodu semantika i pragmatika recepciya ta interpretaciya IS NANU 2012 2015 Laureat Premiyi imeni A Krimskogo NAN Ukrayini 1995 Vidznachenij Pochesnoyu Vidznakoyu Mitropolita Gir Livanskih Georgiya Hodra za uspishnu robotu po organizaciyi Mizhnarodnogo simpoziumu YuNESKO Dialog kultur Tripoli 2001 U veresni 2012 roku ocholiv Kafedru shodoznavstva imeni profesora Yaroslava Dashkevicha Lvivskogo nacionalnogo universitetu im Ivana Franka Avtor blizko dvohsot naukovih prac z istoriyi arabskih lingvistichnih vchen leksikologiyi ta leksikografiyi arabskoyi literaturnoyi movi movnoyi situaciyi v suchasnomu arabskomu sviti arabskoyi arheografiyi koranichnoyi ekzegetiki arabskogo literaturoznavstva Osnovni publikaciyi RedaguvatiSobranie arabskih rukopisej CNB AN USSR Pismennye pamyatniki Vostoka Istoriko filologicheskie issledovaniya Ezhegodnik 1976 1977 M 1984 S 161 182 Persidskie zaimstvovaniya v slovare Abu Nasra Ismaila al Dzhauhari Tadzh al luga va Sihah al arabijja Irano afrazijskie yazykovye kontakty M Nauka 1987 S 133 138 Predislovie slovarya al Halila Kitab al Ayn Issledovanie perevod kommentarij Pismennye pamyatniki Vostoka Istoriko filologicheskie issledovaniya Ezhegodnik 1978 1979 M Nauka 1987 S 108 122 Dirasat as sarq al arabi fi Ukraniya As Sadaqa XXXV Amman 1988 S 38 42 Arabskaya leksikograficheskaya tradiciya K Naukova dumka 1990 148 s Rec Belova A G Vostok 1 1992 S 176 181 Tisyacha j odna nich Vibrani kazki Uporyadkuvannya ta per z arabskoyi K Dnipro 1991 511 s Rec Cahier d Etudes Maghrebines No 6 7 1994 P 242 246 Klassicheskie arabskie slovari principy postroeniya specifika polzovaniya NAN Ukrayini Institut shodoznavstva im A Yu Krimskogo K b v 1994 33 s Arabskaya lingvisticheskaya tradiciya istoki tvorcy koncepcii K Feniks 2000 359 s Rec Tishenko K M Shidnij svit 2001 No 2 S 195 200 Koran Doslidzhennya pereklad fragment komentari V S Ribalkina Kiyiv Stilos 2002 271 s Rec Knizhkovij oglyad 9 45 veresen 2002 S 24 27 Klassicheskoe arabskoe yazykoznanie Kiev Stilos 2003 406 s Amal Encyclopaedia of Arabic language and linguistics Vol I pp 67 74 Leiden E J Brill 2005 Taʿliq Encyclopaedia of Arabic language and linguistics Vol IV pp 428 430 Leiden E J Brill 2005 Tisyacha j odna nich Seriya Skarbi Shodu Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2011 576 s ISBN 978 966 10 2046 6Publikaciyi pro Valeriya Ribalkina RedaguvatiMiliband S D Rybalkin V S Biobibliograficheskij slovar otechestvennyh vostokovedov 2 e izd M 1995 T 2 S 343 344 Kochubej Yu M Cilespryamovanist i trud Valeriyu Ribalkinu 50 Spisok publikacij V S Ribalkina 1977 2002 Shidnij Svit 1 2002 S 159 163 Ribalkin V S Institut movoznavstva im O O Potebni NAN Ukrayini 1930 2005 Materiali do istoriyi K Dovira S 511 512 Valeriyu Sergijovichu Ribalkinu 60 Shidnij Svit 4 2012 S 209 212 Polyphonia Orientis mova literatura istoriya religiya Do yuvileyu V S Ribalkina Zbirnik naukovih statej Kiyiv Institut shodoznavstva im A Yu Krimskogo NAN Ukrayini 2013 392 s Posilannya RedaguvatiPolyphonia Orientis mova literatura istoriya religiya Do yuvileyu V S Ribalkina Valeriyu Sergijovichu Ribalkinu 60 Shidnij Svit 4 2012 S 209 212 Stattya Nam potribne fahove shodoznavstvo Institut shodoznavstva im A Yu Krimskogo NAN Ukrayini Koran Doslidzhennya pereklad fragment komentari Kafedra Blizkogo Shodu Institutu filologiyi KNU imeni Tarasa Shevchenka ʿAmal na sajti Brill Online Reference Works nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Taʿliq na sajti Brill Online Reference Works nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Tisyacha j odna nich na sajti vidavnictva Navchalna kniga Bogdan nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Storinka Kafedri shodoznavstva imeni profesora Yaroslava Dashkevicha filologichnogo fakultetu Lvivskogo nacionalnogo universitetu im I Franka nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ribalkin Valerij Sergijovich amp oldid 30681898