www.wikidata.uk-ua.nina.az

Республіки в складі Російської Федерації У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Республіка значення Російс

Республіки в складі Російської Федерації

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Республіка (значення).

Російська Федерація складається з 83 суб'єктів, 21 з яких є республіками. Загалом республіки займають 28,6 % території Росії, у них проживає 16,9% населення країни.

Республіки, на відміну від країв і областей, є національно-державними утвореннями, тобто формою державності того або іншого народу (народів) у складі Росії. На відміну від інших суб'єктів федерації, республіки приймають власні конституції і мають право визначати свої державні мови.

Більшість сучасних республік у радянський період мали статус автономної радянської соціалістичної республіки, деякі були автономними областями. У рамках РРФСР вони вважалися суб'єктами федерації, будучи національно-державними утвореннями, на відміну від країв та областей — адміністративно-територіальних одиниць.

Перелік

  1. Республіка Адигея (Майкоп)
  2. Республіка Алтай (Горно-Алтайськ)
  3. Республіка Башкортостан (Уфа)
  4. Республіка Бурятія (Улан-Уде)
  5. Республіка Дагестан (Махачкала)
  6. Республіка Інгушетія (Магас)
  7. Кабардино-Балкарська Республіка (Нальчик)
  8. Республіка Калмикія (Еліста)
  9. Карачаєво-Черкеська Республіка (Черкеськ)
  10. Республіка Карелія (Петрозаводськ)
  11. Республіка Комі (Сиктивкар)
  12. Республіка Марій Ел (Йошкар-Ола)
  13. Республіка Мордовія (Саранськ)
  14. Республіка Саха або Якутія (Якутськ)
  15. Республіка Північна Осетія — Аланія (Владикавказ)
  16. Республіка Татарстан або Татарстан (Казань)
  17. Республіка Тива (Кизил)
  18. Удмуртська Республіка (Іжевськ)
  19. Республіка Хакасія (Абакан)
  20. Чеченська Республіка (Грозний)
  21. Чуваська Республіка (Чебоксари)

Республіка Крим, а також так звані Донецька і Луганська народні республіки були створені всупереч нормам міжнародного права на окупованій Росією території України (АР Крим, Донецька область, Луганська область).

