www.wikidata.uk-ua.nina.az

G білокспряжені рецептори GPCR англ G protein coupled receptors 1 також відомі як рецептори спряжені з G білками чи 7TM

G-білокспряжені рецептори

G-білокспряжені рецептори (GPCR, англ. G protein-coupled receptors) також відомі як рецептори, спряжені з G-білками чи 7TM-рецептори (сім-трансмембран, англ. 7 transmembrane) належать до найбільшої групи трансмембранних рецепторів. Це білки, які у відповідь на різноманітні сигнали, включаючи фотони світла, гормони, білки та ліпіди, активують поєднані з ними G-білків і передають сигнал всередину клітини.

Родопсин
Структура білка родопсин бикових. Родопсин належить до найбільшої, I чи клас А підродини G-білокспряжених рецепторів.
Ідентифікатори
Символ Rhodopsin
Entrez 509933
PDB 1L9H
UniProt P02699
Інша інформація

G-білокспряжені рецептори беруть участь у найрізноманітніших фізіологічних процесах, включаючи відчуття смаку, зору та запаху, регуляцію тиску крові, імунологічну відповідь, поведінку та настрій.

Приблизно 30-40 % фармакологічних препаратів діють на G-білокспряжені рецептори, включаючи β-блокатори, опіоїдні агоністи, антигістаміни та блокатори ангіотензинових рецепторів.

Сигнальні шляхи Редагувати

Активація G-білокспряженого рецептору, фосфорилювання ГДФ α-субодиниці, від'єднання її від βγ-димеру, активація сигнальних шляхів клітини.

Після активації GPCR сигнал передається на поєднаний з рецептором G-білок, хоча деякі G-білокспряжені рецептори можуть діяти й на інші сигнальні шляхи, що не включають G-білки (наприклад, рецептор тирозинкінази чи протеїнтирозинфосфатази).

Найбільшою родиною G-білків є гетеротримерні G-білки. Вони складаються з декількох субодиниць (α, β та γ). Активація GPCR призводить до фосфорилювання G-білку, а саме обмін ГДФ на ГТФ α-субодиниці, від якого G-білки й отримали свою назву. Фосфорильована α-субодиниця від'єднується від βγ-димеру. Вільні, вони можуть запускати різноманітні каскади біохімічних реакцій[en] в клітині через вторинні месенджери. Мабуть, одним з найбільш відомих таких шляхів є шлях через інозитолтрифосфат[en] (ІФ3) та діацилгліцерол[en] (ДАГ).

Класифікація Редагувати

У геномі людини існує приблизно 800 генів, що кодують G-білокспряжені рецептори і це робить їх найбільшою родиною клітинних рецепторів. Всі вони відповідають на велике різноманіття активаторів за хімічною структурою і фізичною природою, тим не менш деякі структурні гомології можна викреслити. GPCR ділять на 6 класів:

Будова Редагувати

Структура G-білокспряженого рецептора в мембрані. 1-7 — сім трансмембранних альфа-спіралей (TM1-TM7), COO- — C-кінець та NH3+ — N-кінець білку, вони знаходяться по різні боки від плазматичної мембрани (сірий колір на рисунку), так, що C-кінець направлений всередину клітини, N-кінець — зовнішньоклітинний.

Станом на кінець 2014 року відома кристалічна структура 26 рецепторів, зв'язаних з їх агоністами, перша структура була отримана у 2007 році.

G-білокспряжені рецептори мають 7 трансмембранних альфа-спіралей (TM1-TM7), які є переважно гідрофобними й складаються з 25-35 амінокислотних залишків (а.к.з.), внутрішньоклітинний C-кінець, 12-359 а.к.з., та зовнішньоклітинний N-кінець довжиною 7-595 а.к.з. Трансмембранні петлі формують бочкоподібну серцевину рецептора, ділянки між ними утворюють 3 езо- та 3 цитопетлі (ECL1-3 та ICL1-3, відповідно), довжиною у 5-230 амінокислотних залишків.