Національний склад республік РФ

№ народ титульний (%) росіяни (%) інші (%)
республіка 1979 1989 2002 2010 1979 1989 2002 2010 1979 1989 2002 2010
1 Адигея 21,3 ▲ 22,1 ▲ 24,1 ▲ 25,2 70,8 ▼ 68,0 ▼ 64,4 ▼ 63,6
2 Алтай ▲ 29,1 ▲ 31,0 ▲ 33,4 ▲ 33,9 ▲ 63,3 ▼ 60,4 ▼ 57,4 ▼ 56,6 5,6 ▲ 5,9 ▲ 6,2
3 Башкортостан 24,3 ▼ 21,9 ▲ 29,7 ▼ 29,5 40,3 ▼ 39,2 ▼ 36,3 ▼ 36,1 24,5 ▲ 28,4 ▼ 24,1 ▲ 25,4
4 Бурятія ▲ 23,0 ▲ 24,0 ▲ 27,8 ▲ 30 ▼ 72,1 ▼ 69,9 ▼ 67,8 ▼ 66,1
5 Дагестан 86,0 11,0 ▼ 9,2 ▼ 4,6 ▼ 3,6
6 Інгушетія ▼ 11,7 ▲ 12,9 ▲ 77,2 ▲ 94,1 ▼ 31,7 ▼ 23,1 ▼ 1,1 ▼ 0,8
7 Кабардино-Балкарія 45,6 ▲ 52,2 ▲ 55,3 ▲ 57,2 35,1 ▼ 31,9 ▼ 25,1 ▼ 22,5 9,0 ▲ 9,4 ▲ 11,6 ▲ 12,7
8 Калмикія ▲ 41,4 ▲ 45,3 ▲ 53,3 ▲ 57,4 ▼ 42,7 ▼ 37,6 ▼ 33,5 ▼ 30,2
9 Карачаєво-Черкесія 29,7 ▲ 31,2 ▲ 38,5 ▲ 41 45,0 ▼ 42,4 ▼ 33,6 ▼ 31,6 9,3 ▲ 9,7 ▲ 11,2 ▲ 11,9
10 Карелія ▼ 11,1 ▼ 10,0 ▼ 9,2 ▼ 7,4 ▲ 71,3 ▲ 73,6 ▲ 76,6 ▲ 82,2
11 Комі ▼ 25,3 ▼ 23,3 ▲ 25,1 ▼ 23,7 ▲ 56,7 ▲ 57,7 ▲ 59,5 ▲ 65,1
12 Марій Ел ▼ 43,6 ▼ 43,3 ▼ 42,8 ▲ 43,9 ▼ 47,6 ▼ 47,4 ▬ 47,4 ▬ 47,4
13 Мордовія ▼ 34,2 ▼ 32,5 ▼ 31,9 ▲ 40 ▲ 59,7 ▲ 60,8 ▬ 60,8 ▼ 53,4
14 Саха ▲ 36,9 ▼ 33,4 ▲ 45,5 ▲ 49,9 ▲ 50,5 ▼ 50,3 ▼ 41,1 ▼ 37,8
15 Північна Осетія ▲ 50,5 ▲ 52,9 ▲ 62,7 ▲ 65,1 ▼ 34,0 ▼ 29,9 ▼ 23,1 ▼ 20,8
16 Татарстан ▼ 47,7 ▲ 48,4 ▲ 52,9 ▲ 53,2 ▲ 44,0 ▼ 43,2 ▼ 39,4 ▲ 39,7
17 Тива ▲ 60,4 ▲ 64,3 ▲ 77,0 ▲ 82 ▼ 36,2 ▼ 32,0 ▼ 20,1 ▼ 16,3
18 Удмуртська Республіка ▼ 32,2 ▼ 30,9 ▼ 29,3 ▼ 28 ▲ 58,3 ▲ 58,9 ▲ 60,1 ▲ 62,2
19 Хакасія ▼ 11,4 ▼ 11,1 ▲ 11,9 ▲ 12,1 ▲ 79,5 ▼ 79,4 ▲ 80,2 ▲ 81,7
20 Чечня 52,9 ▲ 57,8 ▲ 93,4 ▲ 95,3 31,7 ▼ 23,1 ▼ 3,6 ▼ 1,9
21 Чувашія ▼ 68,4 ▼ 67,7 ▼ 67,6 ▲ 67,7 ▲ 26,0 ▼ 26,6 ▼ 26,5 ▲ 26,9

Примітка: у стовпці інші вказані другі за чисельністю корінні народи у двонаціональних республіках.

Статус

Республіканське законодавство

У 2000-х роках твердження про державний суверенітет республік були вилучені з їхніх конституцій. Протягом 2012–2015 років тривав процес перейменування президентів республік на «голів». У більшості республік державними мовами є російська та мова титульної національності республіки. Винятком є Республіка Карелія, де карельська не може стати державною через те, що вона записується латинкою, а федеральне законодавство забороняє некириличні писемності для державних мов республік.

Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2015)

Державний суверенітет

Перетворення з АССР в республіки відбувалося одночасно з «парадом суверенітетів» союзних республік. У прийнятих у 1990-х роках державними органами влади республік документах республіки проголошувалися носіями суверенітета. При цьому, питання про повну державну незалежність і вихід зі складу Російської Федерації у більшості випадків не ставилося, за добре відомими виключеннями, зокрема, Чечні та Татарстану.

У статті 5 Конституції Росії республіки охарактеризовані як держави. Тим не менше, Конституційний суд РФ у 2000 році дав роз'яснення, що цим не визнається державний суверенітет республік:

Оригінальний текст (рос.)
Конституция Российской Федерации не допускает какого-либо иного носителя суверенитета и источника власти, помимо многонационального народа России, и, следовательно, не предполагает какого-либо иного государственного суверенитета, помимо суверенитета Российской Федерации. Суверенитет Российской Федерации, в силу Конституции Российской Федерации, исключает существование двух уровней суверенных властей, находящихся в единой системе государственной власти, которые обладали бы верховенством и независимостью, то есть не допускает суверенитета ни республик, ни иных субъектов Российской Федерации.

[...]
Признание ... за республиками суверенитета, при том что все другие субъекты Российской Федерации им не обладают, нарушило бы конституционное равноправие субъектов Российской Федерации...

Следовательно, использование в статье 5 (часть 2) Конституции Российской Федерации применительно к установленному ею федеративному устройству понятия «республика (государство)» не означает — в отличие от Федеративного договора от 31 марта 1992 года — признание государственного суверенитета этих субъектов Российской Федерации, а лишь отражает определенные особенности их конституционно-правового статуса, связанные с факторами исторического, национального и иного характера.

Національність голів республік

Голови 14 з 22 республік належать до титульних національностей відповідних республік: Адигея, Башкортостан, Дагестан, Інгушетія, Кабардино-Балкарія, Калмикія, Карачаєво-Черкесія, Комі, Саха (Якутія), Північна Осетія-Аланія, Татарстан, Тива, Чечня, Чувашія.

Спроби створення

Зміни статусу регіонів РФ
Самопроголошені республіки Кавказу

У 1990–1992 роках більшість колишніх автономних областей РРФСР підвищили свій статус до рівня республік:

У той же час Єврейська автономна область єдина була збережена у статусі автономної області, хоч зустрічається і назва «Єврейська автономна республіка» в офіційних документах 1992 року.

Водночас низка автономних округів також проголосили себе республіками. Хоч назви цих республік і вживалися у 1992 році у федеральних офіційних документах, ці спроби не були доведені до результату. Республіками проголосили себе:

У федеральних документах також містяться дані про республіканський статус суб'єкту Коряцький автономний округ.

Низка ненаціональних областей та країв також зробили кроки в напрямку отримання республіканського статусу або отримання прав, рівних республіканських:

На Кавказі у багатонаціональних та козацьких регіонах були зроблені спроби проголосити національні та козацькі республіки. Єдиним успішним випадком проголошення національних республік у багатонаціональних регіонах був розділ Чечено-Інгушетії на республіки Ічкерія (на той момент) та Інгушетія.

Решта національних проектів не відбулася у 1990-х:

Зрештою, поза межами Кавказу національні та регіональні організації та з'їзди також висували пропозиції створення або відновлення республік:

За об'єднання етнічно російських областей та країв у великі республіки (Сибір, Заліська Русь, Північна Русь та ін.) виступає опозиційна партія Національно-демократичний союз.