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

  • Шуба , Я. М. (2010). (Українська). Київ: Наукова думка. с. 89–118. ISBN 978-966-00-1042-0. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 30 січня 2015. 
  • Вільям Френсіс Ґанонґ (2002). Фізіологія людини (Українська). (Наук.ред.перекладу: М.Гжегоцький, В.Шевчук, О.Заячківська) (вид. 10). Львів: БаК. с. 36-43. ISBN 966-7065-38-3. 

Примітки Редагувати

  1. ↑ Шуба , Я. М. (2010). (Українська). Київ: Наукова думка. с. 89–118. ISBN 978-966-00-1042-0. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 30 січня 2015. 
  2. ↑ Eshan Ghosh, Punita Kumari, Deepika Jaiman & Arun K. Shukla (February 2015). Methodological advances: the unsung heroes of the GPCR structural revolution. Nature reviews. Molecular cell biology 16 (2): 69–81. PMID 25589408. doi:10.1038/nrm3933. 
  3. Вільям Френсіс Ґанонґ (2002). Фізіологія людини (Українська). (Наук.ред.перекладу: М.Гжегоцький, В.Шевчук, О.Заячківська) (вид. 10). Львів: БаК. с. 36-43. ISBN 966-7065-38-3. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
G bilokspryazheni receptori GPCR angl G protein coupled receptors 1 takozh vidomi yak receptori spryazheni z G bilkami chi 7TM receptori sim transmembran angl 7 transmembrane nalezhat do najbilshoyi grupi transmembrannih receptoriv Ce bilki yaki u vidpovid na riznomanitni signali vklyuchayuchi fotoni svitla gormoni bilki ta lipidi aktivuyut poyednani z nimi G bilkiv i peredayut signal vseredinu klitini RodopsinStruktura bilka rodopsin bikovih Rodopsin nalezhit do najbilshoyi I chi klas A pidrodini G bilokspryazhenih receptoriv IdentifikatoriSimvol RhodopsinEntrez 509933PDB 1L9HUniProt P02699Insha informaciyaG bilokspryazheni receptori berut uchast u najriznomanitnishih fiziologichnih procesah vklyuchayuchi vidchuttya smaku zoru ta zapahu regulyaciyu tisku krovi imunologichnu vidpovid povedinku ta nastrij 2 Priblizno 30 40 farmakologichnih preparativ diyut na G bilokspryazheni receptori vklyuchayuchi b blokatori opioyidni agonisti antigistamini ta blokatori angiotenzinovih receptoriv 2 Zmist 1 Signalni shlyahi 2 Klasifikaciya 3 Budova 4 Div takozh 5 Dzherela 6 PrimitkiSignalni shlyahi Redaguvati nbsp Aktivaciya G bilokspryazhenogo receptoru fosforilyuvannya GDF a subodinici vid yednannya yiyi vid bg dimeru aktivaciya signalnih shlyahiv klitini Dokladnishe Signalni sistemi klitin Dokladnishe G bilkiPislya aktivaciyi GPCR signal peredayetsya na poyednanij z receptorom G bilok hocha deyaki G bilokspryazheni receptori mozhut diyati j na inshi signalni shlyahi sho ne vklyuchayut G bilki napriklad receptor tirozinkinazi chi proteyintirozinfosfatazi 1 Najbilshoyu rodinoyu G bilkiv ye geterotrimerni G bilki Voni skladayutsya z dekilkoh subodinic a b ta g Aktivaciya GPCR prizvodit do fosforilyuvannya G bilku a same obmin GDF na GTF a subodinici vid yakogo G bilki j otrimali svoyu nazvu Fosforilovana a subodinicya vid yednuyetsya vid bg dimeru Vilni voni mozhut zapuskati riznomanitni kaskadi biohimichnih reakcij en v klitini cherez vtorinni mesendzheri 3 1 Mabut odnim z najbilsh vidomih takih shlyahiv ye shlyah cherez inozitoltrifosfat en IF3 ta diacilglicerol en DAG Klasifikaciya RedaguvatiU genomi lyudini isnuye priblizno 800 geniv sho koduyut G bilokspryazheni receptori i ce robit yih najbilshoyu rodinoyu klitinnih receptoriv Vsi voni vidpovidayut na velike riznomanittya aktivatoriv za himichnoyu strukturoyu i fizichnoyu prirodoyu tim ne mensh deyaki strukturni gomologiyi mozhna vikresliti GPCR dilyat na 6 klasiv 2 1 Klas A rodopsin podibni receptori Klas B pidrodina sekretin podibnih receptoriv Klas C metabotropni glutamatni receptori Klas D receptori gribiv na feromoni Klas E receptori ciklichnogo adenozinmonofosfatu Klas F Smoothened ta Frizzled en receptori Budova Redaguvati nbsp Struktura G bilokspryazhenogo receptora v membrani 1 7 sim transmembrannih alfa spiralej TM1 TM7 COO C kinec ta NH3 N kinec bilku voni znahodyatsya po rizni boki vid plazmatichnoyi membrani sirij kolir na risunku tak sho C kinec napravlenij vseredinu klitini N kinec zovnishnoklitinnij Stanom na kinec 2014 roku vidoma kristalichna struktura 26 receptoriv zv yazanih z yih agonistami persha struktura bula otrimana u 2007 roci 2 G bilokspryazheni receptori mayut 7 transmembrannih alfa spiralej TM1 TM7 yaki ye perevazhno gidrofobnimi j skladayutsya z 25 35 aminokislotnih zalishkiv a k z vnutrishnoklitinnij C kinec 12 359 a k z ta zovnishnoklitinnij N kinec dovzhinoyu 7 595 a k z Transmembranni petli formuyut bochkopodibnu sercevinu receptora dilyanki mizh nimi utvoryuyut 3 ezo ta 3 citopetli ECL1 3 ta ICL1 3 vidpovidno dovzhinoyu u 5 230 aminokislotnih zalishkiv 1 Div takozh RedaguvatiGormoni Faktori transkripciyi Ionni kanali Mehanoreceptor FotoreceptorDzherela RedaguvatiShuba Ya M 2010 Osnovi molekulyarnoyi fiziologiyi ionnih kanaliv navchalnij posibnik dlya studentiv vishih navchalnih zakladiv Ukrayinska Kiyiv Naukova dumka s 89 118 ISBN 978 966 00 1042 0 Arhiv originalu za 29 listopada 2020 Procitovano 30 sichnya 2015 Vilyam Frensis Ganong 2002 Fiziologiya lyudini Ukrayinska Nauk red perekladu M Gzhegockij V Shevchuk O Zayachkivska vid 10 Lviv BaK s 36 43 ISBN 966 7065 38 3 accessdate vimagaye url dovidka Primitki Redaguvati a b v g d Shuba Ya M 2010 Osnovi molekulyarnoyi fiziologiyi ionnih kanaliv navchalnij posibnik dlya studentiv vishih navchalnih zakladiv Ukrayinska Kiyiv Naukova dumka s 89 118 ISBN 978 966 00 1042 0 Arhiv originalu za 29 listopada 2020 Procitovano 30 sichnya 2015 a b v g Eshan Ghosh Punita Kumari Deepika Jaiman amp Arun K Shukla February 2015 Methodological advances the unsung heroes of the GPCR structural revolution Nature reviews Molecular cell biology 16 2 69 81 PMID 25589408 doi 10 1038 nrm3933 Vilyam Frensis Ganong 2002 Fiziologiya lyudini Ukrayinska Nauk red perekladu M Gzhegockij V Shevchuk O Zayachkivska vid 10 Lviv BaK s 36 43 ISBN 966 7065 38 3 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title G bilokspryazheni receptori amp oldid 35616288