Див. також

Примітки

  1. Конституция Российской Федерации. Ст. 65, пп. 1
  2. Информационные материалы об окончательных итогах Всероссийской переписи населения 2010 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  3. Казахи
  4. Татари
  5. Конституционный суд Российской Федерации. . http://constitution.garant.ru/DOC_12019810.htm#sub_para_N_1. Архів оригіналу за 1 листопада 2007. 
  6. dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/366537
  7. Соц. опрос с Хамитовым Р. З.
  8. Капкаева, Илюзя. Диалог с властью. Один за всех, а если все за одного?.. : [ 4 лютого 2013] // Вечерняя Уфа. — 10 августа 2010.
  9. Шеремет, Павел. «Посадки будут. Будут разные „интересные“ процессы» // Коммерсантъ. — 14 сентября 2010. — № 169 (4469).
  10. Рахимкулов, Евгений (14 октября 2010). Рустэм Хамитов одним из первых принял участие в переписи. Башинформ. Архів оригіналу за 22 листопада 2012. Процитовано 29 жовтня 2012. 
  11. Онлайн-интервью с главой Башкирии Рустэмом Хамитовым. Газета.ru. 21 октября 2010. Архів оригіналу за 12 березня 2013. Процитовано 4 березня 2013. 
  12. Кавказский Узел | Абдулатипов Рамазан Гаджимурадович
  13. Эхо Москвы:: Блоги / Рамазан Абдулатипов — биография
  14. . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 28 вересня 2015. 
  15. Lenta.ru: Евкуров, Юнус-Бек
  16. . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 28 вересня 2015. 
  17. КОКОВ Юрий Александрович — Биография — БД «Лабиринт»
  18. ПОЛИТКОМ.РУ: Информационный сайт политических комментариев
  19. Орлов Алексей Маратович | Глава Калмыкии Орлов Алексей Маратович — Калмыкия сайт
  20. Алексей Маратович Орлов. Биографическая справка | РИА Новости
  21. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 25 листопада 2014. 
  22. Кавказский Узел | Темрезов Рашид Бориспиевич
  23. Темрезов Рашид Бориспиевич. Личное дело
  24. . Архів оригіналу за 15 лютого 2011. Процитовано 25 листопада 2014. 
  25. Президентский портрет: Таймураз Мамсуров — РСО-Алания — RFI
  26. Кавказский Узел | Кадыров Рамзан Ахматович
  27. Тег Михаил Игнатьев | РИА Новости
  28. ↑ . Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 28 вересня 2015. 
  29. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 жовтня 2014. 
  30. Ъ-Газета — Создается Приморская республика
  31. . Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 29 жовтня 2014. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Respublika znachennya Rosijska Federaciya skladayetsya z 83 sub yektiv 21 z yakih ye respublikami 1 Zagalom respubliki zajmayut 28 6 teritoriyi Rosiyi u nih prozhivaye 16 9 naselennya krayini Respubliki na vidminu vid krayiv i oblastej ye nacionalno derzhavnimi utvorennyami tobto formoyu derzhavnosti togo abo inshogo narodu narodiv u skladi Rosiyi Na vidminu vid inshih sub yektiv federaciyi respubliki prijmayut vlasni konstituciyi i mayut pravo viznachati svoyi derzhavni movi Bilshist suchasnih respublik u radyanskij period mali status avtonomnoyi radyanskoyi socialistichnoyi respubliki deyaki buli avtonomnimi oblastyami U ramkah RRFSR voni vvazhalisya sub yektami federaciyi buduchi nacionalno derzhavnimi utvorennyami na vidminu vid krayiv ta oblastej administrativno teritorialnih odinic Zmist 1 Perelik 2 Nacionalnij sklad respublik RF 3 Status 3 1 Respublikanske zakonodavstvo 3 2 Derzhavnij suverenitet 3 3 Nacionalnist goliv respublik 4 Sprobi stvorennya 5 Div takozh 6 PrimitkiPerelik Redaguvati Respublika Adigeya Majkop Respublika Altaj Gorno Altajsk Respublika Bashkortostan Ufa Respublika Buryatiya Ulan Ude Respublika Dagestan Mahachkala Respublika Ingushetiya Magas Kabardino Balkarska Respublika Nalchik Respublika Kalmikiya Elista Karachayevo Cherkeska Respublika Cherkesk Respublika Kareliya Petrozavodsk Respublika Komi Siktivkar Respublika Marij El Joshkar Ola Respublika Mordoviya Saransk Respublika Saha abo Yakutiya Yakutsk Respublika Pivnichna Osetiya Alaniya Vladikavkaz Respublika Tatarstan abo Tatarstan Kazan Respublika Tiva Kizil Udmurtska Respublika Izhevsk Respublika Hakasiya Abakan Chechenska Respublika Groznij Chuvaska Respublika Cheboksari Respublika Krim a takozh tak zvani Donecka i Luganska narodni respubliki buli stvoreni vsuperech normam mizhnarodnogo prava na okupovanij Rosiyeyu teritoriyi Ukrayini AR Krim Donecka oblast Luganska oblast Nacionalnij sklad respublik RF Redaguvati narod titulnij rosiyani inshi respublika 1979 1989 2002 2010 2 1979 1989 2002 2010 1979 1989 2002 20101 Adigeya 21 3 22 1 24 1 25 2 70 8 68 0 64 4 63 62 Altaj 29 1 31 0 33 4 33 9 63 3 60 4 57 4 56 6 5 6 5 9 3 6 23 Bashkortostan 24 3 21 9 29 7 29 5 40 3 39 2 36 3 36 1 24 5 28 4 24 1 4 25 44 Buryatiya 23 0 24 0 27 8 30 72 1 69 9 67 8 66 15 Dagestan 86 0 11 0 9 2 4 6 3 66 Ingushetiya 11 7 12 9 77 2 94 1 31 7 23 1 1 1 0 87 Kabardino Balkariya 45 6 52 2 55 3 57 2 35 1 31 9 25 1 22 5 9 0 9 4 11 6 12 78 Kalmikiya 41 4 45 3 53 3 57 4 42 7 37 6 33 5 30 29 Karachayevo Cherkesiya 29 7 31 2 38 5 41 45 0 42 4 33 6 31 6 9 3 9 7 11 2 11 910 Kareliya 11 1 10 0 9 2 7 4 71 3 73 6 76 6 82 211 Komi 25 3 23 3 25 1 23 7 56 7 57 7 59 5 65 112 Marij El 43 6 43 3 42 8 43 9 47 6 47 4 47 4 47 413 Mordoviya 34 2 32 5 31 9 40 59 7 60 8 60 8 53 414 Saha 36 9 33 4 45 5 49 9 50 5 50 3 41 1 37 815 Pivnichna Osetiya 50 5 52 9 62 7 65 1 34 0 29 9 23 1 20 816 Tatarstan 47 7 48 4 52 9 53 2 44 0 43 2 39 4 39 717 Tiva 60 4 64 3 77 0 82 36 2 32 0 20 1 16 318 Udmurtska Respublika 32 2 30 9 29 3 28 58 3 58 9 60 1 62 219 Hakasiya 11 4 11 1 11 9 12 1 79 5 79 4 80 2 81 720 Chechnya 52 9 57 8 93 4 95 3 31 7 23 1 3 6 1 921 Chuvashiya 68 4 67 7 67 6 67 7 26 0 26 6 26 5 26 9Primitka u stovpci inshi vkazani drugi za chiselnistyu korinni narodi u dvonacionalnih respublikah Status RedaguvatiRespublikanske zakonodavstvo Redaguvati U 2000 h rokah tverdzhennya pro derzhavnij suverenitet respublik buli vilucheni z yihnih konstitucij Protyagom 2012 2015 rokiv trivav proces perejmenuvannya prezidentiv respublik na goliv U bilshosti respublik derzhavnimi movami ye rosijska ta mova titulnoyi nacionalnosti respubliki Vinyatkom ye Respublika Kareliya de karelska ne mozhe stati derzhavnoyu cherez te sho vona zapisuyetsya latinkoyu a federalne zakonodavstvo zaboronyaye nekirilichni pisemnosti dlya derzhavnih mov respublik Cej rozdil potrebuye dopovnennya veresen 2015 Derzhavnij suverenitet Redaguvati Peretvorennya z ASSR v respubliki vidbuvalosya odnochasno z paradom suverenitetiv soyuznih respublik U prijnyatih u 1990 h rokah derzhavnimi organami vladi respublik dokumentah respubliki progoloshuvalisya nosiyami suvereniteta Pri comu pitannya pro povnu derzhavnu nezalezhnist i vihid zi skladu Rosijskoyi Federaciyi u bilshosti vipadkiv ne stavilosya za dobre vidomimi viklyuchennyami zokrema Chechni ta Tatarstanu U statti 5 Konstituciyi Rosiyi respubliki oharakterizovani yak derzhavi Tim ne menshe Konstitucijnij sud RF u 2000 roci dav roz yasnennya sho cim ne viznayetsya derzhavnij suverenitet respublik Konstituciya Rosijskoyi Federaciyi ne dopuskaye bud yakogo inshogo nosiya suverenitetu i dzherela vladi krim bagatonacionalnogo narodu Rosiyi i otzhe ne peredbachaye bud yakogo inshogo derzhavnogo suverenitetu krim suverenitetu Rosijskoyi Federaciyi Suverenitet Rosijskoyi Federaciyi v silu Konstituciyi Rosijskoyi Federaciyi viklyuchaye isnuvannya dvoh rivniv suverennih vlad sho znahodyatsya v yedinij sistemi derzhavnoyi vladi yaki volodili b verhovenstvom ta nezalezhnistyu tobto ne dopuskaye suverenitetu ni respublik ni inshih sub yektiv Rosijskoyi Federaciyi Viznannya za respublikami suverenitetu pri tomu sho vsi inshi sub yekti Rosijskoyi Federaciyi nim ne volodiyut porushilo b konstitucijnu rivnopravnist sub yektiv Rosijskoyi Federaciyi Otzhe vikoristannya u statti 5 chastina 2 Konstituciyi Rosijskoyi Federaciyi stosovno do vstanovlenogo neyu federativnogo ustroyu ponyattya respublika derzhava ne oznachaye na vidminu vid Federativnogo dogovoru vid 31 bereznya 1992 roku viznannya derzhavnogo suverenitetu cih sub yektiv Rosijskoyi Federaciyi a lishe vidbivaye pevni osoblivosti yih konstitucijno pravovogo statusu pov yazani z faktorami istorichnogo nacionalnogo ta inshogo harakteru Originalnij tekst ros Konstituciya Rossijskoj Federacii ne dopuskaet kakogo libo inogo nositelya suvereniteta i istochnika vlasti pomimo mnogonacionalnogo naroda Rossii i sledovatelno ne predpolagaet kakogo libo inogo gosudarstvennogo suvereniteta pomimo suvereniteta Rossijskoj Federacii Suverenitet Rossijskoj Federacii v silu Konstitucii Rossijskoj Federacii isklyuchaet sushestvovanie dvuh urovnej suverennyh vlastej nahodyashihsya v edinoj sisteme gosudarstvennoj vlasti kotorye obladali by verhovenstvom i nezavisimostyu to est ne dopuskaet suvereniteta ni respublik ni inyh subektov Rossijskoj Federacii Priznanie za respublikami suvereniteta pri tom chto vse drugie subekty Rossijskoj Federacii im ne obladayut narushilo by konstitucionnoe ravnopravie subektov Rossijskoj Federacii Sledovatelno ispolzovanie v state 5 chast 2 Konstitucii Rossijskoj Federacii primenitelno k ustanovlennomu eyu federativnomu ustrojstvu ponyatiya respublika gosudarstvo ne oznachaet v otlichie ot Federativnogo dogovora ot 31 marta 1992 goda priznanie gosudarstvennogo suvereniteta etih subektov Rossijskoj Federacii a lish otrazhaet opredelennye osobennosti ih konstitucionno pravovogo statusa svyazannye s faktorami istoricheskogo nacionalnogo i inogo haraktera 5 Nacionalnist goliv respublik Redaguvati Golovi 14 z 22 respublik nalezhat do titulnih nacionalnostej vidpovidnih respublik Adigeya 6 Bashkortostan 7 8 9 10 11 Dagestan 12 13 14 Ingushetiya 15 Kabardino Balkariya 16 17 18 Kalmikiya 19 20 Karachayevo Cherkesiya 21 22 23 Komi 24 Saha Yakutiya Pivnichna Osetiya Alaniya 25 Tatarstan Tiva Chechnya 26 Chuvashiya 27 Sprobi stvorennya Redaguvati Zmini statusu regioniv RF Samoprogolosheni respubliki KavkazuU 1990 1992 rokah bilshist kolishnih avtonomnih oblastej RRFSR pidvishili svij status do rivnya respublik Adigeya Karachayevo Cherkesiya Respublika Altaj HakasiyaU toj zhe chas Yevrejska avtonomna oblast yedina bula zberezhena u statusi avtonomnoyi oblasti hoch zustrichayetsya i nazva Yevrejska avtonomna respublika v oficijnih dokumentah 1992 roku 28 Vodnochas nizka avtonomnih okrugiv takozh progolosili sebe respublikami Hoch nazvi cih respublik i vzhivalisya u 1992 roci u federalnih oficijnih dokumentah ci sprobi ne buli dovedeni do rezultatu Respublikami progolosili sebe Neneckij avtonomnij okrug 29 Yamalo Neneckij avtonomnij okrugU federalnih dokumentah takozh mistyatsya dani pro respublikanskij status sub yektu Koryackij avtonomnij okrug 28 Nizka nenacionalnih oblastej ta krayiv takozh zrobili kroki v napryamku otrimannya respublikanskogo statusu abo otrimannya prav rivnih respublikanskih Uralska Respublika Sverdlovska oblast Pivdenno Uralska Respublika Chelyabinska oblast Respublika Primor ya 30 Primorskij kraj Respublika Sankt Peterburg Misto Sankt Peterburg Vologodska respublika Vologodska oblast Na Kavkazi u bagatonacionalnih ta kozackih regionah buli zrobleni sprobi progolositi nacionalni ta kozacki respubliki Yedinim uspishnim vipadkom progoloshennya nacionalnih respublik u bagatonacionalnih regionah buv rozdil Checheno Ingushetiyi na respubliki Ichkeriya na toj moment ta Ingushetiya Reshta nacionalnih proektiv ne vidbulasya u 1990 h Karachayevo Cherkesiya Cherkeska respublika Karachayivska respublika Abazinska respublika Zelenchuksko Urupska Kozacka Radyanska Socialistichna Respublika Batalpashinska Kozacka Respublika Kabardino Balkariya Balkarska respublika Kabardinska respublika Dagestan Nogajska respublika Kumicka respublika Lezgistan Pivnichnij Dagestan Kozacki regioni yaki razom z Verhnoyu Kubannyu ob yednalisya u Soyuz kozackih respublik Terska kozacka respublika Armavirska kozacka respublika Donska kozacka respublikaZreshtoyu poza mezhami Kavkazu nacionalni ta regionalni organizaciyi ta z yizdi takozh visuvali propoziciyi stvorennya abo vidnovlennya respublik Respublika nimciv Povolzhya 31 Sibirska respublika Rosijska respublika proekt respublika yaka bi ob yednala etnichno rosijski regioni Za ob yednannya etnichno rosijskih oblastej ta krayiv u veliki respubliki Sibir Zaliska Rus Pivnichna Rus ta in vistupaye opozicijna partiya Nacionalno demokratichnij soyuz Div takozh RedaguvatiDen Respubliki Separatizm v Rosiyi Orenburzkij koridorPrimitki Redaguvati Konstituciya Rossijskoj Federacii St 65 pp 1 Informacionnye materialy ob okonchatelnyh itogah Vserossijskoj perepisi naseleniya 2010 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Kazahi Tatari Konstitucionnyj sud Rossijskoj Federacii Postanovlenie Konstitucionnogo Suda Rossii ot 7 iyunya 2000 g N 10 P Po delu o proverke konstitucionnosti otdelnyh polozhenij Konstitucii Respubliki Altaj i Federalnogo zakona Ob obshih principah organizacii zakonodatelnyh predstavitelnyh i ispolnitelnyh organov gosudarstvennoj vlasti subektov Rossijskoj Federacii http constitution garant ru DOC 12019810 htm sub para N 1 Arhiv originalu za 1 listopada 2007 dic academic ru dic nsf ruwiki 366537 Soc opros s Hamitovym R Z Kapkaeva Ilyuzya Dialog s vlastyu Odin za vseh a esli vse za odnogo arh 4 lyutogo 2013 Vechernyaya Ufa 10 avgusta 2010 Sheremet Pavel Posadki budut Budut raznye interesnye processy Kommersant 14 sentyabrya 2010 169 4469 Rahimkulov Evgenij 14 oktyabrya 2010 Rustem Hamitov odnim iz pervyh prinyal uchastie v perepisi Bashinform Arhiv originalu za 22 listopada 2012 Procitovano 29 zhovtnya 2012 Onlajn intervyu s glavoj Bashkirii Rustemom Hamitovym Gazeta ru 21 oktyabrya 2010 Arhiv originalu za 12 bereznya 2013 Procitovano 4 bereznya 2013 Kavkazskij Uzel Abdulatipov Ramazan Gadzhimuradovich Eho Moskvy Blogi Ramazan Abdulatipov biografiya Ramazan Abdulatipov Rodinoj menya ne zapugaete Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 28 veresnya 2015 Lenta ru Evkurov Yunus Bek Caucasus Times Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 28 veresnya 2015 KOKOV Yurij Aleksandrovich Biografiya BD Labirint POLITKOM RU Informacionnyj sajt politicheskih kommentariev Orlov Aleksej Maratovich Glava Kalmykii Orlov Aleksej Maratovich Kalmykiya sajt Aleksej Maratovich Orlov Biograficheskaya spravka RIA Novosti Novost Temrezov Rashid Borispievich Lichnoe delo Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 25 listopada 2014 Kavkazskij Uzel Temrezov Rashid Borispievich Temrezov Rashid Borispievich Lichnoe delo Glava Respubliki Komi Vyacheslav Mihajlovich Gajzer Arhiv originalu za 15 lyutogo 2011 Procitovano 25 listopada 2014 Prezidentskij portret Tajmuraz Mamsurov RSO Alaniya RFI Kavkazskij Uzel Kadyrov Ramzan Ahmatovich Teg Mihail Ignatev RIA Novosti a b Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 29 veresnya 2015 Procitovano 28 veresnya 2015 Nyaryana vynder 191 192 18736 18737 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 29 zhovtnya 2014 Gazeta Sozdaetsya Primorskaya respublika Offene Tribune Otkrytaya tribuna Zhurnalistskie ras sledovaniya BNS Ermittlungen D Kurier Russlanddeutsche Allgemeine Arhiv originalu za 4 chervnya 2016 Procitovano 29 zhovtnya 2014 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Respubliki v skladi Rosijskoyi Federaciyi amp oldid 39570672